ћ≥кроеконом≥ка > Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥

Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥

¬ ”крањн≥, ¤ка щороку шукаЇ кредитноњ п≥дтримки —получених Ўтат≥в, почали всерйоз розм≥рковувати про ознаки занепаду американського долара, Ђприродн≥ї причини його знец≥ненн¤ ≥ в≥дпов≥дне 20Ч25-в≥дсоткове зм≥цненн¤ нац≥ональноњ валюти

ƒругий р≥к посп≥ль сукупна

пропозиц≥¤ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському ринку ”крањни стаб≥льно перевищуЇ попит на нењ, ≥ Ќац≥ональний банк скуповуЇ надлишок. “ор≥к в≥н становив близько 1,6 млрд. дол. —Ўј, а з початку поточного Ч понад 1,5 млрд. ” такий спос≥б ЌЅ” поповнюЇ своњ м≥жнародн≥ резерви й водночас стримуЇ темпи ном≥нальноњ ревальвац≥њ гривн≥ та в≥дпов≥дного знец≥ненн¤ американського долара, курс ¤кого поточного року знизивс¤ на 2,5 в≥дсотка. ¬алютн≥ резерви ЌЅ” при цьому зросли приблизно на 700 млн. дол. «розум≥ло, що менша ≥нтенсивн≥сть куп≥вл≥ долара Ќац≥ональним банком призвела б до ще б≥льшого його знец≥ненн¤.

Ќин≥шн¤ ситуац≥¤ разюче контрастуЇ з 90-ми роками, коли надм≥рне здешевленн¤ загрожувало не долару, а гривн≥, ≥ њњ курс з ус≥Їю очевидн≥стю залежав в≥д притоку ≥ноземних кредит≥в. Ќаприклад, 1996-го, коли прот¤гом приблизно шести м≥с¤ц≥в також в≥дбувалос¤ посиленн¤ курсу нац≥ональноњ валюти, ”крањна позичила за кордоном 1,6 млрд. дол. ” 1997-му, що був позначений усього лише 1,8-в≥дсотковим зниженн¤м курсу гривн≥, прит≥к оф≥ц≥йних кредит≥в становив 1,5 млрд. дол. ѕри цьому чист≥ доходи бюджету в≥д продажу ќ¬ƒѕ перевищували 4 млрд. грн. «а експертними оц≥нками, не менше њхньоњ половини викупили ≥ноземн≥ портфельн≥ ≥нвестори, що могло забезпечити надходженн¤ в крањну ще близько 2,2 млрд. дол.

Ќин≥ обс¤ги продажу ќ¬ƒѕ незначн≥, а зовн≥шн≥ запозиченн¤ менш≥ в≥д платеж≥в з њхнього погашенн¤. „истий розм≥р останн≥х дос¤г тор≥к 1,4 млрд. дол., а за ш≥сть м≥с¤ц≥в поточного перевищив 0,5 млрд. дол. ќснову в≥дносного надлишку валюти на внутр≥шньому ринку формуЇ позитивний баланс зовн≥шньоњ торг≥вл≥: доходи в≥д експорту вже трет≥й р≥к посп≥ль на 1,0Ч1,4 млрд. дол. перевищують ≥мпортн≥ витрати. ѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, б≥льше половини ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ валютних вкладень, забезпечують щор≥чний чистий прит≥к ще близько 0,3Ч0,4 млрд. дол. Ќадходженн¤ з цих джерел, що не мають борговоњ природи й в≥дбивають переважно результати поточноњ виробничоњ д≥¤льност≥, перекривають нин≥шн≥ валютн≥ витрати крањни.

Ќа початку 2000 року Ќац≥ональний банк оф≥ц≥йно запровадив режим плаваючого валютного курсу. Ќа практиц≥, однак, ЌЅ” досить жорстко контролюЇ його динам≥ку, ц≥леспр¤мовано запоб≥гаючи надм≥рним коливанн¤м. “ака пол≥тика дозвол¤Ї гасити негативн≥ ефекти ситуативних валютних сплеск≥в, спри¤Ї формуванню прогнозованого курсу гривн≥, що додаЇ економ≥ц≥ елементу стаб≥льност≥. ќднак можливост≥ курсового регулюванн¤ не безмежн≥. ¬они не можуть, наприклад, повн≥стю зам≥нити ефективну торговельну чи промислову пол≥тику, елементарний адм≥н≥стративний контроль чи тарифне регулюванн¤. “ому нањвно розраховувати, що курсовий режим дозволить, наприклад, вир≥шити проблему повного поверненн¤ в ”крањну експортноњ виручки (опосередкован≥ дан≥ дозвол¤ють припустити, що на закордонних рахунках в≥тчизн¤них експортер≥в щороку ос≥даЇ в≥д 1 до 3 млрд. дол.). ѕри цьому ревальвац≥¤ гривн≥ навр¤д чи стане причиною ≥нвестиц≥йного буму: частка машин ≥ устаткуванн¤ в украњнському ≥мпорт≥ ст≥йко коливаЇтьс¤ в д≥апазон≥ 13Ч16 в≥дсотк≥в. ћалоймов≥рно, що структура експорту пол≥пшитьс¤ ≥ внасл≥док знец≥ненн¤ гривн≥.

