ћовознавство > —ловотв≥рна синон≥м≥¤ прикметник≥в, мотивованих р≥зними частинами мови

—ловотв≥рна синон≥м≥¤ прикметник≥в, мотивованих р≥зними частинами мови

ѕрикметников≥ словотв≥рн≥ синон≥ми Ч це переважно деривати, утворен≥ за допомогою однофункц≥йних словотворчих засоб≥в, ¤к≥ додаютьс¤ до сп≥льноњ тв≥рноњ основи [2,с.21-22] Ч ≥менниковоњ, д≥Їсл≥вноњ чи прикметниковоњ (бджолиний-бджо≠л¤чий, хрипкий-хриплий, бл≥давий-бл≥дуватий).  р≥м того, словотв≥рними си≠но≠н≥≠ма≠ми вважаЇмо ≥ сп≥льнокоренев≥ прикметники, що утворен≥ в≥д р≥зних мотивуючих баз. Ќими можуть бути не т≥льки р≥зноструктурн≥ ≥менники, д≥Їслова ≥ т.д., а й слова р≥зних частин мови з≥ сп≥льним коренем. –≥дко словотв≥рн≥ синон≥мн≥ в≥дношенн¤ виникають ≥ м≥ж перв≥сним та пох≥дним прикметниками, що мають одну або к≥лька сп≥льних семем.

ћодел≥ деривац≥йноњ синон≥м≥њ прикметник≥в, ¤к≥ мотивуютьс¤ р≥зними час≠ти≠на≠ми мови, були в≥дом≥ вже в украњнських памТ¤тках XI ст. ” новий пер≥од пари (р¤≠ди) прикметникових словотв≥рних синон≥м≥в р≥зноњ мотивац≥њ (обовТ¤зково сп≥льно≠кореневими словами) найчаст≥ше в≥дпов≥дають модел¤м: в≥дд≥Їсл≥вний при≠кметник Ч в≥д≥менниковий прикметник, р≥дше в≥д≥менниковий прикметник Ч в≥дприсл≥вниковий прикметник ≥ в поодиноких випадках в≥д≥менниковий при≠кметник Ч в≥дчисл≥вниковий прикметник та в≥д≥менниковий прикметник Ч в≥дприкметниковий прикметник.

”с≥ ц≥ модел≥ вимагають основоцентричного п≥дходу ≥, в≥дпов≥дно, кла≠си≠ф≥≠ка≠ц≥њ словотв≥рних синон≥м≥в за в≥дношенн¤м м≥ж њх мотивуючими базами, ¤к ≥ при де≠ривац≥йн≥й синон≥м≥њ прикметник≥в, мотивованих сп≥льнокореневими словами тоњ са≠моњ частини мови Ч р≥зноструктурними ≥менниками й д≥Їсловами. ¬ обох випадках компоненти деривац≥йних синон≥мних пар можуть утворюватис¤ ¤к тим самим, так ≥ р≥зними способами (суф≥ксальним Ч морфолого-синтаксичним), за допомогою ¤к того самого суф≥кса, так ≥ р≥зних однофункц≥йних формант≥в (-уч- ≥ -н-, -н- ≥ -ов-, -уч- ≥ -овит-, -лив- ≥ -уват-). ѕроте в≥дм≥нн≥сть м≥ж деривац≥йними прикметниковими синон≥мами, утвореними в≥д р≥зних частин мови, пом≥тна на вищому ступен≥ уза≠галь≠ненн¤ словотв≥рних значень, пор≥вн¤но з тими парами, що мотивуютьс¤ тою самою частиною мови. —п≥льним Ї т≥льки найзагальн≥ше деривац≥йне значенн¤, наприклад, Увираженн¤ ¤к≥сноњ ознаки через в≥дношенн¤ до мотивуючого словаФ у прикметник≥в типу болючий - бол≥сний (в≥д д≥Їсл. бол≥ти й ≥м. бол≥сть). якщо конкретизувати в≥д≠ношенн¤ м≥ж мотивуючим ≥ мотивованим ≥ формулювати частков≥ словотв≥рн≥ зна≠чен≠н¤, то пом≥тна в≥дм≥нн≥сть: Увираженн¤ ¤к≥сноњ ознаки через в≥дношенн¤ до д≥Ї≠словаФ ≥ Увираженн¤ ¤к≥сноњ ознаки через в≥дношенн¤ до ≥менникаФ. Ќа р≥вн≥ ж лек≠сич≠ному зб≥гаютьс¤ т≥льки окрем≥ семеми цих сл≥в. Ќаприклад, у —ловнику украњнсь≠коњ мови так розкриваЇтьс¤ сп≥льне переносне лексичне значенн¤ наведених при≠кмет≠ни≠к≥в: Ут¤жкий, ¤кий викликаЇ г≥рк≥, т¤жк≥ почутт¤, смуток; викликаний цими почутт¤миФ [—”ћ, I, 215, 214]: ѕеред оч≥ виринув болючий спогад. ќ бол≥сна омана [≤здрик, 9]. ѕор. аналог≥чну словотв≥рну синон≥мну пару: щербатий - щерблений (в≥д ≥м. щерба та д≥Їсл. щербити): —томлений тесл¤ др≥маЇ при щербат≥й сокир≥ [јнт., 90]. —он¤чна чаша щербленим рогом вгрузла м≥ж ребра [—авка, 75]. ќбидв≥ пари мають активну паралельн≥сть ≥з невеликою частотною перевагою прикметник≥в болючий ≥ щербатий.

