Ѕ≥олог≥¤ > ≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи

≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи

на тему:

≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи. ќхорона плазун≥в.

ѕтахи Ц теплокровн≥ хребетн≥ тварини пристосован≥ до польоту.

ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови орган≥в т≥ла птах≥в.

≈колог≥¤ плазун≥в.

ѕоширенн¤ плазун≥в дуже залежить в≥д /температури навколишнього середовища. якщо за ѕол¤рним колом њх живе всього 2 види, на ”крањн≥ Ч 20, то в “уркмен≥њ, де температура пов≥тр¤ доходить до 58∞ —,Ч 77 вид≥в. ” гори вони п≥дн≥маютьс¤ до висоти 4000 м, зр≥дка до 5000 м, що також залежить в≥д температури. “обто тут спостер≥гаЇтьс¤ верти≠кальне поширенн¤ вид≥в. Ќаприклад, у “аджикистан≥ з 44 вид≥в плазун≥в, у пустин¤х ≥ нап≥впустин¤х, де висота 300Ч800 м над р≥внем мор¤, живе 35 вид≥в, у перед г≥рськ≥й зон≥ (висота 900Ч 1100 м) Ч 18, у г≥рськ≥й (вище 1100 м) Ч 12 вид≥в. Ќадм≥рно високоњ температури (понад 40∞ —) плазуни р≥зними способами уникають. ƒе¤к≥ тварини залаз¤ть на кущ≥, де температура ниж≠ча, н≥ж на поверхн≥ ірунту, ≥нш≥ Ч зариваютьс¤ в п≥сок. ¬плив температури позначаЇтьс¤ ≥ на живленн≥ плазун≥в. “ак, у невол≥ гюрзи при температур≥ 22∞ — ≥ нижче не њд¤ть, а при темпера≠тур≥ 35∞ — в≥дригають њжу ≥ перестають живитис¤. ”_ л≥тн≥й пер≥од при висок≥й температур≥ б≥льш≥сть плазун≥в зал¤гаЇ в л≥тню спл¤чку або стаЇ мало рухливою. “емпература впливаЇ на денну та сезонну цикл≥чн≥сть плазун≥в. ќсобливо в≥дчутний вплив температури в зимовий пер≥од. “ак, коли п≥двищуЇтьс¤ температура, де¤к≥ плазуни (ефа, гюрза, агами) вилаз¤ть ≥з своњх сховищ, щоб погр≥тис¤ на сонц≥. ” житт≥ плазун≥в велику роль в≥д≥грають рельЇф ≥ грунт. Ќаприклад, такирна кругло≠головка тримаЇтьс¤ виключно на такирах, скельна ¤щ≥рка Ч на скел¤стих д≥л¤нках г≥р, р≥знокол≥рна ¤щ≥рка Ч на п≥щаних горбкуватих м≥сц¤х. ” слабо закр≥плених горбкуватих п≥сках “уркмен≥њ живе 7 вид≥в плазун≥в, у п≥щано-щебнист≥й пустин≥ Ч 6 вид≥в, в глинист≥й пустин≥ Ч всього 4 види. ¬олог≥сть, сон¤чна рад≥ац≥¤, тиск впливають поширенн¤ лише окремих вид≥в плазун≥в. Ќаприклад, степова гадюка живе в б≥льш посушливих м≥сц¤х, н≥ж звичайна. ѕ≥д час розвитку зародка волог≥сть в≥д≥граЇ певну роль, бо через шкаралупову оболонку ембр≥он д≥стаЇ де¤ку частину вологи.

