Ќародн≥ промисли > √уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤

яскравою особлив≥стю гуцульськоњ вишивки Ї њњ геометричний орнамент. ¬≥н включаЇ в себе прост≥ мотивч≥ ≥ ≥ складн≥ ф≥гурн≥ елементи, мотиви-комплекси. ÷е ромб, нап≥вромб, по-р≥зному поЇдан≥ в горизонтальному напр¤мках.

ќдним ≥з них - це геометризац≥¤ рослинних та ≥нших образотворчих форм, а також трасформац≥¤ в геометричн≥ мотивч≥ зображенн¤ людей, зв≥р≥в, птах≥в, рослин тощо.

” гуцульськ≥й вишивц≥ збереглис¤ граничн≥ геометризован≥ антропоморфн≥, зооморфн≥ мотиви. ¬они ч≥тко простежуютьс¤ у вишивках верхнього од¤гу: на серветках, кептарах, кожухах та гугл¤х??.

“иповою композиц≥Їю гуцульськоњ вишивки Ї р≥зн≥ за шириною стр≥чков≥ смуги, рапорт ¤ких складаЇтьс¤ з одного, двох або к≥лькох мотив≥в. ¬они розташован≥ строго геометрично, зг≥дно з орнаментальною с≥ткою, створеною з комплексу горизонтальних, ск≥сних, пр¤мих ≥ кривих л≥н≥й, що обгрунтовують в≥дпов≥дн≥ орнаментальн≥ ритми.

ƒл¤ √уцульщини Ї характерними розетков≥ та квадратов≥ композиц≥њ з численними вар≥антами контурного обрамленн¤.

–озгл¤нут≥ види вишивок розкривають складну систему гуцульськоњ орнаментики, властивоњ дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ техн≥ки виконанн¤, матер≥алу ≥ призначенн¤.  ожна ≥сторична епоха вносила певн≥ зм≥ни у мистецтво вишивки на √уцульщин≥. ѕо¤ва рослинних мотив≥в дов≥льного трактуванн¤ - ¤вище р≥дк≥сне. √уцульськ≥ майстри ви¤вили глибоке розум≥нн¤ краси, своЇр≥дноњ опез≥њ геометрично-граф≥чноњ л≥н≥њ, гармон≥й форми ≥ ритму.

’арактерна риса гуцульськоњ вишивки ’≤’-’’ стол≥ть - пол≥хромн≥сть, соковита, багата, сповнена дивовижноњ сили декоративного звучанн¤. ” н≥й знайшли в≥дображенн¤ ус≥ барви спетральноњ гами. ƒом≥нуючий червоний кол≥р у рзкних нюансах звучанн¤ - в≥д найб≥льш темних до ≥нтенсивних оранжево-золотистих в≥дт≥нк≥в. “ак, у вишивц≥ ¬ерховинського району переважають л≥лово-ф≥олетов≥ кольори, у вишивц≥ яворова, Ѕрустур≥в дом≥нують блакитний ≥ зелений кол≥р.

¬ид≥л¤ютьс¤ вишивка найб≥льш в≥домих центр≥в цього виду мистецтва особливо ¬ерховини,  ривор≥вн≥,  осова,  осмача, яворова, ¬ижниц≥, ѕутили, яс≥н¤, яремч≥, –ахова,  ос≥вськоњ ѕол¤ни. ѕор¤д з дом≥нуючою техн≥кою вишиванн¤ низинкою тут були поширен≥ також хрестик, настелюванн¤, штан≥вка, шнурок, кучер¤вий шов.

” 1930-х роках ≥ особливо в повоЇнний пер≥од верховинськ≥ виставки зм≥нюють св≥й характер. «'¤вл¤ютьс¤ нов≥ складн≥ форми, мотиви та композиц≥њ в≥зерунк≥в. ћотиви стають б≥льш≥, спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до декоративност≥, насиченост≥ в≥зерунк≥в у композиц≥йному та кольоровому в≥дношенн≥.

ƒл¤ сучасних верховинських вишивок характерне те, що пор¤д ≥з традиц≥¤ми строго геометричними формами по¤вилис¤ геометризован≥ рослинн≥ мотиви: "дубовий лист", "капусточка", "ч≥чкатий".

Ќазви вишивок указують на те, що вони запозичен≥ у природи, тварнинного св≥ту ≥ Ї специф≥чними лише дл¤ згаданих вище с≥л: "жуки", "кур¤ч≥ лапки", "слонов≥"??, "олен¤ч≥". “рапл¤ютьс¤ ≥ композиц≥њ ≥з декоративних зображень зайчик≥в та олен≥в серед геометричних та рослинних форм. ÷е - ¤вний вплив друкованих зразк≥в.

¬ишивка нашого краю вражаЇ багатством ≥ р≥зноман≥тн≥стю локальних художн≥х традиц≥й. ” наш час в≥дбуваЇтьс¤ њх активний творчий розвиток. «'¤вивс¤ новий незначний ран≥ше вид - вишивка ≥нтер'Їрного, обр¤дового призначенн¤.

