ћ≥кроеконом≥ка > ≤стор≥¤ виникненн¤ ≥ розвитку макроеконом≥чноњ науки

≈ндогенн≥ величини - це величини, що визначаютьс¤ в результат≥ розв'¤занн¤ модел≥ (наприклад: величина реального нац≥онального доходу, р≥вень зайн¤тост≥, ставка реальноњ зароб≥тноњ плати, реальна ставка процента, р≥вень ц≥н).

‘ункц≥ональн≥ зв'¤зки м≥ж ендогенними параметрами мають таку класиф≥кац≥ю:

1. ѕовед≥нков≥ функц≥њ виражають переваги, ¤к≥ склалис¤ в сусп≥льств≥.

2. “ехн≥чн≥ функц≥њ характеризують техн≥чну залежн≥сть.

3. ≤нституц≥ональн≥ функц≥њ зображають ≥нституц≥онально установлен≥ залежност≥ м≥ж параметрами модел≥.

4. ƒеф≥н≥ц≥йн≥ функц≥њ виражають залежност≥, ¤к≥ виход¤ть з означенн¤ економ≥чних ¤вищ.

ћакроеконом≥чн≥ модел≥ под≥л¤ютьс¤ на динам≥чн≥ та статистичн≥. —татистичн≥ модел≥ ф≥ксують економ≥чний процес на початку та в к≥нц≥ певного пер≥оду ≥ не зображають перех≥д в≥д одного стану до ≥ншого. ƒинам≥чн≥ модел≥ зображають економ≥чн≥ процеси з урахуванн¤м фактора часу.

3. ‘ункц≥ональне призначенн¤ ћ. випливаЇ ≥з њњ предмету. ƒо основних функц≥й ћ. сл≥д в≥днести: теоретичну або п≥знавальну (досл≥дженн¤ економ≥чноњ системи та њњ агрегат≥в, побудова моделей цих процес≥в), виховну (вихованн¤ макроеконом≥чного мисленн¤), прогностичну (прогнозуванн¤ розвитку економ≥чноњ системи), практичну (розробку рекомендац≥й дл¤ державноњ пол≥тики ≥ створенн¤ конкретних макроеконом≥чних моделей), методолог≥чну (ћ. ¤к складова економ≥чноњ теор≥њ Ї теоретичним фундаментом дл¤ ц≥лого р¤ду економ≥чних наук ≥ навчальних дисципл≥н).

≈коном≥чна система в ц≥лому Ї об'Їктом вивченн¤ ћ.. “ому важливо визначити суть ≥ структуру економ≥чноњ системи (е.с.).

¬ процес≥ виробництва, а також ропод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ життЇвих благ м≥ж њњ учасниками виникають певн≥ в≥дносини, ¤к≥ назвали економ≥чними в≥дносинами. ≈коном≥чн≥ в≥дносини под≥л¤ютьс¤ на соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥.

—оц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини - це в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн¤ засоб≥в виробництва ≥ продукту прац≥, тобто вони Ї в≥дносинами власност≥.

ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ в≥дносини - це в≥дносини м≥ж людьми з приводу под≥лу, кооперац≥њ, комб≥нуванн¤, орган≥зац≥њ прац≥, спец≥ал≥зац≥њ виробництва, його технолог≥њ, розпод≥лу ≥ обм≥ну вироблених життЇвих благ. ’арактер ≥ тип цих в≥дносин визначаЇтьс¤ в≥дносинами власност≥ (соц≥ально-економ≥чними в≥дносинами).

≈коном≥чна система - це сукупн≥сть ус≥х вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ людей у процес≥ њх взаЇмод≥њ, спр¤мованих на виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤ товар≥в ≥ послуг, а також на регулюванн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ у в≥дпов≥дност≥ з метою сусп≥льства.

ќсновними елементами економ≥чноњ системи виступають: продуктивн≥ сили, орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини, а також економ≥чний механ≥зм сусп≥льства ‑ ¤кий Ї сукупн≥стю форм, способ≥в ≥ метод≥в регулюванн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ людей. ”с≥ елементи економ≥чноњ системи д≥алектично взаЇмозв'¤зан≥, р≥вень розвитку одного в≥дпов≥даЇ р≥вню розвитку ≥нших. ≈коном≥чна система багатовим≥рна, њњ сл≥д розгл¤дати ¤к з боку елемент≥в економ≥чноњ структури сусп≥льства (економ≥чних в≥дносин), так ≥ з боку функц≥ональних сфер економ≥ки (виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤).

