ћовознавство > ƒавн≥сть украњнськоњ мови

6

”крањнське ш≥сть походить в≥д ще-Їсть, тобто ск≥нчивши рахувати на одн≥й руц≥, починаЇтьс¤ так само на ≥нш≥й, тобто ще ≥снуЇ можлив≥сть рахувати. ”крањнське ще досить часто вимовл¤Їтьс¤ ¤к ше. Ў≥сть латиною буде sex, гебрейське шаш, литовське szeszi, санскр. shash (читаЇмо шаш або шать), грецьке sfechs, eks, провансальське ksiks, іотське saihs, н≥мецьке sechs, аніл≥йське six. ÷е останнЇ пишетьс¤ через i, так само, ¤к украњнське зм≥нене ш≥сть. ўодо санскр. shash, то тут е зам≥нене на а. як трет≥й отримуЇ друге т в≥д зак≥нченн¤ тре(т), так само лат. sex, гебрейське шеш та ≥нш≥ втратили своЇ t, але знову набувають його у де¤ких пох≥дних формах, а саме: ≥тал≥йське sesto (шостий), латинське sextus, санскритське shashta. “ут доречно буде згадати, що украњнське ще, старослов'¤нське еште не поход¤ть в≥д латинського etiam, навпаки, украњнське ще чи сче прогл¤даЇтьс¤ у грецьких та латинських зак≥нченн¤х на -sko, наприклад sene-sco (стар≥юс¤ або "стар≥ю-ще"). Ќа означенн¤ вищого ступеню украњнець вживаЇ ще, наприлад, нов≥ший (новий-ще), рос≥йською - новейший, польською - nowiejszy або nowszy, латиною - novissi-mus. ” множин≥ урањнське нов≥ш≥, польське - nowiejsi, також nowsi, у санскрит≥ перероблено на носове nawjans або nawjes (найнов≥ший). ¬загал≥ урањнське ще в≥д≥граЇ велику роль у наших мовах. ”крањнське був-ще створюЇ рос≥йське бывший (колишн≥й, бувший), польське bywszy. ”крањнське д≥лаю-ще, утворюЇ рос≥йське делающий (той, що робить щось), або польське dzialajac, dzialajacy тощо.

7

ѕольське siedem, siedm, чеське sedm зам≥сть sedem, украњнське сьомий, седьмий зберегло початову форму та л≥теру д, та само, ¤к польське siodmy. ЌемаЇ сумн≥ву, що назва цього числа походить в≥д украњнського сидимо, або залишаЇмос¤ без роботи, св¤ткуЇмо цей день п≥сл¤ 6 дн≥в прац≥. ≤тал≥йською sedemo (сидимо) маЇ таке ж зак≥нченн¤, ¤к ≥ в укр. ѕольське siedzimy маЇ правильн≥ше зак≥нченн¤, бо воно, ¤к ≥ латинське -mus, походить в≥д укр. ми. ”крањнсье с≥м (зам≥сть "сидим"), рос≥йсье семь, ≥тал≥йське sette, лат. septem, санскр. saptam, зв≥дси гебрейське шеба, н≥мецьке sieben, аніл. seven, зендське hapta зам≥сть sapta, грецьке epta. ћи бачили, що греки з pente (п'¤ть) зробили pemptоs (п'¤тий). “аким самим чином виникло лат. septem, санскр. saptam зам≥сть setem, sedem. як ми вже бачили ран≥ше, в≥д тре(т) п≥шло за≥нченн¤ у слов≥ трет≥й, так само, ¤к в≥д сидим походить седьмий, литовською septimus, санскр. saptama отже це доводить, що ми не помилилис¤, вивод¤чи три в≥д тре(т). як с≥м зам≥сть сидим походить в≥д укр. сидимо, тобто не працюЇмо, так само й укр. тиждень, польське tydzien, походить в≥д украњнського тиш-день, тобто "день тиш≥" (спок≥йний, тихий день), та можливо Ї давн≥шим в≥д числ≥вника с≥м. ”крањнське нед≥л¤ (сьомий день тижн¤), також походить в≥д не-д≥лати (н≥чого не робити, не працювати, в≥дпочивати).

