Ѕ≥олог≥¤ > ≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи

–оговими утворами Ї також дзьоб, к≥гт≥, щитки на ц≥вц≥ ноги.

—келет птаха легкий (к≥стки його порожнист≥) ≥ м≥цний (багато к≥сток зростаютьс¤ м≥ж собою). –озвинена велика округла черепна коробка й видовжен≥ тонк≥ к≥стки верхньоњ та нижньоњ щелеп, ¤к≥ рано зростаютьс¤ м≥ж собою. ¬ хребетному стовп≥ розр≥зн¤ють п'¤ть в≥дд≥л≥в. Ўийн≥ хребц≥ рухомо сполучен≥ м≥ж собою. √рудн≥ хребц≥ майже не рухаютьс¤, до них причленован≥ ребра. –ебра складаю≠тьс¤ з двох рухомо зчленованих одна з одною частин, в≥д верхньоњ частини кожного ребра в≥дходить в≥дросток, ¤кий нал¤гаЇ на сус≥днЇ ребро. ѕопереков≥ й крижов≥ хребц≥ зростаютьс¤ м≥ж собою та з клубовими к≥стками, до них приЇднуЇтьс¤ к≥лька хвостових хребц≥в, утворюючи характерн≥ дл¤ птах≥в складн≥ криж≥. ¬≥льних хвостових хребц≥в 6Ч9, к≥нцев≥ хвостов≥ хребц≥ зростаютьс¤ у куприкову к≥ст≠ку, до ¤коњ прикр≥плюютьс¤ стернов≥ пера. √рудн≥ хребц≥, ребра та широка грудна к≥стка, чи груднина складають разом грудну кл≥тку. √руднина маЇ знизу високий греб≥нь Ч к≥ль.

ѕо¤с передн≥х к≥нц≥вок складаЇтьс¤ з трьох парних к≥сток: во≠рон¤чих, лопаток та ключиць. —келет крила складаЇтьс¤ з одн≥Їњ плечовоњ к≥стки, двох к≥сток передпл≥чч¤ (л≥ктьовоњ та променевоњ), к≥лькох к≥сток кист≥ й трьох пальц≥в.

ѕо¤с задн≥х к≥нц≥вок складаЇтьс¤ з трьох пар к≥сток, ¤к≥ зро≠стаютьс¤, утворюючи таз. —келет задньоњ к≥нц≥вки складаЇтьс¤ з од≠н≥Їњ стегновоњ к≥стки, зрощених к≥сток гом≥лки, к≥сток стопи, ¤к≥ утво≠рюють ц≥вку, та чотирьох пальц≥в.

ћускулатура дуже диференц≥йована. ѕарн≥ велик≥ ≥ мал≥ грудн≥ м'¤зи починаютьс¤ на грудн≥й к≥стц≥ та њњ к≥л≥, вони опускають ≥ п≥д≠н≥мають крила. √рудн≥ м'¤зи найб≥льш≥, вони важать ст≥льки, ск≥ль≠ки вс≥ ≥нш≥ м'¤зи птаха, разом уз¤т≥. ƒуже складна мускулатура шињ та н≥г. ” багатьох птах≥в на сухожилку м'¤за глибокого згинача пальц≥в н≥г Ї спец≥альне пристосуванн¤, ¤ке автоматично закр≥плюЇ пальц≥ н≥г, коли птах обхоплюЇ ними г≥лку.

ќргани травленн¤ починаютьс¤ дзьобом., ¬≥н складаЇтьс¤ з верх≠ньоњ частини (наддзьобка) й нижньоњ (п≥ддзьобка). ‘орма ≥ особливост≥ будови дзьоба у р≥зних птах≥в р≥зноман≥тн≥ ≥ залежать в≥д спо≠собу живленн¤. “ак само р≥зноман≥тна будова ¤зика, що прикр≥плений до дна роговоњ порожнини. —линн≥ залози слаба розв≥шен≥.

