ћузика > —истема формуванн¤ вокально-хорових навик≥в

а в другому .

ƒруга ритм≥чна трудн≥сть зустр≥чаЇтьс¤ у виконанн≥

нот. „асто д≥ти зам≥сть двох нот сп≥вають одну ;

УЌовор≥чнаФ ј. ‘≥л≥пенка, У—трумокФ ј. Ўтогаренка ≥ ≥нш≥. ўоб добитис¤ ч≥ткого ритму п≥д час виконанн¤ п≥сн≥, сл≥д звертати увагу ≥ на паузи. ƒл¤ дос¤гненн¤ ансамблю у сп≥в≥ необх≥дно одноразово ≥ однаково виконувати динам≥чн≥ в≥дт≥нки (динам≥чний ансамбль). “акож велике значенн¤ у виробленн≥ ансамблю мають п≥сн≥ на два голоси. “ут необх≥дно добиватис¤ р≥вноњ сили звучанн¤ обох голос≥в.

јнсамбль маЇ так≥ р≥зновиди:

”н≥сонний або частковий Ц це ансамбль окремоњ хоровоњ парт≥њ. ÷¤ форма своњм завданн¤м маЇ виробити злиту звукову л≥н≥ю.

ѕоловинний ансамбль Ц це ансамбль однор≥дних хорових груп. Ќаприклад, парт≥¤ soprano ≥ alt складають ансамбль групи ж≥ночих голос≥в; парт≥¤ tenor ≥ bas складають ансамбль групи чолов≥чих голос≥в.

Ќеповний ансамбль Ц це зТЇднанн¤ р≥знор≥дних хорових груп: SAT, ATB, STB, SAB.

ѕовний ансамбль або загальний Ц це зТЇднанн¤ вс≥х груп хорового колективу. ¬ ньому маЇ бути дос¤гнута ц≥лковита звукова ≥ динам≥чна р≥вновага.

ѕриродний ансамбль Ц вс≥ сп≥ваки використовують природн≥ нюанси, в≥дпов≥дно до теситури, в ¤к≥й вони сп≥вають, або природний ансамбль Ц це р≥вном≥рне використанн¤ рег≥стр≥в кожноњ голосовоњ парт≥њ. ƒл¤ р≥зних д≥л¤нок дит¤чого (≥ людського взагал≥) голосу ≥снують ц≥лком природн≥ нюанси: дл¤ нижн≥х звук≥в soprano природний нюанс р або рр; дл¤ середньоњ д≥л¤нки середньою буде середн¤ сила Ц mf; дл¤ верхньоњ Ц f. ќтже, коли сп≥ваки користуютьс¤ природним нюансом, такий ансамбль буде природн≥м.

Ўтучний ансамбль Ц це ансамбль, коли одна чи вс≥ парт≥њ хору повинн≥ сп≥вати з динам≥кою, ¤ка не в≥дпов≥даЇ дан≥й теситур≥. ¬икористанн¤, наприклад, нюансу р на високих звуках даного голосу вимагаЇ в≥д хору значно б≥льшоњ майстерност≥. “акий неприродний нюанс буде штучним. Ўтучний ансамбль можна ще трактувати, ¤к порушенн¤ р≥вном≥рного використанн¤ рег≥стр≥в кожноњ хоровоњ парт≥њ.

(–ег≥стр Ц частина звукор¤ду, р¤д його сус≥дн≥х звук≥в, обТЇднаних тембровою Їдн≥стю).

¬исновок.

ƒолю багатьох покол≥нь вигойдала, опром≥нила наша мудра й схвильована п≥сн¤. «авданн¤ кожного вчител¤ Ц це виховати у д≥тей любов до р≥дноњ п≥сн≥.

”  арпатах, ¤к ≥ на вс≥й ”крањн≥, п≥сн¤ Ї ≥ св¤том душ≥, ≥ мужн≥м буднем њњ. ¬ п≥сн¤х ≥стор≥¤ народу з давн≥х-давен аж до наших дн≥в, дол¤ простоњ людини, що п≥днеслас¤ над звичайн≥стю своЇю мр≥Їю, що утвердила в≥льну мр≥ю на р≥дн≥й земл≥.

—творювали ц≥ перлини п≥сенного мистецтва упродовж тис¤чол≥ть, переважно сел¤ни. ¬ них заф≥ксовано народну мудр≥сть, знанн¤ й досв≥д громадсько-пол≥тичного житт¤ й сусп≥льного виробництва, здобутки в галуз≥ матер≥альноњ ≥ духовноњ культури. ѕ≥сн≥ в≥д≥грають важливу морально-етичну роль у житт≥ народу.

¬иховний процес на уроц≥ з питань збагаченн¤ знань повинен проходити дуже ц≥каво. Ѕажано, щоб к≥мната в ¤к≥й провод¤тьс¤ уроки музики була в≥дпов≥дно обладнана (плакати з зображенн¤м сп≥вочоњ постави, портрети композитор≥в, п≥сенний репертуар, ¤кий включений у програму, крилат≥ вислови про музику, р≥зн≥ правила сп≥ву, нотна дошка, музичн≥ ≥нструменти, шафа дл¤ збер≥ганн¤ нотноњ, методичноњ та хоровоњ л≥тератури, програвач, грамплат≥вки тощо).

Ћ≥тература:

ј. «ахаров У¬окально-хорове вихованн¤Ф, ст.3;

ћ. √орд≥йчук У—п≥ви та музикаФ, ст.9-21;

ќ. √. –авв≥онов Ућетодика хорового сп≥ву в школ≥Ф, ст.21;

Ћ. …. ¬исочанська, ¬. ј. ”манець Ућузика ≥ сп≥виФ, ст.5;

Ћ. Ќ. ≤ванюшенко У”роки музики в ≤≤≤ клас≥Ф, ст.8.

1	2	3	4

Ќазва: —истема формуванн¤ вокально-хорових навик≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1298 прочитано)