ќбразотворче мистецтво > √обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥

ќдним з основних центр≥в виготовленн¤ килим≥в Ї м.  ос≥в , де на виробничо Ц художньому обТЇднанн≥ У√уцульщинаФ виробл¤Їтьс¤ б≥л¤ 70% килимових вироб≥в ”крањни. ќсновн≥ напр¤ми художньо Ц синтетичного р≥шенн¤ вироб≥в визачились тут у п≥сл¤воЇнн≥ роки. “иповий дл¤ гуцульських килим≥в 50 Цх Ц 60 Цх рок≥в Ї членуванн¤ вс≥Їњ площини виробу на непарну к≥льк≥сть (3-5-7) широких горизонтальних смуг, побудованих за схемою закритого р¤дка. ¬ центр≥ кожноњ з них розташовуЇтьс¤ велика ф≥гура ромба з сх≥дчастими , зубчастими контурами або виступаючими на зовн≥шн≥й сторон≥ гачкопод≥бними в≥дгалуженн¤ми, ромб оброблено ≥нод≥ в складн≥ш≥ за конф≥гурац≥Їю шестигранн≥ медальйони. Ѕ≥чн≥ крањ замикаютьс¤ здеб≥льшого спареними мотивами ромб≥в концентричноњ будови, к≥лькома зигзагопод≥бними УкривимиФ сум≥жних кольор≥в з сх≥дчастим контуром, або ≥ншими спор≥дненими мотивами. ÷≥ площини чергуютьс¤ з групами гладких р≥знокольорових ≥ др≥бноузорих смуг утворених мотивами сколик≥в, клинц≥в, ромбик≥в тощо. ¬ залежност≥ в≥д контуру пров≥дного мотиву ≥ способу розробки внутр≥шнього пол¤ широких смуг килими мають р≥зн≥ назви. Ќайб≥льш поширеною композиц≥Їю гуцульських килим≥в Ї гуцул , довгий ромбовидний мотив ≥з сх≥дчастим контуром ≥ ч≥тким образом, гачкопод≥бних елемент≥в , обрамлений шестигранною ф≥гурою. ѕо обидв≥ сторони в≥д нењ на тл≥ ц≥Їњ смуги симетрично розташовують поодинок≥ др≥бн≥ ромбики. Ѕоков≥ горизонтальн≥ крањ замикаютьс¤ трьома зТЇднанн¤ми ф≥гурами сх≥дчастих п≥в ромб≥в , ромб≥в або ≥нших, спор≥днених за формою мотив≥в.

” п≥дпор¤дкованих њм вужчих смугах часто чергуютьс¤ два Ц три р≥зних за художн≥м р≥шенн¤м в≥зерунки, що симетрично розташовуютьс¤ в≥дносно центральноњ площини композиц≥й. ¬ них на суц≥льному фон≥ найчаст≥ше виступають в≥льно укладен≥ ромбики ≥з зубчастим або сх≥дчастим контуром, р≥знокольоров≥ клинц≥ до центричного розташуванн¤ та сколики ¤к≥ розчленовують ц≥ вузьк≥ смуги р≥вновелик≥ др≥бн≥ш≥ пол≥хромн≥ площини.

«агалом композиц≥њ килим≥в побудован≥ за законами симетр≥њ р≥вноваги та сп≥вм≥рност≥ мирних ≥ вужчих орнаментальних по в≥дношенню теж спостер≥гаЇтьс¤ зм≥на ритм≥в Ц однаков≥ в≥зерунки широких смуг розташовуютьс¤ на контрастних за тоном р≥знокольорових смугах , що сприймаютьс¤ ¤к негативн≥ ≥ поган≥.

 ольорову гаму визначають контрасти сп≥вставленн¤ насиченн¤ теплих ≥ холодних кольор≥в р≥зноњ тональност≥.

«а аналог≥чною схемою побудована композиц≥¤ килим≥в УкучерФ, УоучерФ, УскрипкаФ ƒещо в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д них декоруванн¤ килима УгранишникФ Ц композиц≥¤ без фону. ќсновний мотив Ц вс¤ довжина восьмигранна ф≥гура з частими пр¤мокутними виступами, оточена по боках р≥знотональними контурами.

÷≥ дом≥нуючи ф≥гури з тотальними градац≥¤ми розробки основних узорних площин створюють ефект зростаючого напруженн¤ кольор≥в до њх гармон≥йноњ злагодженост≥.  ольорова гама дзв≥нка, з переважанн¤м насичених Ц червоноњ, оранжевоњ, жовтоњ барв. ѓм п≥дпор¤дкован≥ вишневий ≥ коричневий кольори, а червоний ≥ б≥лий п≥дкреслюють виразн≥сть форм орнаментальних мотив≥в, акцентують ритм њх чергуванн¤.

¬ивченн¤ декоративних особливостей килим≥в украњнц≥в  арпат показано, що дл¤ них характерн≥ значна р≥зноман≥тн≥сть композиц≥йних схем, застосуванн¤ геометричних або стил≥зовано-рослинних мотив≥в орнаменту, поЇднанн¤ насичених кольор≥в.

