ћ≥кроеконом≥ка > ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр

–обота над формуванн¤м цього проекту почалас¤ ще в 1996 р.

ѕодатковий кодекс повинний бути Їдиним комплексним,рамковим законодавчим актом,правов≥ норми ¤кого врегулювали б взаЇмов≥дносин у процес≥ оподаткуванн¤, збор≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в м≥ж ус≥ма суб'Їктами економ≥чних в≥дносин.

Ќеобх≥дно розробити новий механ≥зм оподаткуванн¤, узгоджений ≥ ≥з загальноњ концепц≥њ реформуванн¤ податковоњ системи ”крањни. ѕо моЇму переконанню, представлена народними депутатами ”крањни Ѕ.√убським, ¬.јльошиним, ≤.Ѕелоусовоњ в найб≥льш≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ саме ≥нновац≥йн≥й модел≥ економ≥чного зростанн¤.

ѕо-перше, л≥кв≥дац≥¤ ′′≥нституту прив≥лењв′′ в сфер≥ оподаткуванн¤ з одночасним розширенн¤м бази оподаткуванн¤ ≥ зб≥льшенн¤м надходжень до бюджету означаЇ розширенн¤ можливостей держави забезпечувати, розвиток пр≥оритетних галузей, захист ≥ п≥дтримку малозабезпечених верств населенн¤ через систему бюджетних адресних дотац≥й.

ѕо-друге, дуже важливе значенн¤ маЇ запропоноване загальне зменшенн¤ податкового преса, спрощенн¤ нормативноњ бази, наближенн¤ ставок до Ївропейських стандарт≥в

ѕо-третЇ,  онцепц≥¤ м≥стить ц≥лком реальний механ≥зм п≥дтримки малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥. ќн зв≥льн¤Ї в≥д ѕƒ¬ п≥дприЇмц≥в, у ¤ких об'Їм реал≥зац≥њ був меншим 555 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в прибутк≥в ф≥зичних ос≥б. ѕ≥дприЇмц≥, об'Їм виручки ¤ких не перевищуЇ 3300 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д податку на прибуток, ѕƒ¬, ≥ в≥д збору в ƒержавний соц≥альний фонд: вони переход¤ть до спрощеноњ системи оподаткуванн¤ ≥ плат¤ть податок по Їдин≥й ставц≥ в розм≥р≥ 6% об'Їму виручки - дл¤ юридичних ос≥б.

—тавка ѕƒ¬ встановлена на р≥вн≥ 15%, що Ї кроком до гармон≥зац≥њ податкового законодавства.

ѕо-четверте,  онцепц≥¤ реал≥зовуЇ принцип р≥вност≥ платник≥в податк≥в, переносить навантаженн¤ по сплат≥ цього податку на заможн≥ верстви населенн¤. «окрема, пропонуЇтьс¤ ввести неоподатковуваний м≥н≥мум прибутк≥в ф≥зичних ос≥б на р≥вн≥ оф≥ц≥йноњ меж≥ малозабезпеченост≥. ÷е дозволить припинити оподаткуванн¤ суми прибутк≥в громад¤н, що складаЇ життЇво необх≥дний р≥вень. ¬становлюЇтьс¤ дв≥ ставки податку на прибуток ф≥зичних ос≥б: 10% - на прибуток, що перевищуЇ 12 неоподаткованих податком м≥н≥мум≥в в р≥к, ≥ 20% на прибуток, що перевищуЇ 600 м≥н≥мум≥в в р≥к.[6,c.10]

ќсновна задача ѕодаткового кодекса- створенн¤ правового пол¤ з регулюванн¤м податкових в≥дносин ≥ забезпеченн¤ надходжень у бюджет крањни.

” кодекс≥ необх≥дно закласти так≥ правов≥ норми,форми ≥ методи по моб≥л≥зац≥њ прибутк≥в у бюджет ≥ загальнодержавн≥ ц≥льов≥ фонди ,що спрацьовували б на р≥зного роду порушень финансово-податкового законодавства . ƒл¤ цього передбачено: виз-наченн¤ списку податк≥в ус≥х р≥вн≥в забезпеченн¤ ч≥ткост≥ й однозначност≥ при визна-ченн≥ суб'Їкт≥в ≥ об'Їкт≥в оподатковуванн¤, розвТ¤зок проблеми подв≥йного оподатку-ванн¤, забезпеченн¤ пом≥рного зниженн¤ податкового т¤гар¤ на товаровиробника, стимулюванн¤ ≥нновац≥йних ≥ ≥нвестиц≥йних процес≥в.

2.3. ≤нвестиц≥йна пол≥тика

Ќаша крањна не хоче ≥нвестиц≥й. ≤ робимо все, що б њх не було, ≥накше ми б вже дав-но були на ≥нш≥й траЇктор≥њ економ≥чного зростанн¤.

