Ќародознавство > ƒавн≥ ≥гри украњнц≥в

¬ ’≤’ ст. до наших давн≥х народних назв дл¤ мастей д≥йшли ще нов≥ позначенн¤, вз¤т≥ безпосередньо з н≥мецькоњ мови, особливо на п≥вденному заход≥ ”крањни - мабуть, почерез австр≥йське в≥йсько (крайц "треф", ши'па "п≥к") чи й з французькоњ; т≥ останн≥ поширювалис¤ почерез шл¤хетське середовище, де в салонах, ¤к в≥домо, користувалис¤ францужчиною. “ому-то в ц≥лому карт¤рська терм≥нолог≥¤ в нас така р≥зноман≥тна. ¬с≥ ж згадан≥ шл¤хи в≥дображен≥ хоча б у багатств≥ назв дл¤ мастей: черва - н≥м. Rоt, чеське cervene, поль. czerwien; серце, кер, ке'ри - франц. coeur, н≥м. Herz; дзв≥нка - переклад н≥м. Schellen "дзв≥ночки", поль. Kolor dzwonkowy, bunkowy (бубонковий); сх.-укр. бу'бна, бу'бни, бубе'нчики, чеське bubny; ка'ро, франц. carreau - почерез польщину, ¤к показуЇ ненак≥нцевий наголос; треф - н≥м. “reff ≥з франц. treflе "конюшинка"; в≥д н≥м. рисунк≥в ≥ назв Eicheln "жолудд¤" п≥шла зах.-укр. назва жо'лудь, чесь. zaludy, поль. zoldz, а почерез перекручене рос. жлуды - теж сх.-укр. жлуди'; з н≥м. "буква, букове нас≥нн¤", чесь. zir п≥шло зах.-укр. жир, жи'ро, жиро'к (до реч≥, наше карпатське жир - це "букове нас≥нн¤"); в≥д ≥ншоњ н≥мецькоњ назви ц≥Їњ маст≥  reuz "хрест" поход¤ть ≥ зах.-укр. крайц чи то народне перекладене: хре'стик, сх.-укр. хрести'' (рос. кресты); п≥к - франц. piquе "спис, коп≥Ї" (в≥д схематизованого рисунка в≥стр¤ списа, що його тлумачено й ¤к лопатку з коротким держаком, н≥м. Schippe "лопатка", з чого зах.-укр. ши'па "п≥к", а почерез чесь. Lopaty й р≥дше стр≥чане лопатка); на давн≥х н≥мецьких картах цю масть позначувано ¤к виноградний листок: н≥м. Laub, Cruen, чеське zeleny й наше р≥дке нин≥ зелень, а част≥ше: вино, ви'на, в≥'но - поль. winо, чесь. vinо.

