ќбразотворче мистецтво > ƒекоративне панно

ѕетельний вузол. ≤нш≥ назви цього вузла: УгоризонтФ, Увузлик в кружечокФ. ¬ залежност≥ в≥д того, ¤ка нитка вибираЇтьс¤ в рол≥ робочоњ (нитка ¤кою працюють) Ї л≥ва чи права, вузол може бути л≥вим або правим. як правило л≥в≥ вузли завТ¤зують л≥вою рукою, правою нат¤гують вузликову нитку (нитка, навколо ¤коњ завТ¤зують вузли) ≥, навпаки, прав≥ вузли завТ¤зують правою рукою, л≥вою нат¤гують вузликову нитку. «овн≥ вузли не в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного: один - дзеркальне в≥дображенн¤ другого.

¬узол Уфр≥вол≥теФ. “ак називаЇтьс¤ вузол, що прийшов ≥з старовинного рукод≥лл¤ фр≥вол≥те, або човночного мережива. ќдин вузол Уфр≥вол≥теФ складаЇтьс¤ з двох петельних вузл≥в ≥ в залежност≥ в≥д того, ¤к≥ вони: л≥в≥ чи прав≥ Ц вузол Уфр≥вол≥теФ одержуЇ свою назву: л≥вий правий.

–епсовий вузол. ÷е один ≥з найпопул¤рн≥ших вузл≥в макраме. ¬≥н складаЇтьс¤ з двох петельних вузл≥в. ¬ старовинних книжках його називають: рубчастий, ребристий, випуклий, дв≥йний. ѕоверхн¤ полотна ≥з репсових вузл≥в маЇ характерну особлив≥сть Ц вона вс≥ ≥з випускних рубчик≥в. ¬ плет≥нн≥ њх називають бридами. Ѕриди Ц це р¤д репсових вузл≥в, розм≥щених щ≥льно одна до другоњ на вузликов≥й нитц≥. Ѕриди можуть бути горизонтальними, вертикальними, д≥агональними, ф≥гурними, сп≥ральними. ѓх розм≥щенн¤ залежить в≥д напр¤мку вузликовоњ нитки.

√еркулес≥в вузол. ÷ей вузол прийшов з сивоњ давнини ≥ получив свою назву на ≥мТ¤ називають пр¤мим вузлом, а серед любител≥в макраме в≥н в≥домий ¤к вузол √еракла, плоский без основи.

—тародавн≥ л≥кар≥ користувалис¤ ним при перевТ¤зуванн≥ ран або перелом≥в, мор¤ки звТ¤зували таким способом троси. ¬икористовували геркулес≥в вузол ≥ ¤к пр¤жку Ц заст≥бку.

≤з сотн≥ вузл≥в, знайомих люд¤м з сивоњ давнини, Ї особливо виветен≥, що вражають своЇю красою ≥ заплутан≥стю. «даютьс¤ вони вузлами Цголоволомками, однак в основ≥ цих складних переплетень лежить знайомий вс≥м принцип штопки. ƒо таких вузл≥в в≥днос¤тьс¤ ≥ д≥йшовн≥ ≥з найдавн≥ших час≥в загадков≥ вузли Ц тал≥смани. ¬ житт≥ людей вони мали велике значенн¤: њх обожнювали ≥ приписували чудод≥йн≥ ¤кост≥, в≥рили в њх чар≥вн≥ сили. ¬узли-символи носили ¤к амулети, вишивали золотими нитками на од¤з≥, повторювали в деревТ¤н≥й ≥ камТ¤н≥й р≥зьб≥ в написанн≥ початкових букв.

ѕройшли стол≥тт¤. ≤ де¤к≥ вузли-тал≥смани за красу, народжену симетр≥Їю, стали декоративними предметами нашого побуту: ковриками, серветками, п≥дставками, панно. “епер ц≥ вузли називають декоративними або орнаментальними вузлами-плет≥нками.

ќдним ≥з головних елемент≥в плетених в≥зерунк≥в Ї р≥зноман≥тн≥ ланцюжки, ¤к≥ допомагають зТЇднати м≥ж собою окрем≥ фрагменти орнаменту в одне ц≥ле ≥ надати йому завершеност≥.

Ћанцюжки Ц це однотипн≥ або р≥знотипн≥ вузли, завТ¤зан≥ один п≥д одним в певному пор¤дку. ¬они надзвичайно декоративн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ по форм≥, ≥ ≥нколи здаЇтьс¤, що навр¤д чи можна придумати нов≥, але ви¤вл¤Їтьс¤, що досить щось тр≥шки зм≥нити ≥ получаЇтьс¤ ланцюжок, не схожий на вс≥ н≥ш≥: щ≥льний боа навпаки, ажурний, листопод≥бний, прикрашений намистинами або керам≥кою.

