ћ≥кроеконом≥ка > ƒинам≥ка норм банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥

ѕрот¤гом 1992-1993 р. норма резервних вимог була встановле≠на дл¤ банк≥в ”крањни на р≥вн≥ 10Ч15 % в≥д суми залучених кошт≥в у нац≥ональн≥й валют≥, ≥ збер≥галис¤ резерви на окремих рахунках комерц≥йних банк≥в у Ќац≥ональному банку. ƒиференц≥ац≥¤ норми передбачалас¤ залежно в≥д строк≥в вклад≥в:

за депозитами до запитанн¤ Ч 15 %;

за депозитами, залученими строком до одного року, Ч 12 %;

за депозитами, залученими на строк в≥д одного до трьох ро≠к≥в, Ч 10 %;

за депозитами строком вищим в≥д трьох рок≥в Ч норма не вста≠новлювалас¤ взагал≥.

ƒиференц≥ац≥¤ норми резервних вимог була спр¤мована на те, щоб стимулювати п≥двищенн¤ ¤кост≥ банк≥вських пасив≥в, зокрема залученн¤ кошт≥в банками на тривал≥ш≥ строки. ѕроте в умовах г≥≠пер≥нфл¤ц≥њ (в 1992 р. ≥ндекс ц≥н споживчого ринку становив 2100 %, у 1993 р. Ч 10256 %) ≥ в≥д'Їмних процентних ставок (процентн≥ ста≠вки комерц≥йних банк≥в на к≥нець 1992 р. становили за кредитами Ч 76 %, за депозитами Ч 68 % р≥чних, на к≥нець 1993 р. Ч 295,1 % ≥ 215,8 % в≥дпов≥дно) така диференц≥ац≥¤ не могла спри¤ти одержан≠ню оч≥куваного ефекту.[18, 22-26]

¬осени 1993 р. темпи ≥нфл¤ц≥њ п≥двищуютьс¤. “ак, за середньо≠м≥с¤чного ≥ндексу ц≥н споживчого ринку 147,1 % ≥ндекс ц≥н у ве≠ресн≥ становив 180,3 %, у жовтн≥ Ч 166,1 %. Ќац≥ональний банк у грудн≥ 1993 р. ≥з метою упов≥льненн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ приймаЇ р≥≠шенн¤ про р≥зке п≥двищенн¤ р≥вн¤ обов'¤зкових резервних вимог до 20Ч60 % в≥д суми залучених банками кошт≥в. ∆орстка рестрикц≥йна пол≥тика центрального банку призвела до стр≥мкого скороченн¤ резерв≥в на коррахунках комерц≥йних банк≥в, до пог≥ршенн¤ њхньоњ л≥кв≥дност≥. ћ≥жбанк≥вськ≥ розрахунки ви¤вилис¤ заблокованими, що унеможливило виконанн¤ банками розрахунковоњ функц≥њ.

« метою пом'¤кшенн¤ кризовоњ ситуац≥њ Ќац≥ональний банк на початку 1994 р. вн≥с зм≥ни в механ≥зм обов'¤зкових резервних вимог. Ќорма резервних вимог була знижена до 15 % в≥д суми залуче≠них банками кошт≥в. ƒо складу обов'¤зкових резерв≥в були зарахо≠ван≥ залишки гот≥вки в касах комерц≥йних банк≥в, тобто так≥ сам≥ високол≥кв≥дн≥ бездох≥дн≥ активи, ¤к ≥ кошти на коррахунках банк≥в. ќбов'¤зков≥ резерви комерц≥йних банк≥в були переведен≥ з окремих рахунк≥в, в≥дкритих комерц≥йним банкам у Ќац≥ональному банку, на њхн≥ кореспондентськ≥ рахунки, що дало банкам можлив≥сть манев≠рувати коштами на коррахунку в межах декади, гнучк≥ше управл¤ти своЇю л≥кв≥дн≥стю.

