ћ≥кроеконом≥ка > ƒинам≥ка норм банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥

«а допомогою кредитноњ рестрикц≥њ вони намагаютьс¤ запоб≥гти
"перегр≥ву" кон'юнктури, що спостер≥гаЇтьс¤ в пер≥оди економ≥чних
п≥дйом≥в.

«а формою ≥нструменти грошово-кредитного регулюванн¤ под≥≠л¤ютьс¤ на адм≥н≥стративн≥ (пр¤м≥) та ринков≥ (опосередкован≥).

јдм≥н≥стративними Ї ≥нструменти, що мають форму директив, ≥нструкц≥й центрального банку й спр¤мован≥ на обмеженн¤ сфери д≥¤льност≥ кредитного ≥нституту.

ѕ≥д ≥нструментами ринкового характеру розум≥ють способи впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу шл¤хом формуванн¤ певних умов на грошовому ринку та ринку кап≥тал≥в. –инков≥ (опосередкован≥) ≥нструменти в≥др≥з≠н¤ютьс¤ б≥льшою гнучк≥стю пор≥вн¤но з адм≥н≥стративними, хоча результати њх застосуванн¤ не завжди адекватн≥ нам≥чен≥й мет≥. ѕроте зараз спостер≥гаЇтьс¤ в≥дх≥д центральних банк≥в розвинутих крањн в≥д пр¤мих метод≥в впливу до ринкових.

ƒо найважлив≥ших адм≥н≥стративних ≥нструмент≥в можна в≥днести:

механ≥зм гот≥вковоњ ем≥с≥њ;

встановленн¤ "стел≥" кредиту центрального банку, що надаЇтьс¤ ур¤дов≥ та банк≥вським установам;;

пр¤ме регулюванн¤ позичкових операц≥й банк≥в, визначенн¤ марж≥, меж≥ вартост≥ кредитних ресурс≥в, що вид≥л¤ютьс¤ зг≥дно з пр≥оритетами макроеконом≥чноњ пол≥тики дл¤ ф≥нансуванн¤ окремих галузей економ≥ки;

обмеженн¤ споживчого кредиту;

обмеженн¤ на в≥дкритт¤ ф≥л≥й та в≥дд≥лень;

селективна кредитна пол≥тика.

«астосуванн¤ адм≥н≥стративних ≥нструмент≥в Ї доц≥льним у тому випадку, ¤кщо ринков≥ методи регулюванн¤ не принос¤ть бажаних результат≥в у той чи ≥нший пром≥жок часу. јдм≥н≥стративн≥ ≥нструменти займають певне м≥сце у практиц≥ центральних банк≥в розвинутих крањн, а також отримали широке застосуванн¤ у крањнах, що розвиваютьс¤.

–озгл¤немо де¤к≥ з пр¤мих ≥нструмент≥в регулюванн¤ централь≠ним банком грошово-кредитноњ сфери, а саме адм≥н≥стративне регу≠люванн¤ процентних ставок за кредитами ≥ депозитами комер≠ц≥йних банк≥в, а також зд≥йсненн¤ селективноњ кредитноњ пол≥тики.

јдм≥н≥стративне регулюванн¤ процентних ставок передбачаЇ обмеженн¤ ур¤дом чи центральним банком розм≥ру верхн≥х меж процентних ставок за кредитами. ÷е призводить до зб≥льшенн¤ попиту на кредитн≥ ресурси банк≥в, внасл≥док чого процентна пол≥тика спри¤Ї адм≥н≥стративному розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в. Ќизьк≥ процентн≥ ставки стимулюють ≥нвестиц≥њ та спри¤ють п≥двищенню д≥ловоњ активност≥. ѕроте останн≥ми роками центральн≥ банки пол≥тику л≥м≥туванн¤ верхнього р≥вн¤ процентних ставок за кредитами та депозитами застосовують усе р≥дше, оск≥льки вигоди в≥д використанн¤ цього методу регулюванн¤ д≥Їв≥ лише прот¤гом короткого пер≥оду часу, а негативн≥ насл≥дки значн≥. Ќаприклад, низьк≥ процентн≥ ставки депозитами спри¤ють розм≥щенню в≥льних тимчасових ресурс≥в у вигл¤д≥ банк≥вських депозит≥в, а в ≥нших формах (куп≥вл¤ ≥ноземноњ валюти, нерухомого майна, товар≥в, дорогоц≥нних метал≥в ≥н.), що не дозвол¤Ї њх використовувати дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних потреб держави.