«гладжуючи ампл≥туду курсових коливань, ЌЅ” змушений враховувати не лише њхн≥ обТЇктивн≥ тенденц≥њ, а й потенц≥йн≥ негативн≥ ефекти. Ќаприклад, добре в≥домо, що глибока девальвац≥¤ загрожуЇ р≥зким зростанн¤м ц≥н, а ф≥ксац≥¤ або посиленн¤ курсу за ст≥йкого в≥дтоку ≥ноземноњ валюти може спровокувати грошовий деф≥цит. ѕричин дл¤ розвитку в ”крањн≥ таких процес≥в сьогодн≥ немаЇ. ¬ умовах ст≥йкого чистого притоку ≥ноземноњ валюти та посл≥довноњ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики центрального банку посиленн¤ гривн≥ вигл¤даЇ несуперечливим, тод≥ ¤к доц≥льн≥сть девальвац≥њ викликаЇ очевидн≥ сумн≥ви.

’арактерно, що посл≥довними приб≥чниками зниженн¤ курсу виступають експортери, котр≥ втрачають гривнев≥ доходи при зм≥цненн≥ нац≥ональноњ валюти. Ѕезумовно, п≥дтримувати експортний сектор, що забезпечуЇ крањну твердою валютою, сл≥д. “а аргументи приб≥чник≥в курсовоњ стаб≥льност≥ гривн≥ змушують задуматис¤ над тим, ¤кою м≥рою девальвац≥¤ в≥дпов≥даЇ ≥нтересам ус≥Їњ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.

ƒосить переконливим Ї аргумент про природну стаб≥льн≥сть сформованого курсу. ѕро те, що девальвац≥¤ в≥дл¤куватиме ≥ноземних ≥нвестор≥в, оск≥льки вони втрачатимуть частину своњх доход≥в при переведенн≥ њх у долари. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в висловило припущенн¤ про надм≥рн≥сть знец≥ненн¤ гривн≥ у 1998Ч1999 роках ≥ сьогодн≥шнЇ усуненн¤ допущених курсових диспропорц≥й. ћ≥нф≥н також приваблюЇ сильн≥ша в≥тчизн¤на валюта, оск≥льки вона зменшуЇ навантаженн¤ зовн≥шн≥х боргових платеж≥в на бюджет.

ќднак необх≥дно визнати, що курсова стаб≥льн≥сть гривн≥ залишаЇтьс¤ усе ж в≥дносною, попри ≥стотн≥ позитивн≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ за два останн≥ роки. “ор≥шн¤ реструктуризац≥¤ зовн≥шн≥х боргових платеж≥в дозволила ”крањн≥ заощадити 1,2 млрд. дол. “ому ¤кби не дефолт 2000 року (¤кий, по сут≥, дав можлив≥сть утримати гривню в курсовому коридор≥ 5,2Ч5,4 грн./дол.), сп≥вв≥дношенн¤ давно б уже перевалило за позначку 6 грн./дол. ќснову нин≥шн≥х курсових сп≥вв≥дношень значною м≥рою формують в≥дкладен≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤. ѓхньою ц≥ною Ї додатков≥ в≥дсотков≥ платеж≥, що бере на себе ”крањна, йдучи на розстрочку свого зовн≥шнього боргу.

ќчевидно, що усп≥х сьогодн≥шн≥х переговор≥в ≥з ѕаризьким клубом спри¤Ї курсовому посиленню гривн≥, так само ¤к ≥ отриманн¤ до к≥нц¤ року нових кредит≥в в≥д ћ¬‘ (375 млн. дол.) ≥ —в≥тового банку (250 млн.). ќднак таке зм≥цненн¤ валютного курсу не повинно залишати ≥люз≥й щодо його борговоњ природи. Ѕо кожному в≥дсотку сьогодн≥шньоњ ревальвац≥њ протисто¤ть додатков≥ м≥льйони долар≥в, ¤к≥ ”крањна зобовТ¤залас¤ виплатити своњм кредиторам.

ѕримусова розстрочка 1998Ч2000 рр. зобовТ¤зань ћ≥нф≥ну перед комерц≥йними банками ≥ ЌЅ” з погашенн¤ ќ¬ƒѕ (приблизно на 11 млрд. грн.) також поб≥чно спри¤ла посиленню гривн≥. ¬же через це г≥потеза про њњ надм≥рну девальвац≥ю вигл¤даЇ досить уразливою. ј коли врахувати, що 1998Ч1999 рр. ”крањна позичила за кордоном понад 3 млрд. дол., вищезгадане припущенн¤ не витримуЇ жодноњ критики. ўо ж до зм≥цненн¤ гривн≥ з метою зменшенн¤ боргового навантаженн¤ на бюджет, то тут простежуЇтьс¤ очевидна лог≥чна помилка: бюджетн≥ проблеми можуть служити причиною дестаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти, та аж н≥¤к не посиленн¤. ≤накше долар —получених Ўтат≥в, проф≥цит бюджету ¤ких у в≥с≥м раз≥в перевищуЇ ¬¬ѕ ”крањни, давно вже м≥г би коштувати коп≥йок 10. јналог≥чн≥ соф≥зми спостер≥галис¤ рок≥в чотири тому, коли ном≥нальна стаб≥льн≥сть гривн≥ обгрунтовувалас¤ необх≥дн≥стю п≥дтримувати приваблив≥сть ќ¬ƒѕ дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в.

