Ќародн≥ промисли > √уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤

√уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤

«м≥ст

√уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤

¬ступ

–озд≥л ≤.

1.1. ≤стор≥¤ розвитку

1.2. “еритор≥альн≥ особливост≥

1.3. ќрнамент та композиц≥¤, структура √уцульщини.

–озд≥л ≤≤.

2.1. ћатер≥али та обладнанн¤.

2.2. “ехнолог≥чн≥ вимоги (фотограф≥¤)??

–озд≥л ≤≤≤.

ћетодика ≥ посл≥довн≥сть виконанн¤ виробу

–озд≥л ≤V.

ћетодика викладанн¤ ƒ”ћ.

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

ƒодаток

ступ

”крањнське народне мистецтво ≥ профес≥йне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого визнанн¤ у наш≥й крањн≥ та за кордоном. ” його преднов≥чних образах, зручних утил≥тарних формах ≥ динам≥чних мотивах орнаменту м≥ст¤тьс¤ символи втаЇмниченоњ, чар≥вноњ природи, складн≥ перипет≥њ ≥стор≥њ, особливост≥ побуту, доброта ≥ щедр≥сть душ≥ украњнського народу.

—ьогодн≥ декоративно-прикладне мистецтво Ї важливою складовою частиною системи художньоњ осв≥ти.

Ќародне декоративне мистецтво ”крањни розвивалось у двох основних формах - домашнЇ художнЇ ремесло й орган≥зован≥ художн≥ промисли, пов'¤зан≥ з ринком. ѕриродн≥ багатства ”крањни, виг≥дне географ≥чне ≥ торговельне положенн¤ спри¤ли розвитков≥ домашн≥х ремесел та орган≥зованих художн≥х промисл≥в. як уже зазначалос¤, перех≥д в≥д мануфактур до фабрик, промислового виробництва у ’≤’ ст. негативно позначивс¤ на подальшому розвитков≥ художн≥х промисл≥в, основа ¤ких - традиц≥йна художн¤ рукотворн≥сть.

” художньому прогрес≥ людства проходить два зустр≥чних процеси. ѕерший ≥де в≥д перв≥сного синкретизму. Ўл¤х розвитку мистецтва - це пост≥йних процес в≥докремленн¤, вид≥ленн¤ його вид≥в. ¬≥н в≥дбуваЇтьс¤ безперервно, на р≥зних етапах ≥стор≥њ людського сусп≥льства.

¬иникнувши внасл≥док трудовоњ д≥¤льност≥, мистецтво, нерозривно пов'¤зане з житт¤м народу, було т≥льки народним. ƒемократизм народного мистецтва ¤к особливого засобу п≥знанн¤, в≥дображенн¤ та творенн¤ д≥йсност≥, вихованн¤ й грунтуванн¤ людей мав важливе занченн¤ дл¤ майбутнього розвитку художньоњ культури.

¬ид мистецтва - це певна його галузь, що характеризуЇтьс¤ тим, ¤к≥ сторони житт¤: ¤к вона п≥знаЇ, в≥дображаЇ.

Ќарод у своњй художн≥й творчост≥ в≥дображаЇ ≥сторичну практику п≥знанн¤ та освоЇнн¤ навколишньоњ д≥¤льност≥, сусп≥льний лад ≥ побут. ” народн≥й творчост≥ ви¤влений складний св≥т людських почутт≥в ≥ переживань, в≥дбит≥ палка любов до р≥дноњ земл≥, духовн≥ запити, прагненн¤ та мр≥њ людини в краще майбутнЇ.

¬исокого художнього р≥вн¤ дос¤гли художн≥ ремесла у сх≥дних слов'¤н (метал, керам≥ка, р≥зьбленн¤ на дерев≥ тощо). ѓхню ориг≥нальну, високохудожню творч≥сть засв≥дчують збережен≥ пам'¤тки, л≥тописн≥ дан≥ та описи ≥ноземц≥в, ¤к≥ за р≥внем художнього ремесла ставили ƒавню –усь на друге м≥сце п≥сл¤ ¬≥зант≥њ.

”  ињвськ≥й –ус≥ переважали домашн≥ ремесла, пов'¤зан≥ ≥з с≥льським господарством, вони в≥д≥гравали роль допом≥жного зан¤тт¤. —ел¤ни сам≥ виготовл¤ли р≥зн≥ вироби, полотна, сукна, взутт¤ тощо дл¤ власних потреб.