≤ншим адм≥н≥стративним ≥нструментом, що також користувавс¤ свого часу Ќац≥ональним банком ”крањни (у 94 р.), Ї так зван≥ "кредитн≥ стел≥", тобто граничн≥ суми кредитуванн¤. ” результат≥ комерц≥йн≥ банки вимушен≥ збер≥гати певну частину депозит≥в у вигл¤д≥ непрацюючих резерв≥в, що дл¤ них невиг≥дно. ћетою застосуванн¤ цього ≥нструменту Ї стримуванн¤ надм≥рноњ кредитноњ експанс≥њ.

¬ажливе м≥сце в адм≥н≥стративному регулюванн≥ спр¤мованост≥ кредит≥в займаЇ селективна кредитна пол≥тика, ¤ка активно використовуЇтьс¤ у крањнах, що розвиваютьс¤ (у де¤ких з них в≥д до 80% банк≥вських кредит≥в спр¤мовуЇтьс¤ на ф≥нансуванн¤ певних галузей економ≥ки). як правило, селективна кредитна пол≥тика застосовуЇтьс¤ у крањнах, ф≥нансовий ринок ¤ких розвинений недостатньо, що не дозвол¤Ї забезпечити ефективний розпод≥л грошових кошт≥в та економ≥чний розвиток у ц≥лому.

ƒо основних механ≥зм≥в селективноњ кредитноњ пол≥тики належать:

встановленн¤ к≥льк≥сних параметр≥в на кредити, спр¤мован≥ у пр≥оритетн≥ галуз≥;

створенн¤ спец≥альних ф≥нансово-кредитних заклад≥в, що зд≥йсню≠ють кредитуванн¤ пр≥оритетних галузей за нижчими процентними ставками;

поширенн¤ р≥зноман≥тних п≥льг дл¤ банк≥вських ≥нститут≥в, що надають кредити переважно пр≥оритетним сферам економ≥ки.

јктивне застосуванн¤ селективноњ кредитноњ пол≥тики, окр≥м певних позитивних рис, маЇ й негативн≥ насл≥дки, що перешкод≠жають нормальному функц≥онуванню кредитно-ф≥нансовоњ системи крањни:

розвиток економ≥ки ставитьс¤ в залежн≥сть в≥д ц≥льового кредиту≠ванн¤ за п≥льговими процентними ставками;

значне зб≥льшенн¤ в економ≥ц≥ ресурс≥в кредитуванн¤ призводить до надм≥рного зростанн¤ грошовоњ маси, що посилюЇ ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси;

значний попит на штучно дешев≥ кредити перешкоджаЇ спр¤мову≠вати грошов≥ потоки на кредитуванн¤ найперспективн≥ших галузей економ≥ки;

зм≥на кон'юнктури на св≥тових ринках може негативно позначитис¤ на певних галуз¤х, що отримували значн≥ обс¤ги п≥льгових кредит≥в (наприклад, експортоор≥Їнтован≥ галуз≥ промисловост≥) тощо.