 ≥нець 1994 р. знову був позначений ≥нфл¤ц≥йним сплеском. «а середньом≥с¤чного ≥ндексу ц≥н споживчого ринку в 1994 р. 114,7 % ≥ндекс ц≥н становив у жовтн≥ 122,6 %, у листопад≥ Ч 172,3 %. « ме≠тою упов≥льненн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ Ќац≥ональний банк вживаЇ низку рестрикц≥йних заход≥в: установлюЇ найвищу за весь час свого ≥сну≠ванн¤ оф≥ц≥йну обл≥кову процентну ставку Ч 300 % р≥чних, уводить дл¤ комерц≥йних банк≥в Ђкредитн≥ стел≥ї, ¤к≥ обмежують њхню кре≠дитну д≥¤льн≥сть на р≥вн≥ заборгованост≥ за позичками станом на 25 жовтн¤, й одночасно зобов'¤зуЇ комерц≥йн≥ банки сформувати додатков≥ обов'¤зков≥ резерви у розм≥р≥ 20 % в≥д суми пролонгова≠них та прострочених позичок. ќтже, ЌЅ” одночасно намагаЇтьс¤ через механ≥зм резервних вимог ще й стимулювати п≥двищенн¤ ¤ко≠ст≥ кредитного портфел¤ банк≥в.

∆орстка монетарна пол≥тика ЌЅ” дала змогу вже на початку 1995 р. знизити ≥ндекс ц≥н споживчого ринку у с≥чн≥ до 121,2 %, у березн≥ Ч до 111,4%, а також в≥дмовитис¤ в≥д використанн¤ над≠звичайних заход≥в монетарноњ пол≥тики, зокрема в≥д додаткових ре≠зервних вимог.

” 1995 р. до механ≥зму обов'¤зкових резервних вимог внос¤тьс¤ де¤к≥ зм≥ни. « метою розвитку ринку державних ц≥нних папер≥в Ќац≥≠ональний банк дозвол¤Ї комерц≥йним банкам, ¤к≥ на той час були Їди≠ними покупц¤ми на цьому ринку, скорочувати суму обов'¤зкових ре≠зерв≥в на суму придбаних обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики. ¬ ”крањн≥ швидкими темпами розвиваЇтьс¤ ринок державних ц≥нних папер≥в. ”раховуючи високий р≥вень дох≥дност≥ обл≥гац≥й, своЇчасне погашенн¤ ем≥тентом боргових зобов'¤зань, державн≥ ц≥нн≥ папери перетворюютьс¤ в один ≥з найприваблив≥ших банк≥вських актив≥в. ”се це дало змогу Ќац≥ональному банку поступово в≥дмовитис¤ в≥д п≥льг, пов'¤заних з обл≥гац≥¤ми, у формуванн≥ резервних вимог. ќдно≠часно Ќац≥ональний банк, намагаючись стимулювати ≥нвестиц≥йну активн≥сть банк≥в, дозвол¤Ї њм зменшувати обов'¤зков≥ резерви на су≠му довгострокових ≥нвестиц≥йних кредит≥в, наданих за рахунок само≠ст≥йно моб≥л≥зованих ресурс≥в. ѕроте, ¤к показала практика, дл¤ акти≠в≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ банк≥в такоњ п≥льги недостатньо.

≤ндекс ц≥н споживчого ринку у 1995 р. становить 286,6 %, що ви≠значаЇ ≥ в≥дпов≥дний р≥вень процентних ставок, ≥ структуру залучених банками кошт≥в за строками, ≥ тривал≥сть строк≥в залученн¤ кошт≥в. —ередньозважен≥ процентн≥ ставки комерц≥йних банк≥в на к≥нець 1995 р. становили за кредитами 105%, а за депозитами Ч 49,5%, частка строкових депозит≥в у нац≥ональн≥й валют≥ у сукупн≥й грошо≠в≥й мас≥ дор≥внювала 8,5 %, а довгострокових кредит≥в, наданих ко≠мерц≥йними банками суб'Їктам господарюванн¤, Ч 10,5 %.

”становлен≥ дл¤ комерц≥йних банк≥в п≥льги щодо ≥нвестиц≥йних кредит≥в призвели нав≥ть до де¤ких негативних насл≥дк≥в. «окрема, банки почали ман≥пулювати складом своњх кредит≥в, прагнучи де¤ку частину виданих кредит≥в перевести до категор≥њ п≥льгових, за ¤кою Ќац≥ональний банк надавав п≥льги з резервних вимог. ”се це спри≠чинило значне зб≥льшенн¤ контрольноњ роботи з боку Ќац≥онально≠го банку.

«г≥дно з≥ св≥товим досв≥дом основою дл¤ розвитку ≥нвестиц≥йних процес≥в Ї ст≥йке зниженн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань. ѕроте монетарна (ф≥нансова) стаб≥льн≥сть не Ї Їдиною ≥ достатньою умовою дл¤ зро≠станн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥. ¬ир≥шальна роль належить ефекту взаЇмод≥њ монетарноњ, бюджетноњ, податковоњ та структурноњ пол≥тики.

