Ќародн≥ промисли > ¬иди народно-ужиткового мистецтва

¬иди народно-ужиткового мистецтва

Ћюдина стараЇтьс¤ прикрасити своЇ оточенн¤. ¬она оздоблюЇ в≥зерунками предмети побуту, житло, середовище, в ¤кому живе. ќздоблюванн¤м предмет≥в займаЇтьс¤ окремий вид мистецтва - так зване декоративне мистецтво. ќтже, декоративне мистецтво - це вид образотворчого мистецтва, твори ¤кого Ї узорами або предметами художнього оформленн¤, ≥ одн≥ ≥ друг≥ служать дл¤ прикраси.

—лово "декоративний" походить в≥д латинського слова dekorare - прикрашувати.

ƒекоративне мистецтво виникло в пер≥од перв≥сно общинного ладу, в кам"¤ну епоху, коли люди дуже прим≥тивно створювали форми предмет≥в побуту ≥ узори. ѕершим прикрасам вони надавали маг≥чного значенн¤.

ƒекоративне мистецтво розвинулос¤ там, де були дл¤ нього в≥дпов≥дн≥ умови, а саме де був потр≥бний матер≥ал: глина, дерево, кам≥нь. ƒл¤ розвитку декоративного мистецтва потр≥бен був ≥ певний р≥вень розвитку сусп≥льства: так щоб виплести з лози вир≥б потр≥бно њњ заготовити, тобто в≥дпов≥дн≥ матер≥али ≥ ≥нструменти.

¬≥дпов≥дно до матер≥ал≥в та њх обробки розвинулис¤ р≥зн≥ види ƒѕћ: вишивка, керам≥ка, р≥зьба по дереву, карбуванн¤, лозоплет≥нн¤ та ≥н.

’удожне лозоплет≥нн¤ - це вид ƒѕћ, що означаЇ процес виготовленн¤ твор≥в з природн≥х рослинних матер≥ал≥в.

ѕлетен≥ вироби ≥з рослинноњ сировини - нерозлучн≥ сопутники людини з древнього часу. ѓх сл≥ди знайден≥ археологами ще в неол≥т≥. ƒо наших дн≥в багаточисленн≥ св≥дченн¤ про плетен≥ предмети першоњ необх≥дност≥ з античноњ епохи. ¬исокого розкв≥ту у багатьох крањнах дос¤гло мистецтво виготовленн¤ плетених вироб≥в у друг≥й половин≥ ’≤V й початку ’’ ст.

Ќа красив≥ мебл≥, кошики, ≥нш≥ предмети домашнього ужитку, виконан≥ з очищеноњ лози, покрашен≥ барвниками, а деколи покрит≥ позолотою по¤вивс¤ такий збут, що у ‘ранц≥њ в пров≥нц≥њ Ўампань дл¤ посадки верби повикорчовували нав≥ть виноградники. ѕлет≥нн¤ стало модою. ƒес¤тки тис¤ч людей почали займатис¤ цим ремеслом в ѕрус≥њ ≥ Ѕавар≥њ. ¬сюди в≥дкривались спец≥альн≥ школи.

”  ињвськ≥й –ус≥ школи почали в≥дкривати господар≥ маЇток, п≥зн≥ше - земствами. ќдна з перших шк≥л дл¤ кустар≥в по виготовленню модних плетених вироб≥в була в≥дкрита в 90-х роках ’≤V ст. п≥д ћосквою на грош≥ в≥домого мецената —.√.ћорозова. ¬ цей пер≥од актив≥зуЇтьс¤ лозоплет≥нн¤ на ”крањн≥, ≥ частково, в  орсунь-Ўевченк≥вському. ¬ м≥сцеву школу були виписан≥ з ‘ранц≥њ ≥ Ќ≥меччини л≥пш≥ майстри художнього плет≥нн¤. Ќа „ерн≥г≥вщин≥ будуЇтьс¤ лозоплет≥нницький завод, ¤кий забезпечуЇ прутом м≥сцев≥ арт≥л≥.

ѕлет≥нн¤ вироб≥в ≥з природньоњ сировини возвеличено в ранг мистецтва майстрами народноњ творчост≥.

ўоби навчитис¤ плести ≥з лози потр≥бно працювати над собою. ѕерше - це насл≥дувати ориг≥налу, вивчити своњ методи, про¤вл¤ти фантаз≥ю.

«нати ремесло - не значить бути рем≥сником. –емесло - це перший шл¤х до усп≥ху. ƒальше нас вчить природа - великий художник. Ќав≥ть у виплетеному вироб≥ можна побачити витв≥р, тому до творчост≥ сп≥шити не треба.

ѕри визначенн≥ методу, вид≥в роботи, конструкц≥њ треба визначити ц≥ль виконанн¤. ¬ир≥б, ¤кий маЇ сто¤ти у квартир≥, повинен в≥дпов≥дати художн≥м ¤кост¤м ≥ ≥нтер"Їру.

ѕерше, що треба подумати - це п≥дкорити лозу.

ѕотр≥бно розвити у соб≥ просторове баченн¤ ≥ ум≥ти використовувати у робот≥ побачене в природ≥.