ћ. ви¤вл¤Ї загальн≥ зв'¤зки елемент≥в економ≥чноњ системи, законом≥рност≥ њњ функц≥онуванн¤ ≥ розвитку в контекст≥ розвитку њњ окремих компонент≥в.

ѕринципове значенн¤ дл¤ характеристики економ≥чних систем мають форми власност≥ на засоби виробництва ≥ економ≥чний механ≥зм сусп≥льства. “обто в≥дм≥нност≥ м≥ж економ≥чними системами визначаютьс¤, насемперед, в≥дм≥нност¤ми м≥ж цими њх елементами.

Ћюдству в≥дом≥ два основних типи власност≥ Ц сп≥льна (колективна) (в≥дносини м≥ж асоц≥йованими (об'Їднаними) власниками з приводу волод≥нн¤, розпор¤дженн¤ ≥ використанн¤ засоб≥в виробництва ≥ виробленого продукту) ≥ особиста (приватна) (в≥дображаЇ в≥дносини окремих власник≥в до об'Їкт≥в власност≥ ¤к своњх особистих).

≤сторично першою була колективна власн≥сть родовоњ общини.

≈волюц≥¤ орган≥зац≥йно-економ≥чних в≥дносин, ¤ка в≥дбувалась паралельно з розвитком продуктивних сил ≥ форм власност≥, привела до створенн¤ двох принципово в≥дм≥нних механ≥зм≥в регулюванн¤ економ≥чноњ системи - ринкового ≥ планового.

–инковий економ≥чний механ≥зм - це механ≥зм регулюванн¤ економ≥ки, що грунтуЇтьс¤ на приватн≥й (корпоративн≥й) властност≥ ≥ приватному п≥дприЇмництв≥. ÷ю роль виконуЇ ринок. ¬ основ≥ ринкового механ≥зму лежать об'Їктивн≥ закони попиту ≥ пропозиц≥њ, у взаЇмод≥њ ¤ких лежить ринкова ц≥на, ¤ка ≥ Ї регул¤тором обс¤г≥в виробництва ≥ споживанн¤ сусп≥льного продукту. –уш≥йною силою ≥ основою процесу ринкового ц≥ноутворенн¤ Ї економ≥чна конкуренц≥¤, ¤ка створюЇ потужн≥ мотиви виробничоњ д≥¤льност≥.

ѕлановий економ≥чний механ≥зм виникаЇ в умовах, коли не ≥снуЇ основи ринкового регулюванн¤ - приватноњ власност≥ ≥ конкуренц≥њ. ÷ей тип регулюванн¤ характерний дл¤ сусп≥льства з монопольною державною власн≥стю. ќск≥льки ринкове регулюванн¤ тут не д≥Ї, держава бере на себе цю фунц≥ю. –егулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через суб'Їктивне директивне регулюванн¤, коли державний план виробництва, розпод≥лу ≥ споживанн¤ сусп≥льного продукту стаЇ законом. “ут в≥дсутн¤ приватна ≥н≥ц≥атива, приватне п≥дприЇмництво,а тому мотивац≥¤ прац≥ недостатн¤.

ќтже, макроеконом≥ка Ц вже сформована ≥ дозр≥ла наука, ¤ка у подальшому буде т≥льки поглиблювати область свого досл≥дженн¤. ¬ ”крањн≥, ¤к ≥ по ц≥лому св≥ту, формуютьс¤ своњ макроеконом≥чн≥ школи, ¤к≥ працюють над питанн¤ми загальнодержавного економ≥чного плану.

Ћ≥тература:

Ѕудаговська —.,  ≥л≥Ївич ќ. та ≥н. Ућ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥каФ.  .: УќсновиФ. 1998 с. 219-220.

 ом≥сарук ћ.ѕ. Ућакроеконом≥ка: курс лекц≥йФ.  оломи¤ - 1999 с. 8-13.

ћакконел, Ѕрю. УЁкономикс: принципы, проблемы и политика: ¬ 2 т.: ѕер. с англ. ≤≤-го изд.. Ц ћ.: –еспублика, 1992.

ѕавловський ћ. Ућакроеконом≥ка перех≥дного пер≥одуФ.  .: У“ехн≥каФ. 1999.

—авченко ј. та ≥н. Ућакроеконом≥каФ.  .: УЋиб≥дьФ. 1999 с. 10-23.

1	2

Ќазва: ≤стор≥¤ виникненн¤ ≥ розвитку макроеконом≥чноњ науки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1044 прочитано)