Наукознавство > Емпіричні факти та теоретичні узагальнення в наці
У своїх паралельних європейським дослiдженнях пролем семантики, не без спливу традицiй прагматизму, А.Кожибський дiйшов до висновку, що "загальна семантика... вчить, як бiльш ефективно використовувати нашу нервову систему"[Цит.за: 12. -p.74]. Засоби ж для такого "ефективного використання" здобуваються з критичного аналiзу мови, тобто значень слiв, що вживаються у повсякденному спiлкуваннi i впливають на поведiнку людей. Спорiдненою з лiнгвiстичною фiлософiєю є й технiка "загальної семантики": аналiз мови передбачає дослiдження низки явищ, яка мiстить факт (референт), нервову систему, мову, нервову систему i дiю. Iнакше кажучи, факт через нервову систему дiє на мовну форму, а вона, знову ж проходячи через нервову систему, породжує дiю. Тобто, фактично ми маємо справу iз завершеною прагматистською конструкцiєю, яка демонструє парадокси, що виникають у наслiдок прийняття настанов iндуктивiзму не в якостi методологiчних принципiв органiзацiї процесу пiзнання, а в якостi епiстемологiї чи, ще гiрше, онтологiї. За головний висновок самообгрунтування iндуктивiзма маємо визнати принципову заборону розглядати теоретичнi узагальнення у якостi знання про об'єктивну дiйснiсть. Використана література 1. Конт О. Дух положительной философии. -СПб.,1910. 2. Уэвелл В. История индуктивных наук в 3-х тт. -Т.1. -СПб., 1897. 3. Тюхтин В.С. Диалектико-материалистический принцип отражения и творческий характер познания // Творческая природа научного познания. -М.,1984. -с.15-26. 4. Спенсер Г. Происхождение науки. -СПб., 1898. 5. Ебер М. Прагматизм, дослiдження його рiзних форм. -К.,1995. 6. Джемс В. Прагматизм. -К.,1995. 7. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. - М., 1915. 8. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. - М., 1971. 9. Carnap R. The Methodological Character of Theoretical Concepts//Minnesota Studies in the Philosophy of Science. -Minneapolis,1956. 10. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959. 11. Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивных наук. - М., 1948. 12. Weiberg J. Review of Studia Philosophica, v.I // The Philosophical Review, v.XLVII. 13. Авенариус Р. Критика чистого опыта. Т.1,2. - М., 1907-08. 14. Мах Э. Познание и заблуждение. Очерки по психологии исследования. -М.,1909. 15. Мах Э. Анализ ощущений и отношение физического к психическому. -М.,1908. 16. Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. - М., 1957. 17. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. - М., 1958. 18. Шлик М. О фундаменте познания//Аналитическая философия: Избранные тексты. -М.,1993. -с.33-50. 19. Куайн У. Вещи и их место в теориях//Аналитическая философия: Становление и развитие. -М.,1998. -с.322-342. 20. Конт О. Курс положительной философии в 3-х тт. -Т.1. -СПб., 1899. 21. Милль Дж.С. Система логики силлогистической и индуктивной. -СПб.,1914. 22. Рутковский Л.В. Критика методов индуктивного доказательства//Избранные труды русских логиков ХIХ века/Составитель Н.И.Кондаков.-М.:Из-во АН СССР,1956. 23. Хилл Т.И. Современные теории познания. -М.,1965.
Назва: Емпіричні факти та теоретичні узагальнення в наці
Дата публікації: 2005-03-07 (2573 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
