ћ≥кроеконом≥ка > ћакроеконом≥ка ¤к наука. Ќац≥ональний продукт

ћакроеконом≥ка ¤к наука. Ќац≥ональний продукт

ћакроеконом≥ка ¤к наука.

Ќац≥ональний продукт.

1. ћакроеконом≥ка ¤к наука

ћакроеконом≥ка ¤к одна ≥з складових частин економ≥чноњ теор≥њ Ї наукою про повед≥нку економ≥ки ¤к Їдиного ц≥лого. ¬она вивчаЇ причини цикл≥чних коливань ≥ взаЇмозв'¤зок динам≥ки обс¤г≥в виробництва, р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤.

¬ основ≥ макроеконом≥ки лежать м≥кроеконом≥чн≥ ¤вища та процеси. ј це означаЇ, що:

Х макроеконом≥чн≥ показники Ї результатом зведенн¤ показник≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ окремих домогосподарств та ф≥рм;

Х макроеконом≥чн≥ законом≥рност≥ в≥дображають тенденц≥њ масовоњ повед≥нки на м≥крор≥вн≥;

Х при побудов≥ макроеконом≥чних моделей виход¤ть ≥з припущенн¤ про те, що домогосподарства та ф≥рми приймають оптимальн≥ м≥кроеко≠ном≥чн≥ р≥шенн¤;

Х макроеконом≥чн≥ процеси Ї результатом взаЇмод≥њ економ≥чних аіент≥в

та економ≥чноњ пол≥тики держави.

≈коном≥чна пол≥тика Ч це ц≥леспр¤мований вплив держави на вироб≠ництво, доходи, зайн¤т≥сть, ≥нфл¤ц≥ю та ≥нш≥ макроеконом≥чн≥ параметри за допомогою зм≥ни пропозиц≥њ грошей, р≥вн¤ податк≥в та державних витрат.

ћакроеконом≥чн≥ фактори (так≥, ¤к р≥вень ринковоњ процентноњ ставки, ≥нфл¤ц≥њ, безроб≥тт¤ тощо) впливають на р≥шенн¤ домогосподарств про заощадженн¤, ≥нвестиц≥њ, споживч≥ витрати, що, в свою чергу, визначаЇ ве≠личину ≥ структуру сукупного попиту. “ому м≥кро- ≥ макроеконом≥чн≥ про≠цеси т≥сно взаЇмопов'¤зан≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д м≥кроеконом≥ки, макроеконом≥ка використовуЇ у своЇму анал≥з≥ аіреіован≥ величини: валовий внутр≥шн≥й продукт (а не випуск окре≠моњ ф≥рми), середн≥й р≥вень ц≥н (а не ц≥ни на конкретн≥ товари), ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку), р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, зайн¤тост≥, безроб≥тт¤ тощо.

ќсновними макроеконом≥чними показниками Ї:

Х темп зростанн¤ реального ¬¬ѕ;

Х р≥вень ≥нфл¤ц≥њ;

Х р≥вень безроб≥тт¤.

ћакроеконом≥ка складова економ≥чноњ науки. ¬ економ≥чн≥й теор≥њ розд≥л¤ють макро- та м≥кро- анал≥з, при цьому макроанал≥з виходить ≥з необх≥дност≥ обірунтуванн¤ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки в ц≥лому. ћ≥кроанал≥з вивчаЇ повед≥нку окремого п≥дприЇмства. ¬ макроанал≥з≥ вид≥л¤ють макроеконом≥чну систему, ¤ка включаЇ зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ фактори. ƒо зовн≥шн≥х фактор≥в сусп≥льного в≥дтворенн¤ в≥днос¤ть природн≥ та демограф≥чн≥; до внутр≥шн≥х Ц процеси виробництва, реал≥зац≥њ та споживанн¤.

–егулюванн¤ макроеконом≥чноњ системи зд≥йснюЇтьс¤ через ринков≥ важел≥ та апарат державноњ економ≥чноњ пол≥тики. ћакроеконом≥ка виступаЇ ¤к розд≥л сучасноњ економ≥чноњ теор≥њ, ¤ка вивчаЇ повед≥нку економ≥ки, ¤к Їдиного ц≥лого. —итуац≥¤ у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ визначаЇтьс¤ сукупн≥стю конкретних макроеконом≥чних параметр≥в, кожен з ¤ких по-своЇму характеризуЇ економ≥чне становище крањни. —еред них найважлив≥шими Ї темпи зростанн¤ реальних обс¤г≥в нац≥онального виробниц≥ва, ≥нфл¤ц≥¤, р≥вень безроб≥тт¤ тощо. “≥льки на основ≥ анал≥зу р≥вн¤ ≥ динам≥ки макроеконом≥чних показник≥в ≥ параметр≥в можна зрозум≥ти, ¤к працюЇ економ≥ка. «авданн¤ макроеконом≥ста - досл≥дити суть процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ у нац≥ональн≥й економ≥ц≥, ви¤вити њх руш≥йн≥ сили. ѕри характеристиц≥ макроеконом≥чних залежностей первинну ≥нформац≥ю надають нац≥ональн≥ рахунки по укрупнених показниках нац≥ональноњ економ≥ки.

