ћузика > ¬ивченн¤ партитури диригентом

¬ивченн¤ партитури диригентом

ѕЋјЌ

¬ивченн¤ партитури диригентом.

–озучуванн¤ музичного твору ≥з хором.

ѕрим≥рний план роботи диригента над партитурою.

–озучуванн¤ музичного твору з хором.

–обота з хором в художньому план≥.

¬ивченн¤ партитури диригентом

ѕеред тим, ¤к приступити до вивченн¤ хорового твору з хором, диригент повинне сам добре вивчити цей музичний тв≥р.

¬≥н повинен в≥дм≥нно у¤вити соб≥ вс≥ стани, ¤к≥ в≥н пройде, працюючи над партитурою, в≥д вивченн¤ нотного ≥ л≥тературного тексту до моменту виконанн¤ його на естрад≥.

–обота диригента над партитурою хорового твору в≥дпов≥дно, маЇ два пер≥оди: перший Ц попереднЇ вивченн¤ партитури диригентом особисто ≥ другий Ц розучуванн¤ даного твору з хором. ўоб засвоњти музику вивчаючого твору потр≥бно не т≥льки знати музичний ≥ л≥тературний текст твору, корисно познайомитись ≥з творч≥стю даного композитора (а ¤кщо це народна п≥сн¤. “о ≥з п≥сенною творч≥стю даного народу). Ќеобх≥дно засвоњти стиль, приймали письма ≥ творче направленн¤ автора вивчаючого твору, познайомитись з ≥сторичними даними про автор≥в, ¤к музики, так ≥ тексту. ƒо музично-теоретичного анал≥зу твору сл≥д переходити т≥льки п≥сл¤ детального вивченн¤ його л≥тературного тексту.

ћузично-теоретичний анал≥з повинен включати сл≥дуючи: необх≥дно зробити музично-теоретичний розб≥р твор≥ ≥ встановити звТ¤зок його музикального ≥ л≥тературного текст≥в, роз≥брати його музикальну форму, ладотональний план, метр ≥ ритм. ќприд≥лити темпи, докладно познайомитис¤ ≥з гармон≥Їю ≥ голосовведенн¤м, встановити цензури м≥ж музичними фразами ≥ т.д.

ѕ≥сл¤ цього музичний тв≥р необх≥дно вивчати ≥з вокально-хоровоњ точки зору.

¬окально-хоровий анал≥з повинен доторкнутис¤ вс≥х стор≥н твору. —юди в≥дноситьс¤ Ц вивченн¤ вокальних особливостей кожноњ парт≥њ Ц обТЇм, д≥апазон, теситура, степ≥нь використанн¤ кожного голосу, труднощ≥ ≥нтонац≥њ з≥ сторони ≥нтервальноњ або ритм≥чноњ. ѕотр≥бно перев≥рити фразуванн¤ з≥ сторони диханн¤ ≥ зробити потр≥бне позначенн¤ в голосах партитури. –оз≥брати л≥тературний текст з≥ сторони його вокальност≥ ≥ дикц≥њ.

¬становити тип ансамблю м≥ж хоровими парт≥¤ми, ¤к з≥ сторони техн≥чноњ (теситурн≥ умови), так з≥ сторони музичноњ (значенн≥ парт≥њ по музично-техн≥чному матер≥алу) ≥ т.д.

ќтже, дана хорова партитура повинна бути роз≥брана на ст≥льки досконало, щоб були передбачен≥ вс≥ њњ вокально-хоров≥ особливост≥.  оли буде зроблено музично-теоретичний ≥ вокально-теоретичний матер≥ал наст≥льки досконало, щоб були передбачен≥ вс≥ його вокально-художн≥ виконанн¤ твору, придумати зм≥ст л≥тературного тексту ≥ його звТ¤зок ≥з музикою, встановити темпи, динам≥чн≥ в≥дт≥нки, прийоми використанн¤, придумати музичну фраз≥ровку в звТ¤зку з фразою л≥тературного тексту, встановити прийоми диригуванн¤ ≥ т.д. ≤ на к≥нець диригент повинне скласти план репетиц≥й по розучуванню даного твору з врахуванн¤м њх к≥лькост≥ зм≥сту.

Ќа цьому зак≥нчуЇтьс¤ вивченн¤ партитури диригентом ≥ наступаЇ пер≥од розучуванн¤ твору хором.

–озучуванн¤ музичного твору ≥з хором.

÷ей пер≥од можна розд≥лити в основному на дв≥ фази. ѕерша фаза Ц Увивченн¤Ф твору з хором з≥ сторони техн≥чноњ: розучуванн¤ нотного ≥ л≥тературного тексту, робота над чистою ≥нтонац≥Їю, ч≥тк≥сть ритму, дикц≥Їю, звуком, ансамблем ≥ т.д.

