ћовознавство > ћ≥жпредметна координац≥¤ в п≥дготовц≥ нац≥ональних ≥нженерних кадр≥в на уроках украњнськоњ мови

ћ≥жпредметна координац≥¤ в п≥дготовц≥ нац≥ональних ≥нженерних кадр≥в на уроках украњнськоњ мови

ќстанн≥м часом усе б≥льше вчених до зон еколог≥чного лиха в≥днос¤ть не т≥льки ƒонбас, а й нещодавно курортн≥ м≥ста «ах≥дноњ ”крањни. —пираючись на реальн≥ факти, засоби масовоњ ≥нформац≥њ прогнозують подальше неукл≥нне зростанн¤ техногенних катастроф. ≤ ц≥лком справедливо наш≥ колеги з  ембриджського ун≥верситету ≥  иЇво-ћогил¤нськоњ академ≥њ в робот≥ прид≥л¤ють певну увагу так званому Упроф≥лактичному компонентов≥Ф: краще попереджати помилки в п≥дготовц≥ майбутн≥х спец≥ал≥ст≥в, н≥ж пот≥м њх виправл¤ти. ÷≥кавл¤чись досв≥дом розвинутих крањн св≥ту, зверн≥мо увагу на головне: там бути осв≥ченим ≥ досв≥дченим не т≥льки престижно, а й економ≥чно виг≥дно.

Ќа жаль, сьогодн≥ ¬Ќ« в умовах складних економ≥чних в≥дносин конкретному вихованню етичноњ повед≥нки спец≥ал≥ста в≥двод¤ть другор¤дну роль. як св≥дчить практика, насл≥дки можуть бути траг≥чними. «гадаймо: дес¤ть рок≥в з в≥дома ≥ дозволу кер≥вник≥в р≥зних р≥вн≥в „ј≈— працювала в ¤дернонебезпечному режим≥, ≥ всього ш≥сть помилок персоналу призвело до всесв≥тньоњ за своњми насл≥дками авар≥њ (це детально описав ё. ўербак у до-кументальн≥й пов≥ст≥ У„орнобильФ).  онстатуЇмо ¤к негативний факт, що саме наприк≥нц≥ ’’ стор≥чч¤ знец≥нилос¤ слово спец≥ал≥ста (пор≥вн¤ймо, напри-клад, слово оф≥цера, купецьке слово у ’≤’ стор≥чч≥ ≥ слово ≥нженера чи б≥знес-мена в наш≥й крањн≥ сьогодн≥). ќтже, чи варто обмежуватись, економл¤чи кошти, у нац≥ональних техн≥чних ун≥верситетах т≥льки викладанн¤м курс≥в У”крањнська наукова моваФ ≥ У”крањнська д≥лова моваФ ? Ќастав час чесно констатувати, що ми втрачаЇмо ц≥ле покол≥нн¤. ЌемаЇ високоњ л≥тератури, на ¤к≥й би воно виховувалось. “елепрограми, за р≥дким виключенн¤м, знайомл¤ть нас далеко не з високоморальними особистост¤ми. як можуть судити студенти про старш≥ покол≥нн¤, коли спостер≥гають по телев≥зору за б≥йкою депутат≥в або читають про начальника зм≥ни ј≈—, ¤кий попросив ≥нженера загл¤нути (!) в жерло реактора, а пот≥м допов≥сти про розм≥ри авар≥њ ?