”продовж 1995-1996 рр. ЌЅ” не вносив кардинальних зм≥н у механ≥зм резервних вимог. Ќорма залишалас¤ на р≥вн≥ 15 % в≥д суми кошт≥в, залучених комерц≥йними банками у нац≥ональн≥й валют≥. ¬одночас ≥з метою п≥дтриманн¤ украњнськоњ валюти, п≥двищенн¤ привабливост≥ заощаджень у нац≥ональн≥й валют≥ Ќац≥ональний банк поступово вводить обов'¤зкове резервуванн¤ кошт≥в, залуче≠них в ≥ноземн≥й валют≥: поступово розширюЇтьс¤ коло залучених кошт≥в, на ¤к≥ поширюютьс¤ резервн≥ вимоги, п≥двищуЇтьс¤ норма резервуванн¤. «а депозитами в ≥ноземн≥й валют≥ дозвол¤Їтьс¤ ство≠рювати резерви в ≥ноземн≥й валют≥ ≥ збер≥гати на коррахунку Ќац≥о≠нального банку ”крањни в одному з банк≥в Ќ≥дерланд≥в.

«г≥дно ≥з механ≥змом резервних вимог, ¤кий було затверджено Ќац≥ональним банком наприк≥нц≥ 1996 р., дл¤ банк≥в з 1 кв≥тн¤ 1997 р. була встановлена Їдина норма резервних вимог у розм≥р≥ 15 % в≥д суми залучених кошт≥в ¤к у нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥ незалежно в≥д джерел та строк≥в залученн¤. Ќовим було й те, що банки створюють обов'¤зков≥ резерви т≥льки в нац≥ональн≥й ва≠лют≥ й збер≥гають њх на коррахунку в Ќац≥ональному банку. ‘орму≠ванн¤ обов'¤зкових резерв≥в т≥льки у нац≥ональн≥й валют≥ спр¤мо≠ване на те, щоб загальмувати небажане зростанн¤ вкладенн¤ грошей в ≥ноземну валюту.[1, 44-46]

” 1998 р. ситуац≥¤ на грошовому ринку ”крањни продовжувала пог≥ршуватис¤. ”р¤д проводив недостатньо виважену пол≥тику в≥д≠носно розвитку ринку державних ц≥нних папер≥в. ” зв'¤зку з погли≠бленн¤м кризи на св≥тових грошових ринках продовжувавс¤ в≥дплив кап≥талу з ”крањни.  рањна не отримувала зовн≥шнього ф≥нансуванн¤ (кредит≥в ћ¬‘ ≥ —в≥тового банку). Ќаприк≥нц≥ л≥та почалас¤ стр≥м≠ка девальвац≥¤ гривн≥, поштовхом дл¤ ¤коњ стала криза на рос≥йсь≠кому грошовому ринку. “ому, з метою послабити негативн≥ впливи на грошово-кредитний ринок насл≥дк≥в кризи у –ос≥њ (серпень 1998р.) ЌЅ” вв≥в щоденний контроль за формуванн¤м комерц≥йними банками обовТ¤зкових резерв≥в, п≥двищивши њх норматив з 15 до 16,5 %. [4, 141]

” звТ¤зку з прийн¤тт¤м «акону ”крањни У ѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ в≥дпов≥дно до статт≥ 25 розроблено ≥ введено в д≥ю з 1 вересн¤ 1999р. ѕоложенн¤ про нормативи обовТ¤зкового резервуванн¤ кошт≥в банк≥вською системою ”крањни.

« лютого м≥с¤ц¤ були встановлен≥ нормативи у розм≥р≥ 17%.

2000 р≥к став переломним в економ≥ц≥ та банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни: обл≥кова ставка ЌЅ” знизилась з 50% у 1999р. до 30,6% у 2000р, стаб≥л≥зувавс¤ курс гривн≥ в≥дносно долара. ѕроанал≥зувавши стан грошово-кредитноњ системи ЌЅ” знизив норматив обовТ¤зкового резервуванн¤ до 15%.[16, 139]

2.2. ќсобливост≥ пол≥тики ЌЅ” щодо формуванн¤ обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥ у 2001 Ц 2003рр.