Ѕагато хто кажуть, що у крањни немаЇ грошей дл¤ нормального прот≥канн¤ процесу ≥нвестуванн¤. Ќ≥, грош≥ Ї. “≥льки поза банк≥вського об≥гу знаходитьс¤ майже 9 млрд. грн. Ѕ≥льше за 10 млрд. долар≥в гот≥вкових на руках у населенн¤, а це дуже чималий ≥нвестиц≥йний ресурс, але поки в≥н лежить мертвим кап≥талом.

” пер≥од стаб≥льност≥ обм≥нного курсу нац≥ональноњ валюти спостер≥галас¤ велика притока ≥ноземноњ твердоњ валюти. “ак, в 1997 роц≥ при загальному обс¤з≥ експорту товар≥в 14,1 млрд. долар≥в —Ўј було продано 32,4 млрд.(в 1999 роц≥ в≥дпов≥дн≥ показники становили 11,5 ≥ 9,5 млрд.)“од≥ в економ≥ку вони не п≥шли.[3.,c.8]

«араз на ”крањн≥ не створено нормальних передумов дл¤ ≥нвестуванн¤ в економ≥ку.

ƒе¤к≥ робл¤ть акцент на т≥льки великих ≥нвестиц≥¤х ≥ задають питанн¤: чи варто взагал≥ говорити про ¤к≥сь ≥нвестиц≥њ на суму б≥л¤ 2 тис. грн.? ÷е адже крапл¤ в мор≥, не здатна вплинути ≥стотний чином на положенн¤ справ.  атегорично затверджувати про це абсолютно не правильно, це Ї абсолютною помилкою. Ќаприклад, в ѕольщ≥ зареЇстровано 2,5 млн. п≥дприЇмств на 36 млн. населенн¤, тобто в середньому одне на 14 чолов≥к. ≤ цьому з урахуванн¤м ≥нвал≥д≥в, д≥тей, пенс≥онер≥в. —оромно пор≥внювати ц≥ показники з ”крањною.

Ќе треба затратити великих зусиль, щоб зрозум≥ти, що б≥льш≥сть п≥дприЇмств - це др≥бн≥ ≥нвестори. јле 2,5 млн. громад¤н, ¤к≥ можуть вкласти приблизно по 2000 гривень - це вже 5 млрд. ≥нвестиц≥й. як говоритьс¤, крапл¤ в мор≥ перетворюЇтьс¤ в могутн≥й пот≥к.

ћасов≥ др≥бн≥ ≥нвестори формують головне дл¤ економ≥чного зростанн¤ - внутр≥шн≥й плат≥жний попит.

“акож невир≥шеною залишаЇтьс¤ проблема структурного оновленн¤ украњнськоњ економ≥ки. –ан≥ше багато говорилос¤ про необх≥дн≥сть глибоких структурних перетворень промисловост≥ ”крањни. ѕитома вага машинобудуванн¤ становила 30,7% в 1991 роц≥., а в 1999 роц≥ -13,8%, питома вага легкоњ промисловост≥ скоротилас¤ в 8 раз. ‘ормуюча за роки реформ модель економ≥чноњ пол≥тики не т≥льки не мала в своЇму арсенал≥ в≥дпов≥дних ≥нструмент≥в регулюванн¤, але ≥ заперечувало необх≥дн≥сть таких. ¬с≥ питанн¤ структурних перетворень повинн≥ були вир≥шуватис¤ мимов≥льно - на основ≥ ринковоњ кон′юктури. ¬≥дпов≥дно виникаЇ питанн¤: чи повинне це так залишатис¤? . ¬≥дпов≥дь: одночасно з п≥двищенн¤м питомоњ ваги базових галузей неухильно зб≥льшилас¤ енергоЇмн≥сть одиниц≥ ¬¬ѕ. ≈коном≥ка, в структур≥ промислов≥сть ¤коњ майже 60 % складаЇ базов≥ галуз≥ безперспективна з точки зору темп≥в свого розвитку. ѕотенц≥ал њх зростанн¤ в зв'¤зку з низькою оборотн≥стю кап≥талу надто обмежений.

≈коном≥чна криза, в ¤к≥й перебуваЇ ”крањна , посиленн¤ ф≥скальноњ функц≥њ податк≥в, штучна стаб≥л≥зац≥¤ гривн≥, призводить до зменшенн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств ≥ зниженн¤ палатоспроможност≥ населенн¤. ” свою чергу це не т≥льки не допомагаЇ розвитку власного виробництва, навпаки Цще б≥льше руйнуЇ його.

Ѕез реальних ≥нвестиц≥й у нов≥тн≥ технолог≥њ наш≥ в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства не зможуть вийти з економ≥чноњ скрути. ѕошук ≥нвестиц≥йних джерел за кордоном покищо не даЇ бажаного результату. Ќепевненн≥сть у стаб≥льност≥ пол≥тики держави, висока корумпованн≥сть ус≥х р≥вн≥в влади, та ≥нш≥ чинники сто¤ть на завад≥ припливу реальних кошт≥в в ”крањну.