Ќедаремно сучасне сусп≥льство до критер≥њв д≥ловоњ оц≥нки випускник≥в техн≥чних ун≥верситет≥в в≥дносить не т≥льки профес≥йну компетентн≥сть, дис-ципл≥нован≥сть, творче ставленн¤ до роботи, психолог≥чну сум≥щен≥сть ≥з чле-нами колективу, а й ум≥нн¤ прогнозувати под≥њ та њх можливий вплив на ре-зультати роботи п≥дприЇмства, економ≥ку крањни ≥ добробут самого прац≥вника. “ут не об≥йтис¤ без синтезу зусиль викладач≥в техн≥чних ≥ гуман≥тарних дисципл≥н. ќтже, њх сп≥льною метою буде формуванн¤ у кожного студента, починаючи уже з першого курсу, ч≥тко усв≥домленого прагненн¤ оволод≥ти певним набором в≥дпов≥дних ум≥нь ≥ навичок, ¤к≥ допоможуть випускнику: брати на себе активну роль у визначенн≥ пол≥тики в галуз≥ виробництва, б≥знесу ≥ соц≥альноњ пол≥тики на м≥сц¤х ≥ в крањн≥; демонструвати висок≥ техн≥чн≥ дос¤гненн¤; бути б≥льш наполегливим у захист≥ своЇњ позиц≥њ; в раз≥ потреби орган≥зовувати й обТЇднувати навколо себе команду однодумц≥в, що неможли-во без в≥дпов≥дних мовленнЇвих, психолог≥чних, профес≥йних ≥ культурних навичок.

Ќавчити не т≥льки мов≥, а й психолог≥њ повед≥нки в сусп≥льств≥ нашого типу з його безл≥ччю проблем може т≥льки рекомендована спец≥ал≥стами л≥тература, ¤ку, м≥ж ≥ншим, ≥ студенти повинн≥ навчитис¤ правильно вибирати ≥ правильно читати.

 ультура повед≥нки, культура стосунк≥в ≥ культура мовленн¤ у взаЇмозвТ¤зку Ц це той м≥н≥мум, ¤кий повинен опанувати студент уже на 1-2 курсах. ƒал≥ буде п≥зно, тому що конфл≥кти, на жаль, Ї нев≥дТЇмною частиною будь-¤кого сусп≥льства. —пец≥ал≥сти в галуз≥ педагог≥ки рад¤ть вчити студент≥в не т≥льки по можливост≥ запоб≥гати конфл≥кт≥в, а й профес≥йно розвТ¤зувати њх (до реч≥, в кињвських ¬Ќ« 4-ого р≥вн¤ акредитац≥њ уже читають курс У онфл≥к-толог≥¤Ф, а в ƒонецьк≥й державн≥й академ≥њ управл≥нн¤ Ц курс Ућайстерн≥сть публ≥чного виступуФ). —итуац≥њ етичноњ ≥ профес≥йно грамотноњ повед≥нки спе-ц≥ал≥ст≥в високого р≥вн¤ ≥ непрофес≥йних д≥й р≥зного роду дилетант≥в, у ¤ких убог≥сть мови ≥ мисленн¤ у складних виробничих умовах породжуЇ убо-г≥сть д≥й, давно описан≥ в художн≥й л≥тератур≥. ўоб молода людина була гото-ва в будь-¤кий час вз¤ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть за справи в конкретному колектив≥, вона повинна психолог≥чно п≥дготуватис¤ до цього заздалег≥дь у так званих лабораторних умовах. ¬≥дпов≥дний спецкурс, побудований на матер≥ал≥ спец≥ально п≥д≥браних художн≥х текст≥в, за часом зайн¤в би усього семестр. Ѕагатор≥чний досв≥д роботи кафедри украњнськоњ та рос≥йськоњ мов з ≥ноземними та украњнськими студентами св≥дчить, що нав≥ть байдуж≥ до навчанн¤ сту-денти, опановуючи тематичн≥ цикли УЋюдина. ѕортрет. ’арактер. ¬чинок. ƒ≥¤Ф ≥ Уяким повинен бути спец≥ал≥стФ, починають читати художню л≥тературу високого гатунку, тому що вважають це зан¤тт¤ корисним дл¤ себе особисто. ј головне, кожний студент щоуроку маЇ змогу включатис¤ в р≥зн≥ ситуац≥њ й усв≥домлено брати на себе певн≥ соц≥альн≥ рол≥, ставити себе на м≥сце ≥ншого спец≥ал≥ста, детально розбиратис¤ в його характер≥, мотивах ≥ причинах вчинк≥в, прогнозувати подальш≥ под≥њ ≥ приймати в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤.