ѕочинаючи з 2001 р. Ќац≥ональний банк, враховуючи ситуац≥ю у грошово-кредитн≥й сфер≥, значно л≥берал≥зував механ≥зм форму≠ванн¤ комерц≥йними банками обов'¤зкових резервних вимог, а саме:

норма м≥н≥мальних резерв≥в застосовуЇтьс¤ диференц≥йовано,
залежно в≥д характеру ≥ строку вкладу (див. додаток 1);

зб≥льшивс¤ зв≥тний пер≥од резервуванн¤ з 15-ти дн≥в до одного
м≥с¤ц¤;

заходи впливу за порушенн¤ комерц≥йними банками нормативу резервуванн¤ стали б≥льш пом≥ркованими.[2, 126 ]

ѕравл≥нн¤ ЌЅ”, проанал≥зувавши макроеконом≥чн≥ процеси, ситуац≥ю на грошово-кредитному ринку та можлив≥ тенденц≥њ њх подальшого розвитку, а також зважаючи на потребу п≥двищенн¤ кредитноњ активност≥ банк≥вськоњ системи , спр¤муванн¤ кошт≥в у реальний сектор економ≥ки, встановило з 10 грудн¤ 2001 року норму формуванн¤ комерц≥йними банками обовТ¤зкових резерв≥в залежно в≥д вид≥в залучених кошт≥в (див. додаток 1) [5, 38].

«низивши з 1 березн¤ 2002 р. (ѕостанова ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 11 лютого є57) норми резервуванн¤ за короткосроковими депозитами ф≥зичних ос≥б у нац≥ональн≥й валют≥ до 6%, а за довгостроковими депозитами у нац≥ональн≥й валют≥ до 2% (дл¤ ф≥зичних ос≥б) та 4% (дл¤ юридичних ос≥б) (див. додаток 1), Ќац≥ональний банк ”крањни створив позитивн≥ передумови дл¤ комерц≥йних банк≥в щодо залученн¤ кошт≥в у нац≥ональн≥й валют≥, особливо строкових кошт≥в заощаджень громад¤н. ÷е спри¤ло подальш≥й переор≥Їнтац≥њ комерц≥йних банк≥в на залученн¤ кошт≥в у нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥, а не в ≥ноземн≥й валют≥ (оск≥льки норми резервуванн¤ депозитних операц≥й у ≥ноземн≥й валют≥ значно вищ≥), а також дозволило зб≥льшити питому вагу строкових депозит≥в у структур≥ залучених банк≥вських ресурс≥в, що Ї важливим фактором дл¤ грошово-кредитного регулюванн¤ економ≥ки.[6, 46 ].

ѕравл≥нн¤ ЌЅ”, проанал≥зувавши ситуац≥ю, що склалась у 1 квартал≥ 2002 року в економ≥ц≥ в ц≥лому та на грошово-кредитному ринку зокрема, з урахуванн¤м тенденц≥й њх розвитку в подальшому та з метою спри¤нню зб≥льшенн¤ банками обс¤г≥в довгострокового кредитуванн¤ шл¤хом залученн¤ кошт≥в на строков≥ депозити , прийн¤ло постанову в≥д 3 кв≥тн¤ 2002 року є127, ¤кою передбачено з 10 кв≥тн¤ 2002 року встановити так≥ нормативи формуванн¤ обовТ¤зкових резерв≥в :

- короткостроков≥ кошти та депозити юридичних ос≥б :

у нац≥ональн≥й валют≥ Ц 6%,

в ≥ноземн≥й 12%;

- короткостроков≥ кошти та депозити ф≥зичних ос≥б :

у нац≥ональн≥й валют≥ Ц 2%,

в ≥ноземн≥й 12%;

- довгострроков≥ кошти юридичних та ф≥зичних ос≥б :

у нац≥ональн≥ валют≥ Ц 0%,

в ≥ноземн≥й валют≥ Ц 10%;

- кошти до запитанн¤ в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах Ц 14%[7, 28]

—творивши у 2002 роц≥ необх≥дн≥ умови дл¤ б≥льш ¤к≥сного розвитку грошово-кредитноњ системи, а саме Ц стимулюванн¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в довгострокових кредит≥в, ЌЅ” у 2003 роц≥ не зм≥нював норми обовТ¤зкових резерв≥в застосовуючи дл¤ регулюванн¤ грошового ринку ≥нш≥ ≥нструменти монетарноњ пол≥тики.

