ћ≥кроеконом≥ка > ћакроеконом≥ка ¤к наука. Ќац≥ональний продукт

—учасна макроеконом≥ка не маЇ Їдиноњ дом≥нуючоњ теор≥њ. ¬она спираЇтьс¤ на р¤д теор≥й, ¤к≥ взаЇмод≥ють ≥ взаЇмодоповнюють одна одну ≥ дають практикам можлив≥сть вибору, тобто самим визначити ефективн≥сть кожноњ теор≥њ залежно в≥д своњх субТЇктивних у¤влень, а також з урахуванн¤м ≥ндив≥дуальних умов, ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в економ≥чноњ пол≥тики певноњ крањни.

2. Ќац≥ональний продукт

як ≥ ≥нш≥ емп≥ричн≥ науки, економ≥ка ірунтуЇтьс¤ на пон¤тт¤х, ¤к≥ можна вим≥р¤ти:

наприклад, ц≥ни на пшеницю, курси акц≥й ≥ процентн≥ ставки, чисельн≥сть без≠роб≥тних, обс¤г нац≥онального виробництва або р≥вень ц≥н.

¬им≥рюванн¤ нац≥онального обс¤гу виробництва конче потр≥бне дл¤ макроеконом≥чноњ теор≥њ ≥ пол≥тики. ¬оно готуЇ до сприйн¤тт¤ центральних питань, що стосуютьс¤ економ≥чного зростанн¤ крањн, д≥лового циклу, взаЇмозв'¤зку м≥ж д≥ловою активн≥стю та безроб≥тт¤м разом ≥з вим≥рюванн¤м та детерм≥нантами ≥нфл¤ц≥њ. ѕоки пон¤тт¤ ¬Ќѕ ще не було розроблене, важко було визначити, у ¤кому стан≥ перебуваЇ економ≥ка. ’оча в≥дкритт¤ ¬Ќѕ незапатентоване ≥ не виставл¤Їтьс¤ в ћузењ науки ≥ техн≥ки Ч це справд≥ одне з великих в≥дкритт≥в XX ст. Ѕез вим≥рюванн¤ таких агрегатних економ≥чних величин, ¤к ¬Ќѕ, макроеконом≥ка дрей≠фувала б у мор≥ невпор¤дкованих даних. ƒан≥ про ¬Ќѕ допомагають творц¤м економ≥чноњ пол≥тики скерувати економ≥ку на дос¤гненн¤ нац≥ональних пр≥оритет≥в.

ўо таке валовий нац≥ональний продукт? ¬Ќѕ Ч це назва, ¤ка даЇтьс¤ сукупн≥й вартост≥ к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, що вироблен≥ крањною за один р≥к. ÷е цифра, до ¤коњ приход¤ть, коли застосовують грошову одиницю до вим≥рюванн¤ р≥зних товар≥в ≥ послуг, в≥д ¤блук до цитр, в≥д л≥нкор≥в до металообробних верстат≥в, що њх крањна виробл¤Ї за допомогою земл≥, прац≥ ≥ кап≥талу. ¬Ќѕ дор≥внюЇ сум≥ вартостей ус≥х споживчих та ≥нвестиц≥йних товар≥в, ур¤дових покупок, обс¤гу чистого експорту в ≥нш≥ крањни.

ѕоказник ¬Ќѕ використовуЇтьс¤ в багатьох ц≥л¤х, але найважлив≥шим Ї те, що в≥н визначаЇ результативн≥сть роботи вс≥Їњ економ≥ки. якби запитали фах≥вц¤ з економ≥чноњ ≥стор≥њ, що сталос¤ в роки ¬еликоњ депрес≥њ, його коротка в≥дпов≥дь була б: ¬Ќѕ з 104 млрд. дол. в 1929 р. впав до 56 млрд. дол. у 1933 р. ÷е р≥зке зменшенн¤ вартост≥ товар≥в ≥ послуг, вироблених американською економ≥кою, спричинило злидн≥, банкрутства, невдач≥ банк≥в, хаос ≥ пол≥тичне безладд¤.