ќтже, на нашу думку, сл≥д повернутис¤ до ц≥Їњ практики (за прикладом передових ¬Ќ«, ¤к≥ теж мають ц≥кав≥ нароби). ѕод≥бний трен≥нг спри¤в би формуванню в≥дпов≥дальноњ людини, ¤к≥й в умовах виробництва уже б не було потреби адаптуватис¤.

ƒал≥, спец≥ал≥стам сл≥д звернути увагу ≥ще на одну нев≥дкладну проблему. ¬икладанн¤ гуман≥тарних дисципл≥н, ≥ украњнськоњ науковоњ мови в тому числ≥, у техн≥чних ¬Ќ« з обТЇктивних причин в≥дбуваЇтьс¤ в умовах деф≥циту часу, в≥дсутност≥ спец≥альних п≥дручник≥в ≥ фактор≥в, ¤к≥ виникли в≥дносно недавно, але створили додатков≥ труднощ≥ дл¤ викладач≥в. …детьс¤ про неоднаков≥сть фонових знань ≥ зд≥бностей, самост≥йност≥ мисленн¤ ≥ ставленн¤ до навчанн¤ у випускник≥в престижних коледж≥в (л≥цењв, г≥мназ≥й) ≥ перифер≥йних загально-осв≥тн≥х заклад≥в; у студент≥в державноњ ≥ платноњ форми навчанн¤. ќстанн≥ часто не в змоз≥ опанувати ун≥верситетську програму. ќтже, вихованн¤ нац≥ональноњ ≥нженерноњ ел≥ти потребуЇ нових ефективних технолог≥й навчанн¤. ƒопомогти слабким студентам паралельно з опануванн¤м ун≥верситетського курсу заповнити недоотриман≥ знанн¤ з окремих розд≥л≥в шк≥льноњ програми, а сильним не знижувати темпи допоможе метод ≥нтенсиву. јле реал≥зац≥¤ ц≥Їњ задач≥, по-перше, неможлива без формуванн¤ у вс≥х студент≥в без виключенн¤ навичок лог≥чного анал≥зу матер≥алу, лог≥чного мисленн¤ ≥ культури профес≥йного сп≥лкуванн¤, а по-друге, без переносу отриманих теоретичних знань у реальну ситуац≥ю сп≥лкуванн¤.

–обота викладача ускладнюЇтьс¤ ≥ тим, що в умовах двомовност≥ (а на ел≥тних спец≥альност¤х з англ≥йською, н≥мецькою чи французькою мовою навчанн¤ ≥ трьомовност≥) багато студент≥в ставл¤тьс¤ до украњнськоњ мови ¤к до другор¤дного чи уже знайомого предмету. —аме тому систематизац≥¤ сп≥вв≥днесенн¤ р≥дноњ рос≥йськоњ (чи обраноњ дл¤ навчанн¤ ≥ноземноњ) мови з украњнською буде включати три аспекти: виб≥р мовного ≥ мовленнЇвого матер≥алу дл¤ навчанн¤ науковому сп≥лкуванню; сп≥вв≥днесенн¤ мовних ≥ мовленнЇвих одиниць у процес≥ навчанн¤; формуванн¤ сп≥вв≥днесеност≥ рос≥йськоњ й украњнськоњ мов при вивченн≥ останньоњ.