ќтже, на початкових етапах становленн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни та в умовах кризового становища економ≥ки, норма обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в стала основним та найд≥Їв≥шим ≥нструментом грошово Ц кредитного регулюванн¤ ЌЅ”. ћан≥пулюючи нормою обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в, ÷ентральний банк у пер≥од з 1992 по 2003 рр. створив умови дл¤ залученн¤ депозит≥в у нац≥ональн≥й валют≥, зб≥льшенню строк≥в збер≥ганн¤ вклад≥в, зб≥льшенн¤ частки залучених кошт≥в в≥д населенн¤ у загальн≥й мас≥ депозит≥в.

–озд≥л ≤≤≤. «астосуванн¤ норми обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в дл¤ дос¤гненн¤ стаб≥льного довгострокового економ≥чного зростанн¤:

3.1. ѕроблема визначенн¤ величини норми обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в дл¤ дос¤гненн¤ довготерм≥нового економ≥чного зростанн¤

«м≥на норм обовТ¤зкових резерв≥в ¤вл¤Ї собою регулюванн¤ ресурс≥в комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ вони зобовТ¤зан≥ збер≥гати в центральному банку. —ума кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ встановлюютьс¤ у певному процентному в≥дношенн≥ до величини депозит≥в банку.

–езервн≥ вимоги Ї одним ≥з головних ≥нструмент≥в грошовоњ пол≥тики центрального банку. Ўироке застосуванн¤ даного методу повТ¤зане по-перше, ≥з гнучк≥стю орган≥зац≥њ контролю (простий перегл¤д параметр≥в), а по-друге, з ун≥версальн≥стю впливу (охоплюЇ вс≥ банк≥вськ≥ установи). [12, 4]

якою ж повинна бути ставка обовТ¤зкових резерв≥в? «вичайно дл¤ комерц≥йного банку утриманн¤ значних кошт≥в у вигл¤д≥ резерв≥в Ї очевидною втратою, тому що це зменшуЇ частку тих кошт≥в, що банк зм≥г би використати з прибутком. јле, з ≥ншого боку, утриманн¤ низькоњ ставки посилюЇ ризик. ћ≥ра ризику залежить ¤к в≥д форми депозиту, так ≥ в≥д маси депозитованого кап≥талу.

 ористуючись важелем обовТ¤зкових резервних вимог, ÷ентральний банк маЇ можлив≥сть впливати на динам≥ку сусп≥льного виробництва.  оли, наприклад, виникаЇ необх≥дн≥сть стримуванн¤ сукупного попиту та ≥нвестиц≥й, ÷ентральний банк п≥двищуЇ ставку обовТ¤зкових резерв≥в.  редитн≥ можливост≥ банк≥в звужуютьс¤.

якщо на пор¤док денний висуваЇтьс¤ проблема подоланн¤ економ≥чного спаду, то ÷ентральний банк мусить полегшити умови отриманн¤ кредиту. ƒл¤ цього ставки обовТ¤зкових резерв≥в знижуютьс¤.[9,77-78]. Ќаочно цей процес про≥люстрована на схем≥.(див. додаток2) [8, 123]

—л≥д мати на уваз≥ одну важливу обставину Ц до зм≥ни резервних вимог держава вдаЇтьс¤ в≥дносно р≥дко. ѕричиною Ї високий р≥вень резонантност≥ цього методу. якщо, наприклад, норма обовТ¤зкових резерв≥в п≥двищуЇтьс¤ з 16,67% до 20%, то в даних умовах банки мають привести до в≥дпов≥дност≥ пропорц≥ю Уус≥ депозити Ц ус≥ резервиФ. јдже сп≥вв≥дношенн¤ Удепозит Ц резервФ до п≥двищенн¤ складало 6:1, а тепер маЇ бути 5:1. ¬≥дпов≥дно скорот¤тьс¤ й ус≥ депозити.[9, 78]

ћ≥н≥мальн≥ резерви Ї ≥нструментом монетарного регулюванн¤, ¤кий придатн≥ший дл¤ вир≥шенн¤ довготерм≥нових завдань грошово-кредитноњ пол≥тики. „аст≥ зм≥ни цього ≥нструмента не спри¤ють стаб≥л≥зац≥њ роботи банк≥вськоњ системи зокрема та економ≥ки крањни у ц≥лому. ≤ ось чому:

п≥двищенн¤ норми резервуванн¤ призводить до зростанн¤ бездоходних актив≥в, а отже, до зниженн¤ прибутковост≥ комерц≥йних банк≥в. Ќамагаючись компенсувати втрачений прибуток, комерц≥йн≥ банки п≥двищують варт≥сть кредит≥в, що надаютьс¤, знижують процентн≥ ставки за депозитами, зд≥йснюють реструктуризац≥ю банк≥вських пасив≥в, що в свою чергу призводить до зниженн¤ ефективност≥ використанн¤ залучених ресурс≥в;

