Ќародн≥ промисли > ¬иди народно-ужиткового мистецтва

Ќа «акарпатт≥ плели кошики висотою 4-5 м, де збер≥гали качани кукурудзи.

Ќаприк≥нц≥ ’≤’- початку ’’ ст. плет≥нн¤ вироб≥в ≥з лози зосереджуЇтьс¤ у майстерн¤х художн≥х промисл≥в. ¬≥дкриваютьс¤ школи й курси п≥дготовки майстр≥в лозоплет≥нн¤. “ак≥ школи ≥снували в ’≤’ ст. у м.—торожинець на Ѕуковин≥, с.ƒжурк≥в —н¤тинського р-ну, м.яворов≥ на Ћьв≥вщпин≥. —лавились плет≥нн¤ нинишн≥  ињвська та „ерн≥г≥вська област≥.

Ћозоплет≥нн¤ почало в≥дроджуватись у 60-70-х роках.

ѕост≥йно д≥Ї школа п≥дготовки майстр≥в художнього плет≥нн¤ з лози в ”жгород≥.  онструюванн¤м нових вироб≥в ≥з лози тут займаЇтьс¤ лаборатор≥¤ рослинноњ сировини та конструкторсько-технолог≥чно?≤нституту створена 1967 р.

јсортимент сучасних плетених вироб≥в широкий ≥ р≥зноман≥тний.

—учасними центрами виготовленн¤ плетених вироб≥в Ї Ѕоро??¤нська лозомеблева фабрика “рост¤нецького р-ну —умськоњ обл., Ћохвицький промкомб≥нкат (с.√ородище „орн≥гун≥вського р-ну ѕолтавськоњ обл.), ’устське виробниче об"Їднанн¤ художн≥х вироб≥в та ≤ршавський промкомб≥нат («акарпатська обл.) та ≥н.

«а зовн≥шн≥м вигл¤дом плетеноњ площини розр≥зн¤ють суц≥льне, в≥зерунчасте, ажурне плет≥нн¤ тощо.

—уц≥льне плет≥нн¤ характеризуЇтьс¤ щ≥льн≥стю й простотою фактури виробу, ¤ку д≥стають шл¤хом переплетенн¤ навхрест вертикальних каркасних прут≥в з горизонтальними стр≥чками. ÷¤ техн≥ка нагадуЇ тканн¤. «алежно в≥д способу перепл≥танн¤ прут≥в м≥ж ребрами каркасу розр≥зн¤ють так≥ його види: плет≥нн¤ просте, шарами, р¤дками, квадратами ≥ мотузкою, коса хрестикова.

¬≥зерунчасте плет≥нн¤ под≥бне на тканн¤. Ќайпрост≥ший орнаментальний прийом - чергуванн¤ площини - д≥стаЇмо внасл≥док плет≥нн¤ через два ребра каркасу - так звана мах≥вничка??.

≈фектний вигл¤д мають поверхн≥ плетених речей, виготовлених техн≥кою к≥ски. “ри прутики перепл≥тають м≥ж собою таким чином, що утворюЇтьс¤ коса.

ѕлет≥нн¤ у зубчики. ѕерепл≥тають чотири смужки ≥з лози.

јжурне плетенн¤. ÷е в≥дкриванн¤ певних пром≥жк≥в каркасу або р≥дке вишукане плет≥нн¤. Ќазви залежать в≥д характеру мотиву: "павучки", "в≥конц¤", стовпчики, розетки?.

«акр≥йнка - це техн≥ки декоративного переплетенн¤ дл¤ з"Їднанн¤ бокових ст≥нок вироб≥в в об"Їмну конструкц≥ю, прилаштуванн¤ дугопод≥бних ручок.

“иполог≥¤ вироб≥в. ѕлетен≥ вироби умовно утворюють 6 род≥в: мебл≥, декоративна пластика, побутов≥ предмети, кошики, предмети од¤гу, ≥грашки.

ћебл≥ - р≥д художнього плет≥нн¤, об"Їднують типолог≥чн≥ групи предмет≥в, ¤к≥ майже аналог≥чн≥ виробам з дерева. —толи, предмети сид≥нн¤, л≥жечка.

ѕлетен≥ мебл≥ використовують дл¤ обладнанн¤ дому.

ƒекоративна пластика - р≥д художн≥х плетених вироб≥в дл¤ прикрашуванн¤ житла (виник у друг≥й пол. ’≤’ ст.). ƒекоративн≥ реш≥тки, наст≥нн≥ прикраси, декоративн≥ вази.

ѕобутов≥ предмети - найб≥льший р≥д художн≥х плетених вироб≥в дл¤ р≥зноман≥тних побутових потреб.

ѕоложниц¤ - група плоских плетених вироб≥в, що нагадують ткан≥.

¬елик≥ м≥сткост≥, мал≥ м≥сткост≥, обплетене скло, сита й решета, коробочки, санчата.

 ошики: господарськ≥, вал≥зи.

ѕредмети од¤гу - головн≥ убори, солом"¤н≥ паси, брил≥, ходаки.