¬елике значенн¤ мають також ≥ б≥отичн≥ фактори. ѕлазуна≠ми живл¤тьс¤ багато хребетних тварин, тому в них Ї р≥зн≥ при≠стосуванн¤ до захисту Ч в≥д захисного забарвленн¤ до отруй≠них залоз. ’ребетн≥ та безхребетн≥ стають жертвою плазун≥в, тому м≥ж ними встановилис¤ складн≥ зв'¤зки, р≥зного роду при≠стосуванн¤. ¬ орган≥зм≥ плазун≥в та на њхньому т≥л≥ паразитуЇ багато р≥зних гельм≥нт≥в, кл≥щ≥в. ƒе¤к≥ плазуни живл¤тьс¤, рослинною њжею. ”с≥ сухопутн≥ черепахи Ч рослиноњдн≥ твари≠ни. ¬ажливу роль у житт≥ плазун≥в в≥д≥граЇ рослинн≥сть ¤к середовище дл¤ житт¤. ќстанн≥м часом дуже впливаЇ на пла≠зун≥в окультуренн¤ ландшафту, ¤ке призводить до зм≥ни њх м≥сць ≥снуванн¤, а ≥нод≥ ≥ до зменшенн¤ або зникненн¤ р¤ду" вид≥в, ¤к≥ не змогли пристосуватис¤ до нових умов. ƒе¤к≥ види" досить добре почувають себе в нових умовах. “ак, у —ередн≥й јз≥њ ≥з зменшенн¤м площ≥ ц≥линних земель зменшилась ≥ чисельн≥сть тварин, зникли с≥рий варан, сцинковий гекон, смугаста ¤щ≥рка, водночас поширюютьс¤ так≥ види, ¤к пустинний гологлаз, с≥рий голопалий гекон, вод¤ний вуж та де¤к≥ ≥нш≥. ќстан≠н≥м часом багато вид≥в плазун≥в охорон¤Їтьс¤ законом, орган≥≠зовано запов≥дники.

ћожна вид≥лити дв≥ еколог≥чн≥ групи плазун≥в: сухопутн≥ ≥ вод¤н≥. ѕерша група найчисленн≥ша, друга Ч об'ЇднуЇ тварин, ¤к≥ вторинно пристосувалис¤ до житт¤ у водному середовищ≥ в дорослому стан≥. ѕлазун≥в, ¤к≥ живуть на суш≥, можна розд≥лити залежно в≥д м≥сць житт¤: на плазун≥в л≥су, степу, пусти≠н≥, скел¤стих урвищ, г≥рських схил≥в тощо; вод¤них плазун≥в Ч на пр≥сноводних ≥ морських.

÷икл≥чн≥сть. ” плазун≥в, ¤к ≥ в ≥нших хребетних тва≠рин, добова цикл≥чн≥сть зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д сезону року. «начна частина плазун≥в веде денний спос≥б житт¤ ≥ лише не≠значна (гекони, троп≥чн≥ види) Ч н≥чний. “ому добова цикл≥ч≠н≥сть залежить в≥д температури прот¤гом доби. ƒобова актив≠н≥сть (близько 12 годин на добу) у денних вид≥в починаЇтьс¤ п≥сл¤ виходу з≥ сховищ вранц≥ об≥гр≥ванн¤м на сонц≥, пот≥м настаЇ час здобуванн¤ њж≥ в р≥зних ¤к в осв≥тлених, так ≥ зат≥≠нених м≥сц¤х, що залежить в≥д температури ірунту ≥ пов≥тр¤. ” л≥тн≥ дн≥ б≥льш≥сть плазун≥в активн≥ в ранков≥ й веч≥рн≥ годи≠ни. ќптимальн≥ температури дл¤ них Ч в≥д 20 до 40∞ —. «авд¤ки . перем≥щенню плазуни уникають неспри¤тливих температур, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ прот¤гом доби. ¬осени, коли загальна температура значно нижча, вони активн≥ш≥ в денн≥ години.

—езонна цикл≥чн≥сть в основному характерна дл¤ тварин пом≥рного кл≥мату, де дуже зм≥нюютьс¤ температурн≥ параметри прот¤гом року. « цим пов'¤зан≥ в плазун≥в зимова спл¤чка (а в де¤ких м≥сцевост¤х ≥ л≥тн¤) та м≥грац≥њ, пер≥оди розмноженн¤, лин¤нн¤ (1 або 2 рази на р≥к), активне живленн¤ тощо. «имова спл¤чка на р≥зних широтах триваЇ неоднаковий час. “ак, у кав≠казькоњ агами в “уркмен≥њЧ 100Ч110 дн≥в; у живородноњ ¤щ≥р≠ки в ѕермськ≥й област≥ Ч 210Ч240 дн≥в; у степовоњ черепахи Ч 240Ч270 дн≥в. «имують плазуни в тр≥щинах скель, руњнах, р≥з≠них пустотах, п≥д кам≥нн¤м, м≥ж кор≥нн¤м, у покинутих норах, де¤к≥ зариваютьс¤ в п≥сок. «имують ¤к поодинц≥, так ≥ групами (агами до «ќ особин, скельн≥ ¤щ≥рки, вуж≥ до 100 ≥ б≥льше особин).