оск≥льки обов'¤зкове резервуванн¤ Ї прихованою формою оподаткуванн¤, то часта зм≥на його норми не спри¤Ї тому, щоб комерц≥йн≥ банки розробл¤ли довгостроков≥ стратег≥њ розвитку. якщо центральний банк часто зм≥нюЇ резервн≥ вимоги, банки втрачають бажанн¤ надавати кредити на тривалий строк; навпаки, вони намагатимутьс¤ зб≥льшити надлишков≥ резерви ¤к гарант≥ю проти ймов≥рноњ втрати л≥кв≥дност≥, спричиненоњ п≥двищенн¤м резервних вимог. «б≥льшенн¤ (у загальн≥й мас≥) частки коротко≠строкових кредит≥в у перспектив≥ негативно вплине на економ≥ку, оск≥льки не вистачатиме ≥нвестиц≥й в обладнанн¤ та виробнич≥ потужност≥.[2, 125]

—аме тому такий сильнод≥ючий ≥нструмент грошово-кредитного регулюванн¤ повинен використовуватис¤ ≥з пересторогою. —пираючись на св≥товий досв≥д можна твердити, що операц≥њ на в≥дкритому ринку застосовуютьс¤ щоденно ≥ без зупинно, зм≥ни обл≥кових ставок Ц пер≥одично ≥ в додаток до операц≥й на в≥дкритому ринку, то метод зм≥ни норм обовТ¤зкового резервуванн¤ Ц р≥дко ≥ передумовою зм≥ни Ї обовТ¤зк≥в анал≥з стану грошово Ц кредитноњ сфери та економ≥ки в ц≥лому.[8, 78]

3.2. ќсновн≥ засади пол≥тики ЌЅ” щодо грошово-кредитноњ пол≥тики та застосуванн¤ норми обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в у 2004 роц≥;

ќсновною метою грошово-кредитноњ пол≥тики в 2004 р. Ї п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ гривн≥ ¤к монетарноњ передумови поступового переходу в≥д екстенсивного економ≥чного зростанн¤ до розвитку на ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йн≥й основ≥ ≥ дос¤гненн¤ довгострокових соц≥альних, структурних та ≥нституц≥йних ц≥лей.

«абезпеченн¤ виконанн¤ цього завданн¤ зумовлюЇ необх≥дн≥сть розгорнутого таргетуванн¤ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥, ¤ке передбачаЇ пост≥йний мон≥торинг динам≥ки ц≥н на товари та послуги, обм≥нного курсу та процентних ставок, њх сп≥вв≥дношенн¤ ≥ в раз≥ потреби вплив на них засобами грошово-кредитноњ пол≥тики. ќдночасно створюватимутьс¤ умови дл¤ поступового переходу до таргетуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

ѕроведенн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики буде ірунтуватись на використанн≥ та модерн≥зац≥њ д≥ючих њњ принцип≥в ≥ механ≥зм≥в, спр¤мованих на п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ внутр≥шн≥х ц≥н, динам≥ки реального ефективного курсу гривн≥ та темп≥в зростанн¤ пропозиц≥њ грошей в економ≥ку в межах, що забезпечуватимуть виконанн¤ основноњ мети. ƒл¤ дос¤гненн¤ зазначеного

Ќац≥ональний банк зд≥йснюватиме регулюванн¤ грошово-кредитноњ сфери через валютний, кредитний та фондовий ринки ≥з застосуванн¤м в≥дпов≥дно до ситуац≥њ ус≥х на¤вних монетарних механ≥зм≥в та ≥нструмент≥в.

« огл¤ду на можлив≥сть ризик≥в щодо стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти грошово-кредитна пол≥тика проводитиметьс¤ з урахуванн¤м необх≥дност≥ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ грошово-кредитноњ системи до можливих дестаб≥л≥зуючих фактор≥в.

¬иход¤чи ≥з прогнозу розвитку реального сектора економ≥ки, грошово-кредитна пол≥тика буде спр¤мована на утриманн¤ ≥нфл¤ц≥њ на р≥вн≥ 5.8 Ц 6.3% (грудень до грудн¤). ƒл¤ оц≥нки ситуац≥њ на грошово-кредитному ринку використовуватимутьс¤ й ≥нш≥ ц≥нов≥ ≥ндекси, зокрема ≥ндекс ц≥н виробник≥в промисловоњ продукц≥њ, а також ≥ндекс Ц дефл¤то𠬬ѕ.