Ѕез ланцюжк≥в в плет≥нн≥ не можна зробити жодноњ реч≥. ¬они впл≥таютьс¤ в фактуру наст≥нних прикрас, абажур≥в, ф≥ранок, на них п≥дв≥шують т¤жк≥ кашпо ≥ витончен≥ п≥дв≥ски, з них робл¤ть сучасн≥ прикраси: сережки, персн≥ ≥ браслети.

“акож велике значенн¤ у макраме маЇ с≥тка з вузл≥в. ƒл¤ плет≥нн¤ с≥ток ≥снують так≥ правила: число ниток, нав≥шаних на основу, повинне бути кратне к≥лькост≥ ниток в одному вузл≥; вузликов≥ ≥ робоч≥ нитки вузл≥в, сплетених в шахматному пор¤дку, м≥н¤ютьс¤ м≥сц¤ми п≥сл¤ кожного р¤ду, тому витрачаютьс¤ р≥вном≥рно: число р¤д≥в п≥драховують з бокового краю с≥тки по крайн≥м вузлам, враховуючи, що вузли непарних р¤д≥в розм≥щен≥ б≥л¤ самого краю, парних Ц в≥дсунута в глибину; число нанизаних ниток залежить в≥д мотиву орнаменту. —≥тки можуть бути ажурними або б≥льш щ≥льними в залежност≥ в≥д числа вузл≥в в кожн≥й ланц≥: чим менше вузл≥в, тим с≥тка щ≥льн≥ша.

√еометричн≥ фрагменти с≥ток. –ежим вузл≥в с≥ток легко перестроюЇтьс¤ в геометричн≥ ф≥гури: шестигранники, трикутники, ромби. “ехн≥вка плет≥нн¤ њх дуже проста. Ќаприклад, ¤кщо плетуть трикутник, то на початку ≥ в к≥нц≥ кожного р¤ду не провТ¤зують по дв≥ крайн≥ нитки ≥ тод≥ получаЇтьс¤ на один вузол менше, доки не залишитьс¤ всього один вузол.

—тики з вузл≥в можна також зТднувати з ≥ншими фрагментами орган мету. ќдноман≥тне полотно с≥ток використовують дл¤ створенн¤ нових в≥зерунк≥в. Ќа с≥тках р≥зн≥ плетен≥ фрагменти здаютьс¤ б≥льш рельЇфними, випуклими ≥ виразними.

–омби. Ќайчаст≥ше с≥тки зТЇднують з найр≥зноман≥тн≥шими видами ромб≥в: в≥дкритий ромб з вузл≥в Уфрвал≥теФ, щ≥льний ромб з горизонтальних брид, ромби з одинарних та подв≥йних д≥агональних брид, декоративн≥ роби ≥ ≥н.

–омби з одинарних брид можна прикрасити п≥ко або горизонтальними бридами. ¬с≥ ц≥ доповненн¤ виконують перед плет≥нн¤м нижн≥х стор≥н ромба. Ќаприклад, п≥ко утворюють так: завТ¤зують останн≥й вузол на верхн≥й сторорн≥ ромба; повертають робочу нитку зл≥ва на права; виконують нею вертикальний репсовий вузол на ц≥й сам≥й вузликов≥й нитц≥. «алишають п≥ко, заколюють його шпилькою ≥, розвернувши робочу нитку з права нал≥во, ви завТ¤зують другий вертикальний репсовий вузол на ц≥й же вузликов≥й нитц≥. “епер повертають робочу нитку зл≥ва на права ≥ виконують нею д≥агональний репсовий вузол. ѕ≥сл¤ цього плетуть нижню сторону ромба на ц≥й же вузликов≥й нитц≥.

ў≥льний ромб складаЇтьс¤ з двох половин Ц правоњ ≥ л≥воњ. ѕочитають випл≥тати ромб, звТ¤завши дв≥ середн≥ нитки д≥агональним репсовим вузлом, ≥ дальше виконують дв≥ верхн≥ сторони ромба. ѕот≥м л≥ву половину щ≥льного ромба заповн¤ють групою брид, паралельним л≥в≥й верхн≥й сторон≥ ромба. ƒл¤ кожноњ бриди ц≥Їњ групи вузликову нитку беруть з правого краю, при чому вузликов≥ нитки сус≥дн≥х бриж не звТ¤зують м≥ж собою тому к≥льк≥сть вузл≥в в кожн≥й брид≥ зменшуЇтьс¤ на один, доки в посл≥дн≥й брид≥ не залишитьс¤ один вузол. ѕот≥м так само виконують групу брид, паралельних прав≥й сторон≥ ромба. «ак≥нчуючи ромб, звТ¤зують дв≥ середн≥ нитки репсовим вузлом.

 в≥ти з брид. як правило, кв≥ти випл≥тають з чотирьох пелюстк≥в: спочатку виконують дв≥ верхн≥ пелюстки з нахилом до центру кв≥тки, скр≥плюють вузликов≥ нитки пелюстк≥в ≥ дал≥ в≥д центру плетуть нижн≥ пелюстки.