—езонн≥ м≥грац≥њ характерн≥ дл¤ багатьох плазун≥в, здеб≥ль≠шого вони в≥дбуваютьс¤ на незначн≥ в≥дстан≥. Ћише морськ≥ черепахи м≥грують на м≥сц¤ в≥дкладанн¤ ¤Їць, долаючи тис¤ч≥ к≥лометр≥в (зелена черепаха пропливаЇ до 2 тис. км).

–озмноженн¤. –озмножуютьс¤ плазуни статевим спо≠собом. «апл≥дненн¤ внутр≥шнЇ. ™ копул¤тивн≥ органи (кр≥м га≠тер≥њ). Ѕ≥льш≥сть плазун≥в стають статевозр≥лими на 2-му роц≥ житт¤, гадюки Ч на 5-му, а крокодили Ч на 8Ч10-му. ѕершими починають розмножуватись стар≥ш≥ за в≥ком тварини. „астина плазун≥в маЇ ≥ндив≥дуальн≥ д≥л¤нки, з ¤ких проган¤Ї тварин ≥ншоњ стат≥. ” таких тварин добре розвинений статевий димор≠ф≥зм, ¤кий особливо ч≥тко ви¤вл¤Їтьс¤ в пер≥од розмноженн¤. Ќаприклад, у самц≥в зеленоњ ¤щ≥рки пл¤ма на горл≥ ≥ боках шињ стаЇ ¤скраво-блакитною. ” де¤ких плазун≥в в≥дм≥нн≥сть у за≠барвленн≥ м≥ж стат¤ми ви¤вл¤Їтьс¤ лише в пер≥од розмноженн¤ (у самц≥в зеленочеревоњ ¤щ≥рки зам≥сть бурувато-коричневого кольору верхньоњ частини т≥ла з'¤вл¤Їтьс¤ зелений). ” пер≥од розмноженн¤ в тварин зм≥нюЇтьс¤ також ≥ повед≥нка. ¬они стають агресивн≥шими, демонструють своЇ забарвленн¤, наби≠рають певних поз. ƒе¤к≥ плазуни в цей час тримаютьс¤ групами, збираючись у клубки (зм≥њ).

Ѕ≥льш≥сть плазун≥в в≥дкладаЇ ¤йц¤.  ≥льк≥сть ¤Їць в одн≥й кладц≥ буваЇ р≥зною залежно в≥д виду: касп≥йський гекон в≥д≠кладаЇ 1Ч2 ¤йц¤, середземноморський (кримський) Ч 2, жов≠точеревий полоз Ч 9Ч11, прудка ¤щ≥рка Ч до 12, болотна чере≠пахаЧ до 16, ал≥гатор Ч 20Ч60, н≥льський крокодил Ч 25Ч95, морськ≥ черепахи (зелена, б≥сса) Ч до 590 ¤Їць.  ≥льк≥сть ¤Їць у кладц≥ залежить ≥ в≥д в≥ку тварини. ћолод≥ ≥ в≥дносно стар≥ тварини в≥дкладають меншу к≥льк≥сть ¤Їць, н≥ж тварини серед≠нього в≥ку. Ѕ≥льш≥сть плазун≥в в≥дкладаЇ велик≥ ¤йц¤ з м≥цними оболонками. ” де¤ких вони нав≥ть покрит≥ вапн¤ковою шкара≠лупою. яйц¤ в≥дкладають у грунт, у гниюч≥ рослинн≥ рештки, а вуж≥ Ч часто в гн≥й. ≤нкубац≥¤ ¤Їць триваЇ р≥зний строк, що залежить в≥д температури навколишнього середовища та в≥д певного виду плазуна. “ак, у гюрзи Ч 38Ч42 дн≥, у прудкоњ ¤щ≥рки Ч близько 60 дн≥в, в ал≥гатора Ч 63Ч90 дн≥в, у галапагоськоњ черепахиЧ180Ч210 дн≥в. –езвиток в≥дбуваЇтьс¤, ¤к ≥ в ус≥х амн≥от, тобто без личинковоњ стад≥њ.