јле ¤кщо спод≥ватис¤ т≥льки на ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, то проблеми оновленн¤ виробничого апарату ≥ виходу з кризи н≥коли не буде розв¢¤зано. ¬≥домо, що ≥нвестиц≥йн≥ потреби ”крањни оц≥нюютьс¤ в 50 м≥ль¢¤рд≥в долар≥в. Ќеобх≥дно шукати ≥ внутр≥шн≥ джерела. ÷¤ проблема може бути розв¢¤зана внедр≥нн¤м новоњ форми ф≥нансових в≥дносин Ц л≥зингу. —правд≥, основн≥ фонди на наших п≥дприЇмствах спрацьован≥, на них практично неможливо виготовл¤ти ¤к≥сну ≥ конкурентоздатну продукц≥ю. “ак, по груп≥ великих машинобуд≥вних п≥дприЇмств спрацюванн¤ основних фонд≥в становить 40-55%,а по найважлив≥ш≥й дл¤ виробництва трет≥й груп≥ Цробоч≥ й силов≥ машини та обладнанн¤ Цще б≥льше:64-87%.÷≥ п≥дприЇмства збитков≥ та малорентабельн≥ ≥ через це вони не можуть оновити основн≥ виробнич≥ фонди.

—працюванн¤ основних засоб≥в обумовлено гострою нехваткою засоб≥в ≥ м≥зерно малими розм≥рами отриманих п≥дприЇмствами прибутк≥в. јнал≥з показуЇ, що останн≥й етап сучасного оновленн¤ основних засоб≥в п≥дприЇмств м≥ського господарства був зд≥йснений 10 рок≥в тому. ¬ результат≥ на початок 1997 року знос його основних засоб≥в складаЇ б≥л¤ 80%.

“ак, спрацюванн¤ основних засоб≥в на п≥дприЇмствах Ї реальною причиною того, що п≥дприЇмства позбавлен≥ можливостей нарощуванн¤ своњх виробничих потужностей, тобто дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми необх≥дно переходити на систему л≥зингових в≥дносин.

ѕро необх≥дн≥сть актив≥зац≥њ процесу в≥дтворенн¤ основних фонд≥в св≥дчать статистичн≥ дан≥. Ќа п≥дприЇмствах галузей народного господарства ”крањни в≥д 60-80% обладнанн¤ ф≥зично зношене чи морально устар≥ле,40% основних засоб≥в функц≥онуЇ б≥льше 20 рок≥в, ще 40%-в≥д 10-20 рок≥в. јнал≥з тенденц≥й структурних перетворень економ≥ки св≥дчить, що без всеб≥чно обгрунтованих ≥нвестиц≥й у пр≥оритетн≥ галуз≥ народного господарства не об≥йтись. ƒл¤ модерн≥зац≥њ неефективних виробництв, за р≥зними оц≥нками, потр≥бно в≥д 170-300 млрд. долар≥в.[ 4,с.75,83-84].

–озд≥л 3. ѕропозиц≥њ

ѕ≥д терм≥ном ′′економ≥чний розвиток′′ звичайно розум≥ють ≥стотне п≥двищенн¤ життЇвого стандарту, що включаЇ в себе матер≥альний добробут, осв≥ту, охорони здоров'¤ ≥ захист навколишнього середовища. ƒл¤ його забезпеченн¤ необх≥дно привести у в≥дпов≥дн≥сть систему економ≥чних в≥дносин ≥ правових норм, адекватних вимогам  онституц≥њ ”крањни.

” ѕосланн≥ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади закладен≥ висок≥ темпи майбутнього економ≥чного зростанн¤ - 6-7% середньор≥чних зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ. Ћише запропонован≥ темпи б≥льш менш прийн¤тн≥ дл¤ реал≥зац≥њ нев≥дкладених задач в соц≥альн≥й сфер≥, дл¤ затвердженн¤ ¤к≥сно нового - ≥нновац≥йного шл¤ху розвитку нашоњ економ≥ки ≥ њњ структурноњ перебудови. ƒл¤ практичного вир≥шенн¤ ц≥Їњ складноњ проблеми необх≥дний в≥дпов≥дний економ≥чний механ≥зм, покликаний актив≥зувати ≥нновац≥йну повед≥нку суб'Їкт≥в господарськоњ, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ товар≥в ≥ послуг, њх конкурентоздатн≥сть, а отже - економ≥чноњ ефективност≥ дл¤ п≥двищенн¤ добробуту народу, особливо працюючих, а також захисту що знаход¤тьс¤ за межею б≥дност≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2878 прочитано)