ƒруга фаза Ц це робота з хором в художньому план≥, освоЇнн¤ твору хором, ¤к художнього ц≥лого. ÷е фаза творчоњ роботи, ¤к диригента хору так ≥ колективу. якщо першу фазу можна ¤кось розд≥лити по окремих частинах роботи, то художн≥й пер≥од в робот≥ над твором зовс≥м не можна розбити на будь-¤к≥ розд≥ли. Ќе сл≥д, однак, думати, що фази художньоњ роботи можуть бути розд≥лен≥ механ≥чно. Ќе можна, проробивши тв≥р з техн≥чноњ сторони, в≥дкинути цю сторону в пер≥од художньоњ обробки твору ≥ навпаки, пер≥од техн≥чного вивченн¤ Ц забути про зм≥ст твору. ÷е було б зовс≥м неправильним.

«апропонований розпод≥л на техн≥чну тему ≥ художню фазу даЇтьс¤ т≥льки дл¤ того, щоб вказати на що потр≥бно звернути уваги на даному етап≥ розучуванн¤ твору з хором.

«в≥дси ≥ роль диригента на хорових репетиц≥¤х ≥ його прийоми диригуванн¤ в р≥зних фазах вивченн¤ твору з хором не однаков≥.

” фаз≥ техн≥чного освоЇнн¤ твору в робот≥ диригента перевищуЇ педагог≥чну сторону його д≥¤льност≥. ƒиригент, ¤к добрий педагог вивчаЇ музику з колективом сп≥вак≥в, тому ≥ диригуванн¤ його буде в≥дм≥нним в≥д того, ¤ке в≥н буде прим≥н¤ти в дальн≥йшому, фаз≥ дус¤жноњ роботи ≥ в момент≥ використанн¤ твору на естрад≥.

«авершенн¤м всього зложеного процесу роботи над партитурою ¤вл¤Їтьс¤ виконанн¤ твору на етап≥ перед аудитор≥Їю слухач≥в, в ¤кому ≥ диригент, ≥ хоровий колектив виступаЇ в ¤кост≥ виконавц≥в.

ѕрим≥рний план роботи диригента над партитурою.

ј) ¬ивченн¤ партитури диригентом.

јнал≥з зм≥сту л≥тературного тексту, на ¤к≥й написана музика хорового твору. ≤сторичн≥ дан≥ про автор≥в музики ≥ тексту.

јнал≥з музики ≥ музично-теоретичного розбору твору.

ћузична форма, музичн≥ теми, ладотопальний план, метр, ритм, темпи (јгог≥ка), динам≥ка, ≥нтервалика, гармон≥, голосовведенн¤, музична фраза у звТ¤зку з фразою л≥тературного тексту ≥ т.д.

јнал≥з вокально-хоровий.

“ип ≥ вид хору Ц однор≥дний зм≥шаний, на ст≥льки голос≥в. јнсамбль. —тр≥й, (≥нтонац≥юванн¤) д≥апазон кожноњ парт≥њ, степ≥нь використанн¤ кожноњ парт≥њ ≥ текстури, особливост≥ диханн¤, характер звуку, вокальн≥сть тексту ≥ особливост≥ дикц≥њ ≥ т.д.

ѕлан художнього виконанн¤.

ћузикальне фразуванн¤ ≥ звТ¤зок тексту ≥з музикою. ѕрийоми диригуванн¤.

—кладанн¤ плану хорових репетиц≥й ≥ методика њх проведенн¤.

Ѕ) –озучуванн¤ музичного твору з хором.

¬ступна бес≥да або розмова про композитора, його житт¤, творч≥сть ≥ даний музичний тв≥р.  оротк≥ в≥домост≥ про автора л≥тературного тексту.

“ехн≥чний розд≥л тексту:

ј) окремо по голосах кожноњ парт≥њ (¤кщо зан¤тт¤ можна орган≥зувати в р≥зних прим≥щенн¤х одночасно або займаючись з кожною парт≥Їю спец≥ально в≥дведений час);

Ѕ) групами: чолов≥чий ≥ ж≥ночий або сопрано з тенорами в одн≥й груп≥, альти з басами в друг≥й (таке д≥ленн¤ залежить в≥д фактури твору);

¬) на загальному хор≥ по окремих зак≥нченн¤х, музичних постановок (пор¤док проходженн¤ парт≥њ на загальному хор≥ також залежить в≥д фактури музичного твору.

3). –обота над дикц≥Їю.

„итанн¤ тексту з хорошою артикул¤ц≥Їю в ритм≥ музики п≥д диригуванн¤. –озробка окремих строњв, склад≥в ≥ сл≥в в ц≥л¤х виробленн¤ ¤сноњ дикц≥њ. «вТ¤зок проведеного ≥з сп≥вом.

4). –обота над дикц≥Їю, строЇм, ансамблем.