« глотки њжа потрапл¤Ї у стравох≥д, нижн¤ частина ¤кого у бага≠тьох птах≥в утворюЇ розширенн¤ Ч воло (в ньому њжа розмочуЇтьс¤ ≥ частково перетравлюЇтьс¤). ƒал≥ по стравоходу њжа надходить у тонкост≥нний залозистий шлунок, де на нењ д≥ють травн≥ ферменти, ≥ мускульний шлунок. ” ст≥нках мускульного шлунку розвинен≥ силь≠н≥ м'¤зи, завд¤ки скороченню ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ перетиранн¤ њж≥. ¬ передн≥й в≥дд≥л тонких кишок впадають протоки п≥дшлунковоњ за≠лози та печ≥нки. Ќеперетравлен≥ рештки поступають у коротку тов≠сту кишку, ¤ка в≥дкриваЇтьс¤ в клоаку.

ќргани диханн¤ починаютьс¤ н≥здр¤ми, розташованими при основ≥. наддзьобка. « рота гортанна щ≥лина веде в гортань, а з нењ в трахею. ¬ нижн≥й частин≥ трахењ, в м≥сц≥ њњ под≥лу на два бронхи, .знаходитьс¤ голосовий апарат птах≥в Ч нижн¤ гортань. Ѕронхи проникають у леген≥, розгалужуютьс¤ на др≥бн≥ трубочки Ч бронх≥оли й дуже тонк≥ пов≥тр¤н≥ кап≥л¤ри, ¤к≥ утворюють у леген¤х пов≥троносну с≥тку. « нею т≥сно перепл≥таютьс¤ кровоносн≥ кап≥л¤ри, газо≠обм≥н в≥дбуваЇтьс¤ через њх ст≥нки. „астина бронх≥альних в≥дгалу≠жень не д≥литьс¤ на бронх≥оли, виходить за меж≥ легень, утворюючи тонкост≥нн≥ пов≥тр¤н≥ м≥шки, розм≥щен≥ м≥ж внутр≥шн≥ми органами, м'¤зами ≥ нав≥ть усередин≥ порожнистих к≥сток. Ћеген≥ невелик≥ (њх об'Їм менший за об'Їм пов≥тр¤них м≥шк≥в) ≥ приростають до ребер.

” спок≥йному стан≥ ≥ п≥д час руху по земл≥ диханн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок руху грудноњ кл≥тки. √рудна к≥стка при вдиху опускаЇ≠тьс¤, в≥ддал¤ючись в≥д хребта, а при видиху п≥дн≥маЇтьс¤, набли≠жаючись до нього. ѕри польот≥ груднина нерухома. ѕри п≥дн≥манн≥ крил в≥дбуваЇтьс¤ вдих за рахунок того, що пов≥тр¤н≥ м≥шки роз≠т¤гуютьс¤ й пов≥тр¤ засмоктуЇтьс¤ в леген≥ та м≥шки. ѕри опусканн≥ крил в≥дбуваЇтьс¤ видих, багате на кисень пов≥тр¤ потрапл¤Ї з м≥ш≠к≥в у леген≥, де зд≥йснюЇтьс¤ газообм≥н.

—ерце птах≥в чотирикамерне, розд≥лене, поздовжньою суц≥льною перегородкою на л≥ву й праву половини. Ћ≥ве передсерд¤ ≥ л≥вий шлуночок сполучен≥ м≥ж собою ≥ м≥ст¤ть артер≥альну кров, ѕраве передсерд¤ ≥ правий шлуночок теж сполучен≥ м≥ж собою ≥ м≥ст¤ть .венозну кров. ¬елике коло кровооб≥гу починаЇтьс¤ з л≥вого шлуноч≠ка ≥ зак≥нчуЇтьс¤ у правому передсерд≥; артер≥альна кров по арте≠р≥¤х розноситьс¤ по всьому т≥лу, венозна по венах потрапл¤Ї у пра≠ве передсерд¤ ≥ з нього у правий шлуночок. ћале коло кровооб≥гу починаЇтьс¤ з правого шлуночка ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в л≥вому передсерд≥. ¬енозна кров по легеневих артер≥¤х потрапл¤Ї в леген≥, окислюЇтьс¤, ≥ артер≥альна кров по легеневих венах потрапл¤Ї в л≥ве передсерд¤, а з нього у л≥вий шлуночок ≥ у велике коло кровооб≥гу.

ѕтахи Ч теплокровн≥ тварини, у них стала ≥ досить висока (у се≠редньому 42∞ —) температура т≥ла. “еплокровн≥сть Ї важливою про≠гресивною рисою птах≥в ≥ ссавц≥в у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥ми класами тварин.