≤грашки - тарахкальц¤, кошики, л¤льки.

ќсновн≥ матер≥али та обладнанн¤: лоза, прим≥щенн¤, ≥нструменти.

ƒл¤ того, щоб лоза була придатна дл¤ використанн¤ њњ треба спочатку заготовити.

Ћозов≥ прутики, заготовлен≥ в природних умовах, п≥дл¤гають очистц≥?? (шк≥рки) перед плет≥нн¤м, хоча заготовлюють лозу в л≥тн≥й пер≥од, але такий спос≥б мало застосовують. “акий прут використовують дл¤ виробу невеликих вироб≥в, при висиханн≥ непокорений прут збер≥гаЇ св≥й природн≥й кол≥р кори: жовтий, с≥руватий, зелений.

ќчищати прут в≥д кори можна дек≥лькома способами. √оловне при очистц≥ - не пошкодити прут.

ѕрутики, ¤к≥ ще не очищен≥, збирають у купу. ќчищують прути за допомогою щепилок? - металевих ≥ дерев"¤них. ћеталева щепилка зроблена ≥з дроту. Ћ≥вою рукою щепилку через шпару прот¤гують прут. якщо прут т¤гне навск≥с в≥д щепилки, то в≥н може по середин≥ тр≥снути. ћеталеву щепилку використовують дл¤ очищенн¤ в≥д кори товстих прут≥в.

якщо прути заготовлюють л≥том чи весною, то зразу п≥сл¤ очистки на м≥сц≥ зр≥зу њх сушать на сонц≥.

ƒовг≥ прути з малою серцевиною придатн≥ дл¤ тонкого плет≥нн¤, а м"¤к≥ з великою серцевиною - дл¤ плет≥нн¤ дна ≥ ст≥нок.

ѕрути зр≥зан≥ восени, б≥льш гнучк≥ ≥ пластичн≥ш≥, н≥ж весн¤н≥.

ўоб зн¤ти кору з прут≥в заготовлених зимою њх оживл¤ють. –озморожують њх поступово.

ѕрактика показала, що саме прути зимовоњ загот≥вл≥ найб≥льш пружн≥, кр≥м того збер≥гаЇтьс¤ њх б≥лий природн≥й кол≥р.

ѕрим≥щенн¤ дл¤ плет≥нн¤ маЇ бути просторим, добре щоби св≥тло було розс≥¤ним. ѕереважно плетуть б≥л¤ в≥кна.

—т≥л ≥ ст≥лець - нев≥д"Їмн≥ атрибути дл¤ виготовленн¤ ¤к≥сного плет≥нн¤. –озм≥ри столу: 750 мм в довжину, 550 мм в ширину ≥ висоту - 650 мм. —т≥лець повинен в≥дпов≥дати росту майстра. ¬ будь-¤кому випадку ст≥л ≥ кр≥сло мають забезпечувати комфорт п≥д час роботи.

“акож ст≥л можна зробити роз?????? ????? 500х500 мм при висот≥ 650-750 мм.  ришку столу краще зробити з сухих дощок товщиною до 50 мм, разом ≥з столом рекомендуЇтьс¤ зробити ст≥лець розм≥рами: 320х400 мм. —мужки дл¤ плет≥нн¤ можуть бути ≥з шк≥ри.

Ќев≥дпов≥дн≥сть розм≥р≥в призводить до порушенн¤ кровооб≥гу т≥ла ≥ до по¤ви сутулост≥.

–≥зниц¤ м≥ж краЇм столу ≥ сид≥нн¤м ст≥льц¤ повинна бути такою, щоби чолов≥к, не нагинавс¤ ≥ не прип≥дн≥мав плечового по¤са.

ƒл¤ столу, ¤кщо в≥н пол≥рований, використовують накладну кришку товщиною 15 мм.  ришка повинна бути квадратною або круглою - д≥аметром 300-400 мм, а квадрат - 350-400 мм.

ƒл¤ правильноњ орган≥зац≥њ робочого м≥сц¤ важливо виконувати р¤д ≥нших вимог. Ќаприклад, в к≥мнат≥ волог≥сть пов≥тр¤ не перевищуЇ 65% при температур≥ 18-20 0 —. ¬елику роль в≥д≥граЇ осв≥тленн¤. ¬ день св≥тло повинне падати з л≥воњ сторони, а у веч≥р краще використовувати два св≥тильника з л≥воњ ≥ правоњ сторони. «л≥ва на ст≥л кладуть ≥нструменти, а справа - матер≥али.

–обота по плет≥нню вироб≥в в домашн≥х умовах вимагаЇ дотриманн¤ правил г≥г≥Їни робочого м≥сц¤. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи все повинно розкладатис¤ на м≥сц¤: матер≥ал, ≥нструменти. ѕрибиранн¤ робочого м≥сц¤ повинне стати правилом. ¬се це привчаЇ до акуратност≥ ≥ дисципл≥ни.

