Образотворче мистецтво > Декоративне панно “Квіти”

розвиваюча: розвивати в учнів фантазію, художній смак, логічне мислення, творче становлення до праці;

виховна: виховувати в дітей повагу до своєї праці, формувати в учнів художній смак, та естетичний підхід до творчої праці, виховувати терплячість, охайність і старанність.

Обладнання: ножиці, шпильки, голки, гачок, нитки, зошит.

Дидактичне забезпечення уроку: інструкційні картки, послідовності виконання вузлів, колекція плетених виробів із макраме.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, математика, історія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина: (привітання, перевірка наявності учнів в класі, готовності їх до уроку, правильної організації робочого місця).

ІІ. Мотивація навчання:

Макраме, або ж вузликове плетіння, є одним з видів рукоділля, який сьогодні завоював неабияку популярність. Цим мистецтвом в однаковій мірі захоплюються і дорослі і діти.

Макраме своїм корінням сягає сивої давнини. Це рукоділля, як і багато інших, було поширене на Сході уже в ІХ ст. до н е. Як свідчать археологічні знахідки, вузликове плетіння знали в різних країнах: в Стародавньому Єгипті, Китаї, Перу, Греції. Використовували техніку плетіння для прикрас житла та одягу.

Звідки ж походить макраме?

Вважають, що першими, хто почав займатись вузликовим плетінням, були моряки. Перебуваючи в далекому плаванні, вони плели риболовецькі сіті, канати, різноманітні прикраси, які дарували близьким на згадку. Відомо близько чотирьох тисяч морських вузлів. Багато з них перейшло в художнє ремесло – макраме.

Вузликове плетіння в різний час називали по-різному: квадратне плетіння, вузликове мереживо, вузликова бахрома і т.д. І лише в ХІХ ст. це плетіння стали називати макраме. Походить це слово від турецького “макрама”, що означає шарф чи серветка з каймою.

За свою історію мистецтво макраме не раз занепадало і знову відроджувалося. Змінювалося призначення виробів, їх стиль і художнє оформлення, але техніка виконання залишилась незмінною.

В нашій країні цей вид рукоділля з’явився наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Наші бабусі прикрашали торочками весільні рушники, білосніжні скатертини та серветки. Складовою частиною народного вбрання були ажурні шалі та хустки, прикрашені каймою і китицями.

У наш час можливості використання макраме стали надзвичайно широкими. Дедалі частіше зустрічаються вироби, виконані цією технікою, в споряджені сучасних приміщень, в оформленні одягу. Це елегантні ознаки, ремінці, мережані комірці, кашпо, декоративні настінні прикраси, газетниці, скатертини, віконні занавіски тощо. Можливості для творчості в цьому виді рукоділля необмежені.

ІІІ. Активізація опорних знань (повторення вивченого матеріалу).

Звідки походить слово “макраме”?

Яка історія походження макраме?

Які ви знаєте види вузликового плетіння?

Які техніки виконання вузлів вам відомі?

Які інструменти використовують для виконання макраме?

Для чого використовували вузликове плетіння в давнину?

Яке значення має макраме для нас сьогодні?

IV. Пояснення нового матеріалу.

1. Вступний інструктаж.

Перед тим як виконувати роботу, давайте повторимо правила безпечної праці при користуванні ножицями, голками та шпильками:

Ножиці повинні лежати на парті із зімкнутими кінцями.

Передавати ножиці слід кільцями вперед.

Голки та шпильки повинні знаходитися у спеціальній подушечці.

Брати голки можна тільки для роботи.

Не гратися голками та шпильками.

Для занять макраме потрібні такі інструменти: ножиці, сантиметр, шпильки, голки, гачок.

Для зручності роботи з нитками бажано приготувати таке обладнання. Для плетіння невеликих виробів знадобиться напівм’яка подушечка розміром 100х200 мм, яку можна пошити з цупкої тканини і наповнити тирсою або піском. До неї зручно прикріплювати голками або шпильками нитки для плетіння.

Щоб добре і зручно працювалося, треба правильно організувати робоче місце. При плетінні невеликих виробів на подушечці краще працювати за столом, тримаючи подушечку на колінах. Верхньою частиною вона повинна опиратись на край стола.

Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі зліва, а інструменти краще поставити справа, щоб зручніше було ними користуватися.

Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джут, конопляний шпагат та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м’які і добре в’яжуться у вузли. Для плетіння використовують нитки, як природного кольору, так і фарбовані.