ћакроеконом≥чна теор≥¤ маЇ на мет≥ вивченн¤ загального стану та структури економ≥ки, законом≥рностей нац≥ональноњ економ≥ки, њњ руху та народногосподарських пропорц≥й з в≥дпов≥дним виробленн¤м рекомендац≥й дл¤ державних орган≥в влади, ¤к≥ формують державну економ≥чну пол≥тику. ћакроеконом≥ка, ¤к теоретична наука маЇ на мет≥ визначити стан нац≥ональноњ економ≥ки, обірунтувати основн≥ напр¤мки економ≥чноњ пол≥тики держави, вм≥ти визначити причини криз в економ≥ц≥ та шл¤хи њх подоланн¤, вм≥ти орган≥зовувати грошовий об≥г, забезпечити стаб≥льн≥сть грошовоњ одиниц≥, правильно обірунтувати ф≥нансову, податкову, бюджетну пол≥тику держави ≥ в п≥дсумку вибрати модель економ≥чного розвитку, ¤ка на сьогодн≥ Ї найважлив≥шою з проблем макроеконом≥чного розвитку крањни.

ѕредмет макроеконом≥чноњ науки. ѕредмет макроеконом≥ки - великомасштабн≥ (у масштабах всього сусп≥льного виробництва) економ≥чн≥ процеси ≥ ¤вища, на в≥дм≥ну в≥д предмета м≥кроеконом≥ки, де вивчаютьс¤ питанн¤ д≥¤льност≥ малих економ≥чних одиниць, насамперед, ф≥рм (п≥дприЇмств). ћакроеконом≥ка вивчаЇ сфери ≥ галуз≥ нац≥ональноњ економ≥ки, господарськ≥ зв'¤зки м≥ж ними.

–езультатом макроеконом≥чних досл≥джень Ї поглибленн¤ знань про економ≥ку, механ≥зми њњ розвитку. «акони, ви¤влен≥ на основ≥ анал≥зу макроеконом≥чних моделей, розкривають взаЇмозв'¤зок, суттЇву залежн≥сть м≥ж р≥зними економ≥чними показниками (зм≥нними).

ќсновними законами макроеконом≥ки Ї: 1. «акон макроеконом≥чноњ р≥вноваги, 2. «акон вартост≥, 3. «акон попиту та пропозиц≥њ, 4. «акон саморегулюванн¤ макроеконом≥чних процес≥в, 5. «акон спадноњ граничноњ продуктивност≥, 6. «акон спадноњ граничноњ корисност≥. ќбТЇкт, субТЇкт макроеконом≥ки.

‘ункц≥њ макроеконом≥ки. ќбТЇктом макроеконом≥ки Ї ≥сторично визначена економ≥чна система в ц≥лому. «агальною рисою кожноњ економ≥чноњ системи Ї њњ здатн≥сть до пост≥йного в≥дтворенн¤ виробництва. “ипи економ≥чних систем: 1. –инкова економ≥ка Ц характеризуЇтьс¤ приватною власн≥стю на економ≥чн≥ ресурси й виконанн¤м ринкового механ≥зму дл¤ регулюванн¤ економ≥ки. 2.  омандно-адм≥н≥стративна (планова) економ≥ка Ц вона заснована на сусп≥льн≥й (державн≥й) власност≥, а регулюванн¤ економ≥чних процес≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою централ≥зованого державного плануванн¤. ¬она регламентуЇ обс¤ги виробництва продукц≥њ, розпод≥л ≥ виконанн¤ ресурс≥в, ц≥ноутворенн¤ ≥ витрати на виробництво, розпод≥л доход≥в на споживанн¤ ≥ нагромадженн¤. “ут основним ≥нструментом державного регулюванн¤ виступаЇ державне плануванн¤. ƒержава заздалег≥дь плануЇ ц≥ни, зароб≥тну плату та ≥нш≥ ринков≥ ≥нструменти.