«астосуванн¤ метод≥в пр¤мого регулюванн¤ обс¤г≥в ≥ структури грошового об≥гу найб≥льш поширене у крањнах з перех≥дною економ≥кою, де механ≥зми опосередкованого впливу на способи реал≥зац≥њ монетарноњ пол≥тики ще не набули достатнього розвитку. ¬они дають необх≥дний ефект при њх використанн≥ в комплекс≥ ≥з заходами опосередкованого впливу на систему гро≠шового об≥гу. ’оча у цьому випадку йдетьс¤ про ≥нтенсивне засто≠суванн¤ ≥нструмент≥в пр¤мого впливу лише в обмежен≥ пром≥жки часу. ѕри тривалому застосуванн≥ њх д≥Їв≥сть знижуЇтьс¤.

—истема опосередкованого регулюванн¤ грошового об≥гу Ї елементом економ≥чних метод≥в державного управл≥нн¤. ¬она охоплюЇ три класичн≥ за зм≥стом механ≥зми монетарноњ пол≥тики:

регулюванн¤ обл≥ковоњ ставки (процента) на позики, що надаютьс¤

центральним банком;

регулюванн¤ норми банк≥вських резерв≥в;

зд≥йсненн¤ операц≥й на в≥дкритому ринку; [2, 114-117]

ѕроцентна пол≥тика ¤к ≥нструмент грошово-кредитного регу≠люванн¤ економ≥ки пол¤гаЇ в тому, що ЌЅ” визначаЇ р≥вень про≠центних ставок за ломбардними й обл≥ковими кредитами, ¤к≥ в≥н на≠даЇ комерц≥йним банкам у пор¤дку реф≥нансуванн¤ њхн≥х активних операц≥й.[1, 35]

¬изначенн¤ норм обов'¤зкових резерв≥в пол¤гаЇ в тому, що ЌЅ” встановлюЇ комерц≥йним банкам та ≥ншим кредитним устано≠вам нормативи обов'¤зкового резервуванн¤ залучених кошт≥в. –оз≠м≥р обов'¤зкових резерв≥в установлюЇтьс¤ в процентному в≥дношен≠н≥ до загальноњ суми залучених банком кошт≥в. –езерв збер≥гаЇтьс¤ на кореспондентському рахунку комерц≥йного банку в Ќац≥ональ≠ному банку, проценти на обов'¤зков≥ резерви не нараховуютьс¤.[1,34]

ќперац≥њ з ц≥нними паперами на в≥дкритому ринку пол¤гають у зм≥нах обс¤г≥в куп≥вл≥ та продажу ЌЅ” ц≥нних папер≥в: каз≠начейських зобов'¤зань (депозитних сертиф≥кат≥в), ≥нших ц≥нних папер≥в.

“аким чином, куп≥вл¤ ЌЅ” ц≥нних папер≥в означаЇ ем≥с≥ю гро≠шей, а продаж Ч вилученн¤ њх ≥з об≥гу.

ќперац≥њ з ц≥нними паперами на в≥дкритому ринку вважаютьс¤ найгнучк≥шим ≥нструментом грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ тому ак≠тивно можуть застосовуватис¤ в регул¤тивн≥й д≥¤льност≥ ЌЅ”.[20, 4]

1.2. Ќорма обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в ¤к ≥нструмент грошово-кредитноњ пол≥тики;

ѕол≥тика обов'¤зкових резервних вимог Ч один ≥з класичних ≥н≠струмент≥в, за допомогою ¤кого центральн≥ банки регулюють гро≠шовий ринок, управл¤ють к≥льк≥стю грошей, п≥дтримуючи темпи зростанн¤ грошовоњ маси в заздалег≥дь установлених межах зб≥ль≠шенн¤ сукупноњ грошовоњ маси й окремих њњ агрегат≥в. ƒ≥¤ цього ме≠тоду пол¤гаЇ у зм≥н≥ центральним банком норми, в межах ¤коњ коме≠рц≥йн≥ банки зобов'¤зан≥ частину залучених кошт≥в збер≥гати на рахунках у центральному банку.