Ќе менш скомпл≥кована й ≥стор≥¤ назв окремих картових ф≥гур, тим б≥льше, що бували вони пов'¤зан≥ ще й з конкретною картовою грою, в ¤к≥й дана трумфова ф≥гура могла мати ще своЇ власне окресленн¤. ¬же була мова, що назва найважлив≥шоњ з часом ф≥гури в дан≥й маст≥ ас, туз (перв≥сно "одинка", "дв≥йка") перенесена з очок гри в кост≥. ÷≥кав≥ теж назви "б'ючих" карт: трумф, атут, козир; давнЇ трумф виводитьс¤ почерез поль. trumf, н≥м. Trumf ≥з франц. triomphe (старе triumphe) "тр≥умф, тр≥умфуюча карта" (латин. triumphus "публ≥чне св¤ткуванн¤ перемоги" ≥з грец. triambos "г≥мн в шану божка Ѕакха"). ‘ранцузька мода ’V≤≤≤ в≥ку принесла окресленн¤ атут дл¤ б'ючоњ карти (почерез н≥м. јtout ≥з франц. A tout "проти всього", себто, мовл¤в, ц¤ карта б'Ї вс≥ ≥нш≥). «агадкове своњм походженн¤м зокрема слово козир (рос. козырь) може перейн¤те рано з поль. Kozyra, kozera. kozernik; поширене це слово ≥ в сус≥дн≥й румунськ≥й та османськ≥й мовах; можливо, що й справд≥ виникло воно, ¤к це думав ј.Ѕрюкнер (Slownik etymologiczny jezyka polskiego. - 1927. - —.262), ¤к пох≥дне в≥д виразу коза (¤к ≥ кожа "шк≥ра"), бо маЇ це слово ще значенн¤ шматка шк≥ри - надч≥льного "дашка" (козиро'к) при шапц≥. ¬≥д того останнього (козиро'к) п≥шло во¤цьке козир¤ти кому "здоровити по-в≥йськовому" (галицьке бити в дах); сх.-укр. козир¤ти "чванитис¤ чимсь" п≥шло в≥д карт¤рського козир "трумф", козир¤ти "хвалитис¤ б'ючою картою". ≤нш≥ давн≥ позначенн¤ очок при гр≥ в к≥стки (дри¤, кватер, цинк, зиз) заступлено в картах в≥дчисл≥вниковими творивами: дв≥йка, тр≥йка, чв≥рка, п'¤тка, ш≥стка - ≥ дал≥ - с≥мка, в≥с≥мка (галицьк≥ сюдемка, восемка - з польських siokemka, osemka), дев'¤тка, дес¤тка. ƒальш≥ назви картових ф≥гур: король, дама-крал¤, валет-хлопець - нос¤ть теж сл≥ди чесько-н≥мецького та французького походженн¤: король - поль. krol, чесь. kral - це переклад з н≥м. Koenig та франц. roi; ¤к в≥домо, це слов'¤нське означенн¤ дл¤ володар¤-суверена вивод¤ть в≥д ≥мен≥ н≥мецько-французького володар¤  арла ¬еликого (768-814), що воював з≥ слов'¤нами, ≥ його ≥м'¤ стало дл¤ слов'¤н загальною назвою володар¤, под≥бно ¤к ≥м'¤ римського ÷езар¤ стало таким колись дл¤ герман (н≥м. Kaiser "ц≥сар").

‘≥гуру ж≥нки, представлену на н≥мецьких картах, звуть нин≥ дама (≥з франц. Da,e, а це з лат. domina "пан≥"); звали њњ у нас ран≥ш крал¤, кралька (так њњ в≥д нас звуть рос≥¤ни й дос≥) - з чеського kralka "королева"; в нас вираз крал¤ набрав значенн¤ "красун¤" - в≥д вимальованого на ц≥й карт≥ образка причепуреноњ ж≥нки. ¬алет прийшов до нас аж у ’≤’ в. з франц. валет "паж, джура, слуга" (з латин. народного vassus "слуга"), заступивши давн≥шу, ≥ нин≥ ще народну, назву хлопець (поль. chlopiec, чесь. chlapec - зв≥дки й рос. хлап "валет" - ¤к в≥дпов≥дники н≥м. Ѕубе "хлопчина", Ѕауер "сел¤нин"). ¬≥д рисунка на нових фабричних картах, де ф≥гура представлена скосом вп≥в в об≥ сторони (до себе "ногами"), - п≥шло сх≥дноукрањнське тюремне й концтаб≥рне окресленн¤ на спос≥б л¤гати спати вдв≥йку на дол≥вц≥ (головами в≥д себе): кластис¤ валетом (спати). ” французько-н≥мецькому тип≥ карт давн≥ш розр≥знювано зам≥сть дами й валета - вижника [вишник] й нижника - за чеським svrsek i spokek (з н≥мецького ќber "начальник", Unter "п≥дданий" або ж Wentzel, Scharwentzel "слуга"), пл≥хта "маловартна безкозирна вит¤гнута з колоди карта" з чесь. plichta "р≥вн≥сть при гр≥", plichtiti "з≥псувати кому гру" - оспорюваного походженн¤ (п≥вн≥чнон≥м. Pflicht "передн¤ палуба" чи швед. plikt "пен¤, гривна, штраф").

