ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна у м≥жнародних в≥дносинах

ѕри проведенн≥ валютних операц≥й укладаютьс¤ валютн≥ угоди, котр≥ ¤вл¤ють собою домовленост≥ про обм≥н грошей одн≥Їњ крањни на грош≥ ≥ншоњ. ѕри цьому ф≥гурують так≥ пон¤тт¤, ¤к валютний курс ≥ валютний паритет. ¬алютний курс Ч це ц≥на грошовоњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни, вираженоњ у грошов≥й одиниц≥ ≥ншоњ крањни, а валютний паритет Ч це сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж валютами р≥зних крањн, що встановлюЇтьс¤ законодавче. ¬алютн≥ паритети знаход¤тьс¤ в основ≥ валютних курс≥в, ¤к≥ ≥нколи в≥дхил¤ютьс¤ в≥д паритет≥в. якщо при Ђзолотому стандарт≥ї валютн≥ паритети визначилис¤ шл¤хом сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькостей грошового металу, ¤ким в≥дпов≥дали грошов≥ одиниц≥, а в Ѕреттон-¬удськ≥й систем≥ ще й сп≥вв≥дношенн¤м ≥з доларом, то з 1978 року валютн≥ паритети встановлюютьс¤ на баз≥ спец≥альних прав запозичень (—ƒ–).

2. ћ≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини

ћ≥жнародний кредит Ч це форма руху позичкового кап≥талу у сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, пов'¤зана з наданн¤м валютних ≥ товарних ресурс≥в на умовах поверненн¤, терм≥новост≥ та сплати процент≥в.

ќб'Їктивну основу м≥жнародного кредиту складають: ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ виробництва ≥ кап≥талу, ≥нтенсиф≥кац≥¤ м≥жнародних економ≥чних зв'¤зк≥в, ¤ка Ї результатом поглибленн¤ м≥жнародного под≥лу прац≥.

‘ункц≥њ м≥жнародного кредиту:

- забезпечуЇ перерозпод≥л ф≥нансових ≥ матер≥альних ресурс≥в м≥ж крањнами, дозвол¤ючи використовувати њх з б≥льшою ефективн≥стю або задовольн¤ти найгостр≥ш≥ потреби в позичальних коштах;

- п≥дсилюЇ тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти з одних крањн на ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень в ≥нш≥;

- прискорюЇ процес реал≥зац≥њ у св≥товому масштаб≥, розсуваючи тим меж≥ розширеного в≥дтворенн¤;

¬ид≥л¤ють ≥ головн≥ принципи м≥жнародного кредиту:

Ч повернен≥сть (¤кщо не спрацьовуЇ даний принцип, тобто
кошти передаютьс¤ па умовах неповерненн¤, то це вже називаЇтьс¤ не кредитом, а ф≥нансуванн¤м);
Ч терм≥нов≥сть (в розум≥нн≥ строковост≥, тобто поверненн¤ в зазначений терм≥н);
Ч платн≥сть (передбачаЇ сплату процент≥в);
Ч гарантован≥сть (матер≥альна забезпечен≥сть).

3. ћ≥жнародне виробниче сп≥вроб≥тництво.

Ќасамперед необх≥дно визначитись з под≥лом пон¤ть Ђм≥жнародне виробниче сп≥вроб≥тництвої ≥ Ђм≥жнародний б≥знесї. ћ≥жнародний б≥знес в основному зводитьс¤ до д≥лових в≥дносин м≥крор≥вн¤, а на м≥крор≥вн≥ в≥н м≥стить в соб≥ т≥льки б≥знесову д≥¤льн≥сть держав ≥ м≥жнародних орган≥зац≥й. ћ≥жнародне виробниче сп≥вроб≥тництво кр≥м виробництва засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в споживанн¤ на м≥крор≥вн≥ включаЇ в≥дносини з приводу виробництва на макрор≥вн≥ (домовленост≥ м≥ж крањнами про сп≥льне виробництво, про налагодженн¤ кооперативних зв'¤зк≥в, зд≥йсненн¤ сп≥льних програм). ƒо того ж, м≥жнародний б≥знес маЇ ширше поле д≥¤льност≥, н≥ж виробництво матер≥альних благ, тобто в≥н Ї конкретизац≥Їю м≥жнародних економ≥чних в≥дносин на м≥крор≥вн≥. ќтже, можна стверджувати, що Ђм≥жнародний б≥знесї ≥ Ђм≥жнародн≥ виробнич≥ в≥дносиниї не Ї ≥дентичними пон¤тт¤ми, а т≥льки мають сп≥льну перес≥чну область .

