ќбразотворче мистецтво > √лина Ц сировина керам≥чноњ промисловост≥, матер≥ал дл¤ виробництва художн≥х вироб≥в та твор≥в вжиткового мистецтва

√лина Ц сировина керам≥чноњ промисловост≥, матер≥ал дл¤ виробництва художн≥х вироб≥в та твор≥в вжиткового мистецтва

¬ступ

≤снуюча наукова г≥потеза (думка) твердить про початок д≥¤льност≥ людини в старокам'¤ну добу (палеол≥т) (100000 р. до н.е.) в т.зв. мустьЇрську добу. ¬ цю добу людина навчилась видобували вогонь ≥ разом з цим обробл¤ли глину, готуючи прим≥тивний посуд дл¤ своњх потреб.

ѕерш≥ витвори мистецтва з глини (статуетки) датуютьс¤ 23000 р. до н.е.

Ќа територ≥њ ”крањни по¤ва таких статуеток в≥дноситьс¤ до доби п≥знього палеол≥ту (епохи ор≥ньокська-солютрейська-мадленська Ц 25000-15000 р. до н.е.).

Ѕ≥л¤ 9000 р. до н.е. в япон≥њ склалас¤ культура ƒзйомон Ц рем≥сники оздоблюють глин¤ний посуд узорами.

ўе в новокамТ¤ну добу (неол≥т) (7000-6000 р. до н.е.) на територ≥њ ”крањни людина починаЇ виробл¤ти посуд з глини з р≥зними прикрасами ≥ гончарство дуже облегшуЇ житт¤.

Ќайстар≥ш≥ будови в «ах≥дн≥й јз≥њ ≥з цегли-сирцю датуютьс¤ б≥л¤ 8000 р. до н.е. ј побудова першого м≥ста „атал-’ююк (“урц≥¤) ≥з цегли-сирцю датуЇтьс¤ б≥л¤ 6000 р. до н.е. ¬ будинках, що прил¤гли один до другого споруджених ≥з цегли-сирцю в цей час жило б≥льше 5000 мешканц≥в. ¬ головн≥й к≥мнати будинку цього м≥ста сто¤ли лавки на ¤ких сид≥ли ≥ спали були м≥сц¤ дл¤ ватри ≥ п≥ч. ћ≥щани займалис¤ збро¤рством, ткацтвом ≥ гончарством. Ѕ≥л¤ 4500 р. до н.е. широкого розмаху набираЇ гончарство в Ќам≥б≥њ.

ўе в камТ¤ному в≥ц≥ в  итањ будували глинобитне житло з дахом в форм≥ конуса, а починаючи десь б≥л¤ 5000 р. до н.е. стали будувати њх ≥з цегли сирцю.

Ѕ≥л¤ 4000 р. до н.е. мешканц≥ зах≥дного побережж¤ јфрики виготовл¤ють глин¤ний посуд.

Ѕ≥л¤ 2500 р. до н.е. в долин≥ р≥ки ≤нд (≤нд≥¤) великими м≥стами були ’арапп, ћохенфно-ƒаро та Ћахол. ’арап ≥ ћохенджо-ƒаро зайн¤ли площу б≥л¤ двох квадратних к≥лометри. ¬ кожному м≥ст≥ будували храм, громадськ≥ басейни дл¤ омиванн¤ з п≥д≥гр≥вом води, велик≥ споруди (можливо дитинц≥) та зерносховища.

Ѕудинки будувались двохповерховими ≥з випаленоњ цегли ≥ дл¤ захисту в≥д вологи ст≥ни ≥ дахи покривались б≥тумом. ћ≥сто процв≥тало на прот¤з≥ 1000 рок≥в. ≤ б≥л¤ 1700 р. до н.е. воно було зруйноване землетрусом ≥ наводненн¤м.