“ак, дл¤ гуцульських килим≥в типовим Ї поперечно-смугасте розташуванн¤ геометричних мотив≥в, побудованих за схемою закритого р¤дка. ¬с¤ площина композиц≥њ д≥литьс¤ на непарну к≥льк≥сть узорних площин. ¬ центр≥ кожноњ з них виступають пров≥дн≥ мотиви ромб≥в, що чергуютьс¤ з групами гладко-тканих др≥бно узорних смуг.

Ќа пограничч≥ √уцульщини ≥ Ѕойк≥вщини пор¤д ≥з смугастими схемами декору типова ≥ медальонно-замкнута композиц≥¤ з каймою та центральним повторенн¤м однакових за схемою ск≥сноњ або пр¤моњ с≥тки.

–озд≥л 3

ћетодика ≥ посл≥довн≥сть виготовленн¤ виробу.

” тканн≥ килимових вироб≥в застосовують найр≥зноман≥тн≥ш≥ переплетенн¤, ¤к≥ створюють красиву гру фактури. ѕерше й основне переплетенн¤ Ц полотн¤не, коли нитка утка через одну нитку основи перекриваЇ њњ то зверху то знизу, утворюючи др≥бний рубчик. Ѕ≥льший рубчик утворюЇтьс¤, ¤кщо основу перекривати через кожн≥ дв≥ нитки. ¬икористанн¤ кольорового утка створюЇ гру двох кольор≥в у шаховому пор¤дку. якщо одну нитку уток темного кольору чергувати ≥з св≥тлою ниткою утка, то утворюютьс¤ вертикальн≥ смуги у вигл¤д≥ стовпчик≥в.

Ўерст¤ну нитку утка певного кольору повертають справа нал≥во ≥ навпаки в межах њњ д≥л¤нки. ѕри цьому вона може вкладатис¤ перпендикул¤рно до основи ≥ навпаки, але тод≥ обовТ¤зково п≥д кутом в 450, бо ≥накше нитка ст¤гне основу ≥ готовий килим деформуЇтьс¤.

 ольоров≥ площини рисунка, ¤к≥ п≥д≥ймаютьс¤ вгору крут≥ше, н≥ж п≥д кутом 300, треба виконувати пр¤мол≥н≥йним ступ≥нчастим контуром. “очно вертикальн≥ контури тчуть Уна межову ниткуФ, обвиваючи нитки утка двох сум≥жних кольор≥в на одну й ту саму нитку основи. ÷е робл¤ть двома способами: повторюючи нитку за ниткою, тод≥ контур матиме вигл¤д легко окресленого, або п≥сл¤ обвивають нитку основи ст≥лькома ж нитками ≥ншого кольору. ÷е створюЇ контур у вигл¤д≥ др≥бних рубчик≥в. ¬ раз≥ виконанн¤ крупного косого контуру ступ≥нчата л≥н≥¤ утворюЇтьс¤ з окремих д≥л¤нок.

” техн≥ц≥ килимарства можна виконати будь-¤ку л≥н≥ю Ц пр¤му, криву, коло, овал тощо. «а допомогою цих л≥н≥й можна ткати складн≥ композиц≥њ: арх≥тектурн≥, пейзаж≥, людськ≥ ф≥гури. ƒл¤ цього потр≥бно точно по контуру виконувати переплетенн¤, обовТ¤зково враховуючи зТЇднанн¤ ≥ переходи ниток двох кольор≥в. “ак, пр¤ма вигнута л≥н≥¤ утворюютьс¤ полотн¤ним переплетенн¤м, а довг≥ пастили утка в окремих м≥сц¤х не зТЇднуЇтьс¤ м≥ж собою, м≥ж ними утворюютьс¤ прогалини. “од≥ наступн≥ прокиди перекривають основу там, де не сполучились м≥ж собою дв≥ попередн≥ прокиди утка. јналог≥чно тчуть ≥ округл≥ площини. ћ≥сц¤, в ¤ких не зТЇднувались р≥знокол≥рн≥ нитки, можуть бути в 2-3 прокиди. “од≥ на меж≥ р≥зних кольор≥в утворюютьс¤ наскр≥зн≥ щ≥лини Ц в≥кна, ¤к≥ нададуть додатковоњ гри св≥тла й т≥н≥ по контуру рисунка. ÷ю техн≥ку використовували у старовинних гобеленах.

Ќайскладн≥ша, найпоширен≥ша на ”крањн≥ (особливо у ѕолтавськ≥й област≥) техн≥ка ткацтва Ц Укругленн¤Ф. ѕол¤гаЇ вона в тому, що кольоров≥ нитки утка укладають по колу, неначе нанос¤чи пензлем. —хеми Укругленн¤Ф ниток утка залежно в≥д крутизни кольорових площин показано на.

