ќбразотворче мистецтво > √обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥

–учне виготовленн¤ килима базуЇтьс¤ на переплетенн≥ пр¤ж≥ ниток основи (поздовжн≥ нитки) та утки (поперечна пр¤жа ниток). ƒл¤ основи беруть бавовн¤ну чи льн¤ну сировину не пофарбовану пр¤жу ( основа не бере участ≥ в колористичн≥й композиц≥њ килима). ƒл¤ утка використовують найр≥зноман≥тн≥шу пр¤жу (вовна , шовк, льон, сизаль ( волокно кубинськоњ рослини сизаль), р≥зноман≥тн≥ синтетичн≥ нитки.  ольоров≥ переплетенн¤ утка немов розстилаЇ , повн≥стю закриваЇ ниток основи.  ольоров≥ нитки уток , ¤к≥ тчуть за певною схемою ф≥зичних перетворень та переплетень, утворюють рисунок. ѕерш н≥ж приступити до роботи , необх≥дно визначити ¤ких саме кольор≥в потр≥бно пр¤ж≥ ≥ ск≥льки саме потр≥бно њњ дл¤ кожного кольору. ќр≥Їнтовно на один метр квадратний без ворсового килима чи гобелена потр≥бно 1200 г пр¤ж≥. ѕот≥м готують верстат чи раму дл¤ виготовленн¤ килима чи гобелена.

¬елик≥ за розм≥рами вироби Ц килими , гобелени, дор≥жки доц≥льно ткати на вертикальному чи горизонтальному верстат≥, невелик≥ (м≥н≥ гобелени) на рам≥.

–ама виготовл¤Їтьс¤ ≥з сухоњ деревини твердих пор≥д спочатку виготовл¤ють чотири бруски розм≥ром 60х5х3 см ≥ два розм≥ром 100х5х3 см. ƒл¤ горизонтальних (верхньоњ ≥ нижньоњ ) поперечок рами використовують по два бруски завдовжки 60 см. ƒл¤ б≥льшоњ жорсткост≥ м≥ж ними по центру ставл¤ть на шкантах брусок розм≥ром 5х5х3 см ≥ зТЇднують ус≥ бруски двома шкантами в кожному, або ¤к показано на ≥люстрац≥њ . Ќа верхн≥й ≥ нижн≥й планц≥ набивають цв¤хи у два р¤ди в шаховому пор¤дку. якщо умовно на кожн≥й планц≥ внизу й угор≥ пронумерувати цв¤хи то в першому р¤ду будують парн≥ , а в другому непарн≥. ѕарн≥ нитки основи треба нат¤гувати на пар≥ цв¤хи, а непарн≥ нитки на непарн≥ цв¤хи.

¬ертикальн≥ верстати дають змогу застосовувати р≥зноман≥тн≥ складн≥ техн≥ки, застосовуючи р≥зноман≥тн≥ види сировини, створювати високохудожн≥ вироби. ѕринципово вертикальний верстат не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д рами, проте основу тут звичайно снують так щоб њњ можна було в раз≥ потреби пересунути зверху вниз залежно в≥д ступен¤ виконанн¤ вироби.  ≥нець нитки основи закр≥плюють на початку в≥льноњ горизонтальноњ планки , переказують нитку ризи назад , п≥дн≥мають вгору, перекладають нитку через верхню горизонталь верстата, опускають униз, охоплюють вузьку горизонталь верстата , опускають униз , охоплюють вузьку горизонтальну планку, перекидають вниз ,знову прот¤гають у гору ≥ охоплюють в≥льну планку , п≥дн≥мають угору ≥ знову вниз. ƒал≥ процес повторюЇтьс¤. ” вертикальних верстатах часто застосовують пристр≥й дл¤ п≥дн≥манн¤ частини ниток (зайвих) основи дл¤ зручн≥шого утворенн¤ рва.

√оризонтальний верстат набагато складн≥ш≥ за конструкц≥Їю. –исунки вироб≥в, виготовлених на горизонтальних верстатах, завжди мають спрощений геометричний характер. ¬ ньому поЇднуютьс¤ кольоровий уток з багатобарвною основою, ¤ку створюють скуванн¤м пол¤гаЇ в тому , що в горизонтальному положенн≥ на такому станку можна виготовити широкий асортимент вироб≥в Ц килими, покривала, скатертини, дор≥жки.

ќсновних навичок тканн¤ можна набути на невеликих наст≥льних ткацьких верстатах дл¤ ручного ткацтва 9њх використовують у ѕрибалт≥йських республ≥ках). Ќаст≥льний ткацький верстат маЇ просту конструкц≥ю ≥ його неважко виготовити самому. ƒл¤ цього потр≥бно добре висушити деревину твердих пор≥д. —кладаЇтьс¤ ткацький верстат з двох бокових прикр≥плених на шкантах до рами з бедром та робочих вал≥в. –обоч≥ вали можна прокручувати за допомогою гвинт≥в. Ќитки основи прот¤гують через бедро . ѕарн≥ ≥ непарн≥ нитки розд≥л¤ють за допомогою планки.