ќтож, мотивуюч≥ бази словотв≥рних синон≥мних прикметник≥в (пох≥дних в≥д р≥зних частин мови) переважно повТ¤зан≥ ¤к мотивуюче слово Ч пох≥дне слово. Ќайчаст≥ше це:

або, навпаки,

≤з в≥д≥менниковими адТЇктивами в словотв≥рн≥ синон≥мн≥ звТ¤зки вступають ¤к в≥д≥нф≥н≥тивн≥, так ≥ в≥дд≥Їприкметников≥ адТЇктиви. „асто мотивуюч≥ бази по≠вТ¤≠за≠н≥ ¤к назва д≥њ Ч назва д≥¤ча, њњ виконавц¤; назва д≥њ Ч назва результату, на≠сл≥д≠ку; назва предмета Ч назва д≥њ, мотивована назвою предмета.

Ќаприклад, в украњнськ≥й мов≥ XIX - поч. XX ст. засв≥дчен≥ так≥ деривац≥йн≥ синон≥мн≥ р¤ди, ¤к зажирливий - зажиракуватий (в≥д д≥Їсл. зажирати та ≥м. за≠жирака): ќд чого то Ї так≥ инш≥ зажирлив≥. ќто у нас чолов≥к –огул¤ Ч за≠жи≠ра≠ку≠ва≠тий [√р., II, 39]; копательний - копачкий (в≥д д≥Їсл. копати та ≥м. копач): ўир≥ були пок≥йники... копательн≥. ƒ≥д ёрко замолоду був копачкий [√р., II, 280] (прикметники означали Упрацьовитий, наполегливийФ); м≥рчий - м≥рничий (в≥д д≥Їсл. м≥р¤ти та ≥м. м≥рник): ћ≥рчий апарат. ћ≥рничий апарат [‘ав., 2]; робочий - роб≥тний - ро≠б≥т≠ли≠вий - робот¤щий (в≥д ≥м. робота ≥ д≥Їсл. работати [—., III, 3], ¤ке в новому пер≥од≥ вийшло з ужитку): –обоча, ¤к бджола. “ам Ї д≥вка дуже красна, та лель не роб≥тна. „и хороша чи вродлива, чи до д≥ла роб≥тлива. –учки ж моњ робот¤щ≥ [√р., IV, 26]; а також вальковий - валькований (в≥д ≥м. вальок Ч комок глини дл¤ обмазуванн¤ ст≥н та в≥д д≥Їсл. валькувати) [√р., I, 124]; забутний(-≥й) - забутковий (в≥д д≥Їсл. забути та ≥м. забуток) [√р., II, 10]; ростючий - ростовитий (в≥д д≥Їсл. рости та ≥м. р≥ст) [√р., IV, 79, 80]. ÷≥ пари (р¤ди) не збереглис¤ в сучасному нормативному вжитку.