≤нш≥ спец≥альн≥ терм≥ни картовоњ гри нав'¤зують у нов≥ш≥ часи до французьких: потасувати карти "пом≥шати" (франц. tasser "т.с.; вкладати купками" ≥з tas "купа"), тал≥¤ карт "колода карт" (франц. taille "кр≥й, стан"), лева "вз¤тка" (почерез польське tewa "т.с." з франц. levee "п≥днесена, вз¤та"), пул¤ "банк, ставка" (французьке poule "т.с." перв≥сно "курка" з латин. pullus, pulla "молодюк у птах≥в"), понт "визначена висота ставки" ≥ зв≥дси сх.-укр. сленгове "чванлив≥сть, гохштаплерство" (франц point "т.с.; пункт" перв≥сно "вколенн¤"), понтер "той що визначуЇ висоту ставки" (франц. по≥нтеур "т.с."), понтирувати "за¤вл¤ти ставку при гр≥" (франц. pointeur "т.с."), контрувати, дати контри "п≥дбивати ставку, в≥дпаровувати" (франц. contre "проти"), пасувати, бути пас "не мати чим в≥дбити, крити карти" (з французькоњ заперечноњ частки pas "не", латин. passus "крок"), куш "ставка" (франц. - couche "л¤гай", ¤к наказ послуху дресованому собац≥ - серед грач≥в же спершу ¤к ¤кийсь жарт≥вливий заклик "п≥ддавайс¤!" на зголошену ставку).

–ан≥ш, ¤к зрештою ще й нин≥ в народ≥, вживалис¤ й ≥накш≥ назви, сперт≥ на чесько-польських ≥ н≥мецьких зразках: колода (зах.-укр. штос карт з н≥м. Stoss "купа"), ¤ку перекладають або зн≥мають, м≥шають, роздають; одну масть висв≥тлюють (в≥д того комусь може карта св≥тити "йти, везти"), картою виход¤ть, ≥нш≥ з колоди карту купують, скуповують вищою картою, вийдену б'ють, або криють (зв≥дси сленгове сх.-укр. крити "бити кого словами, аргументами", йому крить н≥чим "у нього нема в≥дпов≥д≥ на такий закид").

“ри тузи (потр≥йне щаст¤!) звали тринкою, тринчиком, з чого, мабуть, ≥ п≥шло наше розтринькати (грош≥, майно), "змарнотравити", може, ще в оперт≥ й на н≥мецьке trinken "пити, п'¤ничити". « чещини прийшло до нас почерез ѕольщу й окресленн¤ на фальшивого грача: шулер (поль. szuler, чесь. zulir в≥д слова шул≥т "обманювати"), шулерка "фальшива гра". √л¤дача з боку, "помагайка" називають виразом к≥б≥ц, к≥б≥цувати, що виводитьс¤ з н≥м.  iebitz "чиб≥с, р≥д чапл≥" (названоњ так в≥д њњ остережливого клику "к≥в≥т! к≥в≥т!").

 ожна гра мала й маЇ звичайно ще й свою спец≥альну терм≥нолог≥ю, напр.: жидо'к звичайний ≥ м≥зе'рковий "пул¤ при преферанс≥", зробити жидка' "вз¤ти пулю", посилати по воду "заставл¤ти збирати карту при дураку", чи в хапанц≥ (≥накше ще: хап, контра, гарба), газардов≥й гр≥ ’V≤≤≤ в.: дол¤ "в≥с≥мка п≥к", панф≥ль "дама треф", риндз¤ "дев'¤тка черва", к≥наль "валет черва" (мабуть, ≥з еспан. quinas "подв≥йна п'¤тка при мет≥ к≥сток"; в≥д назви карти п≥шло зах.-укр. к≥'наль "машкара; носюра"); фуч "програ у фербл≥ в≥д перет¤гнених понад 21 очок", скес "головна карта при тароку" (з ≥тал. Schiuso "висв≥тлений, в≥дкритий", з чого, мабуть, одеське вуличне скЇс "дурак, неблатний").