ѕ≥д час роботи на горизонтальному ткацькому верстат≥ вс≥ нитки основи нат¤гнут≥ у горизонтальн≥й площин≥ з невеликим нахилом до виконавц¤ ткача.  ожна нитка основи забрана в своЇ в≥чко рем≥зки, њх по груповано так , що в раз≥ п≥дн≥манн¤ одн≥Їњ п≥дпорки парн≥ нитки основи , другоњ Ц непарн≥ (¤кщо основа заправлена у дв≥ реш≥тки рем≥зок. «авд¤ки њм Ї можлив≥сть створити складн≥ мотиви тканн¤ (один на вкладц≥).

√оризонтальний ткацький верстат дл¤ ручного ткацтва в чотири реш≥тки складаЇтьс¤ з ткацького вала на ¤кий намотуЇтьс¤ виготовлений вир≥б(тканн¤) ≥ в м≥сц¤х ¤кого закр≥плюютьс¤ зв≥шен≥ в пучки к≥нц≥ основи, ф≥ксатор≥в ткацького верстата, за допомогою ¤кого в≥дпускають основу ≥ намотують тканн¤ поперечноњ рами батана, в ¤ку вставл¤ють бедро, бедро через ¤ке проход¤ть ус≥ нитки основи (чим густ≥ше бедро, тим густ≥ше буде тканина)∆ реш≥ток пристрою Ї дл¤ п≥дн≥манн¤ реш≥ток ; верхньоњ каркасноњ дошки, основного валу, на ¤кому закрплено основу . ” в≥чка реш≥ток провод¤ть парн≥ 9 в одну) й непарн≥ (в другу) нитки. —кладн≥ший ткацький рисунок потребуЇ б≥льшоњ к≥лькост≥ реш≥ток, в ¤к≥ за схемою цього рисунка заправл¤ють нитки основи. «а допомогою реш≥ток п≥дн≥мають потр≥бн≥ нитки основи дл¤ переплетенн¤ з нитками сукна, а також створюють ткацький рисунок.

2.2 “ехнолог≥чн≥ особливост≥ виготовленн¤ гобелен≥в.

¬ процес≥ роботи на меж≥ двох р≥зних кольор≥в нитки тканн¤ перевиваютьс¤ на сп≥льн≥й нитц≥ основи ≥ дають щ≥льне зТЇднанн¤ двох кольор≥в , при цьому не потр≥бно пост≥йно рахувати нитки основи. ÷ей спос≥б найпрост≥ший.  раса виробу часто Ц густо залежить в≥д кольор≥в використаних у процес≥ тканн¤, тому фарбуванню пр¤ж≥ подавали особливу увагу в килимарств≥. Ќайпоширен≥ший в ѕольських килимах кол≥р: червоний, зелений, б≥лий, жовтий, чорний ,син≥й. ‘арби вимовл¤ли за рецептами ¤к≥ часто збер≥гали в таЇмниц≥ й передавали з роду в р≥д. ≤снували й загально Ц в≥дом≥ способи . –≥зн≥ в≥дт≥нки жовтоњ добували з лушпинн¤ цибул≥, кор≥нн¤ к≥нського щавлю, гречаноњ луски, сон¤шникового цв≥ту.  рушина давала чотири р≥зн≥ фарби: червону, зелену, жовту ≥ коричневу. ¬икористовували дубову кору в≥льхов≥ бруньки дл¤ чорного ≥ коричневого кольор≥в. „ервону фарбу добували з материнки а також чебрецю. « гарбузового лист¤ та споришу одержували зелену та ≥ншу фарби.

 ольори , що оточують нас пом≥тно впливають саме своњм забарвленн¤м. ќдн≥ викликають рад≥сн≥ почутт¤, ≥нш≥ залишають байдужими, а Ї й так≥ в≥дбивають т≥льки негативн≥ емоц≥њ.

