ћ≥кроеконом≥ка > ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр

Ќа граф≥ку видно, що в 2000 роц≥ плануЇтьс¤ зб≥льшенн¤ прибутковоњ частини держбюджету в два рази в пор≥вн¤нн≥ з фактичним викон¤нн¤м в 1999-му.

якщо врахувати оч≥кувану ≥нфл¤ц≥ю(19%) ≥ зростанн¤ реального ¬¬ѕ(на 1% по прогнозах ћ≥неконом≥ки), то прибуткова частина госбюджету в грошов≥й форм≥ становитиме 15,0 млрд. грн. ƒал≥ можна зробити допущенн¤: що введенн¤ в д≥ю закон≥в, ¤к≥ в≥дм≥н¤ють податков≥ п≥льги(насамперед по ѕƒ¬), п≥двищують ставки де¤ких збор≥в(акцизних) ≥ ≥нш≥ закони, направлен≥ на розширенн¤ податковоњ бази, додадуть до грошових надходжень бюджету ще 4,5 млрд. грн.

“епер до ц≥Їњ суми додамо оч≥куване зб≥льшенн¤ надходжень в≥д приватизац≥њ майже на 2 млрд. грн. в пор≥вн¤нн≥ з минулим роком. Ќеобх≥дно також врахувати передбачений в проект≥ бюджету зал≥к з силовими структурами в сум≥ 1 млрд. грн. отримаЇмо переоц≥нку надходжень в держбюджет м≥н≥мум на 5 млрд. грн. (або на 18,1%). «в≥дси можна зробити т≥льки такий висновок: нав≥ть при умов≥ скасуванн¤ податкових п≥льг, виконанн¤ програми приватизац≥њ, зростанн¤ реального ¬¬ѕ, пом≥рна ≥нфл¤ц≥¤, визначать надходженн¤ в розм≥р≥ 22 млрд. грн. зам≥сть 27,7 млрд. грн. [2,c.1,7]

¬иникаЇ питанн¤: ўо буде в≥дбуватис¤ при завищен≥й прибутков≥й частин≥ бюджету? ¬≥дпов≥дь: буде наростати недоплата по платежах до бюджету, таким чином виникне бюджетна заборгован≥сть, ¤ка буде стимулювати розширенню розрахунк≥в у вексел¤х, взаЇмозал≥ках(прецедент цьому постанова  ћ” в≥д 24.01.2000 є115)

¬ище викладена ≥нформац≥¤ наштовхуЇ зробити р¤д висновк≥в, про в≥ртуальн≥сть прибутковоњ частини бюджету, ¤ка може привести:

нова бюджетна заборгован≥сть;

тиск з боку платник≥в податк≥в на поновленн¤ негрошових розрахунк≥в;

посиленн¤ ф≥скального ≥ адм≥н≥стративного тиску на легально працююч≥ п≥дприЇмства;

ѕри не обоснованно завищен≥й частин≥ ƒержавного бюджету дл¤ п≥дтримки оголошеного нульового деф≥циту ур¤д найв≥рог≥дн≥ше, ¤к ≥ в минул≥ роки, п≥де на зб≥льшенн¤ бюджетноњ заборгованост≥(ƒив. граф≥к є2).

÷е означаЇ, що при оф≥ц≥йно деф≥цитному бюджет≥ закладаЇтьс¤ ′′прихований деф≥цит′′ бюджету в розм≥р≥ б≥л¤ 5 млрд. грн. або 3,4% ¬¬ѕ. ¬иход¤чи з цього,  абм≥н не т≥льки не зможе розрахуватис¤ в повному об'Їм≥ по соц≥альних боргах минулих рок≥в, але ≥ вимушений буде нарощувати поточну бюджетну заборгован≥сть. “акож передбачаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ ресурс≥в в банк≥вськ≥й систем≥ на 3,4 млрд. грн., а це в свою чергу приведе до зниженн¤ ставок по кредитах ≥ зб≥льшенн≥ кредитуванн¤ реального сектора економ≥ки. јле ¤кщо реально подумати, то виход¤ть так≥ факти: в наш≥й економ≥ц≥ зб≥льшенн¤ ресурс≥в в банк≥вськ≥й систем≥ практично не впливаЇ на процентн≥ ставки, так ¤к ц≥ ресурси автоматично пр¤мують на валютний ринок, що приводить до девальвац≥йному тиску на курс гривни. ќсь св≥жий приклад: в лютому зниженн¤ обл≥ковоњ ставки(з 45 % до 35%) ≥ зменшенн¤ норми резервуванн¤ з(17 до 16%) зб≥льшило ресурси банк≥в на 100 млн. грн. ≥ привело до девальвац≥њ оф≥ц≥йного курсу гривни на 2,2% за два тижн≥. [2,c.1,7]

2.2.ѕодаткова система

ѕоговоримо трохи про податкову систему. ѕередус≥м потр≥бно зазначити, що податкова система Ї дуже важливою ланкою в економ≥ц≥ дл¤ п≥дтримки сбалансованост≥ бюджету.