ћистецтво плет≥нн¤ з лози - це не т≥льки вм≥ти плести, а й створювати нове. ћайстри вс≥х покол≥нь працювали над удосконаленн¤м традиц≥йних форм, р≥шенн¤ њх розм≥р≥в, об"Їм≥в, силует≥в, пропорц≥й, техн≥чного виконанн¤.  ожний майстер хот≥в бодай частинку внести чогось нового. ƒл¤ того щоб задум зд≥йснивс¤ потр≥бно пройти курс навчанн¤ плет≥нн¤ з лози.  урс розд≥л¤ють на три велик≥ розд≥ли ≥ четвертий - завершальний або п≥дсумковий. ¬с≥ розд≥ли в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на два етапи. ѕерший етап - основний. “ут необх≥дно добре вивчити техн≥ку ≥ технолог≥ю плет≥нн¤. ј це залежить в першу чергу в≥д засвоЇнн¤ вид≥в ≥ способ≥в плет≥нь. √оловне на першому етап≥ навчитис¤ ¤к≥сно виготовл¤ти вироби р≥зноњ складност≥.

ƒругий етап - творчий. Ќастав момент, коли ви можете самост≥йно розробити вир≥б дл¤ плет≥нн¤ ≥ виконати його без зразка, лише маючи перед собою малюнок.

“ри розд≥ли ¤вл¤ють собою три техн≥ки плет≥нь:

≤ розд≥л - просте плет≥нн¤;

≤≤ розд≥л - техн≥ка плет≥нн¤ вишиванн¤ хрестиком;

≤≤≤ розд≥л - техн≥ка ажурного плет≥нн¤;

≤V розд≥л - поЇднанн¤ двох-трьох техн≥к.

«астосуванн¤ техн≥ки плет≥нн¤ визначаЇтьс¤ призначеннм виробу ≥ складност≥ його форми, а також матер≥алом, ¤кий використовують при цьому.

ѕерех≥д в≥д одн≥Їњ техн≥ки до ≥ншоњ проходить поступово. —початку вивчаЇмо просте ≥ переходимо до складн≥шого.

Ќе треба падати духом в≥д неудач. ¬≥д виробу до виробу малюнок буде все ¤сн≥ший, так можна навчитис¤ "в≥дчувати" матер≥ал, поЇднювати один матер≥ал з другим.

ѕлет≥нн¤ - одне з найдавн≥ших зан¤ть людини. ѕлетен≥ вироби з природн≥х матер≥ал≥в супроводжують людину з тих недопам"¤тних час≥в до сьогодн≥шнього дн¤. ј коли ж виникло плет≥нн¤? јдже це один з найдавн≥ших вид≥в народноњ творчост≥. „имало досл≥дник≥в припускають, що плет≥нн¤ з природних матер≥ал≥в належить до перв≥сних виробництв ≥, очевидно, випереджаЇ ткацтво та виготовленн¤ керам≥чного посуду. јрх≥олог≥¤ поки не даЇ матер≥алу, що п≥дтверджуЇ перш≥сть плет≥нн¤, але етнограф≥¤ де¤ких в≥домих народ≥в јвстрал≥њ, ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, јмерики св≥дчить про на¤вн≥сть плет≥нн¤ при в≥дсутност≥ ткацтва. Ћог≥чн≥ м≥ркуванн¤ над ц≥Їю г≥потезою привод¤ть до висновку, що навиванки та прост≥ш≥, бо не потребують попереднього оброб≥тку матер≥алу й особливих знань праць, тому ≥ могли виникнути найшвидше.

ѕлет≥нн¤ ≥з пластичних прут≥в дало п≥зн≥ше поштовх ткацтву. Ћюдина в≥днайшла б≥льш еластичн≥ волокна ≥ по т≥й схем≥, ¤к ≥ плет≥нн¤ з лози, почала виготовл¤ти ткан≥ реч≥. јдже в ткацтв≥ техн≥ки ¤к ≥ в плет≥нн≥.

™ вс≥ п≥дстави вважати, що керам≥чний посуд у де¤ких крањнах виготовл¤ли спочатку на плетен≥й основ≥. “обто спочатку плели кошик або ¤кусь ≥ншу м≥стк≥сть, дл¤ водонепроникненн¤ його обл≥плювали глиною. ѕ≥д час випалу плетений каркас згорав, а черепок набував необх≥дноњ м≥цност≥. Ќа жаль на ”крањн≥ не збереглос¤ такого типу керам≥чного посуду, тому лиш судимо ≥з ≥нших крањн ( “акий посуд з поЇднанн¤м плет≥нн¤ ≥ обл≥пленн¤ми глиною був в≥домий в неол≥тичн≥ поселенн¤ додинастичного ™гипту - ћер≥, ‘аюм≥).

як св≥дчать найдавн≥ш≥ археолог≥чн≥ пам"¤тки в епоху неол≥ту практично виникають вс≥ основн≥ техн≥ки плет≥нн¤: полотн¤не, пошарове, сп≥ральне.