—учасна вишивка - це складне, багатогранне художнЇ ¤вище. ¬она розвиваЇтьс¤ у трьох основних напр¤мках - традиц≥йне, профес≥йне ≥ самод≥¤льне мистецтво. ” кожному ≥з цих напр¤м≥в Ї своњ специф≥чн≥ методи ≥ в≥дпов≥дн≥ меж≥ взаЇмод≥њ.

” традиц≥йному мистецтв≥ вишиванн¤ вагоме м≥сце займають народн≥ художн≥ промисли.

’удожники, пров≥дн≥ майстри на основ≥ наближеного вивченн¤ локальних художн≥х особливостей, вишивки окремих осередк≥в працюють над створенн¤м вишивок нового, полегшеного звучанн¤, сп≥взвучних сучасним проблемам декоративно-прикладного мистецтва, в тому числ≥ моделюванн¤.

–озд≥л ≤≤.

2.1. ћатер≥али та обладнанн¤.

¬ишиванн¤м на ”крањн≥ займалис¤ в основному ж≥нки. ¬оно було одним ≥з улюблених зан¤ть. ƒовг≥ ос≥нн≥ та зимов≥ вечори д≥вчата вишивали, часто супроводжуючи його п≥сн¤ми. ѕоганою нареченою вважали ту д≥вчину, ¤ка не навчилась вишивати змалку. Ћише одних сорочок до вес≥лл¤ кожна украњнська д≥вчина готувала соб≥ к≥лька дес¤тк≥в.

∆≥ночий од¤г оздоблювали надзвичайно гарно. ” барвист≥й сорочц≥, ¤скрав≥й ?????, одзоблен≥й карсетц≥ д≥вчина вигл¤дала немовби букет живих кв≥т≥в.

 ожна м≥сцев≥сть ≥ нав≥ть окрем≥ села в ”крањн≥ мають своњ особист≥ традиц≥њ вишиванн¤: перевагу дають тому чи ≥ншому кольору, узору, техн≥ц≥ вишиванн¤. “радиц≥њ вишивки завжди бережно передавалис¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, в≥д матер≥ до дочки.

«а кольором, орнаментом, способом розпод≥лу орнаменту на виробах завжди можна визначити м≥сце виготовленн¤ вишивки.

ћатер≥али зумовлюють художн≥й р≥вень твору. «г≥дно з призначенн¤м вишивальн≥ матер≥али под≥л¤ютьс¤ на два типи: 1) основа, на ¤к≥й вишивають, - вовн¤н≥, лл¤н≥, полотн¤н≥, домашнього виробництва тканини, шк≥ра, сукно та п≥зн≥ше - тканини фабричного виготовленн¤: перкаль, коленкор, батист, китайка, кумач, ба?бан. шовк, шк≥р≥ та ≥н.; 2) матер≥ал, котрим вишивають : ручно-пр¤ден≥ лл¤н≥, конопл¤н≥ вовн¤н≥; нитки фабричного виготовленн¤ - запал, б≥ль, кумач, вол≥чка, гарус, з сукна вовн¤н≥ нитки "коцик", шкури, шовк. ћеталев≥, золот≥ та ср≥бн≥ нитки, корали, перли, коштовне кам≥нн¤, б≥сер, металев≥ пластинки - лел≥тки, гудзики, сап'¤нов≥ стр≥чки тощо. ¬ишивальн≥ матер≥али поступово вдосконалювалис¤. “ак, на зм≥ну ручнопр¤дним приходили нитки фабричного виготовленн¤. ƒл¤ конкретних компонент≥в од¤гу та ≥нтер'Їрних тканин використовували ≥нш≥ матер≥али.

ѕриродн≥, ф≥зичн≥, структурно-еластичн≥ властивост≥, кольоров≥ в≥дт≥нки, характер взаЇмод≥њ цих двох вид≥в матер≥ал≥в визначають художню ¤к≥сть вишивки.  олективна мудр≥сть народу пол¤гаЇ у мистецькому хист≥ згармон≥зуванн¤ р≥зних вид≥в матер≥ал≥в, найважлив≥шого ви¤вленн¤ њхньоњ краси у двом≥рн≥й площин≥ ≥ продуман≥й пропорц≥йност≥ вишиваних в≥зерунк≥в ≥ проб≥л≥в тканини дл¤ п≥дсиленн¤ емоц≥йних акцент≥в орнаменту, колориту.

ƒл¤ вишиванн¤ необх≥дн≥ так≥ ≥нструменти та матер≥али: голки, нитки, тканина, ножниц≥, наперсток. ¬икористовують також - п'¤льц¤, ниткопрот¤гувач. ѕри п≥дготвоц≥ до вишиванн¤ потр≥бний коп≥ювальний пап≥р, калька, ол≥вець, сантиметрова стр≥чка, шпильки.