ќбов'¤зков≥ резервн≥ вимоги вперше були застосован≥ у —полу≠чених Ўтатах јмерики. —творена у 1913 р. ‘едеральна резервна система передбачала, що банки резервують частину залучених кош≠т≥в (депозит≥в) у встановлен≥й норм≥ на рахунках у федеральних ре≠зервних банках. —початку обов'¤зкове резервуванн¤ мало досить вузьку мету Ч формуванн¤ страхового фонду дл¤ виплати депози≠т≥в. ”раховуючи функц≥ональне призначенн¤ резервних вимог, –ада керуючих ‘едеральною резервною системою не зм≥нювала норму обов'¤зкового резервуванн¤ до середини 30-х рок≥в. «≥ створенн¤м у р≥зних крањнах розвинутоњ системи страхуванн¤ (гарантуванн¤) де≠позит≥в страхова функц≥¤ обов'¤зкових резервних вимог поступово втрачаЇ своЇ значенн¤.[19, 43]

—учасне трактуванн¤ обов'¤зкових резервних вимог передбачаЇ њх використанн¤ центральними банками у к≥лькох напр¤мах.

–езервн≥ вимоги використовуютьс¤ центральними банками дл¤ розв'¤занн¤ макроеконом≥чних довгострокових завдань стаб≥л≥зац≥њ грошового об≥гу та регулюванн¤ обс¤г≥в грошовоњ пропозиц≥њ (ма≠си), тобто ¤к ≥нструмент монетарноњ пол≥тики. –езервуванн¤ частини кошт≥в, залучених банками, спр¤моване на обмеженн¤ њхньоњ мож≠ливост≥ зб≥льшувати грошову пропозиц≥ю.

ќдн≥Їю ≥з функц≥й банк≥в Ї створенн¤ грошей. ÷ентральний банк створюЇ так зван≥ сильн≥ грош≥, або грошову базу, через гот≥вкову та кредитну ем≥с≥ю. √рошова база складаЇтьс¤ з гот≥вки, що перебуваЇ в об≥гу поза банк≥вською системою, а також ≥з резерв≥в комерц≥йних банк≥в (резерви на рахунках у центральному банку й гот≥вка в касах банк≥в). √рошову базу (ћ¬) можна визначити так:

ћ¬ = — + R,

де — Ч гот≥вка в об≥гу; R Ч банк≥вськ≥ резерви.

 омерц≥йн≥ банки створюють грош≥ в процес≥ депозитно-кредитноњ експанс≥њ, коли прир≥ст депозит≥в в одному з банк≥в приз≠водить до мультипл≥кативного зб≥льшенн¤ сукупноњ грошовоњ про≠позиц≥њ (маси) в масштабах вс≥Їњ економ≥ки. —кладовими грошовоњ пропозиц≥њ Ї депозити економ≥чних суб'Їкт≥в (п≥дприЇмств, орган≥≠зац≥й, населенн¤) в комерц≥йних банках, ¤кими вони у раз≥ необх≥д≠ност≥ можуть користуватис¤, й гот≥вка, що перебуваЇ в об≥гу поза банк≥вською системою. √рошову пропозиц≥ю (масу) (ћs) можна ви≠значити за формулою:

ћs = — + D,

де — Ч гот≥вка в об≥гу, D Ч депозити в комерц≥йних банках.

як видно ≥з наведених формул (1 ≥ 2), гот≥вка в об≥гу Ї безпосе≠редньою частиною ≥ грошовоњ бази ≥ грошовоњ пропозиц≥њ, тод≥ ¤к банк≥вськ≥ резерви т≥льки впливають на здатн≥сть банк≥в створювати нов≥ депозити, зб≥льшуючи пропозиц≥ю грошей.

—хематично грошову базу ≥ грошову пропозиц≥ю зображено на рис.1.2.

гот≥вка резерви

грошова база

(ћ¬)

грошова

пропозиц≥¤ гот≥вка депозити

(Ms)

рис.1.2. √рошова маса та грошова пропозиц≥¤

” верхн≥й частин≥ рисунка показано грошову базу, а в нижн≥й Ч грошову пропозиц≥ю. ќбидв≥ величини пов'¤зан≥ м≥ж собою через грошовий мультипл≥катор.