„асто буваЇ потр≥бно п≥дкреслити площину б≥льш грубим контуром рисунка. ÷е зручно виконувати контурним шнуром. ≈фекту дос¤гають за рахунок перевиванн¤ зверху двох ниток основи ≥ знизу кожноњ нитки. ƒовш≥ ст≥бки утворюють перевиванн¤ знизу по дв≥ нитки основи, а зверху Ц по чотири. «м≥нюючи напр¤м настиланн¤ (спочатку зл≥ва направо, а пот≥м зворотн≥м рухом справа нал≥во), з уточних настил≥в утворюють красиву рельЇфну початку. –≥зн≥ техн≥ки ткацтва показано також.

” килимовому ткацтв≥ часто використовують техн≥ку обвиванн¤ джгут≥в. ѕоЇднанн¤ гладенькоњ поверхн≥ з к≥лькома обвитими джгутами на площен≥ килима даЇ красиву с≥тку. ћожна вид≥лити окрем≥ д≥л¤нки рисунка кольором. ѕрацюючи в ц≥й техн≥ц≥, треба м≥цно й щ≥льно обвивати стержньов≥ нитки основи. Ќещ≥льне обвиванн¤ дасть д≥рчасту структуру виробу.

“ехн≥ка виконанн¤ тканих смуг близька до техн≥ки обвиванн¤ джгут≥в. ƒв≥ нитки основи перепл≥тають по черз≥ нитками утка, утворюючи плоск≥ вузьк≥ стр≥чки. якщо, перейшовши до дальших ниток основи, у де¤ких м≥сц¤х зТЇднати њх з першими смугами, то вийде красивий ажур, утворений вертикальними смугами. ÷ей спос≥б тканих смуг застосовують ¤к в основн≥й композиц≥њ килима, так ≥ в завершальн≥й частин≥ його. “кан≥ стр≥чки створ¤ть гарну картину (обл¤м≥вку) виробу. ќсобливо важливе в ц≥й техн≥ц≥ кольорове вир≥шенн¤. ƒом≥нуючу гаму кольор≥в гобелен¤ можна продовжити в завершальн≥й частин≥ Ц кайм≥; можливий вар≥ант ≥ контрастного вир≥шенн¤.

” гобеленах дедал≥ част≥ше пор¤д з шерст¤ними нитками дл¤ утка використовують ≥нше Ц волокно, нав≥ть так≥ матер≥али, ¤к шматочки шк≥ри, красив≥ стебла трав. ¬еликого поширенн¤ набуло кубинське волокно сизаль, що маЇ красиве золотаве забарвленн¤. ” гобеленах, його застосовують дл¤ створенн¤ пухнастоњ фактури. ƒл¤ цього поодинок≥ нитки сизалю впл≥тають у структуру гобелена, зам≥нюючи в≥льними довг≥ к≥нц≥ волокон, ¤к≥ й створюють пухнаст≥сть. —изаль фарбуЇтьс¤ барвниками.

¬ТЇтнамськ≥ майстри у своњх роботах широко застосовують тоненьк≥ палички бамбука, стебла трав, пальмове лист¤. « цих природних матер≥ал≥в можна ткати не т≥льки функц≥ональн≥ мати, а й красив≥ декоративн≥ панно.

ёгославськ≥ майстри дл¤ декоративних панно використовують стебла соломи злак≥в, лист¤ папорот≥, кв≥ти, п≥рТ¤ птах≥в, ¤скрав≥ пластинки. ѕр¤мол≥н≥йн≥ стеблинн¤ утворюють щ≥льну структуру тканн¤.

 оли ж застосовують легк≥ ажурн≥ листки типу папорот≥, то утка прокладають легко, не збиваючи њх щ≥льно. ”творюЇтьс¤ легкий ажур, ¤кий доповнюЇтьс¤ в результат≥ перевиванн¤ к≥лькох ниток основи в певному ритм≥ (6 ниток залишити, 2 рази по 4 нитки перевити ≥ т.д.). —тебла трави ≥ лист¤ прокладають через одну нитку основи. јналог≥чно застосовують р≥зноман≥тн≥ намистинки. Ќанизавши њх на нитку утка, прокладають, ¤к звичайну нитку полотн¤ним (через 1 нитку основи) переплетенн¤м, або настилом.

¬еликого поширенн¤ в килимарств≥ набула ворсова техн≥ка. «алежно в≥д заданоњ довжини ворсу нар≥зають мережн≥ нитки в≥др≥зками р≥вноњ довжини, приблизно 10 см. —клавши ворсову нитку вдвоЇ, обвивають нею дв≥ нитки основи, м≥ж двома нитками основи прокладають к≥нц≥ шерст¤ноњ нитки ≥ вит¤гають њх. «алежно в≥д ≥ндив≥дуальних особливостей ткан≥, в≥д того ¤к њй зручн≥ше укладати ворсову нитку, петл≥ бувають верхн≥ ≥ нижн≥. ѕроклавши так р¤док ворсу (петель), його обовТ¤зково закр≥плюють двома прокидами нитки утка гладеньким полотн¤ним переплетенн¤м. ѕот≥м прокидом утка м≥цно прибивають килимовим молотком; так закр≥плюютьс¤ ворсов≥ нитки ≥ петл≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: √обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2485 прочитано)