ƒуже р≥зноман≥тн≥ впродовж ≥стор≥њ й назви картових ≥гор; при газардових ≥шлос¤ хоч про вит¤гненн¤ козирноњ ф≥гури, за ¤коњ спец≥альною назвою тод≥ й звали саму гру (в ’V≤≤≤ в. фараон, фаро - може, зв≥дси теж: пари в "≈нењд≥"  отл¤ревського та бура "газардна гра одеськоњ вулиц≥" - в≥д назви фараон дл¤ трумфовоњ ф≥гури, червового корол¤), хоч про д≥бранн¤ в≥дпов≥дного числа очок-пункт≥в (напр., 21: франц. vingt-un, н≥м. Ein und zwanzig), хоч за комб≥нац≥¤ми ф≥гур (мар≥аш ≥з франц. mariage "подружж¤" в≥д комб≥нац≥њ корол¤ й дами в одн≥й маст≥) чи п≥д≥бранн¤м ф≥гур одноњ маст≥ (флюс, хлюст - поль. flus, н≥м. Fluss "п≥д≥бранн¤ певноњ к≥лькост≥ карт одноњ маст≥" - щось ¤к нин≥шн¤ дит¤ча гра "осел"). ѕод≥бно й назви негазардових ≥гор виникали за назвами своњх трумфових карт (дружбарт з н≥м. Drosselbart за назвою червового корол¤, памфил, хвиль, хвилька з поль. pamfil, чеське filek за назвою трумфового вижника, названого так знову ж за ф≥гурою ѕанф≥люса з ¤коњсь комед≥њ). ќкрем≥ ≥гри, модиф≥куючис¤ злегка, часто м≥н¤ли й назву: памфиль - мар≥аш - к≥кс (н≥м.  icks "помилковий удар у б≥ль¤рд≥", з чого ск≥ксувати сх.-укр. "схибити, помилитис¤", "збожевол≥ти"), страшак - тришак - флюс, руж у нуар (франц. "червоне чи чорне") - макао, мачок-фараон, лабет-пук, румель-п≥кета, в≥ст-бридж. «вичайно давн≥ ≥гри, сход¤чи в соц≥альн≥ низи, приймали народн≥ назви, що могли р≥знитис¤ в≥д околиц≥ до околиц≥ (напр., кеп-дурак-голий, в≥зок-свинка, фербель - очко - 21 - айнундцванцик, рем≥ (англ. rummy) - 66 - рем≥бридж). ƒо ’V≤≤≤ в. ≥гри приходили до нас переважно з Ќ≥меччини (почерез „ех≥ю - ѕольщу) й отже мали н≥мецьк≥ назви: дружбарт, флюс, руммель (н≥м. Rummet "купа"), руш (н≥м. Rausch "оп'¤н≥нн¤; галас"), рамш (н≥м. Ramsch ≥з франц. ramas "тандета"), ландскнехт, цвик (н≥м. Zwick "цв¤х; щипанка"), штос (н≥м. Stoss "купа"), в≥нт (н≥м. Gewinke "івинт"); т≥ н≥мецьк≥ ≥гри, що приходили до нас у ’≤’ в., зас¤гли (¤к ≥ њх назви) лиш п≥вденний зах≥д ”крањни (фербель з ¤когось австр≥йсько-н≥м. Faerbel?, скат, укладений на лад ≥тал≥йського тароку, н≥м Skat з ≥тал. scartare "в≥дкидати наб≥к", н≥би за в≥дкладаними наб≥к картами).

1	2	3	4

Ќазва: ƒавн≥ ≥гри украњнц≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2345 прочитано)