√рошовий мультипл≥катор (мм) Ч це в≥дношенн¤ грошовоњ про≠позиц≥њ до грошовоњ бази:

мм = ћs/ћ¬ = — + D / C + R; [1,38-39]

ќтже, пропозиц≥¤ грошей залежить в≥д величини грошовоњ бази ≥ грошового мультипл≥катора.

ѕол≥тика обов'¤зкових резервних вимог використовуЇтьс¤ цент≠ральними банками ¤к зас≥б антицикл≥чноњ або анти≥нфл¤ц≥йноњ по≠л≥тики. –езервн≥ вимоги, звичайно, насамперед пов'¤зан≥ з показни≠ками грошовоњ маси, ≥ њхн¤ взаЇмод≥¤ з ≥ншими макроеконом≥чними показниками в≥дбуваЇтьс¤ через трансм≥с≥йний механ≥зм впливу зм≥н грошовоњ пропозиц≥њ на реальний сектор економ≥ки Ч на ринок ≥нвестиц≥й, р≥вень ц≥н тощо. ¬раховуючи так≥ властивост≥ резервних вимог, центральний банк ≥з метою стимулюванн¤, наприклад, ≥нвес≠тиц≥йноњ активност≥ проводить пол≥тику, спр¤мовану на зниженн¤ норм резервних вимог, а тимчасове зб≥льшенн¤ норми обов'¤зково≠го резервуванн¤ за певних умов спричинюЇ зниженн¤ ≥нфл¤ц≥йного тиску, спри¤Ї стаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти.

–езервн≥ вимоги використовуютьс¤ центральними банками ¤к ≥н≠струмент регулюванн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥. ќдним ≥з показни≠к≥в, що характеризуЇ л≥кв≥дн≥сть, Ї залишки кошт≥в (резерв≥в) на ра≠хунках комерц≥йних банк≥в у центральному банку. –егулюючи стан банк≥вських рахунк≥в, центральний банк своњми д≥¤ми намагаЇтьс¤ п≥дтримувати оптимальну суму кошт≥в на цих рахунках. ¬≥н вилучаЇ надлишков≥ або надаЇ додатков≥ резерви, використовуючи р≥зн≥ за≠соби монетарноњ пол≥тики. “ак, п≥двищенн¤ центральним банком норми резервуванн¤ призводить до скороченн¤ надлишкових резер≠в≥в у розпор¤дженн≥ банк≥в, тобто до скороченн¤ њхньоњ в≥льноњ л≥к≠в≥дност≥, а зниженн¤ Ч навпаки, зб≥льшуЇ в≥льну л≥кв≥дн≥сть, роз≠ширюЇ можливост≥ банк≥в щодо проведенн¤ активних операц≥й.

ѕол≥тика резервних вимог може мати стимулювальну спр¤мова≠н≥сть. ћаневруючи окремими елементами механ≥зму обов'¤зкового резервуванн¤, центральний банк може стимулювати розвиток окре≠мих вид≥в банк≥в (мал≥ та середн≥ банки, банки, що надають довго≠строков≥ кредити), операц≥й (залученн¤ строкових депозит≥в), ф≥на≠нсових ≥нструмент≥в тощо.

ћехан≥зм використанн¤ резервних вимог характеризуЇтьс¤ ц≥лою низкою параметр≥в. –озгл¤немо основн≥ з них.:

1.ѕор¤док визначенн¤ норми обов'¤зкових резервних вимог. ”
де¤ких крањнах верхн¤ межа норми резервних вимог встановлюЇтьс¤
спец≥альними законодавчими актами.

