ћовознавство > –озвиток украњнськоњ мови в украњнськ≥й д≥аспор≥

ƒемограф≥чн≥ дан≥ св≥дчать, що мовою предк≥в розмовл¤Ї приблизно пТ¤та частина украњнського населенн¤. «а висновками де¤ких американських досл≥дник≥в, громад¤ни —Ўј украњнського походженн¤, ¤к≥ волод≥ють украњнською мовою мають р¤д демограф≥чних особливостей. —еред них так≥: вони переважно старшого покол≥нн¤, њх соц≥ально-економ≥чний статус наближаЇтьс¤ до середнього р≥вн¤ —Ўј, вони п≥зн≥ше вступають до шлюбу, н≥ж американц≥.

7. Ўк≥льна осв≥та. ”крањнську мову, л≥тературу ≥ культуру вивчають у широк≥й мереж≥ громадських шк≥л, в≥домих п≥д назвою Ур≥дн≥ школиФ. ÷е суботн¤ або веч≥рн≥ школи, утримуванн¤ р≥зними украњнськими церквами та орган≥зац≥¤ми. ƒл¤ учн≥в середньоњ школи т≥ ж сам≥ установи у великих м≥стах пропонують програми, ¤к≥ називаютьс¤ Укурси украњнознавстваФ. ÷≥ курси здеб≥льшого визнаютьс¤ пров≥нц≥йними м≥н≥стерствами осв≥ти, а тому њх випускники отримують диплом з украњнськоњ мови, ¤кий можна використати дл¤ зак≥нченн¤ середньоњ школи ≥ дл¤ вступу до вищих учбових заклад≥в. ¬ де¤ких пров≥нц≥¤х украњнськ≥ студ≥њ (навчальн≥ програми з украњнськоњ мови, л≥тератури, ≥стор≥њ, географ≥њ) становл¤ть нев≥дТЇмну частину державноњ шк≥льноњ програми. ¬ јльберт≥, ћан≥тоб≥ та —аскачеван≥ ≥снують украњнськ≥ двомовн≥ програми в≥д дит¤чого садка до в≥ку 12 рок≥в. ” звичайних школах ≥снують спец≥альн≥ класи з украњнською мовою навчанн¤, що займають майже 50 % учбового дн¤. ”крањнськ≥ консультанти пров≥нц≥йних м≥н≥стерств визначають шк≥льн≥ програми. ¬ јльберт≥ та ћон≥тоб≥ батьки д≥тей, що ход¤ть двомовних шк≥л, мають власн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ в≥д≥грають велику роль в орган≥зац≥њ осв≥ти украњнською мовою. ”крањнська мова ¤к окремий предмет викладаЇтьс¤ в р¤д≥ початкових шк≥л в багатьох пров≥нц≥¤х. ” пТ¤ти  анадських пров≥нц≥¤х украњнська мова викладаЇтьс¤ в середн≥х школах, де в цьому ≥снуЇ потреба. ”сього в  анад≥ приблизно 6 тис. д≥тей вивчають украњнську мову в початкових та середн≥х школах. ¬ б≥льшост≥ м≥ст ≥з значним украњнським населенн¤м працюють факультативн≥ веч≥рн≥ класи дл¤ дорослих, ¤к≥ бажають вивчити украњнську мову. ≤снуЇ ц≥лий р¤д асоц≥ац≥й украњнських вчител≥в.

Ќезважаючи на розвиток украњнського шк≥льництва, к≥льк≥сть людей, ¤к≥ назвали украњнську мову своЇю материнською мовою зменшилась. Ћише 35 процент≥в канадц≥в украњнського походженн¤ подали п≥д час перепису украњнську мову, ¤к мову батьк≥в.

ѕер≥одична преса. ∆итт¤ б≥льшост≥ украњнських видань у  анад≥ було коротким, адже великих тираж≥в вони не збирали, ¤к ≥ прибутк≥в в≥д реклами. “ому майже вс≥ украњнськ≥ пер≥одичн≥ виданн¤ залежали в≥д пожертвувань читач≥в або орган≥зованого меценатства. ÷е особливо в≥дчуваЇтьс¤ сьогодн≥, адже з кожним покол≥нн¤м к≥льк≥сть украњнських читач≥в зменшуЇтьс¤. ƒе¤к≥ виданн¤ намагаютьс¤ привернути нових читач≥в, включаючи до своЇњ структури англомовн≥ розд≥ли або додатки. Ќайважлив≥ш≥ украњнськ≥ газети ≥ журнали так≥: У”крањнський голосФ, УЌовий шл¤хФ, У√ом≥н ”крањниФ, У∆итт¤ ≥ словоФ, УЅатьк≥вщинаФ та ≥н.