”крањнське с≥мкрот зам≥сть "седмрот", польське siedmkroc, санскр. saptakritwas (с≥м раз≥в). Ћитовське tris kartas (три рази), du kartu (два рази). ”крањнське кроть, польське kroc, рос≥йське крат, старослов'¤нське крате, походить в≥д украњнського крутити. ¬≥д укр. скрутитис¤ в значенн≥ турбуватис¤, поход¤ть украњнськ≥ скрута (скрутне, важке становище), скрутний, скрутно, польське kruto, рос≥йське крутень (у словнику ¬.ƒал¤ означаЇ нетерпл¤чий, швидкий, у тверському д≥алект≥ "окрутный" означаЇ спритний, зграбний). “ож можемо стверджувати, що вже зв≥дси, а саме в≥д украњнського крутити в переносному сенс≥ виникли санскритськ≥ корен≥: kar, kri (робити, працювати), лат. creo (роблю, створюю), creator (творець), санскр. kartar (творець). ѕроте, украњнське слово крутити знаходимо в ≥нших мовах також ≥ в пр¤мому значенн≥. “ак наприклад: укр. кручу перейшло у старослов'¤нськ≥м та польськ≥м у носове кронцом, krencem, krece, санскр. теж носове kunthshami (читаЇмо "крунчам≥" - згинаю), латиною вже не носове cucio (катую), crux (тортура, хрест) тощо. ѕольське okrutny (лютий), okrutnie (безжально, по-зв≥р¤чому) також походить в≥д украњнського окрутити у значенн≥ згинати, сручувати тощо. –ос≥йське кручинить у словников≥ ƒал¤ тлумачитьс¤ ¤к сумувати, знущатис¤. “аким чином лат. crucio походить в≥д того самого корен¤, що й creo, але без украњнсьоњ мови, ¤коњ не лише зах≥дн≥ але й слов'¤нськ≥ вчен≥ не знають достатньо, ми не могли у тому пересв≥дчитис¤. —ансритське krig (читаЇмо "кр≥дж" - грати, бавитис¤), походить в≥д того самого корен¤, бо в≥д крутити походить круг, кружл¤ти, рос≥йське кружить, польське krazyc, або гул¤ти, грати у коло, украњнською - кружитис¤. ¬≥д санскритського krunthshami, помилково вивод¤ть аніл≥йськ≥ shrine, screen, французьке ecran, але вони поход¤ть в≥д украњнського крити, скрити. «в≥дси украњнське срин¤, польське skrzynia (скрин¤, шафа) тощо. ѕроте укр. крити, покрити, накривати знаходитьс¤ й в аніл≥йському to cover та у французькому couvrir, але слово скрин¤ (лат. scrinium) напр¤му вироблене украњнц¤ми, а не ≥тал≥йц¤ми або греками.

