ћовознавство > –озвиток украњнськоњ мови в украњнськ≥й д≥аспор≥

–озвиток украњнськоњ мови в украњнськ≥й д≥аспор≥

«м≥ст:

≤мм≥грац≥¤ ¤к соц≥альне ¤вище.

‘ормуванн¤ двох м≥грац≥йних поток≥в.

 ультурн≥ та осв≥тн≥ товариства у боротьб≥ за виживанн¤.

¬ихованн¤ д≥тей в украњнськ≥й д≥аспор≥.

”крањнц≥ в  анад≥.

—в≥дченн¤ демограф≥чних досл≥джень щодо волод≥нн¤ украњнською мовою в —Ўј.

Ўк≥льна осв≥та.

«м≥ни у статус≥ украњнськоњ мови.

¬исновки.

¬икористана л≥тература.

1. ћабуть, не знайдетьс¤ на земн≥й кул≥ народу, ¤кий не знав у своњй ≥стор≥њ ¤вища ем≥грац≥њ. « р≥зних причин ≥ з р≥зною метою залишають люди р≥дну землю ≥ вирушають у чуж≥ крањ. ≈коном≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ проблеми, ¤к≥ на р≥зних ≥сторичних етапах потр¤сали ”крањну, спричин¤ли добров≥льну або вимушену ем≥грац≥ю багатьох украњнц≥в за меж≥ батьк≥вщини. як насл≥док цих перем≥щень- формуванн¤ д≥аспори.як соц≥альне ¤вище, д≥аспора характерна дл¤ багатьох народ≥в, серед них ≥ дл¤ украњнц≥в.

2. «а р≥зними оц≥нками нин≥ за межами ”крањни проживаЇ 11-20млн. украњнц≥в.≈тн≥чн≥ украњнськ≥ земл≥ входили до складу р≥зних держав: –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, –ад¤нського —оюзу, јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ, ѕольщ≥ та ≥н.÷им по¤снюЇтьс¤ формуванн¤ двох м≥грац≥йних поток≥в ≥ ¤к насл≥док двох д≥аспор Ц зах≥дноњ ≥ сх≥дноњ.

ѕроживаючи за кордоном, м≥льйони наших земл¤к≥в та њх нащадки в багатьох крањнах зберегли в своЇму середовищ≥ нац≥ональну культуру, мову, звичањ, украњнську самобутн≥сть.« перших рок≥вnорган≥зованого громадського житт¤ пров≥дне м≥сце в б≥льшост≥ друкованих виступ≥в та висловлювань з приводу нац≥онального самозбереженн¤ пос≥дають питанн¤ мови, чи не Їдиноњ виразноњ ознаки, за ¤кою можна було п≥знавати УсвоњхФ у чужор≥дному оточенн≥.

3.  оли украњнц≥ вперше прибули до јмерики, багато хто з них вважав, що буде мати змогу заробити багато грошей ≥ повернутис¤ додому. ѕочаток другоњ св≥товоњ в≥йни вн≥с зм≥ни у ц≥ плани ≥ багатьом довелос¤ залишитис¤ у нов≥й дл¤ них крањн≥.ѕроцес пристосуванн¤, через ¤кий њм довелос¤ пройти, був складним ≥ часто болючим.ўоб вижити за будь-¤ких умов, вони засновували своњ церкви, в≥дкривали школи, орган≥зац≥њ, а також культурн≥ та осв≥тн≥ товариства.” боротьб≥ за пристосуванн¤ до новоњ культури вони також посл≥довно збер≥гали в≥рн≥сть своњй р≥дн≥й мов≥ та культур≥.

ќдним з головних елемент≥в у збереженн≥ еон≥чност≥ Ї мова, й украњнськ≥ американц≥ зум≥ли розвинути ¤к неформальний, так ≥ формальний механ≥зм дл¤ п≥дтриманн¤ мовних навичок. ’оча найб≥льше важить тут мова родини, ≥нш≥ ≥нститути, так само ¤к ≥ рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ та церква, секул¤рн≥ орган≥зац≥њ та братства також спри¤ють цьому значною м≥рою. ћайже 90 в≥дсотк≥в украњнських католицьких ≥ православних церков зд≥йснюють хоча б одну службу украњнською, а токож церковно-словТ¤нською мовами. ÷е можна по¤снити Унапливом украњнських ≥мм≥грант≥в п≥сл¤ 1945р.Ф, п≥д час ¤кого к≥льк≥сть украњномовних в —Ўј зросла б≥льш ¤к в три рази за 20 рок≥в. ”крањнська сп≥льнота у такий спос≥б набувала необх≥дних знань в галуз≥ украњнськоњ ≥стор≥њ, л≥тератури, мови, рел≥г≥њ ≥ культури.