” наступн≥ епохи бронзи ≥ зал≥за плет≥нн¤ не набуло принципово нових техн≥чних дос¤гнень. ћайже вс≥ техн≥ки були вже в≥дом≥ й на долю наступних покол≥нь лишилос¤ њх в≥дшл≥фовувати, дбаючи про р≥зноман≥тн≥сть ≥ досконал≥сть конструкц≥й вироб≥в.  ошики набувають найр≥зноман≥тн≥шого призначенн¤ ≥ форми стають основними плетеного виробництва. Ѕагато з плетених речей завд¤ки майстерноњ техн≥ки виконанн¤, досконалост≥ форми й виразливого мережива переплетень, с¤гають висот знаменитоњ античноњ керам≥ки.

ћайстри - кошикар≥, њх називали так тому, що кошики були найб≥льш поширен≥.  ошики плелис¤ найр≥зноман≥тних форм, розм≥р≥в, мали широке застосуванн¤. Ќайб≥льше використовувалис¤ господарськ≥ кошики, дл¤ ¤г≥д, городини.  ошики мали б≥льш≥сть овальну або круглу основу з пошаровим та простим ажурним плет≥нн¤м. ¬ерх корзин оформл¤ли найр≥зноман≥тн≥щими типами.

¬ пер≥од середньов≥чч¤ ч≥тк≥ше вир≥зн¤ютьс¤ характерн≥ риси плетенн¤ дл¤ де¤ких народ≥в. —воЇр≥дн≥сть нетрадиц≥йних рис про¤вл¤Їтьс¤ в кольор≥, формах. ƒл¤ ”крањнського народу характерне поЇднанн¤ кольор≥в коричневого, жовтого, зеленого, червоного. ќднак через слабку тривал≥сть плетен≥ предмети тих далеких час≥в до нас не д≥йшли, ≥снують лише р≥зн≥ опосередкован≥ св≥дченн¤ њх широкого застосуванн¤.

ѕро попул¤рн≥сть плет≥нн¤ у ранньому середньов≥чч≥ поширен≥ "плет≥нчастий орнамент". ѕлет≥нка утворюЇтьс¤ ≥з р≥зноман≥тних сплетених стр≥чок. ”  ињвськ≥й –ус≥ була поширена плет≥нка. ¬она використовувалас¤ в оформленн≥ рукописних книжок, ювел≥рна справа.

ћода на плет≥нн¤ була ст≥йкою впродовж усього пер≥оду середньов≥чч¤. јле ¤кщо в ’-’V≤ ст. дерев"¤ним ≥ плетеним посудом користувалис¤ б≥дн≥ ≥ багат≥, то п≥знЇ середньов≥чч¤ ≥ нов≥ часи з"¤вл¤Їтьс¤ ср≥бний посуд. ѕ≥зн≥ше почали з"¤вл¤тис¤ фарфоров≥ предмети з ≥м≥тац≥Їю кошика плетеного, хл≥бнички. “ак ориг≥нальн≥ середньов≥чн≥ плетен≥ вироби дали ≥дею розвитку ажурного металевого й керам≥чного посуду, декоративно ажурних перегородок та ≥н.

Ќайдавн≥ш≥ пам"¤тки украњнського плет≥нн¤ поход¤ть з к≥нц¤ ’V≤≤≤ початку ’≤’ ст. ≥ збер≥гаютьс¤ в музе¤х  иЇва, Ћьвова. Ќ≥ формою, н≥ техн≥кою плет≥нн¤ - ц≥ вироби майже не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д б≥льш давн≥х предмет≥в. ¬ажливим джерелом дл¤ п≥знанн¤ плетених речей поч. ’≤’ ст. зокрема особливост≥ њх функц≥онуванн¤ на «ах≥дному ѕод≥лл≥, ѕокутт≥ та в  арпатах, Ї акварел≥ льв≥вського художника ёр≥¤ “??говського. ¬≥н, малюючи людей в народному од¤з≥, доповнюючи?? плетиними кошиками.  ошики плетен≥ з лози мали круглу або вит¤гнуту до овальноњ форми в≥нц¤, густоплетен≥ й ажурн≥, з накривачкою й в≥дкрит≥, були одним ≥з важливих засоб≥в транспортуванн¤ продукт≥в.

як св≥дчать малюнки, з кошиками ходили до л≥су за ¤годами й грибами, носили продукти харчуванн¤.

Ќайб≥льш≥ центри плет≥нн¤ зосередились у  иЇв≥, „ерн≥гов≥, ѕолтав≥, ¬олинськ≥й губерн≥¤х на √аличин≥.

ѕоширенню цього промислу спри¤ла влада, ¤ка дозвол¤ла створювати навчальн≥ майстерн≥ школи. ќдна з перших таких шк≥л була в≥дкрита в 1879 р. в с.“ижнев≥, нин≥ село в “лумацькому р-н≥, ≤вано-‘ранк≥вськоњ обл. Ќезабаром кошикарська школа була в≥дкрита в м.—тороженц≥ (1891 р.) на Ѕуковин≥.

1	2

Ќазва: ¬иди народно-ужиткового мистецтва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1500 прочитано)