¬аловий нац≥ональний продукт (або ¬Ќѕ) Ч це найобширн≥ша м≥ра сукупного обс¤гу нац≥онального виробництва товар≥в ≥ послуг. ÷е сума ринкових вартостей споживанн¤, валових ≥нвестиц≥й, ур¤дових покупок товар≥в ≥ послуг та чистого експорту.

як насправд≥ економ≥сти вим≥рюють ¬Ќѕ? ќдна ≥з головних неспод≥ванок пол¤гаЇ в тому, що ¬Ќѕ можна вим≥р¤ти двома незалежними способами. ¬Ќѕ можна вим≥р¤ти або ¤к пот≥к товар≥в, або ¤к суму доход≥в.

ўоб показати р≥зн≥ способи вим≥рюванн¤ ¬Ќѕ, розгл¤немо спрощену економ≥ку, в ¤к≥й в≥дсутн≥ д≥¤льн≥сть ур¤ду та зовн≥шн¤ торг≥вл¤, а також й ≥нвестиц≥њ. ѕри≠пуст≥мо, що економ≥ка виробл¤Ї т≥льки споживч≥ товари, ¤к≥ Ї предметами покупок споживач≥в дл¤ задоволенн¤ своњх потреб.

. ўороку споживаЇтьс¤ широке коло к≥нцевих товар≥в ≥ послуг: так≥ товари, ¤к ¤блука, апельсини ≥ хл≥б; так≥ послуги, ¤к медичне обслуговуванн¤ ≥ стрижка. ” ¬Ќѕ включаЇмо лише к≥нцев≥ товари Ч товари, ¤к≥, зрештою, куплен≥ ≥ використан≥ споживачами. ƒл¤ нашоњ спрощеноњ економ≥ки можна легко розрахувати нац≥ональний доход, або продукт, ¤к суму щор≥чного потоку к≥нцевих товар≥в ≥ послуг: (ц≥на апельсина х к≥льк≥сть апельсин≥в) + (ц≥на ¤блука х к≥льк≥сть ¤блук) + ... ¬аловий нац≥ональний продукт Ї сукупною грошовою оц≥нкою потоку к≥нцевоњ продукц≥њ, виробленоњ крањною.

√оловна частина розрахунку Ч це використанн¤ ринкових ц≥н ¤к ваг≥в у оц≥ню≠ванн≥ р≥зних товар≥в. „ому використовують ц≥ни, а не масу або к≥льк≥сть товар≥в, чи людино-години, витрачен≥ у виробництв≥? “ому що ринков≥ ц≥ни в≥дображають в≥д≠носну економ≥чну ц≥нн≥сть р≥зних товар≥в ≥ послуг. ¬≥дносн≥ ц≥ни р≥зних товар≥в в≥дображають, ¤к споживач≥ оц≥нюють останн≥ (або граничн≥) одиниц≥ споживанн¤ цих товар≥в. ќтже, виб≥р ринкових ц≥н ¤к ваг≥в дл¤ р≥зних товар≥в не випадковий; у ринков≥й економ≥ц≥, що добре функц≥онуЇ ц≥ни в≥дбивають в≥дносне задоволенн¤, що його споживач≥ отримують в≥д кожного товару.. ƒругим ≥ екв≥валентним способом розрахунку ¬Ќѕ Ї подоходний, або затратний, п≥дх≥д.ќск≥льки прибуток визначаЇтьс¤ ¤к надлишок над затратами, то обидва п≥дходи дають абсолютно однаковий обс¤г ¬Ќѕ.

¬Ќѕ визначаЇмо ¤к ринкову варт≥сть товар≥в ≥ послуг. ƒл¤ вим≥рюванн¤ ринковоњ вартост≥ товар≥в ≥ послуг використовуЇмо таку м≥ру, ¤к ринков≥ ц≥ни р≥зних товар≥в ≥ послуг. ѕроте ц≥ни зм≥нюютьс¤ у час≥, бо ≥нфл¤ц≥¤, звичайно, з року в р≥к п≥двищуЇ ц≥ни. „и варто виконувати вим≥рюванн¤ л≥н≥йкою, з гуми, ¤ка розт¤гуЇтьс¤ у руках, зам≥сть л≥н≥йки з незм≥нним масштабом? ѕроблема зм≥ни ц≥н Ї одн≥Їю з проблем, ¤ку економ≥стам доводитьс¤ розв'¤зувати, коли грош≥ використовуютьс¤ ¤к одиниц¤ вим≥рюванн¤. «розум≥ло, що потр≥бна м≥ра нац≥онального доходу та обс¤гу виробниц≠тва, ¤ка застосовуЇ нееластичну, незм≥нну л≥н≥йку. ≈коном≥сти можуть виправити б≥льш≥сть неточностей, зумовлених еластичною л≥н≥йкою, використовуючи ≥ндекси ц≥н, ¤к≥ Ї м≥рою середньоњ ц≥ни певного набору товар≥в.