ќргани вид≥ленн¤ представлен≥ двома нирками, ¤к≥ лежать у глибин≥ таза по обидва боки хребта. ѕо двох сечоводах кашкопод≥бна сеча. ст≥каЇ в клоаку ≥ вид≥л¤Їтьс¤ разом з екскрементами.

√оловний мозок, особливо велик≥ п≥вкул≥ переднього мозку й мо≠зочок, розвинут≥ б≥льше, н≥ж у риб, земноводних ≥ плазун≥в. ÷е зв'¤≠зане з б≥льш складним ≥ р≥зноман≥тним способом житт¤, повед≥нкою та здатн≥стю до польоту.

3 орган≥в чутт¤ найкраще розвинений з≥р. ќчн≥ ¤блука велик≥, Ч верхн¤, нижн¤ та прозора внутр≥шн¤, чи мигальна перетинка. јкомодац≥¤ ока зд≥йснюЇтьс¤ зм≥ною форми криш≠талика та зм≥ною в≥дстан≥ м≥ж кришталиком ≥ с≥тк≥вкою.

ќрган слуху складаЇтьс¤ з внутр≥шнього й середнього вуха, з одною слуховою к≥сточкою всередин≥. —лух у птах≥в дуже тонкий. Ќюх слабо розвинений. ќрган смаку представлений смаковими бруньками в ротов≥й порожнин≥ (на ¤зику њх нема).

–озмноженн¤ ≥ розвиток птах≥в. ” самц¤ Ї два с≥м'¤ники, с≥м'¤≠проводи впадають у клоаку. ” самки Ї один л≥вий ¤Їчник ≥ л≥вий ¤йцепров≥д, ¤кий в≥дкриваЇтьс¤ в клоаку. ¬ ¤йцепровод≥ м≥ст¤тьс¤ б≥лков≥ залози та залози, що утворюють на ¤йц≥ двошарову шк≥р¤сту п≥дшкаралупову оболонку, пористу вапн¤кову шкаралупу та тоненьку надшкаралупову оболонку. ќстанн¤ захищаЇ ¤йце в≥д м≥кроорган≥зм≥в.

«апл≥дненн¤ внутр≥шнЇ. «апл≥днене ¤йце пов≥льно спускаЇтьс¤ по яйцепроводу, поступово вкриваючись б≥лком, внутр≥шньою ≥ зов≠н≥шньою п≥дшкаралуповою, шкаралуповою та надшкаралуповою обо≠лонками. ¬ цей самий час в≥дбуваЇтьс¤ розвиток зародка. ¬ момент в≥дкладанн¤ ¤йц¤ в≥н маЇ вигл¤д зародкового диска, ¤кий знахо≠дитьс¤ на поверхн≥ жовтка. ƒва скручен≥ б≥лков≥ канатики Ч халази п≥дтримують жовток так, що зародковий диск знаходитьс¤ звер≠ху, ближче до т≥ла птаха, ¤кий насиджуЇ ¤йц¤. ƒл¤ розвитку ¤йц¤ необх≥дна температура 38Ч39,5∞ —. ” р≥зних птах≥в тривал≥сть наси≠джуванн¤ р≥зна: в≥д 12Ч14 дн≥в у др≥бних горобиних до 44Ч45 у орла-беркута та ≥нших великих хижак≥в. ” р≥зних вид≥в птах≥в на≠сиджують ¤йц¤ або самка, або самець, або обоЇ по черз≥. ƒе¤к≥ пта≠хи не насиджують ¤Їць: кулик-б≥гунок у “уркмен≥њ зариваЇ ¤йц¤ в

, гар¤чий п≥сок, см≥тн≥ (або великоног≥) кури јвстрал≥њ ≥ ћалайського арх≥пелагу в≥дкладають њх у купи п≥ску чи гниючих рослин.