” звТ¤зку ≥з зб≥льшенн¤м потоку ем≥грац≥њ, постало питанн¤ про необх≥дн≥сть мати за рубежем украњнських вчител≥в у нових м≥сц¤х поселенн¤. ÷¤ проблема не могла бути так просто розвТ¤заною, бо вчител≥в, ¤к≥ могли навчити д≥тей украњнськ≥й мов≥, л≥тератур≥, ≥стор≥њ бракувало нав≥ть на батьк≥вщин≥.ѕом≥тну роль у розвитку звТ¤зк≥в ”крањни з украњнц¤ми за кордоном з≥грала церква.¬ажливу роль в≥д≥грали сусп≥льн≥ орган≥зац≥њ та читальн≥ товариства, ¤к≥ орган≥зовували навчанн¤ та залучали до вивченн¤ украњнськоњ мови.¬ажливого значенн¤ набуваЇ вихованн¤ д≥тей в украњнськ≥й д≥аспор≥.

4. ћихайло —лабошпицький в одн≥й ≥з своњх допов≥дей писав, ¤к йому не раз доводилось чути ≥ в  анад≥ ≥ в јмериц≥ ¤к швидко асим≥люютьс¤, наприклад, н≥мц≥, голландц≥, португальц≥, ≥тал≥йц≥.ј

¤кщо украњнець там не признававс¤ до своњх ≥ зникав у вир≥ тамтешнього житт¤, то це вважалось чимось под≥бним до нац≥ональноњ зради.”крањнц≥, ¤к≥ в≥дТњжджали за кордон,брали з собою у далеку дорогу не лише молитвенники, а ще й твори “араса Ўевченка, Ћес≥ ”крањнки, ≤вана ‘ранка, ћихайла ƒрагоманова.÷≥ твори украњнських класик≥в з≥гр≥вали душу ем≥грант≥в на чужин≥, давали наснагу в подоланн≥ труднощ≥в та понев≥р¤нь.ћ. —лабошпицький писав, що д≥аспора виховувала д≥тей з думою про ”крањную. ’ай те вихованн¤ було трохи специф≥чне, але ”крањна незм≥нно поставала, ¤к найдивн≥ше диво всього св≥тотвору, ¤к те, що маЇ стати зм≥стом усього житт¤ дл¤ тих, хто п≥дростаЇ.≤ ось д≥ти виросли. « трепетом душевним вирушили вони в край батьк≥в, що здобув незалежн≥сть. ¬они поњхали в ÷ентральн≥ област≥ ”крањни, на ѕ≥вдень, на —х≥д- ≥ майже н≥де не почули т≥Їњ мови, ¤ку њхн≥ батьки в  анад≥, —Ўј, јргентин≥, у ‘ранц≥њ наказували њм вважати р≥дною,Ф украњнськоњ мови.ён≥ ≥деал≥сти й мр≥йрики були збентежен≥, обурен≥, розгублен≥. ѕлвернувшись додому, вони запитували батьк≥в:Ќав≥що ¬и змушували нас вчити украњнську мову? јдже в ”крањн≥ нею майже не говор¤ть.≤ та ”крањна н≥чим не под≥бна до т≥Їњ, про ¤ку ¬и нам розпов≥дали ст≥льки прекрасних казок.” прес≥ наводилось чимало факт≥в, ¤к п≥сл¤ поњздок на ”крањну наростала хвил¤ розчаруванн¤нею д≥тей ем≥грац≥њ. „имало з них ≥ геть в≥д≥йшли в≥д активного житт¤ в р≥зних украњнських орган≥зац≥¤х, почали принципово наголошувати, що вони канадц≥, американц≥, австрал≥йц≥, а украњнц≥- лише за походженн¤м.≤ ¤к результат, сталос¤ так, що серед ≥мм≥грант≥в були так≥ , що њм добре почувалос¤ серед англомовного мор¤, а ≥нш≥ за вс¤ку ц≥ну хот≥ли плекати украњнськ≥й стиль житт¤ у своњх громадсько-культурних установах, в украњнських р≥дних школах, танцювальних ансамбл¤х, хорах, дбали про те, щоб њхн≥ д≥ти вивчали украњнознавч≥ предмети в школах ≥ ун≥верситетах.