1.  ласиф≥кац≥¤ глин ≥ визначенн¤ показник≥в

√лини, ¤к сировина дл¤ керам≥ки, представл¤ють собою групу г≥рських пор≥д, ¤к≥ складаютьс¤ ≥з глинистих м≥нерал≥в ≥ ¤вл¤ютьс¤ сировиною дл¤ керам≥ки класиф≥куютьс¤ за сл≥дуючи ми ознаками:

за вогнетривк≥стю;

за вм≥стом оксиду алюм≥н≥ю (Al2O3);

за вм≥стом крас¤чих оксид≥в (Fe2O3 ≥ TiO2);

за вм≥стом водорозчинних солей;

за м≥неральним складом;

за вм≥стом тонко диспансерних фракц≥й;

за вм≥стом тонкодисперсних фракц≥й;

за вм≥стом крупнозернистих включень;

за пластичн≥стю;

за механ≥чною м≥цн≥стю на згиб в сухому стан≥;

за ст≥каЇмостю;

за вм≥стом в≥льного кремнезему.

ѕоказники за даною класиф≥кувати встановлен≥ ƒержстандартом 9169-75, ¤кий д≥Ї на даний час.

¬изначенн¤ показник≥в ¤кост≥ глинистоњ сировини повинно проводитись:

вогнетривк≥сть Ц ƒержстандарт 4069-69;

вм≥ст оксиду алюм≥н≥ю (Al2O3) Ц ƒержстандарт 2642.1-71;

вм≥ст хлор-≥он≥в в вод¤н≥ вит¤жц≥ Ц ƒержстандарт 21216.7-75

вм≥ст кальц≥ю ≥ магн≥ю в вод¤н≥й вит¤жц≥ Ц ƒержстандарт 21216.6-75;

вм≥ст сульфат-≥он≥в в вод¤н≥й вит¤жц≥ Ц ƒержстандарт 21216.8-75;

вм≥ст двоокису вуглецю Ц ƒержстандарт 21216.5-75;

м≥неральний склад Ц ƒержстандарт 21216.10-75;

вм≥ст тонко диспансерних фракц≥й Ц ƒержстандарт 21216.2-75;

вм≥ст крупнозернистих дом≥шок Ц ƒержстандарт 21216.4-75;

пластичн≥сть Ц ƒержстандарт 21216.1-75;

м≥цн≥сть Ц ƒержстандарт 19609.22-74;

сп≥каЇм≥сть Ц ƒержстандарт 21216.9-75;

вм≥ст в≥льного кремн≥ю Ц ƒержстандарт 21216.3-75

2.1. √лина в природ≥

√лина в сухому стан≥ Ц кусковий сипучий матер≥ал дуже р≥зноман≥тний за своњм складом ≥ властивост¤ми м≥неральних сум≥шей, ¤к≥ при замочен≥ водою набирають пластичних властивостей, здатн≥ формуватись, висихати та при випалюванн≥ перетворюватис¤ в щ≥льний матер≥ал.

√лина утворюЇтьс¤ внасл≥док природного ф≥зичного ≥ х≥м≥чного вив≥трюванн¤ польовошпатових г≥рських пор≥д таких ¤к гран≥т, абсид (вулкан≥чне скло), туф, а також при розрушенн≥ гнейс≥в.

√лини бувають первинн≥ (еллюв≥альн≥) це т≥ що знаход¤тьс¤ на м≥сц≥ утворенн¤, ≥ вторинн≥, цебто перев≥дложен≥ водними потоками та в≥тром. ¬оринн≥ глини мають слоњсту будову пласту. ¬торинн≥ глини в процес≥ њх переносу водою чи в≥тром можуть втрачати певн≥ складов≥ частини або забруднюватись поб≥чними дом≥шками (м≥нералами) в р≥зних к≥лькост¤х. ўо по¤снюЇ строкат≥сть глин по зовн≥шньому виду, х≥м≥чному складу та технолог≥чних властивост¤х в межах одного родовища.

2.2. ¬иди вторинних глин

¬ природ≥ ≥снуЇ, в основному, три види вторинних глин.