Ќа прот¤з≥ вс≥х зан¤ть необх≥дно сл≥дкувати за ¤к≥стю звука сп≥ваючих ≥ не допускати крикливого сп≥ву. ѕравило Ц економити голосов≥ засоби Ц необх≥дно завжди мати на уваз≥ при робот≥ з хором, особливо в пер≥од техн≥чного розбору твору.

¬). –обота з хором в художньому план≥.

’удожн¤ обробка твору. –озб≥р з хором, зм≥ст л≥тературного текту в ц≥л¤х знанн¤ художн≥х завдань у виконанн≥.

¬становленн¤ плану художнього виконанн¤ на основ≥ синтезу зм≥сту, л≥тературних ≥ музичних текст≥в:динам≥чн≥ в≥дт≥нки, темп (темпи), характер звуку, щоанжировка окремих парт≥й, звукова р≥вновага, музичн≥ фразуванн¤ в ц≥лому.

3. √енеральн≥ репетиц≥њ (не мешне двох) ≥ використанн¤ розученого твору на естрад≥.

«авданн¤ 1. –озбер≥ть партитури двох зорових твор≥в назначених нами до розучуванн¤ хору ≥ опиш≥ть процес вашоњ особистоњ, попередньоњ п≥дготовки, ¤к диригента. ќписанн¤ повинно складати: а) анал≥з л≥тературного тексту; б) музично-теоретичний розб≥р партитури; в) вокально-хоровий розб≥р партитури;

√) план художнього виконанн¤ твору.

«авданн¤ 2. —клад≥ть план репетиц≥йних зан¤ть по розучуванню нам≥чених вами до виконанн¤ хорових твор≥в (див. завданн¤ 1) Ц твор≥в з досл≥дними указ≥вками зм≥сту кожноњ ≥з репетиц≥й.

«авданн¤ 3. «авед≥ть щоденник хорових зан¤ть по розучуванню нам≥чених, по завданню 1, твор≥в, занес≥ть в нього весь процес виконанн¤ њх на естрад≥, сп≥в ставте дан≥ нам≥ченого плану ≥ щоденника. ¬становити в≥дм≥нн≥сть в них ≥ по¤сн≥ть њх причину.

ѕеред вивченн¤м даного музичного твору диригент, повинне детально п≥дготуватись до цього, ознайомити хоровий колектив ≥з зм≥стом л≥тературного тексту хору, розпов≥сти зм≥ст вс≥Їњ опери, а також про м≥сце ≥ рол≥ в н≥й розучуваного в≥дривку.

¬ цьому не лишнЇ виказувати коротк≥ б≥ограф≥чн≥ зведенн¤ про автора опери ћ.≤. √линки ≥ про автора поеми Ц ос. ѕушк≥на, а також про значенн¤ першого в ≥стор≥њ руськоњ л≥тератури, а другого в ≥стор≥њ музики.

÷е пов≥домленн¤ коротке, але живе ≥ кольорове, буде ¤к би введенн¤ до попередньоњ роботи над в≥дривком ≥з опери великого руського композитора. ¬ступне слово зак≥нчуючи висловленн¤ зм≥сту зору повинно бути програванн¤м можливост≥ з≥ сп≥вом одн≥Їњ ≥з основних парт≥й цього твору, в даному випадку парт≥њ сопрано, ¤кою композитором доручена головна мелодична л≥н≥¤ Ц тема. ѕеред виконанн¤м ≥ сп≥ву цього твору необх≥дно також розпов≥сти колективу, що початку хору належить 12 тактне ≥нструментальне вступленн¤ в тональност≥ ре-м≥нор, в розм≥р≥ 2/4 , в темп≥ Andante (d-60) ≥ те, що ≥нструментально-оркестрове вступленн¤ зак≥нчуЇтьс¤ не стаб≥льно на дом≥нант≥ з ферматою на пауз≥. “≥льки п≥сл¤ цього вступленн¤ починаЇ сп≥вати 4-голосний хор, головна тональн≥сть ¤кого ре-м≥нор, розм≥р 2/4, темп Andantino (d-76), тобто швидк≥сть руху сп≥ву в хор≥ трошки б≥льша, ¤к швидк≥сть руху ≥нструментального вступу. ¬иконавши цей в≥дривок перед зоровим колективом необх≥дно обробити його увагу на те, що з 17-го такту починаЇтьс¤ ¤кби повторенн¤ того, що було з початку, але лише з невеликими зм≥нами, ≥ що ц≥ зм≥ни йдуть за рахунок виконанн¤ мелод≥њ м≥сц¤ми в б≥льш високих рег≥страх. ѕочинаючи з 33-го такта головний музичний матер≥ал подаЇтьс¤ в оркестр≥ (на фортеп≥ано) хор виконуЇ в ун≥сон в окрем≥ репл≥ки-голоси.

1	2

Ќазва: ¬ивченн¤ партитури диригентом
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (985 прочитано)