ѕрикметников≥ р¤ди, що прот¤гом певного часу ≥снували ¤к словотв≥рн≥ синон≥ми, розпадалис¤ й унасл≥док втрати одного або к≥лькох компонент≥в. Ќа≠прик≠лад, гидкий - гидний - гидючий - гидосний (в≥д д≥Їсл. гидити та ≥м. гид≥сть): √идкий, ¤к поплазка. ƒоле ж мо¤ гидна. “аке гидюче, що й гл¤нути на нього не хочетьс¤. √идосний [√р., I, 282]; отруйний - отруйливий - отрутний (в≥д д≥Їсл. отруњти та ≥м. отрута): —лавс¤ мТ¤систим листом отруйний молочай. √аг≥в отруйливих наковтавсь. «бирали вони нав≥ть отрутних тарантул≥в [—”ћ, V, 810, 811]; плачний - плачливий - плакучий (плачучий) - плаксивий (в≥д д≥Їсл. плакати або ≥м. плач та ≥м. плакса): ѕлачним голосом вимовл¤ла. ѕлачлив≥ сп≥ви серце розбивали. ≤ п≥сн¤ та ...жал≥бна, вит¤жна, плакуча. ѕлачучим голосом допитувавс¤. √олос в јндр≥¤ тонкий, плаксивий [—”ћ, VI, 572, 560, 572, 559]; сп≥вний - сп≥вливий - сп≥вучий - сп≥вочий (в≥д д≥Їсл. сп≥вати та ≥м. сп≥в): ћаЇш же свашеньки сп≥вн≥њ. як≥ сп≥влив≥ баби. ѕташка сп≥вуча. ¬е≠се≠ла, мов пташка сп≥воча [√р., IV, 176]. Ќа сучасному етап≥ переважили й активно функ≠ц≥онують прикметники гидкий, отруйний, сп≥вучий - сп≥вочий, плакучий - плак≠сивий (≥з ширшою сполучуван≥стю компонент≥в на -уч-ий).

” сучасн≥й украњнськ≥й мов≥ в≥д≥менниковий ≥ в≥дд≥Їсл≥вний прикметники формують словотв≥рн≥ синон≥мн≥ р¤ди ≥ з активною, ≥ з можливою паралельн≥стю. Ќаприклад, ¤к активно паралельн≥ сьогодн≥ функц≥онують деривати: т¤мучий (т¤≠му≠щий) - т¤мкий - т¤мовитий (т¤мковитий) (в≥д д≥Їсл. т¤мити та ≥м. т¤ма): ¬≥н чолов≥к т¤мучий. ƒуже т¤мущий чолов≥к. ’лопець гарний, т¤мовитий [√р., IV, 303]. ∆≥нка Ч людина т¤мка. [’лопець] розумний, т¤мковитий [——, I, 683]. ‘ункц≥йно до≠м≥нуЇ на сучасному етап≥ адТЇктив т¤мущий [——, I, 683]; тремт¤чий - трем≠тли≠вий - тремкий (в≥д д≥Їсл. тремт≥ти та ≥м. трема): √орбатий лив тремт¤чою ру≠кою. ќнук н≥с миску в малих тремтливих руках [Ў., I, 324, 344]. «аголублен≥ спогади, дотик тремкоњ руки [—авка, 28]. “ремт¤чий м≥с¤ць. ¬≥д ф≥гур падають тремлив≥ т≥н≥ [—в≥т —оф≥њ, 107]. “ремкий серпанок [Ў., I, 383] (ус≥ прикметники р¤ду характерн≥ дл¤ художнього стилю; ¤к м≥жстильов≥ вживаютьс¤ переважно деривати на -ач-ий, -лив-ий); гризучий - гризький - гризотний (в≥д д≥Їсл. гризти(с¤) та ≥м. гри≠зо≠та): ЌеприЇмне гризуче почутт¤ ще довго заважало йому зосередитис¤ [—”ћ, II, 167]. Ќе мав би в≥дчувати н≥чого гризького [Ў., I, 274]. Ќепередбачена гризотна туга охопила його за душу [—”ћ, II, 166]; др≥мливий - др≥мотливий - др≥мотний (в≥д д≥Їсл. др≥мати та ≥м. др≥мота): ўоб ока св≥тлого не випив ƒм≥рливий ворон-птах. —ид≥ли на горбах, мов стар≥ др≥мотлив≥ ворони [—”ћ, II, 419, 418]; чванливий - чваньковитий (в≥д д≥Їсл. чванити(с¤) та ≥м. чванько):  алиновський шукав гострих сл≥в, щоб зр≥зати чванливого  расюка. ¬≥н сам був дуже чваньковитий [—”ћ, XI, 287]; скорбний - скорботний (в≥д д≥Їсл. скорб≥ти або ≥м. скорб та в≥д ≥м. скорбота): —обака поклав скорбну морду на лапи [Ў, I, 410]. ѕо скорботному виразу його очей вид≠но було, що смерть јркад≥¤ вразила його глибоко [—”ћ, IX, 297]; аб≠сор≠бу≠валь≠ний - абсорбц≥йний (в≥д д≥Їсл. абсорбувати та ≥м. абсорбц≥¤; обидва прикметники засв≥дчен≥ ¤к в≥дпов≥дники до рос. абсорбционный) [’ем., 95], хоч у середин≥ стол≥тт¤ функц≥онував т≥льки адТЇктив, мотивований ≥менником аб≠сорб≠ц≥й≠ний [’≥м., 27]; ма≠жо≠рувальний - мажорантний (в≥д д≥Їсл. мажорувати та ≥м. ма≠жоранта) [ћат., 90]; п≥д≠стильний - п≥дстилковий (в≥д д≥Їсл. п≥дстел¤ти та ≥м. п≥д≠стилка): ѕ≥дстильний ≥ п≥д≠стилковий торф [√≥рн.91, 235]; покривний - покр≥вельний (в≥д д≥Їсл. покривати та ≥м. покр≥вл¤; обидва прикметники засв≥дчен≥ ¤к в≥дпов≥дники до рос. покривной) [’ем., 74], пор. ран≥ше Ч т≥льки покривний [’≥м., 124]; таб≠ле≠то≠ва≠ний - таб≠лет≠ко≠вий (в≥д д≥Їсл. таблетувати та ≥м. таблетка): “аблетований ≥ таб≠лет≠ко≠вий матер≥ал [’ем., 220]; іратований - іратчастий (в≥д д≥Їсл. іратувати та ≥м. іра≠ти): •ратован≥ ≥ іратчаст≥ в≥кна [Ќ ]; кубований - кубовий (в≥д д≥Їсл. кубувати та ≥м. куб) [ћат., 86].