ѕодаткова система стосуЇтьс¤ безпосередньо к притоку ≥нвестиц≥й в крањну. ÷е можна по¤снити на досить-таки простому приклад≥:

Ѕудь-¤кий приватний ≥нвестор, бажаючий зробити вкладенн¤ кошт≥в, робить економ≥чн≥ розрахунки, тобто з≥ставл¤Ї прибутки в≥д ≥нвестуванн¤, терм≥н окупност≥, витрати. ѕриватний ≥нвестор при цьому йде на ризик, але при цьому виникаЇ питанн¤: ј чи треба мен≥ ризикувати з приводу вкладенн¤ кошт≥в, ¤кщо м≥й ризик не залежить в≥д мене, а залежить в≥д впливу зовн≥шн≥х чинник≥в? ѕрост≥ше кажучи н≥хто з ≥нвестор≥в реально не будуть вкладати св≥й кап≥тал в розвиток економ≥ки держави, ¤кщо немаЇ чинник≥в, ¤к≥ б стимулювали розвиток ≥нвестиц≥йного процесу.

ѕодаткова система регулюЇ не т≥льки ≥нтенсивн≥сть ≥нвестиц≥йного процесу, але ≥ розвиток економ≥ки загалом.

Ќаша податкова система дискрим≥нуЇ учасник≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ починаючи ≥з законодавства, ¤ке встановлюЇ р≥зн≥ п≥дходи ≥ ставки. ќсь приклад: об'Їми п≥льг, що надаютьс¤ сп≥льним п≥дприЇмствам ви¤вилис¤ наст≥льки велик≥, що в де¤ких секторах, н≥хто кр≥м —ѕ працювати не м≥г. “ому ≥ сталас¤ монопол≥зац≥¤ ринк≥в, ¤ка надто небезпечна дл¤ ≥нвестиц≥й, досить т≥льки пригадати бензинов≥ кризи 1999 року. „есно кажучи, дуже важко конкурувати з п≥дприЇмствами, ¤к≥ мають право працювати без сплати акциз≥в ≥ ѕƒ¬.

¬с≥ сурмл¤ть: захистимо нашого товаровиробника !!! ѕри цьому у в≥льних економ≥чних зонах зробимо зв≥льненн¤ ≥мпорту в≥д ѕƒ¬. «в≥дси дуже простий висновок: в≥тчизн¤н≥ товари будуть коштувати на 20% дорожче, таким чином ми сам≥ ж стимулюЇмо розвиток економ≥ки ≥нших крањн.

јбо задати соб≥ ще питанн¤: ’то стане ≥нвестувати в ”крањну, ¤кщо тут треба платити ѕƒ¬, а ввоз¤чи ≥мпорт через в≥льну зону нетреба? ¬≥дпов≥дно ≥нвестор робить висновок: буду вивозити кап≥тал за кордон ≥ користуватис¤ митними ′′д≥рками′′.[3,c.8]

ј ось дуже хороше питанн¤: чому ≥нвестор повинен платити б≥льше при виробництв≥ однаковоњ продукц≥њ в одн≥й област≥ ”крањни чим в ≥нш≥й? ћи адже крањна ≥ повинн≥ комплексно п≥ходити до розв'¤занн¤ таких питань

“епер про п≥дприЇмства. ” минул≥ роки за допомогою бюджету в≥дбувавс¤ перерозпод≥л ресурс≥в в≥д ефективно працюючих п≥дприЇмств на п≥дтримку хрон≥чно збиткових, що виробл¤ють нел≥кв≥дну продукц≥ю(перехресне субсидуванн¤ в масштабах ц≥лоњ крањни).«агальнов≥домо, що така пол≥тика приводить до п≥двищенн¤ податкового ≥ адм≥н≥стративного тиску на ефективно працююч≥ п≥дприЇмства ≥, в≥дпов≥дно, примушуЇ перенести свою д≥¤льн≥сть в т≥ньовий сектор економ≥ки.

≤мов≥рн≥сть радикальноњ зм≥ни податковоњ пол≥тики вже в цьому роц≥ вельми незначна: в 2000 роц≥ податковою адм≥н≥страц≥Їю необх≥дно з≥брати на 8 млрд. грн. (майже в 1,5 рази)б≥льше, н≥ж в минулому роц≥. Ўвидше усього, дл¤ виконанн¤ цього завданн¤ будуть застосовуватис¤ стар≥ перев≥рен≥ методи. ѕро це говорить хоч би факт продовженн¤ практики прийн¤тт¤ ур¤дових постанов про додатков≥ заходи по моб≥л≥зац≥њ прибутк≥в до ƒержавного бюджету. як показуЇ досв≥д жодну постанову не було виконано в повному об'Їм≥, але сам процес виконанн¤ в насл≥док понадм≥ру активних д≥й податковоњ адм≥н≥страц≥њ по реал≥зац≥њ доведеного плану будь-¤кою ц≥ною, приводив до пог≥ршенн¤ умов господарськоњ д≥¤льност≥ багатьох п≥дприЇмств (насам-перед, ¤к≥ виробл¤ють л≥кв≥дну продукц≥ю ≥ маюч≥ грошов≥ оборотн≥ кошти).

