ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна у м≥жнародних в≥дносинах
”крањна у м≥жнародних в≥дносинах—тор≥нка: 1/3
¬ступ. ”крањна стала незалежною державою. ÷е вимагаЇ забезпеченн¤ економ≥чних гарант≥й суверенност≥. —ьогодн≥ економ≥ка ”крањни перебуваЇ у стан≥ глибокоњ кризи. ƒл¤ народного господарства нашоњ крањни характерн≥ так≥ негативн≥ тенденц≥њ ¤к спад виробництва, загальн≥ неплатеж≥, зростанн¤ державного боргу та деф≥циту державного бюджету, приховане безроб≥тт¤, загостренн¤ соц≥альних суперечностей. ™диний вих≥д з кризового становища, що склалос¤, Ї перех≥д до ринкового механ≥зму господарюванн¤ та ≥нтеграц≥¤ економ≥ки ”крањни у св≥тогосподарську систему. ” сусп≥льн≥й св≥домост≥ вже склалос¤ розум≥нн¤ того, що недо-оц≥нка рол≥ св≥тогосподарських стосунк≥в у становленн≥ економ≥чного суверен≥тету держави може завдати великоњ шкоди. јле реальна взаЇмод≥¤ крањни ≥з зовн≥шн≥м св≥том в галуз≥ економ≥чного сп≥вроб≥тництва поки що не набула потр≥бного динам≥зму. ” д≥лових колах ”крањна однозначно сприймаЇтьс¤ ¤к крањна високого ступеню ризику стосовно налагодженн¤ економ≥чноњ сп≥впрац≥. ¬се це диктуЇ необх≥дн≥сть нев≥дкладного зд≥йсненн¤ грунтовного теоретичного осмисленн¤ та пошуку практичних р≥шень ≥ механ≥зм≥в, ¤к≥ б дозволили крањн≥ подолати ситуац≥ю, що склалас¤, прискорити всеб≥чне ≥ повноц≥нне ѓѓ залученн¤ до св≥тового господарства. –обота складаЇтьс¤ з вступу, двох питань та списка використаноњ л≥тератури. ” першому питанн≥ розкриваЇтьс¤ суть м≥жнародних економ≥чних в≥дносин та методи п≥знанн¤ м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в, наукових досл≥джень м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ” другому питанн≥ описуютьс¤ форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ≥ даютьс¤ основн≥ визначенн¤. 1. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини: суть, методи п≥знанн¤. –озгл¤даючи систему економ≥чних наук, неважко прийти до висновку, що Ђћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниї . (Ђћ≈¬ї), ¤к наука, ¤вл¤ють собою своЇр≥дну ≥ самобутню частину економ≥чноњ теор≥њ, оск≥льки тут вивчаютьс¤ економ≥чн≥ ¤вища ≥ процеси, тобто вивчаютьс¤ економ≥чн≥ стосунки, що виникають на м≥жнародному р≥вн≥ з приводу виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ життЇвих благ в умовах обмеженост≥ та р≥дк≥сност≥ ресурс≥в. Ќаука Ђћ≈¬ї визначаЇ законом≥рност≥ розвитку м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у сфер≥ економ≥ки. ЂM≈Bї Ч це фундаментальна наука ≥ на основ≥ њњ наукових результат≥в розвиваютьс¤ б≥льш конкретн≥ науки, що вивчають окрем≥, напр¤мки зд≥йсненн¤ м≥жнародних економ≥чних стосунк≥в. якщо подивитис¤ на Ђћ≈¬ї ¤к на навчальну дисципл≥ну, то неважко побачити, що вона ¤вл¤Ї собою такий навчальний предмет, котрий дозвол¤Ї познайомитись з в≥домими вже науц≥ м≥жнародними економ≥чними ¤вищами ≥ процесами, з в≥домими законом≥рност¤ми њхнього розвитку, а також зац≥кавити до власних наукових пошук≥в тих, хто вивчаЇ цю дисципл≥ну. ¬иход¤чи з попередн≥х зауважень, сл≥д. зазначити, що метою курсу Ђћ≈¬ї Ї набутт¤ студентами широких знань про соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми св≥тового господарства, про законом≥рност≥ розвитку св≥тогосподарських зв'¤зк≥в, про основн≥ елементи зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. Ќабут≥ знанн¤ можуть послужити м≥цною основою дл¤ наступного вивченн¤ таких спец≥альних дисципл≥н, ¤к Ђƒержавне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ї, Ђћ≥жнародн≥ валютн≥ та ф≥нансово-кредитн≥ в≥дносиниї, Ђћ≥жнародний маркетингї, Ђ—тратег≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмствї, Ђ‘≥нансов≥ системи заруб≥жних .