” пари з можливою паралельн≥стю поЇднуютьс¤ на сучасному етап≥ при≠кмет≠ни≠ки, один ≥з ¤ких уживаЇтьс¤ р≥дко ¤к застар≥лий або такий, що перебуваЇ в ста≠н≥ занепаду, а також багатозначн≥ прикметники, ¤к≥ р≥дко вживаютьс¤ з тим самим зна≠ченн¤м. Ќаприклад, сьогодн≥ р≥дк≥сним Ї один ≥з компонент≥в деривац≥йних си≠но≠н≥м≠них пар (р¤д≥в) визвольний - визвольницький (в≥д д≥Їсл. визвол¤ти та ≥м. визволь≠ник): Ќаселенн¤ «апор≥зькоњ —≥ч≥, зв≥дки почавс¤ визвольний пох≥д Ѕогдана ’мель≠ниць≠кого, складалос¤... з украњнських козак≥в. ƒзвен¤ть,... ус≥м визвольницький в≥≠щую≠чи пох≥д [—”ћ, I, 397]; жадний - жадливий - жад≥бний (в≥д д≥Їсл. жадати та ≥м. жадоба): Ѕереза ще б≥льше жадна житт¤. ∆адлив≥ блищики очей. ∆ад≥бний до жит≠т¤ був [Ќ ]; мандр≥вний - мандрований (в≥д д≥Їсл. мандрувати та ≥м. мандри): ћандр≥вн≥ д¤ки, мандрован≥ д¤ки, - вихованц≥ р≥зних шк≥л на ”крањн≥ 16-18 ст. [”–≈—, II, 340]. ћислитель в≥дмовл¤Їтьс¤, обираючи долю мандр≥вного ф≥лософа [≤ст.укр. ф≥л., 85]. У”крањнський мандрований ф≥лософ √ригор≥й —ковородаФ [”Ћ≈, I, 106]. ¬ ≥нших випадках Ч т≥льки мандр≥вний: мандр≥вн≥ сюжети [Ћ—, 422]. ѕ≥сн¤ манд≠р≥в≠но≠го серц¤ [јндр., 4]; об≥тований - об≥тний (в≥д д≥Їсл. об≥тувати та ≥м. об≥т): ќб≥≠то≠ва≠на земл¤. ќб≥тна земл¤ [—”ћ, V, 507]; ткальний - ткацький (в≥д д≥Їсл. ткати та ≥м. ткач): якось ¤ став, задумавсь коло ткальноњ машини. Ќудьга …ванов≥ сид≥ти за ткаць≠ким верстатом [—”ћ, X, 151, 153]; танцювальний - танечний (в≥д д≥Їсл. тан≠цю≠ва≠ти та ≥м. танець): ћожна бачити танцювальн≥ рухи. “роЇ к≥л танечним кроком, юрмами оточен≥ [—”ћ, X, 35, 33]; уживальний - ужитковий (в≥д д≥Їсл. уживати та ≥м. ужиток) [—”ћ, X, 402]. –≥дковживан≥ прикметники визвольницький, жадний - жадливий, мандрований, об≥тний, ткальний, танечний, уживальний функ≠ц≥о≠ну≠ють сьогодн≥ з вузько обмеженою сполучуван≥стю вже ¤к архањзми, хоч сам≥ њх модел≥ залишаютьс¤ продуктивними.