¬ процес≥ плет≥нн¤ ≥з р≥зних матер≥ал≥в використовують р≥зний ≥нструмент. Ќа перших порах дл¤ плет≥нн¤ лозою досить трьох нож≥в. ќдин н≥ж - дл¤ р≥зки прут≥в п≥д час загот≥вл≥; другий -- н≥ж-р≥зець; трет≥й - корзинний. “ак само повинн≥ бути ≥нш≥ ≥нструменти -- шила : загнут≥, тонк≥, товст≥. ѕласкогубц≥ потр≥бн≥ дл¤ прот¤гуванн¤ прут≥в. ≤зер (вила) служить дл¤ уплотненн¤ виробу, ≥ще використовують молоток. ѕри робот≥ п≥дкладку закладають м≥ж ст≥йками ≥ злегка удар¤ють молотком, тим самим зжимаючи прутки. ƒл¤ роботи потр≥бний дрель ≥з нобором сверл, також потр≥бн≥ будуть стол¤рн≥ ≥нструменти: кусачки, кл≥щ≥, пласкогубц≥, круглогубц≥; шурупи, цв¤хи, знадобл¤тьс¤ також шаблони р≥зноњ форми дл¤ виготовленн¤ акуратних вироб≥в. ƒл¤ виготовленн¤ у форм≥ кул≥ виготовл¤ють вставки ≥ трубки на стержн≥: вони год¤тьс¤ дл¤ виготовленн¤ вироб≥в будь-¤коњ конф≥гурац≥њ ≥ висоти. ƒл¤ тенд≥тних роб≥т з декоративними елементами потр≥бн≥ клењ, лаки, барвники.

ƒл¤ х≥м≥чного травленн¤ ≥ в≥дб≥ленн¤ використовують ванни металев≥, покрит≥ емаллю.

Ћозу заготовл¤ють у вс≥ пори року, але саме ¤к≥сн≥ша лоза, ¤ка збер≥гаЇ свою пружн≥сть ≥ б≥лий кол≥р -- ос≥нньо-зимова. ƒл¤ того щоб п≥дготувати ¤к≥сний матер≥ал св≥жозр≥зан≥ прути потр≥бно проварити. ¬ода повинна закип≥ти ≥ варитис¤ лоза повинна 20?-80 хв. ѕ≥сл¤ кип≥нн¤ з лози зн≥мають кору спец≥альними ≥нструментами.

ƒл¤ того, щоб лоза набула естетичного вигл¤ду њњ в≥дб≥люють, фарбують.

¬ироби з лози будуть красив≥шими, ¤кщо частину матер≥алу п≥ддати обробц≥. ¬≥дб≥люють прутики перед фарбуванн¤м. ÷е розчин в≥дб≥лювача 15% води ≥ перекису водню.  атал≥затором стаЇ нашатирний спирт.

100 г хлору, 1500 г води ≥ 2 г с≥рчаноњ кислоти. ѕ≥сл¤ виб≥ленн¤ лозу промивають в чист≥й вод≥.

‘арбують лозу холодною кип"¤ченою водою, додаючи - ан≥л≥нов≥, кислотн≥ барвники. –озвод¤чи одну ≥з фарб у вод≥ додають ще оцету.

ѕеред фарбуванн¤м прути вимивають дек≥лька хвилин в 0,5 % або м≥дного купуроса.

¬иготовленн¤ стр≥чки з лози

ѕлет≥нн¤ кромочноњ стр≥чки з п≥дставкою доповнюючих сто¤к≥в.

ѕлет≥нн¤ кромочноњ косички з прокладкою доповнюючих прут≥в. ѕ≥дготовлюють три прути товщини ≥ довжини (250-300 мм) ≥ два прути на прокладки (75-80 мм).

ѕ≥д основу двух перших справа сто¤к≥в прокладають прокладки, загинають њх зл≥ва направо ≥ наверх.

ƒал≥ беруть першу пару прут≥в ≥ загинають поверх другоњ пари всередину м≥ж першими зл≥ва сто¤ками. ѕоверх загнутоњ першоњ пари згинають третю стойку направо ≥ наверх, пор¤д з нею прокладають доповнюють прут .

ƒругу пару загинають направо ≥ поверх третьоњ пари пропускають м≥ж наступними двома сто¤ками всередину, а зверху нењ загинають наверх четверту стойку ≥ першу пару.

“аким чином, всередину загнута друга пара прут≥в, а поверх виведена трет¤ пара ≥ перша тр≥йка.

ѕродовжують плет≥нн¤, загинають третю пару всередину м≥ж п"¤тою ≥ шостою сто¤ками поверх першоњ тр≥йки; а третю пару разом з п"¤тою стойкою загинають назовн≥. Ќаверх крайньоњ зл≥ва тройки беруть пару прутик≥в, перекладають через ст≥нку справа, ≥ м≥ж крайн≥ми зл≥ва ст≥йками загинають всередину; крайню зл≥ва пару всередин≥ загинають разом з крайньою зл≥ва ст≥йкою наверх ≥ так дал≥ до замкнутого круга.

1	2

Ќазва: ¬иди народно-ужиткового мистецтва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1500 прочитано)