8. ќстанн≥м часом у звТ¤зку з розпорошенн¤м украњнськоњ етн≥чноњ групи по величезн≥й територ≥њ  анади в≥дбулис¤ значн≥ зм≥ни у статус≥ украњнськоњ мови. якщо ран≥ше б≥льш≥сть член≥в украњнськоњ етн≥чноњ групи вважали украњнську мову своЇю р≥дною, то в нин≥шн≥й час, за св≥дченн¤м канадськоњ досл≥дниц≥ ≤.√ерус-“арнавецькоњ, вона перетворилас¤ у другу мову (тобто мову набуту, вивчену ¤к ≥ноземну), часто вживаЇтьс¤ в≥дносно нењ терм≥н heritage language, тобто мова Укультурноњ спадщиниФ. «г≥дно з соц≥ол≥нгв≥стичноњ теор≥њ ≥мм≥грантська мова, ¤к правило, маЇ в≥дмерти в другому-третьом покол≥нн¤х. як в≥домо, мовн≥ контакти або взаЇмод≥¤ мов Ц це ¤вище, де т≥сно перепл≥таютьс¤ фактори суто л≥нгв≥стичн≥, психолог≥чн≥, соц≥альн≥, етно-≥сторичн≥ та ≥нш≥. ƒл¤ того, щоб дв≥ або б≥льше мов почали взаЇмод≥¤ти, вони повинн≥ наблизитис¤ одна до одного у простор≥, що част≥ше всього буваЇ п≥д час переселень, завоювань та ≥нше. ∆ивучи в одн≥й крањн≥, р≥зномовне населенн¤ змушене користуватис¤ к≥лькома мовами. ќсобливого значенн¤ в житт≥ в≥дпов≥дних мовних колектив≥в набуваЇ групова двомовн≥сть.

ƒе¤к≥ канадськ≥ науковц≥, зокрема ћ.ћарунчак, вважаЇ, що мовна асим≥л¤ц≥¤ не тотожна з нац≥ональною асим≥л¤ц≥Їю, тобто н≥вел¤ц≥Їю самоњ народност≥. ¬т≥шаючи себе, вони тверд¤ть, що нав≥ть втративши свою мову, канадц≥ украњнського походженн¤ продовжують ≥дентиф≥кувати себе з нац≥ональн≥стю батьк≥в. јле ё.∆луктенко у своњй монограф≥њ У”крањнська мова на л≥нгв≥стичн≥й карт≥  анадиФ зауважуЇ: Уякщо посл≥довно дотримуватис¤ ц≥Їњ л≥н≥њ, то нав≥ть тод≥, коли в  анад≥ вже не залишитьс¤ жодноњ людини, ¤ка ще б розмовл¤ла украњнською мовою, можна буде продовжувати запевн¤ти, що н≥¤коњ асим≥л¤ц≥њ, власне, не сталос¤: мова та культура зникли, зате залишилас¤Е У≥дентичн≥стьФ.

ƒо позал≥нгв≥стичних фактор≥в, ¤к≥ мають важливе значенн¤ у випадках взаЇмод≥њ м≥ж ≥мм≥грантською та м≥сцевою мовами, ё.∆луктенко, окр≥м к≥лк≥сного показника, в≥дносить ступ≥нь суц≥льност≥ поселенн¤ ≥мм≥грант≥в, њх соц≥ально-пол≥тичне становище, тривал≥сть перебуванн¤ у нов≥й крањн≥, культурно-осв≥тн≥й р≥вень, на¤вн≥сть власноњ преси, л≥тератури, шк≥л, учбових заклад≥в з викладанн¤м ≥мм≥грандською мовою, к≥но, рад≥о ≥ телепередач.

«плином часу ≥ розвитком двомовност≥ в середовищ≥ канадц≥в украњнського походженн¤ зм≥ни виникають не лише в украњнськ≥й мов≥. јнгл≥йське мовленн¤ канадських украњнц≥в також зазнаЇ впливу значний шар украњн≥зм≥в в англ≥йськ≥й мов≥ канадських украњнських не знижуЇ загального р≥вн¤ мовноњ культури, ¤ка, принаймн≥ в друкованих джерелах Ї досить високою.

9. ћ≥ж тими роками коли з тих чи ≥нших причин, наш≥ сп≥вв≥тчизники, змушен≥ були залишати р≥дну землю ≥ нашим часом минули роки, дес¤тир≥чч¤, але живе ≥ кв≥тне наша р≥дна украњнська мова. ≤, ¤к сказав ¬.ќвс¤нико- уликовський: Ућова народу, нaродност≥ чи д≥аспори Ц то генетичний код нац≥ональноњ культури, запорука самобутност≥ та самозбереженн¤Ф.

- ѕоки жива мова в устах народу, до того часу живе ≥ народ. ≤ нема насильства нестерпн≥шого, ¤к те, що хоче в≥д≥рвати в народу спадщину, створену незчисленними покол≥нн¤ми його в≥джилих предк≥в. ( .”шинський)

10. ¬икористана л≥тература:

јжнюк. Ќац≥ональна ≥дентичн≥сть ≥ мова в украњнськ≥й д≥аспор≥// —учасн≥сть, 1999 р. є 3.

«аруб≥жн≥ украњнц≥ 1991 р. дов≥дник Ц к. ст. 252 Ц 256

ƒов≥дник;  . ”крањна, 1991 р.

ћонограф≥¤ ё.∆луктенка У”крањнська мова на л≥нгв≥стичн≥й карт≥  анадиФ.  ињв\\ Ќаукова думка, 1990 р.

ћ.—лабошпицький ”крањна ≥ д≥аспора. ’рон≥ка, 2000 р. вип. 31,32

”крањнська заруб≥жна д≥аспора , ƒзв≥н 1991 р. є 3

ёричко, ”крањнц≥ за межами ”крањни,  ињвська старовина, 1992р. є 4.

1	2

Ќазва: –озвиток украњнськоњ мови в украњнськ≥й д≥аспор≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2873 прочитано)