2.Ѕаза, що використовуЇтьс¤ дл¤ обчисленн¤ обов'¤зкових резе≠рв≥в. Ќорма резерв≥в може встановлюватись у певному процентному в≥дношенн≥ до банк≥вських пасив≥в або актив≥в, узагальнено або ви≠б≥рково, тобто до загальноњ суми пасив≥в чи актив≥в або до окремих њхн≥х статей. як правило, резервн≥ вимоги ор≥Їнтуютьс¤ на стан ≥ зростанн¤ залучених кошт≥в, тобто пасив≥в, ≥ передус≥м депозит≥в небанк≥вського сектора .

3. Ѕанк≥вськ≥ активи, ¤к≥ центральн≥ банки дозвол¤ють викорис≠товувати дл¤ задоволенн¤ резервних вимог.

4. ¬еличина норми резервуванн¤ та критер≥њ њњ диференц≥ац≥њ. ≤снують значн≥ розб≥жност≥ у нормах резервуванн¤ в р≥зних крањнах. ќсновний критер≥й диференц≥ац≥њ Ч це вид депозит≥в, а са≠ме: терм≥н (трансакц≥йн≥ чи строков≥ депозити), валюти (нац≥ональ≠на чи ≥ноземна), джерело (банк≥вськ≥ депозити чи небанк≥вських ус≠танов), власник депозиту (резидент чи нерезидент) тощо.

5. –озрахунковий пер≥од дотриманн¤ резервних вимог (¤к прави≠ло, в≥д двох тижн≥в до одного м≥с¤ц¤) ≥ пор¤док регулюванн¤ резерв≠них вимог. ÷ентральн≥ банки звичайно вимагають додержанн¤ ре≠зервних вимог не щоденно, а в середньому за встановлений пер≥од.[1, 41-42]

1.4. ѕор¤док формуванн¤ обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥.

ѕол≥тика м≥н≥мальних резерв≥в (¤к ≥нструмент грошово-кредитноњ пол≥тики) використовуЇтьс¤ Ќац≥о≠нальним банком ”крањни дл¤ плану≠ванн¤ та регулюванн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси в об≥гу, п≥дтримки л≥кв≥дноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в щодо њхн≥х зобов'¤зань стосовно залучених кошт≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б.

ЌЅ”, в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про пор¤док формуванн¤ обов'¤зкових резерв≥в дл¤ банк≥в ”крањни, використовуЇ норматив обов'¤зкового резервуванн¤ ¤к один ≥з ≥нструмент≥в реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики з метою контролю за грошовими агрегатами шл¤хом зниженн¤ (зб≥льшенн¤) грошового мультипл≥катора.

«обов'¤занн¤ виконувати резервн≥ вимоги виникаЇ у комер≠ц≥йного банку з моменту отриманн¤ л≥ценз≥њ ЌЅ” на право зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних банк≥вських операц≥й. ќбов'¤зковому резервуванню п≥дл¤гають ус≥ залучен≥ та обл≥кован≥ на баланс≥ комерц≥йного банку кошти юридичних та ф≥зичних ос≥б ¤к у нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥, за вин¤тком кошт≥в, залучених в≥д ≥нших банк≥в та ≥ноземних ≥нвестиц≥й, отриманих в≥д м≥жнародних ф≥нансових установ.

Ќац≥ональний банк встановлюЇ дл¤ р≥зних вид≥в зобов'¤зань диференц≥йован≥ нормативи обов'¤зкового резервуванн¤ залежно в≥д природи зобов'¤зань (депозити, ощадн≥ вклади, поточн≥ рахунки кл≥Їнт≥в та ≥н.), а також строку зобов'¤зань чи пасив≥в (короткостроков≥ пасиви, довгостроков≥ пасиви).[14, 3-23]

—ума залишк≥в кошт≥в, що приймаЇтьс¤ дл¤ розрахунку обов'¤зкових резерв≥в, визначаЇтьс¤ за формулою середньо≠арифметичноњ за в≥дпов≥дний зв≥тний пер≥од:

,

де Ld - середн≥ залишки кошт≥в, що використовуютьс¤ дл¤ обрахуванн¤ обов¤зкових резерв≥в за зв≥тний пер≥од;

L1,2,3 - сума залишк≥в залучених комерц≥йним банком кошт≥в станом на кожне число зв≥тного пер≥оду;

Ln - сума залишк≥в кошт≥в за останн≥й календарний день зв≥тного пер≥оду;

n - к≥льк≥сть календарних дн≥в зв≥тного пер≥оду регулюванн¤;

–озрахован≥ таким чином середн≥ залишки залучених кошт≥в перемножуютьс¤ на норму резервуванн¤, а отриманий результат - сума м≥н≥мальних обов'¤зкових резерв≥в - повинна перебувати на кореспондентському рахунку комерц≥йного банку або (за р≥шенн¤м ѕравл≥нн¤ ЌЅ”) маЇ бути перерахована на окремий рахунок в ќперац≥йному чи територ≥альному управл≥нн≥ Ќац≥онального банку. [15, 70-77]

ЌЅ” зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м комерц≥йними банками нормативу обов'¤зкового резервуванн¤, пор≥внюючи суму, що визначена на п≥дстав≥ встановленого нормативу, з фактичною середньоарифметичною сумою залишк≥в кошт≥в на кореспондентському рахунку банку. «а недотриманн¤ комерц≥йним банком нормативу резервуванн¤ до комерц≥йного банку можуть застосовуватис¤ так≥ заходи впливу:

за один випадок - письмове застереженн¤ щодо необх≥дност≥ безумовного дотриманн¤ нормативу обов'¤зкового резервуванн¤;

за другий випадок - штраф у розм≥р≥ не б≥льше одного процента в≥д суми зареЇстрованого статутного фонду.[2, 123-125]

” раз≥ збитковоњ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку або переведенн¤ його в режим ф≥нансового оздоровленн¤ до нього не може застосо≠вуватис¤ такий зах≥д впливу, ¤к ст¤гненн¤ штрафу в розм≥р≥ непра≠вом≥рно отриманого доходу, а застосовуютьс¤ ≥нш≥ заходи впливу, передбачен≥ законодавчими та нормативними документами ЌЅ”.[1,47]

ќтже, у сучасних умовах пол≥тика норми обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в застосовуЇтьс¤ ¤к один з головних ≥нструмент≥в довгострокового регулюванн¤ грошово Ц кредитноњ сфери Ќац≥ональним банком. ÷ей ≥нструмент дозвол¤Ї п≥двищувати економ≥чну активн≥сть, або ж стримувати њњ через регулюванн¤ можливостей у кредитуванн≥ комерц≥йними банками.

Ќорма обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком у в≥дпов≥дност≥ до актив≥в або пасив≥в комерц≥йних банк≥в ≥ диференц≥юЇтьс¤ залежно в≥д вид≥в ≥ форм. –езервн≥ кошти збер≥гаютьс¤ на коррахунках у Ќац≥ональному банку, на них не нараховуютьс¤ в≥дсотки ≥ вони Ї обовТ¤зковими до виконанн¤.

–озд≥л ≤≤. јнал≥з динам≥ки норми обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥ :

2.1. јнал≥з динам≥ки норми обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥ у 1992 Ц 2001рр :

¬ ”крањн≥ пол≥тика м≥н≥мальних резервних вимог застосо≠вуЇтьс¤ Ќац≥ональним банком з 1992 р. «а цей пер≥од норматив резервуванн¤ зм≥нювавс¤ досить часто (табл.1). ƒо того ж, часто зм≥нювалис¤ види залучених кошт≥в, ¤к≥ п≥дл¤гали обов'¤зковому резервуванню, що вкрай негативно позначалос¤ на д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.[3, 72-73]

“аблиц¤ 2.1.

Ќорми обов¤зкового резервуванн¤ кошт≥в комерц≥йних банк≥в у ЌЅ”, %

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒинам≥ка норм банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3157 прочитано)