« давн≥х Ц давен у багатьох народ≥в урочистим кольором Ї, символом житт¤ , в≥дради та коханн¤ був хвилюючий червоний кол≥р. …ому словТ¤ни надавали ще значенн¤ оберега. «аспок≥йливий зелений кол≥р, символ весни, над≥њ , зростанн¤ ≥ розкв≥ту. —ин≥й вважали кольором бог≥в, що в≥двод¤ть в≥д мор≥в лихо. ∆овтий кол≥р та б≥лий у р≥зних ≥сторичних ≥ нац≥ональних культурах д≥стали семантичну св¤щенство св¤тост≥, верховенства, тобто причетност≥ до божественного. ≤ у тварин б≥лим кольором над≥лен≥ лише к≥нь, п≥вень, собака. ѕор¤д з символ≥кою кольору важливе м≥сце належить символ≥ц≥ орнаменту. ѕрот¤гом тис¤чол≥ть у р≥зних народ≥в формувалис¤ власн≥ знаков≥ системи, характерн≥ т≥льки дл¤ них самих. ѕол≥ський килим доносить зашифровану систему ¤зичеських символ≥в та св≥тогл¤ду деревл¤н, нащадками ¤кого Ї пол≥щуки. ƒл¤ оздобленн¤ виробу використовували метричн≥, рослинн≥ , зооморфн≥ мотиви, ¤к≥ були повТ¤зан≥ ≥з стародавньою символ≥кою ант≥в. –≥зноман≥тн≥ л≥н≥њ обер≥гали в≥д р≥зноман≥тного зла , восьмикутн≥ з≥рки, квадрати Ц знаки щаст¤, кв≥ти Ц символ родючост≥ ≥ т.д. ѕоширеними на ѕол≥сс≥ були килими з кул¤ми, кругами, а також вазонн≥ композиц≥њ  озаком майстри ткач≥ називали ф≥гурку з ромбовидною головою ≥ опущеними руками, ¤ка н≥би сидить верхи. Ќазва козак зТ¤вилась значно п≥зн≥ше н≥ж сам ориг≥нальний орнамент. ћожливо козак виступаЇ ¤к ж≥ноче божество котре зараз називають берегинею Ц мат≥рТю всього живого , богинею родючост≥ , природи ≥ добра . берегиню найчаст≥ше зображають ≥з п≥дн¤тими руками (знак захисту), ≥нод≥ ¤к у пол≥ських килимах з прибогами кон¤ми по обидва боки. јнтропоморфна ф≥гура в пол≥с¤н завжди червоного кольору на тл≥ б≥лих коней . ƒикий к≥нь став символом св¤тост≥ ще в палеолог≥чну епоху. ¬ершник на кон≥ Ц персонаж ≥з символ≥кою верховенства, первинност≥ , царственост≥, повновладд¤. —ловТ¤ни вважали вершниками ≥ богом сонц¤ ƒаждьбога , також це м≥г бути бог скотарства ¬елес. ќтже козак виступаЇ ¤к уособленн¤ божества словТ¤н. ≈лемент бачимо й у кв≥ткових композиц≥¤х ¤к землеробський символ родючост≥.

ќкр≥м образу Ѕерегин≥ до украњнських орнамент≥в ув≥йшли й ≥нш≥ тотем≥чн≥ знаки час≥в ¤зичництва. –≥зноман≥тн≥сть орнаментальних форм њх зм≥ст глибокого житт¤ , њх зм≥ст глибоко с¤гаЇ кор≥нн¤м у дух бутт¤ украњнського народу, його пот¤г до прекрасного.

√обелени ÷ентральноњ частини √уцульщини в≥дзначаютьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю кольорових поЇднань Ц в≥д насичених гар¤чих до теплих , холодних ≥нод≥ контрастних кольор≥в. ƒл¤ килимових вироб≥в √уцульщини поч.. ’’ ст.. кольори Ї поперечно Ц смугастим розташуванн¤м орнаменту Ц ромбовидних ф≥гур ≥з ступ≥нчастими та зубчатими контурами, а ≥нод≥ гачкопод≥бним в≥дгалуженн¤м, ¤к≥ чергуютьс¤ з групами гладких або др≥бноузорних смуг, утворених мотивами Уклинц≥Ф, Урачк≥вФ та ≥н. “аким орнаментам властива пол≥хромн≥сть Ц поЇднанн¤ ¤скравих кольорових смуг на чорному тл≥.

¬ сум≥жних з зах≥дною частиною √уцульщини районах «акарпатт¤ пор¤д з поперечно Ц смугастими поширен≥ замкнут≥ з каймою та суц≥льним узорним полем композиц≥њ. ќснови орнаменту в них Ц ромби у ракопод≥бних в≥дгалуженн¤х, форма ромб≥в дещо видовжена, контури мотив≥в дещо плавн≥ш≥, н≥ж в гуцульських килимках.  ольорова гама будуЇтьс¤ на контрастних сп≥вставленн¤х основних холодних з невеликою к≥льк≥стю гар¤чих кольор≥в. ‘он переважно вишневий р≥зноњ тональност≥.  илими почали вимовл¤ти ≥ в домашн≥х умовах дл¤ власних потреб ≥ на п≥дприЇмствах народних художн≥х промисл≥в , в таких традиц≥йних центрах килимарства ¤к  ос≥в,  ути, ѕ≥стинь, яблун≥в,  оломињ, ѕутил≥, √алич≥, ¬елики бичк≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: √обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2485 прочитано)