ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤

√острота кризового стану функц≥ональноњ економ≥ки змусила ур¤д та ЌЅ” докор≥нно зм≥нити свою пол≥тику. √рошово-кредитну пол≥тику було зм≥нено з експанс≥йноњ на жорстку рестрикц≥йну. ” 1994 роц≥ монетарна пол≥тику ЌЅ” будувалас¤ ор≥Їнтуючись на приборканн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

ўе наприк≥нц≥ 1993 року було запроваджено р¤д заход≥в по стримуванню зростанн¤ грошовоњ маси в об≥гу. якщо в IV квартал≥ 1993 року середньом≥с¤чн≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ становили 66,4% то в ≤ квартал≥ 1994 року темпи ≥нфл¤ц≥њ було знижено до 12,4%, а в ≤≤ квартал≥ Ц до 5%.

” 1995 роц≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ продовжували знижуватис¤ з 21,2% у с≥чн≥ до 4,6% у серпн≥ з традиц≥йним дл¤ ”крањни ос≥нн≥м п≥двищенн¤м у вересн≥ до 14,1%, 9,1 % у жовтн≥.

«ниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ створило п≥дставу до зменшенн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, що теж Ї одним з ≥нструмент≥в грошово-кредитноњ пол≥тики. јдже це повинно було забезпечити вплив на банк≥вську систему ≥ стати п≥дгрунт¤м дл¤ зменшенн¤ процентних ставок за комерц≥йними банк≥вськими кредитами.

Ќезважаючи на те, що вже в с≥чн≥ 1994 р. р≥вень ≥нфл¤ц≥њ ≥стотно знизивс¤ (з 90,8% у грудн≥ 1993 р. до 19,2% в с≥чн≥ 1994 р.) ЌЅ” утримувало обл≥кову ставку на р≥вн≥ 20% на м≥с¤ць, з середини 1993 року. ѕочинаючи з с≥чн¤ 1994 р≥вень позичкового процента набув позитивного значенн¤, ¤ке збер≥галос¤ до жовтн¤ 1994 року.

«а умов рестрекц≥йноњ кредитноњ пол≥тики це призвело до випереджаючого зростанн¤ залишк≥в в≥льних кошт≥в в комерц≥йних банках на кореспондентських рахунках ЌЅ”: за 3 квартали вони зросли приблизно у 20 раз≥в. ѕол≥тика дорогих грошей спри¤ла нагромадженню населенн¤м грошей, зменшенн¤м швидкост≥ њх об≥гу.

Ѕеручи до уваги позитивн≥ результати впроваджувальноњ пол≥тики сл≥д визнати, що вона мала тактичний характер. –естриктивна пол≥тика, або пол≥тика стриманн¤, ¤ка базуЇтьс¤ на заходах по скороченн¤х видатк≥в бюджету, обмеженн¤ грошовоњ ем≥с≥њ та позичкового проценту, здатна стримати Уп≥ков≥ навантаженн¤Ф темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ѓњ впровадженн¤ дозволило дос¤гнути зовн≥шнього зменшенн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, проте њњ глибинн≥ причини було л≥кв≥довано. —аме тому в подальше додержанн¤ жорсткоњ монетарноњ пол≥тики призвело до р¤ду негативних насл≥дк≥в.

«азначена рестрикц≥йна пол≥тика знайшла в≥дображенн¤ у р≥зкому загостренн≥ плат≥жноњ кризи ≥ пог≥ршенн≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмств - кл≥Їнт≥в банк≥в. —ума борг≥в п≥дприЇмств лише галуз¤м енергозабезпеченн¤ дос¤гла у 1994 роц≥ 42 трлн.крб. —ередн¤ абсолютна л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмств скоротилась з 24,5 до 8%. ÷е означало, що борги п≥дприЇмств у 12 раз≥в перевищували на¤вн≥сть кошт≥в на рахунку п≥дприЇмств, формально це св≥дчить про масове банкрутство. «азначен≥ процеси призвели до того, що ц≥ в≥льн≥, але дорог≥ грош≥, не знайшли свого повного застосуванн¤. ѕлат≥жна криза загрожувала банкрутством п≥дприЇмствам ”крањни. ÷≥ негативн≥ процеси прот¤гом 1995 року призвели до по¤ви пропозиц≥й подальшого зд≥йсненн¤ понад встановлених Ќац≥ональним банком ”крањни л≥м≥т≥в, додатковоњ грошово-кредитноњ ем≥с≥њ. ќбумовлено це було практичною необх≥дн≥стю. ¬заЇмозвТ¤зок м≥ж грошовою масою УћФ та грошовою базою У¬Ф такий:

ћ = m x B,

де m Ц мультипл≥катор зб≥льшуючого ефекту, при зм≥н≥ розм≥ру обовТ¤зкових банк≥вських резерв≥в.

m = 1/R,

де R Ц норма банк≥вських резерв≥в.

ј тому можливе застосуванн¤ принципу зб≥льшенн¤ грошовоњ маси за ефектом мультипл≥катора шл¤хом регулюванн¤ банк≥вських резерв≥в зам≥сть простоњ грошово-кредитноњ ем≥с≥њ. якщо пол≥тика регулюванн¤ банк≥вських резерв≥в використовуЇтьс¤ пор≥вн¤но тривалий час, вона може значною м≥рою зн¤ти потребу в грошов≥й ем≥с≥њ, оск≥льки обс¤г грошовоњ маси може регулюватис¤ через розм≥р банк≥вських резерв≥в. (“абл.4)

“аблиц¤ 4. ƒинам≥ка обл≥ковоњ ставки ЌЅ” та темп≥в ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2210 прочитано)