8

”крањнське в≥с≥м, рос≥йське восемь, польське os≥em, osm, походить в≥д украњнського в≥д-с≥м (в≥д семи), або той, що йде п≥сл¤ семи. Ќа висл≥в, що польською звучить ¤к od, рос≥йською - от, украњнц≥ в≥дпов≥дно до закон≥в фонетики вживають к≥лька форм: в≥д, од. “ким чином од-в≥н (див. один) краще узгоджуЇтьс¤, н≥ж "в≥д-в≥н", натом≥сть в≥д-с≥м краще, н≥ж "од-с≥м". “ак в≥д укр. в≥с≥м походить польське osiem, також можна вважати, що пр¤мо з украњнського в≥д-с≥м вийшло санскритське washtim, а по тому ashtam ("аштам" - в≥с≥м), литовське aszutni, іотське shtau, латинське octo, французьке huit, вал≥йське with (в≥с≥м). “аким чином ан≥ греки, ан≥ римл¤ни вже не знали слов'¤нсього ш та санскритьського sh, тож санскр. ashtan зм≥нилос¤ на лат. octo, так само, ¤к санскр. thshatur ("чатур") латинсьою буде quatuor, бо украњнського ч та польського cz, також вже не знали жител≥ Latium, хоча ≥нш≥ ≥тал≥йц≥ досьогодн≥ вимовл¤ють ce, ci ¤к че, ч≥, а також sce, sci, ¤к украњнське ше, ши. ¬иходить, що й њхн≥ пращури (не римськ≥ аристократи) знали укр. ч та ш, польськ. cz, sz, французьке che, аніл≥йське ch, sch тощо. ¬≥дом≥ слова "lasciate ogni speranca" ƒант вимовл¤в точн≥с≥нько, ¤к украњнець вимовл¤Ї лишайте. [ƒ≥йсно, вченими доведено, що перш≥ мешканц≥ ≤тал≥њ, "вчител≥ вчител≥в" - етруски поход¤ть з —ереднього ѕодн≥пров'¤ - сучасна ”крањна - та мають сп≥льн≥сть з праукрањнською “рип≥льською культурою].

9

ƒев'¤ть походить в≥д украњнського давити, бо дев'¤тий палець "давить" чи "тисне" на восьмий, але повторювати "тре", ¤к дл¤ означенн¤ третього пальц¤ вже було незручно. “ож бо й мав наш найдавн≥ший математик знайти ≥нший терм≥н, що також п≥дходив би за сенсом. Ћат. novem, санскр. nawam (дев'¤ть) вивод¤ть з санскр. nawa, лат. novus (новий). ƒ≥йсно, схожисть значна, але цього ще недостатньо, бо н≥хто не скаже, що наприклад украњнське дути походить в≥д того самого корен¤, що й аніл≥йське duty (обов'¤зок). —кор≥ше в≥д укр. дев'¤ть, чеське devet, походить старослов. носове девент, девонт, польське devenc, dzevec та санскр. avant, пот≥м navant, navan. якщо лат. novem або санскр. navan могли вивести грецьке ennea, аніл≥йське nine (дев'¤ть), то тим б≥льше украњнське перв≥сне д могло бути в≥дкинуте в≥д форми дев'¤ть, ¤к те саме зробили сам≥ ж слов'¤ни у польському osiem зам≥сть украњнського в≥с≥м. ¬ тому, що дев'¤ть, чеське devet, походить в≥д украњнського давити, переконуЇ нас й сама форма дев'¤того пальц¤, вигнута в≥д натисканн¤ на боков≥.

ѕевно вищезгадан≥ санскритське nava, латинське novos, украњнськ≥ новий, новак поход¤ть в≥д того ж корен¤, що й рос≥йське невеста (наречена) та польське niewiasta (ж≥нка) або недосв≥дчена, та, що не-в≥даЇ. «даЇтьс¤ це п≥дтверджуЇ й форма грецького nefos, франц. neuf, аніл. new (новий). ѕольське nie wie означаЇ не знаЇ, не в≥даЇ, не розум≥Ї; рос≥йське невежа означаЇ власне неосв≥ченого, того, хто не знаЇ, та в≥дпов≥даЇ грецьк≥й форм≥ nefos. “ож можна принустити, що перв≥сна форма була "невий", пот≥м новий, лат. novus, ≥тал≥йське nuovo, novo, французьке nouveau та санскритське через звичайну зм≥ну украњнського о на а - nava.