“акож показовим Ї ар-

гумент про негативний вплив девальвац≥њ на обс¤ги ≥ноземних ≥нвестиц≥й. «меншенн¤ доларовоњ дох≥дност≥ через зниженн¤ курсу гривн≥ справд≥ може зл¤кати портфельних спекул¤нт≥в Ч досить лише згадати, ≥з ¤кою швидк≥стю вони зникли з проблемних економ≥к п≥д час кризи 1997Ч1998 рок≥в. јле чи п≥д них повинна п≥длаштовувати валютно-курсову пол≥тику крањна, кап≥тал≥зац≥¤ фондового ринку ¤коњ стаб≥льно не перевищуЇ 2Ч3 в≥дсотк≥в ¬¬ѕ? Ќав≥ть в економ≥ках ≥з низькими середн≥ми доходами на душу населенн¤ середнЇ значенн¤ цього показника раз≥в у дес¤ть вище.  р≥м того, у структур≥ в≥тчизн¤них ц≥нних папер≥в частка корпоративних акц≥й та обл≥гац≥й становить усього 13 в≥дсотк≥в, тод≥ ¤к вексел≥в та ощадних сертиф≥кат≥в Ч 86. Ќарешт≥, нерезиденти сьогодн≥ купують не б≥льше 2 в≥дсотк≥в ем≥тованих в ”крањн≥ ц≥нних папер≥в.

ўо ж до пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, то њхн¤ динам≥ка не демонструЇ негативного впливу пом≥рноњ девальвац≥њ. Ѕ≥льше того, така девальвац≥¤ може њх стимулювати, оск≥льки виробництво в крањн≥-рецип≥Їнт≥ ви¤вл¤Їтьс¤ виг≥дн≥шим, ан≥ж увезенн¤ в нењ готовоњ продукц≥њ. ” цьому сенс≥ показовими Ї р≥зноман≥тн≥ ефекти стаб≥л≥зац≥њ та знец≥ненн¤ ном≥нального курсу нац≥ональних валют в јргентин≥ та ѕольщ≥ в 90-х роках. ѕерша з анти≥нфл¤ц≥йною метою запровадила режим currency board, прир≥вн¤вши песо до долара —Ўј. ƒруга в≥ддала перевагу режиму Ђповзучоњ привТ¤зкиї, в≥дпов≥дно до ¤кого злотий повол≥ знец≥нювавс¤. ѕочатковий темп його девальвац≥њ становив 1,8 в≥дсотка на м≥с¤ць (згодом його знизили до 1 в≥дсотка) ≥ п≥дтримувавс¤ на р≥вн≥ ≥нфл¤ц≥њ. ¬ обох крањнах обран≥ валютн≥ режими не перешкоджали притоков≥ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ¬ јргентин≥ њхн≥ чист≥ щор≥чн≥ обс¤ги зб≥льшилис¤ в 9,2 разу Ч ≥з 2,6 млрд. дол. (1990 р≥к) до 24 (1999-й). ” ѕольщ≥ вони зросли в 24 рази Ч ≥з 0,3 до 7,3 млрд. дол.

ѕозитивна динам≥ка пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й ви¤вилас¤ одним ≥з небагатьох позитивних зб≥г≥в у розвитку јргентини та ѕольщ≥ в минулому дес¤тил≥тт≥. ѕрир≥вн¤вши нац≥ональну валюту до американського долара, јргентина досить усп≥шно справилас¤ з анти≥нфл¤ц≥йними завданн¤ми: 1991Ч1995 рок≥в щор≥чн≥ темпи зростанн¤ ц≥н на споживч≥ товари знизилис¤ з 272 в≥дсотк≥в фактично до нул¤. ќднак подальше утриманн¤ валютного паритету з доларом призвело до неспод≥ваних результат≥в. ” 1999Ч2001 роках виробники з≥штовхнулис¤ з дефл¤ц≥Їю Ч пад≥нн¤м абсолютного р≥вн¤ оптових ц≥н. Ќегативн≥ ц≥нов≥ ≥мпульси швидко позначилис¤ на загальних темпах економ≥чного зростанн¤ Ч прот¤гом трьох рок≥в вони залишаютьс¤ негативними. —укупний прир≥ст ¬¬ѕ јргентини за ш≥сть останн≥х рок≥в (1995Ч2000 рр.) становив лише 10,7 в≥дсотка. «овн≥шн≥й борг крањни 1990Ч1999 рр. зр≥с у 2,4 разу, зб≥льшившись ≥з 62,2 до 147,9 млрд. дол. ѕри цьому майже половина його приросту (44 в≥дсотки) була обумовлена зовн≥шн≥ми позиками та гарант≥¤ми держави.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1805 прочитано)