Ѕ≥льш≥сть птах≥в насиджують ¤йц¤ в гн≥зд≥. Ќайчаст≥ше гн≥зда складають або плетуть ≥з г≥лочок, трави, моху, нер≥дко скр≥плюють ¤кимось додатковим матер≥алом (волосс¤м, глиною тощо). √н≥здо звичайно маЇ п≥дн¤т≥ крањ та заглиблену внутр≥шню частину Ч ло≠ток, у ¤кому знаход¤тьс¤ ¤йц¤ й пташен¤та. ƒрозди, з¤блики, щиг≠лики укр≥плюють гн≥зда в розгалуженн≥ г≥лок на чагарниках ≥ дере≠вах. ∆айворонки, пл≥ски влаштовують њх у вистелен≥й травою ¤мц≥ на земл≥. √раки, ворони та ≥нш≥ велик≥ птахи будують гн≥зда з ве≠ликих сучк≥в ≥ г≥лок. ƒ¤тли, повзики, синиц≥, мухоловки, вертишийки гн≥зд¤тьс¤ в дуплах, зимородки, берегов≥ ласт≥вки Ч в норах на берегах р≥чок. ћ≥ськ≥ ласт≥вки скр≥плюють слиною глинистий грунт ≥ будують з нього гн≥зда п≥д карнизами дах≥в р≥зних буд≥вель. „ай≠ки та де¤к≥ морськ≥ птахи, зокрема кайри, гагари, в≥дкладають ¤йц¤ на п≥сок, в уступи скель. ѕташен¤та у виводкових птах≥в зразу п≥с≠л¤ вилупленн¤ вкрит≥ пухом, зр¤ч≥, можуть рухатис¤ й самост≥йно знаходити корм. “ак≥ пташен¤та у куропод≥бних ≥ гусепод≥бних пта≠х≥в: тетерук≥в, р¤бчик≥в, фазан≥в, качок, гусей, лебед≥в, курей.

ѕташен¤та у нагн≥здих птах≥в (горобин≥, воронов≥, голуби, д¤тли та багато ≥нших) спочатку сл≥п≥, глух≥, гол≥ чи з окремими пучками пуху, не можуть рухатись. Ѕатьки довгий час вигодовують њх.

√оробц≥, синиц≥, сороки, сойки, ворони живуть на певних терито≠р≥¤х прот¤гом ц≥лого року; це ос≥л≥ птахи.

Ѕагато вид≥в птах≥в (лелеки, чапл≥, жайворонки, солов'њ, дрозди, ≥волги, стриж≥, лебед≥, качки тощо) навесн≥ та вл≥тку будують гн≥зда ≥ вивод¤ть пташен¤т у м≥сцевост¤х з пом≥рним ≥ холодним кл≥матом, а восени в≥дл≥тають на зим≥влю в райони з б≥льш м'¤кими кл≥матичними умовами: в јфрику, ѕ≥вденну ≥ ѕ≥вденно-—х≥дну јз≥ю, ѕ≥вденну й «ах≥дну ™вропу. ѕерел≥тн≥ птахи зд≥йснюють регул¤рн≥ перельоти за ч≥тко визначеними прол≥тними шл¤хами. ѕерельоти Ч сезонне ¤вище в житт≥ птах≥в, ¤ке виникло в процес≥ еволюц≥њ п≥д впливом пер≥одичних зм≥н породних умов, зв'¤заних ≥з зм≥ною пори року, та р≥зкими похолоданн¤ми в четвертинному пер≥од≥. ƒовгий п≥вн≥чний день та велика к≥льк≥сть тваринного ≥ рослинного корму спри¤ють вигодовуванню нащадк≥в ” друг≥й половин≥ л≥та в п≥вн≥чних област¤х скорочуЇтьс¤ тривал≥сть дн¤, зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть тваринного кор≠му (особливо комах), пог≥ршуютьс¤ умови добуванн¤ його, зм≥нюЇ≠тьс¤ ф≥з≥олог≥чний стан орган≥зму птах≥в (зак≥нчуЇтьс¤ пер≥од роз≠множенн¤, нагромаджуютьс¤ запаси жир≥в, гл≥когену, б≥лк≥в). Ѕага≠то птах≥в починають збиватис¤ в зграйки ≥ в≥дкочовують у м≥сц¤ зи≠м≥вл≥. ѕерельоти у одних вид≥в в≥дбуваютьс¤ вдень, у ≥нших вноч≥ (вдень так≥ птахи посилено живл¤тьс¤).

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3367 прочитано)