≤з часом стали в≥др≥зн¤тис¤ валентн≥стю ≥ через те опинилис¤ на шл¤ху наближенн¤ до парон≥м≥њ пари (р¤ди) прикметник≥в в≥ршований - в≥ршовий (в≥д д≥Їсл. в≥ршувати та ≥м. в≥рш), пл≥дний - плодовитий - пл≥дливий (плодливий) - плодючий (в≥д д≥Їсл. плодити та ≥м. пл≥д), в≥дношенн¤ м≥ж ¤кими визначаЇмо т≥льки з контексту. ÷≥ деривати вступають у словотв≥рн≥ синон≥мн≥ в≥дношенн¤: ћистецтво виражати своњ думки у в≥ршован≥й форм≥ [Ћ—, 133]. «абули, мабуть, через пере≠ста≠р≥≠л≥сть мови, а ще б≥льше в≥ршовоњ форми [„иж., 246]. ѕл≥дн≥ кущ≥. ћи одержали... плодовит≥ г≥бриди м≥ж житом ≥ р≥зними видами пир≥ю [—”ћ, VI, 585, 588]. ѕлодлива, ¤к свин¤ [√р., III, 197]. Ќ≥чи¤ огородина не здавалась така плодюча [—”ћ, VI, 590]. јле дом≥нуЇ на сучасному етап≥ в основному парон≥мне функц≥онуванн¤ при≠кмет≠ни≠к≥в: ¬≥ршований, -а тв≥р, казка, але в≥ршовий, -а розм≥р, форма [Ќ ]. ѕлодовитий - пло≠дючий, -а кущ, рослина, худоба, риба, але пл≥дний, -а письменник, ≥де¤, прац¤ [Ќ ], [——, II, 244]. Ќа меж≥ м≥ж словотв≥рною синон≥м≥Їю ≥ парон≥м≥Їю перебувають та≠кож р¤ди з можливою паралельн≥стю, багатозначн≥ компоненти ¤ких р≥дко функ≠ц≥ону≠ють ≥з тою самою семемою. Ќаприклад, уривистий - уривчастий - уривковий (в≥д д≥Їсл. уривати та ≥м. уривок) з≥ сп≥льною семемою У¤кий перериваЇтьс¤ через ко≠рот≠к≥ пром≥жки часу, несуц≥льний, ¤кий р≥зко обриваЇтьс¤Ф: ¬она витиснула лише к≥лька уривистих плутаних фраз. ѕрогравала одною рукою уривчаст≥ мелод≥њ. “е... було одностороннЇ, припадкове та уривкове [—”ћ, X, 476]; тайний - таЇмний - таЇмничий (в≥д д≥Їсл. тањти та ≥м. таЇмниц¤) т≥льки з≥ семемою Усповнений таЇмниць, загадковий, невивченийФ, У¤кого не можна збагнути, зрозум≥ти, ос¤гнути; по≠той≠б≥ч≠ний; ¤кий маЇ чудод≥йну силу, чудод≥йн≥ властивост≥, чар≥внийФ). ’т≥в гамувати ¤ кров силою тайних замов. ќтже, Ї в тоб≥ таЇмн≥ чари? ¬есь св≥т був ¤к казка, повна чу≠дес, таЇмнича [—”ћ, X, 17, 13, 14].