ѕри гостр≥й недостач≥ бюджетних кошт≥в пор¤дку 5-6 млрд. грн.(за рахунок пр¤мих витрат бюджету ≥ наданн¤ податкових п≥льг) щор≥чно витрачаЇтьс¤ на п≥дтримку збиткових п≥дприЇмств. ” нин≥шньому роц≥ ур¤д збираЇтьс¤ в≥дмовитис¤ в≥д ц≥Їњ пол≥тики. ќтже, можна передбачити, що за цим п≥де банкрутство збиткових п≥дприЇмств ≥ в результат≥ зб≥льшитьс¤ оф≥ц≥йний р≥вень безроб≥тт¤. ƒ≥йсно, в 2000 роц≥ прогнозуЇтьс¤ зб≥льшенн¤ оф≥ц≥йного р≥вн¤ безроб≥тт¤ на 2,2%(до 6,5%).јле на фон≥ фактичного безроб≥тт¤(з урахуванн¤м прихованоњ), ¤ке за експертними оц≥нками, складаЇ б≥льше за 30%, цю ¤вно недостатньо дл¤ оздоровленн¤ збиткового сектора економ≥ки, що складаЇ нав≥ть за оф≥ц≥йним даними б≥льше за 50%.Ѕ≥льш того новим законом про банкрутство до 2004 року заборонене банкротить п≥дприЇмства самоњ неефективноњ ≥ збитковоњ галуз≥ - агропромислового комплексу(85% збиткових п≥дприЇмств).÷е викликаЇ велик≥ сумн≥ви в реал≥зац≥њ продекларованих ур¤дом моратор≥ю на наданн¤ податкових п≥льг, реструктуризац≥њ по платежах до бюджету, списанн¤ борг≥в, тощо. [2,c.1,7]

Ќе можна не в≥дм≥тити ≥ суперечн≥сть в≥тчизн¤ноњ податковоњ пол≥тики. « одного боку ур¤дом оголошений курс на розширенн¤ податковоњ бази ≥ подальш≥ зниженн¤ податкових ставок. “ак, разом з проектом бюджету  абм≥н подав в ¬ерховну –аду пакет законопроект≥в, в ¤ких передбачаЇтьс¤ скасуванн¤ безл≥ч≥ податкових п≥льг. ќднак, таке скасуванн¤ не приведе до механ≥чного зб≥льшенн¤ прибутк≥в бюджету, оск≥льки в багатьох випадках п≥льги були основним джерелом ≥снуванн¤ б≥льшост≥ неефективно працюючих п≥дприЇмств. ≤ншими словами, скасуванн¤ п≥льг приведе до припиненн¤ њх д≥¤льн≥сть.

« ≥ншого боку, реал≥зац≥¤ курсу на розширенн¤ податковоњ бази викликаЇ де¤к≥ сумн≥ви. “ак, в проект≥ посланн¤ ѕрезидента до ¬ерховноњ –ади, говоритьс¤ про розширенн¤ д≥њ в≥льних економ≥чних зон, що маЇ на уваз≥ наданн¤ податкових п≥льг ц≥лим рег≥онам ≥, в≥дпов≥дно, не може не привести до звуженн¤ податковоњ бази.

¬ умовах значних виплат по зовн≥шньому боргу ≥ неефективноњ структури промислового виробництва(б≥л¤ 60% складають сировинн≥ ≥ енергоЇмн≥ галуз≥ при низькоњ частки що переробл¤ють)чекати вже в 2000 роц≥ радикальноњ зм≥ни ≥снуючоњ тенденц≥њ надходжень в держбюджет нам не треба.

ѕ≥дходи по удосконаленню податковоњ системи можна визначити так: в≥дмова в≥д революц≥йного розвитку податковоњ системи, перегл¤д системи податкових п≥льг ≥ впровадженн¤ п≥льг,що мають ≥нвестиц≥йно-соц≥альну направленн≥сть,часткове перек-ладенн¤ т¤гар¤ надходжень до ц≥льових фонд≥в соц≥ального забезпеченн¤,де¤ке спро-щенн¤ податковоњ системи ,≥з метою пристосуванн¤ до наших умов веденн¤ еконо-м≥ки.

”крањна знаходитьс¤ на шл¤ху демократичних реформ ≥ формуванн¤ лег≥тимного правового пол¤,щоб врегулювати ф≥нансово-економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж ус≥ма суб'Їк-тами сусп≥льного виробництва. ÷е тривала робота. ѕершочергове завданн¤ - це п≥дго-туванн¤ ѕодаткового кодексу ”крањни.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2878 прочитано)