ћи можемо вим≥р¤ти ¬Ќѕ за в≥дпов≥дний р≥к, використовуючи фактичн≥ ринков≥ ц≥ни цього року. ¬ результат≥ отримаЇмо ном≥нальний ¬Ќѕ, або ¬Ќѕ у поточних ц≥нах. јле част≥ше нас ц≥кавить визначенн¤ реального ¬Ќѕ, ¤кий вим≥рюЇ валовий

реальний ¬Ќѕ, потр≥бно ном≥нальний ¬Ќѕ под≥лити на ≥ндекс ц≥н,¤кий в≥домий ¤к ¬Ќѕ-дефл¤тор.

ѕростий приклад про≥люструЇ головну ≥дею цього вим≥рюванн¤. —каж≥мо, крањна виробл¤Ї 1000 бушел≥в кукурудзи прот¤гом першого року ≥ 1010 бушел≥в Ч прот¤гом другого. ÷≥на за бушель в≥дпов≥дно становить 2 дол. ≥ 2,50 дол. у першому та другому роках. ћи можемо розрахувати ном≥нальний ¬Ќѕ (–*ќ) ¤к 2 дол. х 1000=2000 дол. (за 1-й р≥к) ≥ 2,50 дол. х 1010=2525 дол. (за 2-й р≥к). ќтже, ном≥нальний ¬Ќѕ зр≥с на 26,25% за два роки.

јле фактичний обс¤г виробництва не зр≥с так р≥зко. ўоб знайти реальний обс¤г виробництва, потр≥бно застосувати ¬Ќѕ-дефл¤тор. ћи беремо перший р≥к ¤к базо≠вий, тобто ¤к р≥к, в ¤кому вим≥рюЇмо ц≥ни. ¬становлюЇмо ≥ндекс ц≥н, ¬Ќѕ-дефл¤тор,

¤к –1 = 1 у першому роц≥; –2 = 2,50 дол./ 2 дол.=1,25 у другому роц≥. –еальний ¬Ќѕ дор≥внюЇ в≥дношенню ном≥нального ¬Ќѕ до ¬Ќѕ-дефл¤тора (–). ќтже, реаль≠ний ¬Ќѕ становитиме:

2000дол./1=2000дол.за 1 р≥к ≥ 2525дол./1,25=2020 за 2 р≥к.“аким чином зростанн¤ реального ¬Ќѕ, ¤ке коригуЇ зм≥ни у ц≥нах, становить 1% ≥ дор≥внюЇ зростанню виробництва кукурудзи.

ѕор≥вн¤нн¤ 1929-1933 рр. покаже процес дефл¤руванн¤ дл¤ реального ≥сторичного пер≥оду. ÷ифри ¬Ќѕ дл¤ 1929 р. Ч 104 млрд.дол. ≥ 1933 р. Ч 56 млрд.дол. ¬Ќѕ впав у 1933 р. на 48% пор≥вн¤но з 1929 р. ѕроте ур¤д оц≥нюЇ, що ц≥ни в середньому впали за цей пер≥од на 23%. якщо 1929 р. брати ¤к базовий з ¬Ќѕ-дефл¤тором = 1, це означаЇ, що ≥ндекс ц≥н 1933 р. становив приблизно 0,77. “аким чином, наш≥ 56 млрд.дол. валового нац≥онального продукту 1933 р. насправд≥ коштували значно б≥льше, н≥ж половина ¬Ќѕ 1929 р. Ч 104 млрд.дол.