” нов≥й украњнськ≥й мов≥ засв≥дчене також поодиноке функц≥онуванн¤ двох р≥дковживаних компонент≥в словотв≥рноњ синон≥мноњ пари: горьований - горьовий (в≥д д≥Їсл. горювати та ≥м. горе) [Ќ ]. —ловотв≥рною синон≥мною парою, ¤ка тепер перебуваЇ в стан≥ розпаду через ненормативну паралельн≥сть, Ї п≥д≥ймальний (п≥д≠н≥≠маль≠ний) - п≥дйомний (в≥д д≥Їсл. п≥д≥ймати (п≥дн≥мати) та ≥м. п≥дйом): ѕ≥д≥ймальне ≥ п≥дйомне зусилл¤ [√≥рн.59, 246]. Ќа сучасному етап≥ пом≥тна виразна тенденц≥¤ до вит≥сненн¤ адТЇктива, мотивуюча база ¤кого (≥м. п≥дйом) зТ¤вилас¤ в украњнськ≥й мов≥ п≥д впливом рос≥йськоњ. ¬≥дпов≥дно ≥ найнов≥ша лексична картотека ф≥ксуЇ вже т≥льки прикметник п≥д≥ймальний: ѕ≥д≥ймальна сила [Ќ ].

—ловотв≥рн≥ синон≥мн≥ прикметники можуть зр≥дка мотивуватис¤: а) сп≥ль≠нокореневими ≥менником ≥ д≥Їсловом, ¤к≥ м≥ж собою не повТ¤зан≥ ¤к мотивуючий Ч мотивований, а Ї на одному ступен≥ в словотв≥рному гн≥зд≥, наприклад, кровотеч≠ний - кровоточивий (в≥д ≥м. кровотеча ≥ д≥Їсл. кровоточити): Ќа кровотечн≥ рани при≠кла≠дають шматочки ...кв≥ток наг≥док, зм≥шаних пор≥вну з листками полину. ÷ей —партак, мабуть, ≥ в гадц≥ не маЇ, ¤коњ... кровоточивоњ рани в серц≥ Ѕогданов≥м торк≠нувсь [—”ћ, IV, 362]; б) д≥Їсл≥вним словосполученн¤м ≥ складним ≥менником, пох≥дним в≥д цього словосполученн¤, наприклад, окозамилювальний - око≠за≠ми≠лю≠вацький (в≥д спол. око замилювати та ≥м. окозамилювач) [—”ћ, V, 673]; в) д≥Ї≠сл≥вним та ≥менниковим словосполученн¤м, наприклад, богоб≥йний - богобо¤зливий - богобо¤зний - богобо¤зкий - богобо¤щий (в≥д спол. бо¤тис¤ Ѕога та бо¤знь Ѕога): « цим богоб≥йним р≥зником... мав справи. Ѕогобо¤зка, а нищечком проти мене за≠миш≠л¤Їш! ¬≥н син був богобо¤зливий. ∆ив..., ¤к належить ...богобо¤зному чолов≥ков≥. Ѕо≠го≠бо¤щ≥ люди [—”ћ, I, 209].

ѕрикметников≥ словотв≥рн≥ синон≥ми, мотивован≥ ≥менником та д≥Їсловом, утворюютьс¤ переважно за допомогою суф≥кс≥в -ськ-, -к-, -ов-, -овит-, слово≠твор≠чо≠го зак≥нченн¤ -ий, ¤к≥ додаютьс¤ до ≥менникових основ, ≥ -н-(-льн-), -ив-(-лив-), -ач-(-уч-/-ущ-), -к-, ¤к≥ додаютьс¤ до д≥Їсл≥вних основ. ÷≥ словотворч≥ засоби можуть обТЇднуватис¤ сп≥льною функц≥Їю попарно чи по три-чотири в р¤д≥.