¬елику ажурну кв≥тку виконують в так≥й посл≥довност≥: спочатку плетуть верхн≥й ф≥гурний ромб, пот≥м паралельного його нижн≥м сторонам випл≥тають по похил≥й брид≥, дал≥ плетуть горизонтальн≥ бриди на тих самих вузликових нитках, розвернувши њх до центру кв≥тки; ≥, перев≥вши в центр≥ дв≥ вузликов≥ нитки, плетуть нижню половину кв≥тки в дзеркальному в≥дображенн≥.

ћайже кожну пелюстку кв≥тки можна перетворити в листочок, ¤кщо його виконувати окремо. ¬иконувати листочки можна з похилих брид, з подв≥йних овальних брид ≥ з овальних ≥ похилих брад.

–ќ«ƒ≤Ћ 2

2.1. ћатер≥али та обладнанн¤.

≤нструменти та обладнанн¤, необх≥дн≥ дл¤ зан¤ть з макраме, дуже прост≥, при чому њх зовс≥м небагато: подушка дл¤ плет≥нн¤, шпильки, голки з вушком дл¤ пришиванн¤ ниток, ножиц≥, сантиметрова стр≥чка, тонкий ≥ товстий вТ¤зальн≥ гачки дл¤ прот¤гуванн¤ ниток в складних в≥зерунках ≥ спиц¤ або шило, необх≥дних при розвТ¤зуванн≥ неправильно зат¤гнутих вузл≥в.

–обоча основа дл¤ плет≥нн¤ Ц ст≥йка, нап≥вмТ¤ка подушечка. „им зручн≥шим це ≥нструмент, тим швидше виконуЇтьс¤ робота.

–≥зновидностей подушок так само багато, ¤к ≥ њњ зам≥нник≥в. «ам≥сть традиц≥йноњ подушки, набитоњ тирсою або п≥ском, тепер користуютьс¤ дошкою з п≥нопласту або мТ¤кого дерева. √одитьс¤ ≥ кусок фанери або товстого картону розм≥ром 25х40, 30х45, 30х50 см. Ќа них кладуть слоњ поролону, войлоку або вати товщиною 4-6 см ≥ обт¤гують темним сукном, однотонним сатином або не¤скравою картатою тканиною. якщо тканина тонка, п≥дкладають клейонку.

Ќайзручн≥ша подушка з невеликим нахилом. ўоб подушка була ст≥йкою, њњ можна закр≥пити до столу струбцинами. ƒе¤к≥ любл¤ть працювати з подушкою в форм≥ цил≥ндру (д≥аметр 12-15 см, довжина 30-40 см). ѓњ можна зам≥нити валиком в≥д мТ¤коњ мебел≥, заф≥ксувати таку основу в коробц≥ або на спец≥альних козлах.

¬елик≥ ≥ довг≥ вироби плинуть на рамц≥. ƒл¤ рамки потр≥бно заготовити три дошки. ƒв≥ довжиною 50...60 см, одну довжиною 35...40 см. “овщина вс≥х дощок маЇ бути 4.5 см, ширина 10 см. ƒошки бажано в≥дшл≥фувати ≥ зТЇднати у вигл¤д≥ букви УѕФ. √отову рамку прикр≥плюють до ст≥ни на висот≥ 130...150 см в≥д п≥длоги (трохи вище зросту рукод≥льниц≥). « л≥вого ≥ правого боку рамки паралельно набивають цв¤хи, на ¤к≥ прикл≥плюють робоч≥ нитки.

ўоб добре ≥ зручно працювалос¤. “реба правильно орган≥зувати робоче м≥сце. ѕри плет≥нн≥ невеликих вироб≥в на подушечц≥ краще працювати за столом, тримаючи подушку на кол≥нах. ¬ерхньою частиною вона повинна опиратис¤ на край стола. ¬иготовл¤ючи вир≥б на дошц≥, ¤ка прикр≥плена до столу, на сид≥нн¤ ст≥льц≥ сл≥д що-небудь п≥дкласти, що руку були на одному р≥вн≥ з ц≥Їю дошкою.

«разок, малюнок чи схема повинн≥ лежати на стол≥ зл≥в, а ≥нструменти краще покласти справа, щоб зручн≥ше було ними користуватис¤.

Ќеобх≥дно памТ¤тати, що ножиц≥ повинн≥ лежати ≥з з≥мкнутими к≥нц¤ми а голки та шпильки Ц знаходитьс¤ у спец≥альн≥й подушечц≥. Ќими ф≥ксують окрем≥ вузли ≥ фрагменти вироби ≥ надають попередню форму плетеному полотну. Ўпильки повинн≥ бути довгими, щоб не загубились в положенн≥, ≥ достатньо м≥цними, щоб не з≥гнулись. ѕ≥сл¤ роботи њх необх≥дно покласти на м≥сце (у пенал, коробочку, подушечку).

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒекоративне панно
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2480 прочитано)