–еальний ¬Ќѕ впав т≥льки на 0,7 в≥д р≥вн¤ 1929 р. Ч до 73 млрд.дол. у ц≥нах 1929 р., тобто в доларах з куп≥вельною спроможн≥стю 1929 р. ¬раженн¤, що ¬Ќѕ зменшивс¤ майже наполовину, виникаЇ внасл≥док оптичноњ ≥люз≥њ, що пов'¤зана у даному випадку з пор≥вн¤нн¤м ц≥н Ч ст¤гуванн¤м еластичноњ ц≥новоњ л≥н≥йки.

«ростанн¤ ном≥нального ¬Ќѕ перевищуЇ зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва. „ому? “ому що зб≥льшенн¤ ном≥нального ¬Ќѕ включаЇ ≥нфл¤ц≥ю ц≥н, тобто зростанн¤ з року в р≥к загального р≥вн¤ ц≥н. ўоб отримати точну м≥ру реального обс¤гу виробництва, потр≥бно под≥лити ном≥нальний ¬Ќѕ на ¬Ќѕ-дефл¤тор.

Ќа граф≥ку показано зростанн¤ ном≥нального ¬Ќѕ з 1929 р., вираженого у фактичних ц≥нах, ¤к≥ були поточними дл¤ кожного року. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ показано реальний ¬Ќѕ, що виражений у ц≥нах 1982 р. «розум≥ло, що частина зростанн¤ ном≥нального ¬Ќѕ прот¤гом останньоњ половини стол≥тт¤ спричинена зростанн¤м ц≥н, що означаЇ розт¤гуванн¤ нашоњ грошовоњ еластичноњ л≥н≥йки.

’оча ¬Ќѕ Ї найширше застосовуваним вим≥рником нац≥онального обс¤гу виробниц≠тва у —Ўј, ≥снують ще два показники, на ¤к≥ широко посилаютьс¤ Ч чистий нац≥ональний продукт ≥ валовий внутр≥шн≥й продукт.

¬Ќѕ враховуЇ валов≥ ≥нвестиц≥њ, тобто чист≥ ≥нвестиц≥њ плюс аморти≠зац≥¤. ¬рахуванн¤ амортизац≥њ нагадуЇ врахуванн¤ пшениц≥ у хл≥б≥.  раще було б враховувати т≥льки чист≥ ≥нвестиц≥њ в обс¤з≥ нац≥онального виробництва. ¬≥дн≥маючи амортизац≥ю в≥д ¬Ќѕ, отримуЇмо чистий нац≥ональний продукт („Ќѕ).

якщо „Ќѕ Ї точн≥шою м≥рою нац≥онального обс¤гу виробництва, н≥ж ¬Ќѕ, то чому економ≥сти ≥ статистики застосовують ¬Ќѕ? ¬они оперують ¬Ќѕ, тому що амортизац≥ю досить важко оц≥нити, тод≥ ¤к валов≥ ≥нвестиц≥њ можна визначити майже точно.

јльтернативною м≥рою нац≥онального обс¤гу виробництва, що широко застосо≠вуЇтьс¤ в ≥нших крањнах, Ї валовий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ). ¬≥н Ї сумою продукц≥њ, що њњ вироблено резидентами крањни прот¤гом року.

¬аловий ¬нутр≥шн≥й ѕродукт (¬¬ѕ) включаЇ про≠дукц≥ю та послуги, ¤к≥ вироблен≥ резидентами крањни про≠т¤гом року.

–езиденти Ч це:

1) ф≥зичн≥ особи крањни з пост≥йним м≥сцем проживанн¤ в ц≥й крањн≥ (в тому числ≥ т≥, хто тимчасово знаходить≠с¤ за њњ межами);

2) юридичн≥ особи крањни з м≥сцезнаходженн¤м у ц≥й крањн≥;

3) п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ - не юридичн≥ особи, ¤к≥ створен≥ в≥дпов≥дно до законодавства крањни, але зна≠ход¤тьс¤ за њњ межами;

1	2	3	4

Ќазва: ћакроеконом≥ка ¤к наука. Ќац≥ональний продукт
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5867 прочитано)