5. ”крањнц≥ в  анад≥. Ѕ≥льш ¤к половина украњнц≥в проживають у УстеповихФ пров≥нц≥¤х ћан≥тоба, —оскачеван та јльберта. ѕерш≥ украњнськ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ в  анад≥ були заснован≥ актив≥стами епохи п≥онер≥в. «ародженн¤ украњнськоњ л≥тератури в  анад≥ с¤гаЇ початку цього стол≥тт¤, коли перш≥ переселенц≥ почали друкуватис¤ на стор≥нках ≥мм≥грантськоњ преси, набуло розвитку справжнЇ украњнське писменнитство. —початку потреби осв≥дченних читач≥в ≥мм≥грант≥в задовольн¤ли книжки, привезен≥ з ”крањни та м≥сцев≥ передрук≥ та переклади украњнськоњ класики. ќднак, незабаром њх зам≥нили л≥тературн≥ твори, написан≥ украњнц¤ми. ’оча ц¤ л≥тература не була високоњ ¤кост≥, але всеодно вона торкалас¤ душ≥ багатьох ≥мм≥грант≥в. ѕерша спроба створити орган≥зац≥ю украњнських канадських письменник≥в датуЇтьс¤ 20-ми роками.

« перших орган≥зац≥й, що були залучен≥ до виданн¤ книг, ф≥рма У—вободаФ стала видавати книги з 1896р. —еред перших њњ видань Ц украњнською та англ≥йською мовами Ц У—амоучок ≥ словарФ. ≤ншими орган≥зац≥¤ми, що долучилис¤ до видавничоњ справи, були ≥ залишаютьс¤ дотепер ”крањнський Ѕратський —оюз, —оюз ”крањнц≥в  атолик≥в й ”крањнська Ќародна ѕом≥ч. ќстанн≥м часом к≥лька видавництв спец≥ал≥зуютьс¤ на друкуванн≥ украњномовних матер≥ал≥в Ц  нигосп≥лка, —молоскип, ѕролог. —еред  анадських видань Ц √ом≥н ”крањни, ƒобра  нижка, ™вшан «≥лл¤, Ќов≥ дн≥ та ≥н.

” багатьох украњнських громадах  анади можна почути регул¤рн≥ рад≥опередач≥ украњнською мовою. як правило, це випуски новин ≥ оголошень, ¤к≥ чергуютьс¤ з музикою. ¬ де¤ких районах украњнськ≥ церкви оплачують украњномовн≥ рел≥г≥йн≥ рад≥отрансл¤ц≥њ. ≤снують таклож специф≥чно украњнськ≥ компан≥њ, ¤к≥ випускають документальн≥ ф≥льми ≥ спец≥альн≥ програми украњнською мовою. ¬ 70-х роках у де¤ких м≥стах  анади було розпочато показ телепрограм дл¤ украњнських громад. јле т≥льки в “оронто в≥дбуваютьс¤ регул¤рн≥ передач≥. ¬ цьому м≥ст≥ ≥снуЇ також украњномовна передача дл¤ д≥тей.

6. —Ўј належить до тих зах≥дних держав, де асим≥л¤ц≥йн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ найб≥льш ≥нтенсивно. «а даними демограф≥чних досл≥джень 66 % громад¤н украњнського походженн¤ не волод≥ють мовою предк≥в. “≥льки 123,5 тис. чолов≥к сп≥лкуютьс¤ украњнською мовою в с≥мТ¤х. Ќайб≥льша к≥льк≥сть украњнц≥в, ¤к≥ волод≥ють украњнською мовою живе у штат≥ Ќью-…орк Ц понад 52 тис. чолов≥к. ѕо окремих штатах картина щодо знанн¤ украњнськоњ мови така:

1	2

Ќазва: –озвиток украњнськоњ мови в украњнськ≥й д≥аспор≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2873 прочитано)