Дуже важливо правильно підготувати нитки до роботи. Це означає, що треба визначити їх довжину і кількість. Кількість ниток залежить від самого виробу і повинна обов’язково бути парною. Довжина ниток залежить від їх товщини. Товстіші нитки повинні бути довшими, ніж тонкі, тому що під час роботи вони швидше укорочуються. Нитки повинні бути в 3-8 разів довші від готового виробу.

Нарізані нитки можна кріпити до дерев’яної чи пластмасової планки чи кільця, а також до товстої нитки.

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли – це робочі нитки.

Прикріпити нарізні нитки до планки можна кількома способами:

1) Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петля до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо. Петля буде за двома кінцями ниток і утворить “замочок” знизу.

2) Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку. Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитку. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює “замочок” зверху.

3) Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правий кінець нитки накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягується кінець нитки. Те саме робимо і з лівою ниткою.

2. Практична робота учнів.

а) Поточний інструктаж:

На цьому уроці ми будемо виконувати репсові вузли. Ребристий або репсовий вузол – це один із основних вузлів у техніці макраме. Залежно від того, куди спрямовують нитку основи, на якій плетуть вузли, цей вузол називається горизонтальним, вертикальним або діагональним. Ряд вузлів, пров’язаних горизонтальними, діагональними або вертикальними репсовими вузлами, називають бридою.

У рядах репсові вузли плетемо так: прикріплюємо на планку три нитки (шість кінців). Крайня нитки (справа або зліва) – це нитка основи, а всі інші нитки – робочі.

На нитку основи 1 будемо по черзі зав’язувати репсові вузли нитками 2, 3, 4, 5, 6. Першу робочу нитку 2 обкручуємо навколо нитки основи два рази зверху вниз. Так само зав’язуємо вузли нитками 3, 4, 5, 6. Вийшла горизонтальна брида, бо вели ми нитку основи горизонтально.

Репсові вузли можна плести по діагоналі, поклавши нитку основи по діагоналі зліва направо і справа наліво.

Вертикальне репсові вузли. Для зразка беремо три нитки. На край однієї з них прикріплюємо 3-ім способом дві нитки (чотири кінці). Ниткою зліва направо зав’язуємо по черзі вузли на нитках 1, 2, 3, 4. Вузли в’яжемо, як і в горизонтальній бриді, з тією лише відмінністю, що зав’язувати їх треба на вертикальних нитках, беручи їх за основу.

Розраховуючи довжину ниток основи, слід пам’ятати, що на них в’яжуть вертикальні вузли робочими нитками. Тому довжина ниток основи повинна відповідати довжині готового виробу плюс 12 см.

У ході плетіння вертикальними вузлами легко подовжувати робочу нитку, якщо вона закінчилася. Робимо це так: від кінця нової робочої нитки відкладаємо, наприклад, відрізок довжиною 5 см, згинаємо його, утворюючи петлю. Прикріплюємо її на нитку основи, перед якою закінчилася попередня робоча нитка. Короткий кінець переводимо на виворітній бік, а довгим продовжуємо плести вертикальні вузли.

б) Індивідуальний інструктаж:

Під час уроку підходжу до кожного учня окремо і ще раз пояснюю незрозуміле.

V. Підсумок уроку, аналіз та оцінювання робіт.

VI. Домашнє завдання.

Принести необхідні інструменти і матеріали для плетіння макраме.

VII. Прибирання робочих місць.

Висновки

Ознайомившись з видом декоративно-прикладного мистецтва – плетінням макраме, можна дізнатись багато цікавого. Адже своїм корінням воно сягає сивої давнини. Цим рукоділлям почали займатися на Сході уже в ІХ ст. до н. е. Але вважають, що першими, хто почав займатись вузликовим плетінням, були моряки. Перебуваючи в далекому плаванні, вони плели риболовецькі сіті, канати, різноманітні прикраси, які дарували близьким на згадку.

В нашій країні цей вид рукоділля з’явився наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Наші бабусі прикрашали торочками весільні рушники, білосніжні скатертини та серветки.

Вузликове плетіння в різний час називали по-різному: квадратне плетіння, вузликове мереживо, вузликова бахрома і т.д. І лише в ХІХ ст. це плетіння стали називати макраме. Походить це слово від турецького “макрама”, що означає шарф чи серветка з каймою.

В макраме використовують не так вже й багато вузлів, знайомих людям з глибокої давнини. Пощастило тільки самим красивим та простим, необхідним людям для плетіння різноманітних виробів. Найпоширенішими вузлами є: простий вузол, вузол “фріволіте”, репсовий вузол, геркулесів вузол і ще багато інших.

1	2	3	4	5

Назва: Декоративне панно “Квіти”
Дата публікації: 2005-03-17 (1665 прочитано)