« метою дос¤гненн¤ ≥нфл¤ц≥йного ор≥Їнтира п≥дтримуватиметьс¤ така динам≥ка монетарних агрегат≥в, ¤ка, з одного боку, задовольн¤ла б попит економ≥ки на грош≥, а з ≥ншого Ч не створювала загрози дл¤ динам≥ки споживчих ц≥н. ÷ьому в≥дпов≥датиме зростанн¤ прот¤гом року монетарноњ бази на 26 Ц 32 %, грошовоњ маси Ч на 32 Ц 39 %.

ƒл¤ задоволенн¤ попиту на грош≥ створюватимутьс¤ умови дл¤ зростанн¤ грошового мультипл≥катора через покращенн¤ структури грошовоњ маси та вдосконаленн¤ механ≥зму д≥њ трансм≥с≥йного механ≥зму шл¤хом:

зм≥цненн¤ дов≥ри до банк≥вськоњ системи через посиленн¤ њњ над≥йност≥ та прозорост≥, п≥двищенн¤ ефективност≥ банк≥вського нагл¤ду та регулюванн¤, подальшу кап≥тал≥зац≥ю банк≥в, посиленн¤ контролю за сумн≥вними операц≥¤ми банк≥в у контекст≥ боротьби з в≥дмиванн¤м брудних грошей, удосконаленн¤ системи гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б;

розширенн¤ сфери застосуванн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в через подальший розвиток Ќац≥ональноњ системи масових електронних платеж≥в, посиленн¤ контролю за рухом значних сум гот≥вки через банк≥вську систему;

спри¤нн¤ банкам у розширенн≥ напр¤м≥в та спектра активно-пасивних операц≥й шл¤хом розвитку ≥потечного, консорц≥умного кредитуванн¤, а також розширенн¤ спектра кредитних продукт≥в дл¤ ф≥зичних ос≥б, ринку банк≥вських метал≥в.

ќч≥куЇтьс¤ також збереженн¤ тенденц≥њ до упов≥льненн¤ швидкост≥ об≥гу грошей.

” раз≥ виникненн¤ потреби вилученн¤ з об≥гу в≥дпов≥дного обс¤гу грошовоњ маси Ќац≥ональний банк застосовуватиме монетарн≥ ≥нструменти стерил≥зац≥њ надлишковоњ л≥кв≥дност≥ залежно в≥д ситуац≥њ на грошово-кредитному ринку, а саме: депозитн≥ сертиф≥кати Ќац≥онального банку, операц≥њ зворотного –≈ѕќ, операц≥њ на в≥дкритому ринку з ќ¬ƒѕ ≥з свого портфел¤.

—тратег≥чним ор≥Їнтиром валютно-курсовоњ пол≥тики виступатиме динам≥ка реального ефективного обм≥нного курсу (–≈ќ ), оц≥нка ¤кого даЇ змогу вживати заходи, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ ефективност≥ украњнського експорту, нарощуванн¤ м≥жнародних валютних резерв≥в, створенн¤ макроеконом≥чних умов ф≥нансовоњ стаб≥льност≥. “ака пол≥тика передбачаЇ поступову девальвац≥ю гривн≥ та н≥велюванн¤ значних коливань на валютному ринку. —ередньор≥чне значенн¤ обм≥нного курсу гривн≥ до долара —Ўј оч≥куЇтьс¤ на р≥вн≥ 5.38 Ц 5.42 грн. за дол. —Ўј.

«а умов дотриманн¤ прогнозних макропоказник≥в та зг≥дно з прогнозом плат≥жного балансу ”крањни м≥жнародн≥ резерви Ќац≥онального банку зб≥льшатьс¤ до к≥нц¤ 2004 р. до обс¤гу, ¤кий забезпечить ф≥нансуванн¤ ≥мпорту товар≥в та послуг прот¤гом 3.7 м≥с¤ц¤.

¬алютно-курсова пол≥тика враховуватиме сумарн≥ д≥њ таких важливих чинник≥в, ¤к курсов≥ та ц≥нов≥ зм≥ни в крањнах Ц найб≥льших торговельних партнерах, коливанн¤ сальдо плат≥жного балансу, динам≥ку внутр≥шн≥х ц≥н в ”крањн≥.