ћ≥жнародне виробниче сп≥вроб≥тництво --- це форма м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ виникають у сфер≥ матер≥ального виробництва на основ≥ м≥жнародного под≥лу прац≥ з приводу виготовленн¤ речових вироб≥в, тобто таких, ¤к≥ можна побачити, вим≥р¤ти й використати дл¤ виробничого чи ≥ндив≥дуального споживанн¤.

¬арто зазначити, що в даному визначенн≥ спец≥ально вид≥л¤Їтьс¤ виробництво саме матер≥альних вироб≥в, оск≥льки за ширшим розум≥нн¤м виробл¤ють не т≥льки матер≥альн≥ реч≥, а й послуги, ≥нформац≥ю, ¤к≥ Ї предметами ≥нших форм ћ≈¬. ћ≥жнародне виробниче сп≥вроб≥тництво, ¤к ≥ ≥нш≥ форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, базуЇтьс¤ на м≥жнародному под≥л≥ прац≥, але саме при розгл¤д≥ виробничого сп≥вроб≥тництва особливо пом≥тно про¤вл¤ютьс¤ взаЇмопов'¤зан≥ процеси м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ та кооперац≥њ.

4. ћ≥жнародне науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво.

—л≥д зазначити , що вид≥лити сферу ≥снуванн¤ й розвитку м≥жнародного науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва (ћЌ“—) з пом≥ж ≥нших форм ћ≈¬ досить нелегко. Ќагл¤дно сферу ≥снуванн¤ ћЌ“— можна представити у вигл¤д≥ схеми. ( ћал. 1 ).

јле наведена схема т≥льки вказуЇ , що ћЌ“— знаходитьс¤ у т≥й частин≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, ¤ка перетинаЇтьс¤ з наукою й техн≥кою, а проблему вид≥ленн¤ ћЌ“— ¤к окремоњ форми ћ≈¬ не вир≥шуЇ. јдже важко в≥дзначити межу, де би зак≥нчувалос¤ виробниче сп≥вроб≥тництво ≥ починалос¤ науково-техн≥чне, ¤к≥ мають св≥й перетин. “акож важко ч≥тко визначитис¤, куди в≥днести п≥дготовку висококвал≥ф≥кованих кадр≥в, здатних працювати з новими технолог≥¤ми ≥ створювати ще нов≥ш≥, ще модерн≥ш≥. « одного боку, людина, робоча сила ¤коњ розвиваЇтьс¤ разом з розвитком науки ≥ техн≥ки, може в так≥й ¤кост≥ вивчатись у сфер≥ ћЌ“—, а з ≥ншого боку, робоча сила Ч це трудовий ресурс. що в≥дноситьс¤ до м≥жнародних трудових в≥дносин, ¤к ще одноњ форми ћ≈¬. ћожливо, ще б≥льше переплет≥нн¤ пом≥тне м≥ж м≥жнародним науково-техн≥чним сп≥вроб≥тництвом ≥ м≥жнародними торговими в≥дносинами, а особливо, м≥ж ћЌ“— ≥ св≥товим ринком послуг. Ќаприклад, до ћЌ“— ми в≥дносимо ≥нжин≥ринг, котрий у значн≥й м≥р≥ пов'¤заний з наукою й техн≥кою, але за формою це економ≥чне ¤вище Ї послугою. “акож до ћЌ“— ми в≥днесли таке ¤вище, ¤к м≥жнародне л≥цензуванн¤, ¤ке в≥доме ще п≥д назвою м≥жнародна л≥ценз≥йна торг≥вл¤. –озум≥ючи умовн≥сть вид≥ленн¤ м≥жнародного науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва в окрему форму м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, пропонуЇмо таке визначенн¤: ћЌ“— Ч це форма ћ≈¬, ¤ка ¤вл¤Ї собою систему економ≥чних зв'¤зк≥в у сфер≥ перетину науки, техн≥ки, виробницт-ва, послуговоњ д≥¤льност≥ та торг≥вл≥ н ≥снуЇ на основ≥ сп≥льних, наперед н≥ ≥ роблених та. узгоджених, нам≥р≥в, закр≥плених у м≥жнародних економ≥чних договорах та угодах.

5. —в≥товий ринок трудових ресурс≥в.

ўе одн≥Їю формою м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, що випливаЇ ≥з системи фактор≥в виробництва, Ї система в≥дносин, ¤к≥ виникають з приводу використанн¤ трудових ресурс≥в. “радиц≥йно таку систему називають ринком прац≥, а дл¤ м≥жнародного р≥вн¤ б≥льше п≥дходить назва Ч м≥жнародний або св≥товий ринок прац≥. якщо бути приск≥плив≥шим до терм≥нолог≥њ, то ще в≥рн≥шою назвою даноњ системи Ї Усв≥товий ринок трудових ресурс≥вФ. ќтже св≥товий ринок трудових ресурс≥в Ч це система в≥дносин, що виникають з приводу пост≥йного балансуванн¤ попиту та пропозиц≥њ щодо св≥тових трудових ресурс≥в, ¤ка склалас¤ у зв'¤зку з нер≥в-ном≥рн≥стю к≥льк≥сного та ¤к≥сного розм≥щенн¤ робочоњ сили по св≥ту. ≤ншими словами, св≥товий ринок трудових ресурс≥в Ч це сукупн≥сть трудових ресурс≥в св≥ту, ¤к≥ пропонуютьс¤ ≥ купуютьс¤ на м≥жнародн≥й д≥лов≥й арен≥.