«адач≥ не з простих, але, ¤к говорить народна мудр≥сть, нове Ц це забуте старе. «гадаймо: у наших земл¤к≥в ¬.ќ. —ухомлинського ≥ ¬.‘. Ўаталова не було байдужих чи слабких учн≥в, тому що спиралис¤ вони в робот≥ на ощадлив≥ технолог≥њ навчанн¤, враховуючи потреби та ≥нтереси кожного. Ќа думку ¬.√.  остомарова ≥ ќ.ќ. ЋеонтьЇва, до процесу в≥дбору ≥ презентац≥њ мовного ≥ мовленнЇвого матер≥алу й управл≥нн¤ його оволод≥нн¤м сл≥д п≥дходити з точки зору њх комун≥кативноњ доц≥льност≥. ќ.ƒ. ћитрофанова ≥ ћ. √ала пишуть, що комун≥кативн≥сть в≥дм≥таЇ викладанн¤ фонетики, лексики, морфолог≥њ й синтаксису в њх л≥н≥йн≥й посл≥довност≥, а передбачаЇ ор≥Їнтац≥ю мовного матер≥алу на близьку до реального сп≥лкуванн¤.

«в≥дси випливаЇ, що ц≥льова настанова навчанн¤ Ц формуванн¤ наукового, профес≥йно-виробничого, мотивац≥йного, творчого, культурного, соц≥ального, психолог≥чного потенц≥алу студента щороку спираЇтьс¤ на три групи фактор≥в:

а) необх≥дн≥сть поетапного навчанн¤ студент≥в зг≥дно з обраними ними спец≥альност¤ми;

б) необх≥дн≥сть наданн¤ профес≥йноњ п≥дготовки паралельно з удоско-наленн¤м соц≥альних ≥ особистих ¤костей студент≥в, розвитку њх творчих зд≥бностей, плануванн¤ карТЇри тощо;

в) обовТ¤зкове забезпеченн¤ швидкого, в≥дм≥ченого кожним студентом результату (в ход≥ поточного контролю з р≥зних предмет≥в, рольових ≥гор, дискус≥й, участ≥ в сем≥нарах, конференц≥¤х, написанн¤ й захисту курсових роб≥т та ≥н.).

як св≥дчить практика, там, де порушуютьс¤ принципи доступност≥, посильност≥ й системност≥, пануЇ авторитарн≥сть, слабк≥ студенти у своњй б≥льшост≥ не посп≥вають за сильними ≥ виключаютьс¤ з роботи. Ќавмисно чи не-усв≥домлено вони захищають свою псих≥ку тим, що до в≥дбиранн¤, обробки ≥ засвоЇнн¤ матер≥алу ставл¤тьс¤ формально ≥ нав≥ть байдуже. —л≥д зважити й на те, що сильн≥ студенти вимагають високого ступен¤ привТ¤зки навчальноњ програми до своњх поточних ≥ майбутн≥х профес≥йних потреб, а коли њх оч≥куванн¤ не виправдовуютьс¤, втрачають ≥нтерес до навчанн¤, починають знижувати показники усп≥шност≥ ≥ пропускати зан¤тт¤. ќсоблива роль курсу У”крањнська наукова моваФ пол¤гаЇ в тому, що допомагаЇ студентам в умовах перенавантаженн¤ навчальних програм скористатис¤ одним ≥з найефективн≥ших засоб≥в опануванн¤ лексичного матер≥алу з обраноњ спец≥альност≥, розвитку довгостроковоњ памТ¤т≥, анал≥зу й синтезу текст≥в будь-¤коњ складност≥ та њх в≥дтворенн¤ в усн≥й та писемн≥й форм≥ Ц типолог≥Їю текст≥в. –оз-роблений ќ.™. ∆уковською, √.ќ. «олотовою, ≈.ћ. Ћеоновою ≥  .≤. ћот≥ною дл¤ ≥ноземних студент≥в, в≥н був проанал≥зований, опрацьований, удосконалений ≥ пропонуЇтьс¤ нами дл¤ техн≥чних вуз≥в.

1	2

Ќазва: ћ≥жпредметна координац≥¤ в п≥дготовц≥ нац≥ональних ≥нженерних кадр≥в на уроках украњнськоњ мови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1222 прочитано)