ѕродовжуватиметьс¤ поступова л≥берал≥зац≥¤ системи валютного регулюванн¤ з метою подальшого розвитку та упор¤дкуванн¤ валютного ринку, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, розширенн¤ можливостей роботи на валютному ринку ¤к комерц≥йних банк≥в, так ≥ њх кл≥Їнт≥в. –азом з тим плануЇтьс¤ збереженн¤ тих елемент≥в системи, ¤к≥ показали свою життЇздатн≥сть ≥ позитивний вплив на розвиток грошово-кредитного ринку ≥ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.

ѕроцентна пол≥тика спр¤мовуватиметьс¤ на подальше зниженн¤ р≥вн¤ процентних ставок банк≥в з метою п≥двищенн¤ њх доступност≥ дл¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ субТЇкт≥в господарюванн¤. ¬плив на процентн≥ ставки зд≥йснюватиметьс¤ через встановленн¤ обл≥ковоњ ставки та впровадженн¤ комплексу заход≥в щодо зниженн¤ ризиковост≥ кредитноњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ завд¤ки в≥дпов≥дним зм≥нам у законодавств≥, що регулюЇ в≥дносини кредитора та позичальника.

¬живатимутьс¤ заходи щодо приведенн¤ у в≥дпов≥дну залежн≥сть депозитних та кредитних ставок в банк≥вськ≥й систем≥. « метою пол≥пшенн¤ умов дл¤ залученн¤ ≥нвестиц≥й ≥ зниженн¤ р≥вн¤ доларизац≥њ впроваджуватимутьс¤ заходи, спр¤мован≥ на зростанн¤ привабливост≥ вкладень в активи, ном≥нован≥ в нац≥ональний валют≥, пор≥вн¤но з активами, вираженими в ≥ноземн≥й валют≥. «абезпечуватиметьс¤ дотриманн¤ позитивного р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки щодо р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

„ерез використанн¤ механ≥зму реф≥нансуванн¤, операц≥њ на в≥дкритому ринку з державними ц≥нними паперами, а також регулюванн¤ норматив≥в обовТ¤зкового резервуванн¤ п≥дтримуватиметьс¤ л≥кв≥дн≥сть банк≥вськоњ системи на р≥вн≥, достатньому дл¤ нормального функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи та ефективного зд≥йсненн¤ банками активних та пасивних операц≥й.

ќсоблива увага звертатиметьс¤ на стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йного спр¤муванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в. ƒл¤ цього зд≥йснюватимутьс¤ заходи щодо пол≥пшенн¤ ресурсноњ бази банк≥в шл¤хом стимулюванн¤ залученн¤ депозитних вклад≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б на довготерм≥нов≥й основ≥.  р≥м того, дл¤ зменшенн¤ ризик≥в втрати л≥кв≥дност≥ Ќац≥ональний банк надаватиме можлив≥сть банкам в будь-¤кий час звернутис¤ до нього ¤к до кредитора останньоњ ≥нстанц≥њ за п≥дтримкою л≥кв≥дност≥. “акож Ќац≥ональний банк з метою уникненн¤ пог≥ршенн¤ кредитного портфел¤ банк≥в посилюватиме нагл¤д за ними, зокрема в частин≥ мон≥торингу ризик≥в, ¤к≥ банки беруть на себе п≥д час зд≥йсненн¤ активних операц≥й.

” фондовому сегмент≥ грошово-кредитна пол≥тика буде спр¤мована на подальший розвиток ринку державних ц≥нних папер≥в за рахунок створенн¤ умов дл¤ подальшого зменшенн¤ питомоњ ваги зовн≥шн≥х запозичень у загальному обс¤з≥ ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету на користь внутр≥шн≥х та з метою здешевленн¤ державних боргових зобовТ¤зань. ƒержавн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ передбачаЇтьс¤ активно використовувати п≥д час регулюванн¤ грошово-кредитного ринку. ¬раховуючи необх≥дн≥сть впровадженн¤ нових вид≥в над≥йних ц≥нних папер≥в, стимулюватиметьс¤ розвиток ринку мун≥ципальних позик та корпоративних обл≥гац≥й шл¤хом наданн¤ њм статусу ф≥нансових ≥нструмент≥в, з ¤кими може працювати Ќац≥ональний банк п≥д час зд≥йсненн¤ ним реф≥нансуванн¤ банк≥в.

ѕоказники, що характеризують ќсновн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики на 2004 р≥к, в≥дображають таку тенденц≥ю розвитку грошово-кредитноњ cфери:

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒинам≥ка норм банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3157 прочитано)