≤нколи компонентами деривац≥йноњ синон≥мноњ пари в нов≥й украњнськ≥й мов≥ Ї мотивуючий ≥ мотивований ним прикметник. ѕереважно так≥ пари в≥дпов≥дають мо≠дел¤м: перв≥сний прикметник Ч пох≥дний в≥д нього прикметник; в≥д≥мен≠ни≠ко≠вий прикметник Ч пох≥дний в≥д нього прикметник; в≥дчисл≥вниковий при≠кмет≠ник Ч пох≥дний в≥д нього прикметник ≥ мають можливу паралельн≥сть. ѕох≥дний компонент таких пар на сучасному етап≥ або вийшов з ужитку, або вживаЇтьс¤ р≥дше, н≥ж перв≥сний, ≥ т≥льки в художньому стил≥. ѕерв≥сний прикметник часто маЇ склад≠н≥≠шу семантичну структуру, н≥ж його дериват; зб≥гаЇтьс¤ т≥льки одне або два значен≠н¤. Ќаприклад, словотв≥рними синон≥мами Ї перв≥сний прикметник вартий (варт) ≥ пох≥дний в≥д нього вартний: ѕусти його, не варт в≥н того. ÷ей чолов≥к вартний [√р., I, 127, 128]; аналог≥чно ситий Ц ситний: ”весь в≥к ходив ситий ≥ вкритий. “≥ д≥ти... стали дуже ситними. —итий борщ. —итна паша. ÷е з ситоњ земл≥ хл≥б. «емл¤ ситна [√р., IV, 123, 124]; гордий - гордовитий: “и знаЇш козацьку вдачу Ч гордий народ. ўиро покохала його наша гордовита  атр¤ [—”ћ, II, 127, 126]; пильний - пильновитий: Ќе видно там було руки пильноњ господин≥ [—”ћ, VI, 354]. „абан в≥рний, пильновитий [√р., III, 151]; бадьорий - бадьористий: ѕромовив ¤, почуваючи себе таким бадьорим. ћ≥цносиле, бадьористе, хоч невелике в≥йсько [—”ћ, I, 86]; пр¤ний Ц пр¤нистий (прЇнистий): «арикала коровочка, зарикала пр¤на. ѕрЇниста худоба [√р., III, 495].

ћодел≥ в≥д≥менниковий прикметник Ч в≥дприкметниковий прикметник в≥дпов≥дають пари валовий - валовТ¤ний (в≥д ≥м. вал ≥ прикм. валовий): ¬олоки шовков≥ удвоЇ ж≥ноцьк≥ щир≥ валов≥. ¬аловТ¤ний клубок [√р., I, 124]; вод¤ний - вод¤≠нис≠тий (в≥д ≥м. вода ≥ прикм. вод¤ний): ¬од¤на картопл¤. ¬од¤нист≥ жмаки [—”ћ, I, 723]; травТ¤ний - травТ¤нистий (в≥д ≥м. трава ≥ прикм. травТ¤ний): ¬ цьому травТ¤≠но≠му л≥с≥ побо¤тьс¤ вони вовк≥в. Ѕерег тут чорноземний, травТ¤нистий [—”ћ, X, 222]; полумТ¤ний - полумТ¤нистий (в≥д ≥м. полумТ¤ ≥ прикм. полумТ¤ний): ѕолумТ¤н≥ оч≥. ѕолумТ¤нистий погл¤д [—”ћ, VII, 102]; р¤сний (р¤сен) - р¤снистий (в≥д ≥м. р¤ст ≥ прикм. р¤сний): —ади р¤сн≥ похилились. ўоб наш овесець р¤сен був.  опи паш≠нист≥, снопи р¤снист≥ [√р., IV, 93]; сурмТ¤ний - сурмТ¤нистий (в≥д ≥м. сурма ≥ прикм. сур≠мТ¤ний): ќкиси сурмТ¤них руд. —урмТ¤ниста руда ...утворюЇтьс¤ у вигл¤д≥ б≥≠ло≠го осаду [—”ћ, IX, 855]; рос¤ний Ц рос¤нистий [—”ћ, VIII, 886]; ¤дрений - ¤дренистий [—”ћ, XI, 625]; а також багр¤ний - багр¤нистий у склад≥ бага≠то≠ком≠по≠нент≠ного деривац≥йного синон≥много р¤ду багр¤ний - багр¤нистий - багристий - багровий (в≥д ≥м. багра ≥ прикм. багр¤ний):

1	2

Ќазва: —ловотв≥рна синон≥м≥¤ прикметник≥в, мотивованих р≥зними частинами мови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1806 прочитано)