ƒелюв≥альн≥ глини Ц це глини перенесен≥ дощовими та сн≥говими водами на невелику в≥ддаль в≥д м≥сц¤ свого походженн¤. ’арактеризуютьс¤ слоњст≥стю, дуже не однор≥дн≥стю по х≥м≥чному складу та ф≥зичних властивост¤х, часто засм≥чен≥ р≥зними дом≥шками.

Ћьодовиков≥ глини Ц перем≥щен≥ при насуванн≥ льодовик≥в. ¬они зал¤гають л≥нзами ≥ в≥дзначаютьс¤ великим вм≥стом великих та др≥бних кам≥нних включень.

Ћесовидн≥ глини перенос¤тьс¤ в≥тром. ’арактеризуютьс¤ однор≥дн≥стю складу, пористою будовою та високим вм≥стом пилу.

2.3. ћ≥неральна характеристика глин

√лина складаЇтьс¤ ≥з основних глиноутворюючих м≥нерал≥в та м≥нерал≥в прим≥ сей та р¤ду м≥кроприм≥сей. ƒо групи глин¤стих м≥нерал≥в в≥днос¤тьс¤.

 аол≥н≥тов≥ група, ¤ка включаЇ в себе найб≥льш поширений глин¤стий м≥нерал каол≥н≥т, характеризуЇтьс¤ слоњстою будовою. –озм≥р лусочок Ц б≥л¤ 0,001 мм. ћаЇ г≥дроф≥льн≥ властивост≥. « водою утворюЇ пластичне т≥сто, мало набухаЇ, мало чутливий при сум≥ш≥ та випалу.

 аол≥н≥т входить в склад переважноњ б≥льшост≥ глин, в основному вогнетривких, трудноплавких та каол≥ну, що ¤вл¤Їтьс¤ сировиною в тонк≥й керам≥ц≥ (порцел¤на, фарфор, фа¤нс).

√≥дрослюдиста група (≥п≥т, москов≥т) Ц найб≥льш поширена р≥зновидн≥сть в легкоплавких глинах та в невеликих к≥лькост¤х Ц в вогнетривких глинах. —людопод≥бн≥ пластинки або лЇдска р≥зноњ товщини. ’арактеризуЇтьс¤ г≥дроф≥льними властивост¤ми. –озм≥р частинок менше 0,001 мм.

ћонтморилан≥това група, до складу ¤коњ входить власне м≥нерал, монтморилон≥т, а також нонтрон≥т, бейдел≥т, ¤кий складаЇтьс¤ ≥з складних г≥дро алюмосил≥кат≥в ≥ м≥стить —а, Mg, Na, Fe. ѕо своњй будов≥ це лусковидн≥ частинки. ’арактерною ознакою дл¤ них Ї властив≥сть набухань. ћ≥нерали ц≥Їњ групи вход¤ть в склад в≥дб≥люючи (бентон≥тових) та високопластичних глин. –озм≥ри частинок менше м≥крона.

2.4. ƒом≥шки

ƒом≥шками в глин≥ сл≥д вважати так≥ м≥нерали ¤к кварц, карбонати кальц≥ю та магн≥ю, г≥пс, польовий шпат, слюда та р¤д розчинних солей (NaCl кухонна с≥ль + KCl - с≥льв≥н).

2.5. ’≥м≥чний склад глин

«а х≥м≥чним складом глини ¤вл¤ють собою сполуки в форм≥ окисл≥в, солей, орган≥чних речовин та води.

¬ склад поширених глин вход¤ть окисли в таких межах:

- двоокис кремн≥ю (SiO2) в≥д 60 до 85%;

- окис алюм≥н≥ю (Al2O3) не менше 5%;

- окис зал≥за (Fe2O3) ≥ закисзал≥за (FeO) не б≥льше 14%;

- сума окис≥в кальц≥ю (CaO) ≥ окис магн≥ю (MgO) не б≥льше 20%;

- сума окис≥в натр≥ю (Na2O) ≥ кал≥ю (K2O) Ц не б≥льше 7%.