10

ƒес¤ть походить в≥д украњнського досить, польське dosyn, dosc, у новгородськ≥м д≥алект≥ також досыть, а це походить в≥д до-сита, лат. ad-satis. ƒес¤ть чеською - deset, старослов. - десонт, польськ. - desent, dziesiec, санскр. - dasan, зам≥сть дасант, циганською - деш, латиною - decem, грецькою - deka, французьою - dix, германською - zehen, н≥мецькою - zehn, аніл≥йською - ten, китайською - tschi (дес¤ть). —анскритське dasan Ѕонн виводить з dwa та san зам≥сть thshan, зак≥нченн¤ panthshan (п'¤ть) або два рази п'¤ть, але, ¤к ми бачили вище , той самий вчений Ѕонн стверджуЇ, що на початку складних числ≥вник≥в санскрит вживаЇ dwi зам≥сть dwa. Ќатом≥сть два а у слов≥ dasan довод¤ть лише те, що вже зазначалос¤, а саме, що украњнське о та е санскрит пост≥йно зм≥нюЇ на своЇ в≥чне а, тож ≥ укр. дес¤ть, чеське deset, старослов'¤нське десонт, могло зм≥нитис¤ на dasan. Ћатинське desem також пишимо з е, а не з а, так само й грецьке deka, циганське деш, германсье zehen, н≥мецьке zehn, аніл≥йсье ten.

11-ть, 12-ть, 20-ть, 30-ть, 50-т

”крањнське одинадц¤ть, польське jedenascie поход¤ть в≥д украњнського один-на-дес¤ть, тобто один накладаЇтьс¤ на дес¤ть, що Ї дуже лоі≥чним та незр≥вн¤но правильн≥ш≥м в≥д латинського undecim, санскритського ekadasan та грецького endeka, ¤к≥ буквально означають не "одинадц¤ть", а "один дес¤ток". “ак само й латинське duodecim, санскритське dwadasan та грецьке dodeka, буквально перекладаютьс¤ ¤к "два дес¤тки" зам≥сть "дванадц¤ть". Ќатом≥сть украњнське дванадц¤ть також утворене за ц≥Їю ж схемою - два-на-дес¤ть, ¤к ≥ тринадц¤ть - це три-на-дес¤ть ≥ так дал≥ аж до дев'¤тнадц¤ти. ќтже санскритське dwadasan та латинське duodeci мали б виражати те ж, що й украњнське два-дес¤ть (двадц¤ть чи двадс¤ть), польське dwadziescia. ј от й сансритське winati або wjacati, зам≥сть "dwinsati", "dwjcati" означаЇ двадц¤ть, в≥дкидаючи на початку та всередин≥ d, так само й латинське viginti зам≥сть "dviginti" пропускаЇ дв≥ л≥тери d, а з украњнського зак≥нченн¤ -ц¤ть, у слов≥ двадц¤ть, робить своЇ зак≥нченн¤ -ginti. јніл≥йське twenty (двадц¤ть), французьке vingt, н≥мецьке zwanzig ¤вл¤ють собою форми, що вже зовс≥м виродилис¤ [це й не дивно, зважаючи на пор≥вн¤ну молод≥сть цих мов]. ”крањнське три-дес¤ть (тридц¤ть), латиною - triginta зам≥сть "tridcinti", санскритське trinsat зам≥сть "trisat", також в≥дкидають d, що означало б "триц¤ть" зам≥сть тридц¤ть. ”крањнське п'¤тьдес¤т(ь), рос≥йське п¤тьдес¤т, польське piecdziesat, по-саскр. - panthshasat зам≥сть panthshadasat, провансальське quincenti зам≥сть quindecenti, лат. quindenti тощо. “ут сл≥д звернути увагу на ту важливу обставину, що вс≥ вищенаведен≥ зак≥нченн¤: санскр. -sat, лат. -ginti, -genti, прованс. -centi, а також аніл. зак≥нченн¤ у словах twenty (двадц¤ть), fifty (п'¤тьдес¤т), грецьке pantekonta (п'¤тьдес¤т) зам≥сть "pentegenti" чи -centi, ус≥ вони незаперечно довод¤ть, що первинно санскритська форма dasan звучала ¤к dasat, лат. docem, ¤к decent, deset, а грецька deka, ¤к dekat, decat та ≥нш≥, тобто майже ¤к украњнське дес¤ть, чеське deset, отже санскритське dasan не походить, ¤к стверджуЇ Ѕонн, в≥д dwa-san.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ƒавн≥сть украњнськоњ мови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2918 прочитано)