6. ћ≥жнародна торг≥вл¤.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ в широкому розум≥нн≥ охоплюЇ вс¤ку обм≥нну д≥¤льн≥сть, ¤к товарами, так ≥ ≥ншими продуктами людськоњ прац≥. Ѕ≥льше того, м≥жнародна торг≥вл¤ охоплюЇ ≥ предмети, що не створюютьс¤ людьми, а ≥нод≥ й не зовс≥м дос¤жн≥ дл¤ людей (наприклад, д≥л¤нки на ћ≥с¤ц≥). “обто загалом м≥жнародну торг≥влю можна визначити ¤к систему в≥дносин обм≥нного характеру (куп≥вл≥-продажу), що виникають та ≥снують м≥ж суб'Їктами ћ≈¬ ≥ базуютьс¤ на м≥жнародному под≥л≥ прац≥.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ Ї своЇр≥дним про¤вом св≥тового товарного ринку. “ому не дивно, що визначенн¤ св≥тового товарного ринку майже сп≥впадаЇ за основним зм≥стом з визначенн¤м м≥жнародноњ торг≥вл≥. —в≥товий товарний ринок Ч це частина св≥тового ринку, система обм≥нних в≥дносин ¤кого побудована на орган≥зац≥њ куп≥вл≥-продажу продукт≥в матер≥ального виробництва.

7. —в≥товий ринок послуг.

—в≥товий ринок послуг Ч це система м≥жнародних в≥дносин обм≥ну, ¤к≥ ≥снують на основ≥ м≥жнародного под≥лу прац≥ та ≥нших форм м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, де основним товарним об'Їктом виступають р≥зноман≥тн≥ види послуг.

ѕослуга Ч це продукт прац≥, створений в результат≥ угоди про куп≥влю-продаж, ¤кому ≥манентн≥ властивост≥ товару, але ¤кого в≥дсутн¤ уречевлена форма.

¬исновки.

Ќаписавши цю курсову роботу ≥ опрацювавши певний р¤д роб≥т , ¤ можу зробити так≥ висновки.

Ќа сучасному етап≥ нац≥ональна економ≥ка переживаЇ велику кризу. ¬иходом з такого т¤жкого становища може бути т≥льки найшвидший перех≥д до ринковоњ економ≥ки разом з розширенн¤м м≥жнародних економ≥чних в≥дносин . ”крањн≥ потр≥бно б≥льше розвивати своњ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, тобто ≥нтегруватис¤ в св≥тову господарську систему .

÷е може дати дл¤ нашоњ економ≥ки:

сп≥вроб≥тництво з нац≥ональними господарствами р≥зних крањн;

л≥кв≥дац≥ю барТЇр≥в у торг≥вл≥ м≥ж крањнами ;

зближенн¤ ринк≥в;

ћ≈¬ повинн≥ розвиватис¤ за дек≥лькома принципами:

поглибленн¤ м≥жнародного под≥лу прац≥;

розвиток продуктивних сил п≥д впливом науково-техн≥чного прогресу;

розширенн¤ можливостей перевезень вантаж≥в на далек≥ в≥дстан≥;

бурхливий розвиток комун≥кац≥йних можливостей ;

створенн¤ м≥жнародних орган≥зац≥й;

сп≥льне вир≥шенн¤ глобальних проблем ≥снуванн¤ людства.

” робот≥ ¤ намагалась розкрити суть ћ≈¬ та показати форми у ¤ких вони про¤вл¤ютьс¤, ≥ у ¤ких формах можна розвивати сп≥вроб≥тництво з ≥ншими крањнами.

—писок використаноњ л≥тератури.

ƒэниелс ƒжон ., –адеба Ћи ’. ћеждународный бизнес: внешн¤¤ среда и деловые операции. Ц ћ.: ƒело Ћтд. 1994.

 раткий внешнеэкономический словарь-справочник. Ц ћ: ћеждународные отношени¤, 1992.

ћакконелл  . Ѕрю —. ћакроеконом≥ка. Ц Ћьв≥в : ѕросв≥та, 1997..

1	2	3

Ќазва: ”крањна у м≥жнародних в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4424 прочитано)