ƒвооксид кремн≥ю (SiO2) в глину входить в звТ¤зан≥й форм≥ (SiO2) Ц кварц.

—кладаЇ скелет речовини.

ќкис алюм≥н≥ю (Al2O3) находитьс¤ в глин≥ в звТ¤зан≥й форм≥ в склад≥ глиноутворюючих м≥нерал≥в. ¬≥н Ї найб≥льш трудно плавким окислом. « п≥двищенн¤м вм≥сту окису алюм≥н≥ю в глин≥ п≥двищуЇтьс¤ њњ пластичн≥сть та м≥цн≥сть вироб≥в.

ќкис зал≥за (Fe2O3) м≥ститьс¤ в основному в склад≥ дом≥шок до глини ≥ придаЇ виробам п≥сл¤ њх випалу переважно червоного кольору.

ќкис кальц≥ю (CaO) та оксид магн≥ю (MgO) вход¤ть в склад карбонатних пор≥д Ц вапн¤ка, кальцита, долом≥ту ≥ знаход¤тьс¤ в глин≥ в форм≥ карбонат≥в CaCO3 ≥ MgCO3. на¤вн≥сть карбонат≥в в форм≥ зерен приводить до розрушенн¤ глин¤них вироб≥в.

ќкисли лужних метал≥в ¤вл¤ютьс¤ плавн¤ми ≥ спри¤ють м≥цност≥ ≥ щ≥льност≥ виробу.

2.6. «ерновий склад

√лина за зерновим складом под≥л¤Їтьс¤ на високодисперсну, ¤кщо вона м≥стить фракц≥њ менше 0,01 мм б≥льше 85% ≥ фракц≥њ менше 0,001 мм 60%, дисперсну, ¤кщо в нењ вход¤ть фракц≥њ менше 0,01 мм, 40 до 855 ≥ фракц≥њ, менше 0,01 мм 20 до 60%, грубо дисперсна, ¤кщо в≥дпов≥дно тих фракц≥й менше 40% ≥ менше 20%. Ѕ≥льш дисперсна глина Ї пластичн≥ша. ‘ракц≥њ розм≥ром б≥льше 2,0 мм рахуютьс¤ дом≥шками.

2.7. “ехнолог≥чн≥ властивост≥ глини.

ƒо найб≥льш важливих технолог≥чних властивостей глин належать пластичн≥сть, пов≥тр¤не л≥н≥йне скороченн¤ (при сушц≥), чутлив≥сть до сушки, л≥н≥йне скороченн¤ при випал≥.

ѕластичн≥сть це здатн≥сть глини давати при добавленн≥ води давати масу, ¤ка п≥д д≥Їю зовн≥шн≥х зусиль може без тр≥сканн¤ приймати форму ≥ збер≥гати њњ п≥сл¤ зн¤тт¤ цих зусиль.

ѕластичн≥сть залежить в≥д м≥нерального складу глини, розм≥ру ≥ форми њњ частинок. ѕо числу пластичност≥ глини розпод≥л¤ють на пТ¤ть клас≥в: високопластична, середньопластична, пом≥рнопластична, малопластична ≥ непластична (не творить пластичноњ маси).

ѕов≥тр¤ним л≥н≥йним скороченн¤м глин¤ноњ сировини називають зм≥ну при сушц≥ л≥н≥йних розм≥р≥в та обТЇму в≥дформованих ≥з ц≥Їњ сировини вз≥рц≥в. ѕов≥тр¤не л≥н≥йне скороченн¤ дл¤ глин складаЇ в≥д 2 до 8%.

„утлив≥сть глини до сушки характеризують тр≥щеност≥йк≥сть глини ≥ визначаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом  r, ¤кий визначаЇтьс¤ за формулою:

1	2

Ќазва: √лина Ц сировина керам≥чноњ промисловост≥, матер≥ал дл¤ виробництва художн≥х вироб≥в та твор≥в вжиткового мистецтва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1317 прочитано)