крањн ≥ корпорац≥йї, Ђќрган≥зац≥¤ ≥ техн≥ка зовн≥шньоњ торг≥вл≥ї та ≥нших. ћетоди п≥знанн¤ м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в, наукових досл≥джень м≥жнародних економ≥чних в≥дносин в основному так≥ ж, ¤к ≥ методи ≥нших економ≥чних наук, але мають певну специф≥ку. ћетод наукових абстракц≥й, ¤к ≥ њњ ≥нших науках, використовуЇтьс¤ дл¤ усуненн¤ другор¤дного з метою п≥знанн¤ основного. ќсоблив≥сть пол¤гаЇ в тому, що ≥нколи необх≥дно абстрагуватись в≥д конкретних нац≥ональних економ≥чних процес≥в, щоб п≥знати д≥ю м≥жнародних економ≥чних закон≥в. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ ¤вища ≥ процеси мають досить добре виражений системний характер, а тому широко використовуЇтьс¤ метод анал≥зу та синтезу, за ¤ким анал≥зуютьс¤ окрем≥ елементи ц≥л≥сноњ системи, а зроблен≥ узагальненн¤ по кожному елементу об'Їднуютьс¤ (синтезуютьс¤) в одне ц≥ле системне узагальненн¤. ќск≥льки м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини зд≥йснюютьс¤ на р≥зних р≥вн¤х, то в досл≥дженн¤х користуютьс¤ методом макро- та м≥кроанал≥зу. ÷е означаЇ, що пошуки провод¤тьс¤, з одного боку, на р≥вн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, а, з ≥ншого боку, на р≥вн≥ м≥ждержавних ≥ наддержавних економ≥чних стосунк≥в. ¬≥дпов≥дно при цьому використовуютьс¤ так≥ ≥нструменти макро- та м≥кроанал≥зу, ¤к пор≥вн¤нн¤ показник≥в економ≥чного зростанн¤, з'¤суванн¤ стану макроеконом≥чноњ р≥вноваги, визначенн¤ цикл≥чност≥ м≥жнародного розвитку ,тощо. «а допомогою методу ≥сторичного ≥ лог≥чного вивчаютьс¤ ≥сторичн≥ етапи розвитку конкретних м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, визначаютьс¤ тенденц≥њ њхнього розвитку, передбачаютьс¤ можлив≥ вар≥анти подальшого переб≥гу под≥й. як ≥ вс≥ економ≥чн≥ ¤вища, м≥жнародн≥ потребують к≥льк≥сного обгрунтуванн¤. ≥льк≥сн≥ показники з'¤совуютьс¤ за допомогою економ≥ко-математичних метод≥в, використовуютьс¤ функц≥ональн≥ п≥драхунки. р≥м того, визначенн¤ й пор≥вн¤нн¤ к≥льк≥сних показник≥в зд≥йснюютьс¤ також за допомогою статистично-граф≥чного методу. ќск≥льки експеримент не може широко застосовуватись в економ≥чних досл≥дженн¤х, особливо у сфер≥ м≥жнародноњ економ≥ки, то неаби¤ку роль граЇ використанн¤ такого методу наукових досл≥джень, ¤к моделюванн¤, ¤ке набрало ваги з часу широкоњ реал≥зац≥њ комп'ютерного потенц≥алу. ћоделюванн¤ базуЇтьс¤ на використанн≥ попередн≥х метод≥в ≥ Ї важливим дл¤ прогнозуванн¤ розвитку того чи ≥ншого м≥жнародного ¤вища. ¬арто зазначити, що досл≥дженн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин не дадуть достатньо достов≥рних результат≥в, ¤кщо не враховувати взаЇмопов'¤зан≥сть, взаЇмозалежн≥сть, д≥алектичну Їдн≥сть м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в м≥ж собою, а також з нац≥онально-господарськими ¤вищами ≥ процесами. 2. ‘орми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ” даному питанн≥ ¤ б хот≥ла розгл¤нути ¤к≥ бувають форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ќтже : ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини. ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини ¤к форма м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ¤вл¤ють собою систему в≥дносин, що виникають з приводу проведенн¤ р≥зноман≥тних обм≥нних операц≥й з гр≥шми р≥зних крањн, зд≥йснюваних з метою м≥жнародних розрахунк≥в за продукц≥ю. —аме валюти, ¤к грошов≥ одиниц≥ окремих крањн, виступають у вигл¤д≥ об'Їкт≥в даних в≥дносин. ѕ≥д ≥ноземною валютою ще розум≥ють грошов≥ знаки ≥ноземних держав, а також кредитн≥ засоби об≥гу та платежу, виражен≥ в ≥ноземних грошових одиниц¤х (вексел¤х, чеках тощо), ¤к≥ використовуютьс¤ в м≥жнародних розрахунках.
Ќазва: ”крањна у м≥жнародних в≥дносинах ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4424 прочитано) |