–озгл¤даючи сучасне декоративно-прикладне мистецтво, ми оц≥нюЇмо ≥ його м≥сце у людськ≥й д≥¤льност≥, житт≥. ƒекоративно-прикладне мистецтво безпосередньо входить у сферу матер≥альноњ ≥ духовноњ культури народу. ” цьому план≥ становл¤ть ≥нтерес думки досл≥дник≥в про аспекти умовного розмежуванн¤ матер≥альноњ ≥ духовноњ культури, спец≥альне вид≥ленн¤ художньоњ культури на т≥й основ≥, що в останн≥й в≥дбуваЇтьс¤ процес злитт¤ матер≥альноњ, реальноњ форми ≥ духовного зм≥сту.  илими, керам≥ка, од¤г, тканини, вишивка ≥ т.≥н. Ї результатом ¤к духовноњ, так ≥ практичноњ д≥¤льност≥ людей.

—в≥т людини включаЇ в себе численн≥ види художньоњ практики. ÷е плет≥нн¤ ≥ тканн¤, розпис ≥ вишивка, р≥зьбленн¤ ≥ виточуванн¤ тощо. ќдн≥ види - керам≥ка, обробка к≥стки ≥ каменю, плет≥нн¤ - виникли на зор≥ людськоњ цив≥л≥зац≥њ, ≥нш≥ - молод≥: мереживо, гобелен, вироби ≥з б≥серу, витинанн¤ з паперу. ѓм заледве нал≥чуЇтьс¤ к≥лька стол≥ть. ѕравда, до середини ’≤’ ст. н≥ народне мистецтво, н≥ художнЇ ремесло не визнавалис¤ за р≥вноц≥нн≥ галуз≥ мистецтва, так≥, ¤к музика, театр чи живопис. ўе й дос≥ слово "рем≥сник" за звичкою маЇ негативний, зневажливий в≥дт≥нок на противагу творчомму п≥дходу до прац≥.

∆итт¤ п≥дтверджуЇ, що декоративно-прикладне мистецтво збагачуЇтьс¤ новими аспектами, його зм≥стовна краса потр≥бна людин≥, в наш час зростаЇ його художньо-культурна ц≥нн≥сть.

”крањнське народне декоративне мистецтво - ун≥кальне ¤вище нац≥ональноњ культури. ¬оно завжди правдиво показувало св≥тов≥ житт¤ нац≥њ, њњ духовне багатство, р≥вень культури, творч≥ сили ≥ зд≥бност≥, енерг≥ю, виступало, ¤к феномен незнищенност≥. ¬ивчанн¤ народного декоративного мистецтва законом≥рно входить в коло проблем нац≥ональноњ культури.

” житт≥ украњнського народу - прац≥, побуту, морал≥, психолог≥њ та ≥н. - народне декоративне мистецтво виступаЇ ¤к ун≥кальне ¤вище, ¤ке засв≥дчуЇ невмирущ≥, життЇствердн≥ сили.

Ќародне декоративне мистецтво - це багатий, справедливий гармон≥йний св≥т, що дон≥с до нас нац≥ональн≥ риси орнаментальноњ, граф≥чноњ, живописноњ, пластичноњ композиц≥йноњ культури. ” н≥й в≥дбит≥ в≥ков≥чн≥ надбанн¤, художн≥й ген≥й украњнськоњ нац≥њ.

–озд≥л ≤.

1.1. ≤стор≥¤ розвитку.

” невичерпн≥й спадщин≥ духовноњ культури нашого народу Ї особлива, вин¤тково важлива њњ частина - вишивка.

¬ишивка - це духовний символ украњнського народу, р≥дного краю, батьк≥вськоњ осел≥, тепла материнськињ рук.

"≤ в дорогу далеку ти мене

на зор≥ проводжала,

≤ рушник вишиваний на щаст¤,

на долю дала".

÷≥ р¤дки в≥домоњ п≥сн≥ на в≥рш≥ видатного поета јндр≥¤ ћалишка засв≥дчують, що на ман≥вц¤х житт¤ нашою супутницею Ї вишивка. ’рестик чи гладь, мереженн¤ чи вир≥зуванн¤ на лл¤них, конопл¤них, бавовн¤них тканинах споконв≥ку милують око, радують душу, дають думу, дають працю рукам ≥ думц≥.

¬ишивка - поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва. ¬ ¤кому узори та зображенн¤ виконуютьс¤ вручну, або способом на р≥зних тканинах, шк≥р≥, та ≥нших матер≥алах лл¤ними, бавовн¤ними, шовковими, вовн¤ними нитками, а також б≥сером, коштовними кам≥нц¤ми тощо.

ѕерш≥ згадки про вишивку зустр≥чаютьс¤ у давньогрецьких ≥сторик≥в, мабуть, н≥коли не зможемо дов≥датись, хто ≥ коли вперше вт≥лив у вишивц≥ красу природи, своњ почутт¤, любов до р≥дноњ земл≥. ќдн≥Їю ≥з причин цього Ї те, що тканини недовгов≥чн≥, ≥ наука позбавлена можливост≥ точно визначити час виникненн¤ цього виду мистецтва, тому ми змушен≥ приймати на в≥ру здогадки ≥ припущенн¤ досл≥дник≥в.