«м≥шана економ≥ка Ц це така економ≥чна система ¤ка поЇднуЇ в соб≥ р≥зн≥ форми власност≥ (приватну, кооперативну, державну), ≥ 2 механ≥зми макроеконом≥чного регулюванн¤: ринковий ≥ державний. «алежно в≥д ступен¤ державного втручанн¤ в економ≥ку зм≥шана економ≥ка кожноњ крањни маЇ особливу модель з переважанн¤м елемент≥в л≥берал≥зму . ћодел≥ зм≥шаноњ економ≥ки: јмериканська модель Ц це така економ≥чна система основу ¤коњ складаЇ система вс≥л¤кого заохоченн¤ п≥дприЇмництва, дос¤гненн¤ особистого усп≥ху, збагаченн¤ активноњ частини населенн¤. японська модель Ц характерним Ї втручанн¤ держави в економ≥ку. –инок п≥дпор¤дкований загальним нац≥ональним завданн¤м, велику роль в≥д≥граЇ економ≥чне плануванн¤ (≥ндикативне). –озв6¤занн¤м соц≥альноњ проблеми займаютьс¤ корпорац≥њ та обТЇднанн¤. Ўведська модель Ц соц≥альна спр¤мован≥сть на р≥вн≥ державноњ пол≥тики. —короченн¤ майновоњ нер≥вност≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок перерозпод≥лу доходу через бюджет на користь менш забезпечених верств населенн¤. ” державному бюджет≥ акумулюЇтьс¤ б≥льш ¤к 50% ¬Ќѕ. —убТЇктами зм≥шаноњ економ≥ки Ї: 1. ƒомашн≥ господарства Ц Ї власниками економ≥чних ресурс≥в (–— матер≥альних ресурс≥в, грошового кап≥талу). ѕроте вони сам≥ не використовують економ≥чн≥ ресурси, а надають њх п≥дприЇмствам через ринок ресурс≥в. 2. ѕ≥дприЇмства (ф≥рми) Ц функц≥¤: вони використовують економ≥чн≥ ресурси дл¤ виробленн¤ продукт≥в та наданн¤ послуг ≥ реал≥зують њх на товарному ринку з метою отриманн¤ доходу. 3. ƒержава виконуЇ важлив≥ регулююч≥ функц≥њ, впливаючи при цьому на економ≥чн≥ в≥дносини. ƒержава зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, Ї виробником товар≥в, забезпечуЇ регулюванн¤ в≥дносин.

ѕредмет макроеконом≥ки обумовлений њњ обТЇктом. ћакроеконом≥ка маЇ в≥дпов≥дати на питанн¤: ¤к функц≥оную нац≥ональна економ≥ка; за допомогою ¤ких механ≥зм≥в вона набуваЇ здатност≥ вир≥шувати головну проблему сусп≥льства. ѕредметом макроеконом≥ки Ї механ≥зм функц≥онуванн¤ економ≥чноњ системи. ћакроеконом≥чний анал≥з вивчаЇ фактичний стан економ≥ки, макроеконом≥чне регулюванн¤ Ї ≥нструментом економ≥чноњ пол≥тики ≥ визначаЇ, що повинно бути в економ≥ц≥ ≥ ¤к цього можна дос¤гти. 3. ‘ункц≥њ макроеконом≥ки ‘ункц≥њ макроеконом≥ки Ц це т≥ завданн¤, що розв'¤зуютьс¤ у процес≥ досл≥дженн¤ й анал≥зу реальноњ економ≥чноњ. системи (макроеконом≥ка ¤к наука), та њњ викладанн¤ ≥ вивченн¤ (макроеконом≥ка ¤к навчальна дисципл≥на). ћакроеконом≥ка виконуЇ так≥ функц≥њ: Ц теоретико-п≥знавальну; Ц прикладну (практичну); Ц св≥тогл¤дну (формуванн¤ сучасного економ≥чного мисленн¤ та економ≥чноњ культури). ¬с≥ функц≥њ макроеконом≥ки орган≥чно взаЇмозв'¤зан≥. “еоретико-п≥знавальна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, щоб повн≥ше забезпечити вивченн¤ власне макроеконом≥чноњ теор≥њ. «нанн¤ макроеконом≥ки створюЇ фундамент, на ¤кому може будуватис¤ вивченн¤ багатьох прикладних економ≥чних дисципл≥н. ћакроеконом≥ка маЇ безпосереднЇ прикладне значенн¤. ћайбутн≥й спец≥ал≥ст повинен навчитис¤ анал≥зувати суть державноњ економ≥чноњ пол≥тики, напр¤ми, шл¤хи та методи њњ реал≥зац≥њ. ≤ головне, вм≥ти ефективно розробл¤ти й вт≥лювати у житт¤ стратег≥ю ≥ тактику д≥¤льност≥ своЇњ ф≥рми (п≥дприЇмства) на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥ в умовах певного зовн≥шнього середовища, особливост≥ ¤кого визначаютьс¤ макроеконом≥чними факторами. ¬ажлива функц≥¤ макроеконом≥ки - њњ св≥тогл¤дна функц≥¤. ÷ю функц≥ю вона виконуЇ на основ≥ виробленн¤ у майбутн≥х економ≥ст≥в-профес≥онал≥в сучасного економ≥чного мисленн¤. √либоке ≥ системне вивченн¤ основних пон¤ть ≥ механ≥зм≥в функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки спри¤Ї формуванню економ≥чноњ культури студент≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ћакроеконом≥ка ¤к наука. Ќац≥ональний продукт
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5867 прочитано)