√олки. ƒл¤ вишиванн¤ краще мати наб≥р спец≥альних вишивальних голок. “ак≥ голки мають зб≥льшене вушко, в ¤ке легко зат¤гувати нитку. ÷е дуже зручно, адже п≥д час роботи доводитьс¤ часто зм≥нювати нитку. ƒо того ж зат¤гнута в таке вушко нитка менша перетираЇтьс¤ п≥д час вишиванн¤. ” набор≥ Ї голки р≥зноњ товщини. ѕ≥дбирають голку в≥дпов≥дно до тканини ≥ нитки. „им тонша тканина, тим тонш≥ мають бути нитка ≥ голка. «анадто товста голка, проколюючи тканину, залишатиме на н≥й отвори.

“онкими голками вишивають на марн≥зет≥, батист≥, крепдешин≥ ≥ тонкому полотн≥, середн≥ми за довжиною ≥ товщиною - на лл¤них та бавовн¤них тканинах; товстими - на груб≥й тканин≥, зокрема на вовн≥.

Ќитки. ƒл¤ вишиванн¤ використовують найр≥зноман≥тн≥ш≥ нитки: бавовн¤н≥, лл¤н≥, шовков≥, синтетичн≥, шерст¤н≥, ???????. Ќайчаст≥ше використовують найр≥зноман≥тн≥ш≥ нитки: бавовн¤н≥, лл¤н≥, шовков≥, синтетичн≥, шерст¤н≥.

Ќайчаст≥ше вишивають нитками "мул≥не". ћул≥не краще збер≥гати в косах.  ожний моток розр≥зають в одному м≥сц≥ ≥ спл≥тають пасмами м≥ж собою. ѕри такому збер≥ганн≥ ≥з коси можна вит¤гувати будь-¤ку к≥льк≥сть ниток. якщо ж п≥сл¤ вишиванн¤ залишалас¤ частина невикористаноњ нитки, то њњ намотують у поперек коси ≥ п≥зн≥ше використовують.

Ќаперсток. Ќаперсток потр≥бно добирати точно за розм≥ром середнього пальц¤ правоњ руки так, щоб в≥н ≥ не був великий ≥ не стискував пальц¤. Ќайкращими Ї наперстки, виготовлен≥ з нержав≥ючоњ стал≥. —початку при використанн≥ наперстка в≥дчуваЇтьс¤ певна незручн≥сть у руках пальц≥в, але з часом це в≥дчутт¤ минаЇ. « товстою тканиною рекомендуЇтьс¤ працювати т≥льки з наперстком.

Ќожниц≥. ¬ишивальниц¤ повинна мати в своЇму вжитку три пари ножниць - дл¤ розкрою тканини; середн≥х розм≥р≥в - дл¤ обр≥зуванн¤ к≥нц≥в ниток та маленьк≥, ¤к≥ особливо потр≥бн≥ при вишиванн≥ з вир≥зуванн¤м. Ћеза ножниць мають щ≥льно змикатис¤ ≥ бути гостро наточеними.

2.2. “ехнолог≥чн≥ особливост≥

«а ними вишитий вир≥б повинен в≥дпов≥дати затвердженому еталонному зразку, тобто бути виконаним акуратно ≥ техн≥чно правильно, з гармон≥йним поЇднанн¤м кольор≥в.

” вишитих виробах не повинно бути вузл≥в, к≥нц≥в, петель з ниток, великих переход≥в вишивальноњ нитки з вивор≥тного боку, ст¤гуванн¤ тканин голкою. Ќе повинно бути також довишиванн¤ елемента узору ниткою ≥ншого кольору, недовишитих елемент≥в малюнка. Ќев≥дпов≥дност≥ тканини вишивальн≥й нитц≥ ≥ навпаки, неоднакових малюнк≥в вишивки на куток ком≥ра в чолов≥чих сорочках "гуцулка", "чумачка", "украњнка" та в ж≥ночих блузках з ком≥ром, деформац≥й узору внасл≥док неправильного рахунку ниток.

 рањ скатертини, серветок, рушник≥в, панно тощо повинн≥ мати рубець п≥дгину однаковоњ ширини. ќбробл¤ють њх на машин≥ або вручну ажурним швом зигзаг, рет¤зем, плахтовим?? швом, гладдю тощо. ƒл¤ вс≥х вироб≥в ширина плахтового шва 0,5 см, ширина внутр≥шнього п≥дгину 0,3... 0,4 см. Ќа 1 см машинноњ строчки повинно бути 5-6 ст≥бк≥в, 3-5 ажурних ст≥бк≥в (мережки), 2,5 - 3,0 тамбурних.

”с≥ вишит≥ вироби потр≥бно обробл¤ти крохмальним розчином ≥ прасувати.

–озд≥л ≤≤≤.

1	2	3	4

Ќазва: √уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (3293 прочитано)