ƒан≥ археолог≥чних розкопок, св≥дченн¤ л≥тописц≥в ≥ нотатки мандр≥вник≥в минулого дають змогу вважати, що початок мистецтва вишиванн¤ на територ≥њ, ¤ку займаЇ сучасна ”крањна, с¤гаЇ у глибину в≥к≥в. …ого розвиток триваЇ з незапам'¤тних час≥в ≥ до наших дн≥в. ¬≥н н≥коли не переривавс¤, оск≥льки в≥чною Ї духовн≥сть народу, його творч≥сть, прагненн¤ до найвищих вершин прекрасного.

¬ишивка - класичний вид украњнського народного мистецтва, що розкриваЇ невичерпне багатство творчих сил народу, вершину його мистецького хисту.

ƒововижне багатство художньо-емоц≥йних р≥шень украњнськоњ народноњ вишивки зумовлено тим, що вона широко виступаЇ в р≥зноман≥тних вар≥антах - ¤к прикраса тканин од¤гового, побутового, ≥нтер'Їрнообр¤дового призначенн¤.

¬ишивка - це орнаментальна скарбниц¤ колективного ген≥¤. ¬ н≥й вт≥лено чудеса народноњ вигадки, фантаз≥њ - геометризований метод зображенн¤ краси земл≥, природи, сонц¤, людини.

—учасна народна вишивка розвиваЇтьс¤ на основ≥ традиц≥йноњ спадщини минулого ≥ дос¤гненн¤ художньоњ культури украњнського народу. ѓњ розвиток проходив у Їдиному рус≥ сучасного народного мистецтва, п≥дпор¤дковуючись його загальним основам.

’удожнЇ багатство украњнськоњ народноњ вишивки обумовлене ¤скраво вид≥леними пров≥дними центрами вишивального мистецтва, ¤к≥ Ї в ус≥х етнограф≥чних зонах ”крањни: —ереднього ѕодн≥пров'¤, —лобожанщини, ѕол≥сс¤, ѕод≥лл¤,  арпат з ѕрикарпатт¤м ≥ «акарпаттт¤м ≥ ѕ≥вдн¤ ”крањни. ” кожному ≥з них - своњ традиц≥њ, сво¤ система ≥ творч≥ методи. ƒо того ж ≥ в межах етнограф≥чних зон, кр≥м основних центр≥в, вид≥л¤ютьс¤ локальн≥ осередки.

„ерез тис¤чол≥тт¤ т¤гнутьс¤ зв'¤зки орнаментальних схем, ¤к≥ пост≥йно видозм≥нювались, збагачувались, залежно в≥д конкретних соц≥ально-≥сторичних умов. ƒосл≥дники неодноразово п≥дкреслювали, що саме орнамент украњнськоњ вишивки найповн≥ше прон≥с кр≥зь в≥ки тотожн≥сть з орнаментом попередн≥х епох, передус≥м з античним геометричним.

«береглис¤ важлив≥ ≥сторичн≥ в≥домост≥ про м≥сц¤ виготовленн¤ давн≥х вишивок, людей, котр≥ нею займалис¤. “ак, в ’≤ ст. було орган≥зовано школу, де молод≥ д≥вчата вчилис¤ вишивати золотом ≥ ср≥блом.  ињв був центром вишивального мистецтва. “ут ≥снували майстерн≥ при монастирських школах.

ѕам'¤тки вишивок ’-’≤≤≤ ст. засв≥дчують високий р≥вень орнаментальних композиц≥й вишивок з антропоморфними, зооморфними ≥ рослинними геометричними мотивами.

”же в цей пер≥од два напр¤ми вишиванн¤ - орнаментальний ≥ сюжетний - перебували в орган≥чн≥й Їдност≥, надаючи тканинам сюжетно-художньоњ виразост≥. ѕро поЇднанн¤ сюжетних й орнаментальних зображень ¤к типове ¤вище вишивального мистецтва св≥дчать пам'¤тки ≥ п≥зн≥шого часу.

¬ишивки ’V≤≤- ’V≤≤≤ ст. виконан≥ переважно на домотканих полотнах: лл¤них, конопл¤них, вовн¤них, а також тканинах в≥тчизн¤ного та заруб≥жного мануфактурного виготовленн¤, шк≥р≥ м≥сцевоњ виправки, з ¤ких шили р≥зн≥ компоненти од¤гу, вироби ≥нтер'Їрного побутового та обр¤дового призначенн¤. ќрнаментально-декоративне вишиванн¤ набуло великого поширенн¤ не т≥льки на речах св≥тського, а й церковного вжитку. …ого посилений розвиток був викликаний загальною схильн≥стю до п≥двищеноњ декоративност≥ та розкош≥ середн≥х ≥ заможн≥х к≥л населенн¤.

1	2	3	4

Ќазва: √уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (3293 прочитано)