ƒл¤ де¤ких плазун≥в характерне живород≥нн¤. Ќа першому етап≥ цього процесу Ч запл≥днене ¤йце затримуЇтьс¤ в ¤йцепро≠вод≥ на к≥лька дн≥в. “варина в≥дкладаЇ ¤йц¤, в ¤ких ембр≥он вже частково розвинений. Ќаприклад, у звичайного вужа за≠тримка ≥нод≥ становить «ќ дн≥в, ≥ в≥дкладен≥ ¤йц¤ мають напо≠ловину сформованого ембр≥она.

ƒругий етап цього процесу Ч ¤йцеживород≥нн¤ (живород¤ща ¤щ≥рка, верет≥льниц¤, м≥д¤нка), тобто затримка ¤Їць аж до мо≠менту вилупленн¤ мал¤т.

” звичайноњ гадюки та де¤ких сцинк≥в, ¤щ≥рок волокнист≥ оболонки ¤йц¤ редукуютьс¤ ≥ хор≥он безпосередньо прил¤гаЇ до ¤йцепроводу. ” хор≥он≥ Ї виступи, що вростають у ст≥нки ¤йцепроводу. “аким чином, живленн¤ ≥ обм≥н речовин значною м≥рою в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок материнського орган≥зму. ѕод≥б≠но до гадюк в≥дбуваЇтьс¤ живород≥нн¤ ≥ в морських зм≥й, тобто зародок у них зв'¤заний з материнським орган≥змом тонкими кровоносними судинами (прим≥тивною плацентою).

ЌароджуЇтьс¤ р≥зна к≥льк≥сть мал¤т: у кавказького щито≠мордникаЧ 5Ч6, степовоњ гадюки Ч 8Ч10, у звичайноњ гадю≠киЧ8Ч12.

«наченн¤ плазун≥в. ѕлазуни в≥д≥грають ≥стотну роль в б≥о≠ценозах, оск≥льки живл¤тьс¤ р≥зними тваринами ≥ сам≥ Ї кор≠мовою базою дл¤ хребетних тварин. ™ рослинноњдн≥ плазуни (черепахи, де¤к≥ ≥гуани).

—еред плазун≥в багато вид≥в зм≥й, отрута ¤ких небезпечна дл¤ тварин. ƒл¤ людини ≥ с≥льськогосподарських тварин небез≠печними е 250 вид≥в зм≥й. Ќа земн≥й кул≥ в≥д укус≥в зм≥й щоро≠ку вмираЇ к≥лька тис¤ч чолов≥к.

ѕроте, отруту зм≥й широко використовують у медицин≥. ” наш≥й крањн≥ в “ашкент≥, ‘рунзе, Ѕадхиз≥, Ѕаку, п≥д ћосквою створено серпентар≥њ, де утримують зм≥й: кобр ≥ гюрз. ќтруту беруть за допомогою спец≥ального електроприладу, њњ можна збер≥гати у висушеному вигл¤д≥ до 20 рок≥в. —ередн≥й вих≥д отрути в≥д одн≥Їњ кобри за одне отрутовз¤тт¤ становить 0,33 мл, а в сухому вигл¤д≥ Ч 70,14 мг, за все житт¤ тварини Ч 2,23 мл, або 527,77 мг. ќстанн≥м часом у Ѕадхизькому серпентар≥њ б≥ль≠ш≥сть гюрз ≥ кобр живуть на вол≥, ≥ в≥д них лише в л≥тн≥й пер≥од беруть отруту.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3367 прочитано)