ќбразотворче мистецтво > ƒекоративне панно
ћатер≥алом дл¤ плет≥нн¤ можуть бути р≥зноман≥тн≥ нитки: шнур, тасьма, лл¤на мотузка, джгут, конопл¤ний шпагат, тонкий др≥т та ≥н. Ќайкращ≥ в робот≥ бавовн¤н≥ нитки. ¬они м≥цн≥, мТ¤к≥ ≥ добре вТ¤жутьс¤ у вузли. ћожна користуватис¤ синтетичними нитками з нейлону ≥ капрону. “ак≥ нитки мають красивий вигл¤д, легко вТ¤жутьс¤ у вузли, добре фарбуютьс¤, але к≥нц≥ њх швидко розпускаютьс¤. “ому, зак≥нчивши роботу, у готовому вироб≥ њх сл≥д злегка обвуглити с≥рниками. ƒл¤ плет≥нн¤ серветок краще використовувати нитку типу У—н≥жинкаФ, У–омашкаФ, нитки є 10. Ќаст≥нн≥ панно можна плести ≥з сутажу, шпагату, лл¤ноњ мотузки, круглоњ тасьми. осинки, шарф, серветку ком≥рц≥ краще випл≥тати з товстих шерст¤них ниток. 2.2. “ехнолог≥чн≥ особливост≥. ѕерш н≥ж завТ¤зувати вузли, необх≥дно нар≥зати нитки певноњ довжини. “очний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко ≥ тому, що на кожний вид вузла витрачаЇтьс¤ певний в≥др≥зок нитки. ≤ оск≥льки одною ≥ тою самою ниткою плетуть одночасно дек≥лька вид≥в вузл≥в, то, звичайно, врахувати розх≥д нитки з точн≥стю до одного сантиметра неможливо. р≥м того, сол≥д брати до уваги товщину ≥ крутку нитки: чим товст≥ша ≥ туг≥ша скручена нитка, тим б≥льше њњ витрачаЇтьс¤. ѕ≥сл¤ того, ¤к нитки будуть нар≥зан≥, залишаЇтьс¤ подумати, на ¤ку основу сл≥д нав≥шувати нитки дл¤ плет≥нн¤. ќснова може бути з тонкоњ або грубоњ мотузки, пучка ниток, а також деревТ¤ною, металевою ≥ залежност≥ в≥д розм≥ру виробу ≥ його ваги. ≤нод≥ можна об≥йтис¤ ≥ без основи: достатньо скласти нитку вдвоЇ ≥ кожну прикр≥пити за згин шпильками до робочоњ подушки. ќснова повинна бути ширшою н≥ж вир≥б, ≥накше вузли наб≥рного р¤ду зсуваютьс¤ з нењ п≥д час плет≥нн¤, особливо ¤кщо вона деревТ¤на, металева або пластмасова. ¬изначають довжину твердоњ основи таким чином: спочатку узнають, ск≥льки к≥нц≥в ниток буде вис≥ти на н≥ от≥м намотують на основу витк≥в в два рази б≥льше, н≥ж к≥нц≥в (наприклад, ¤кщо к≥нц≥в 12, то витк≥в повинно бути 24). ¬кладають витки щ≥льно один до одного. ѕот≥м њх розмотують, вим≥р¤ють довжину нитки ≥ добавл¤ють до ц≥Їњ довжини 10-12 см. ” ход≥ плет≥нн¤ щоб при плет≥нн≥ довг≥ к≥нц≥ не путались ≥ не м≥шали в робот≥, њх тимчасово укорочують. –обл¤ть це по-р≥зному. —амий простий ≥ легкий спос≥б Ц УметеликФ к≥нець закр≥пленоњ довгоњ нитки (20 см) кладуть на долонь, а частину, ¤ка залишилас¤ намотують в≥сь м≥ркою м≥ж великим пальцем ≥ м≥зинцем. оли довжина нитки стане зручною дл¤ роботи, в≥сь м≥рку зн≥мають з руки ≥з скр≥плюють посередин≥ низинкою получивс¤ моточок Ц УметеликФ. ” процес≥ роботи нитка своб≥дно вит¤гуютьс¤ з моточка. ƒл¤ б≥льш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на к≥нц¤х. √оловною ≥ обовТ¤зковою умовою дл¤ вс≥х вид≥в мотузок Ц м≥цн≥сть, ≥накше вони порвутьс¤ при завТ¤зуванн¤ тугих вузл≥в, але ¤кщо таке трапитьс¤ то мотузку можна склењти. ¬икористовують клей дл¤ тканин: Ѕ‘-6, ѕ¬ј, У”н≥кумФ. УћарсФ. ѕерш н≥ж склеювати, розплет≥ть к≥нц≥ (3 см) ≥ зр≥жте частину волокон, к≥нц≥, ¤к≥ залишилис¤, змаст≥ть клеЇм ≥ зТЇднайте, скрутивши пальц¤ми по напр¤мку крутки. ≥нц≥ грубоњ мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що ≥ мотузка. ” ход≥ плет≥нн¤ не вс≥ нитки виконують однакову функц≥ю. Ќитки, навколо ¤ких плетуть, виконують роль основи, а нитки, ¤кими плетуть вузли Ц це робоч≥ нитки. ѕрикр≥пити нар≥зан≥ нитки до планки можна к≥лькома способами. ѕерший спос≥б. —кладаЇмо нитку навп≥л, ≥ на м≥сц≥ згину д≥стаЇмо петлю. ѕравою рукою п≥дводимо петлю до планки так, щоб планка була зверху над петлею. ѕот≥м перехил¤Їмо петлю на себе через планку ≥ прот¤гуЇмо через нењ в≥льн≥ к≥нц≥ ниток. Ќитки добре зат¤гуЇмо. ѕетл¤ буде за двома к≥нц¤ми ниток ≥ утворить УзамочокФ знизу. ƒругий спос≥б. —кладаЇмо нитку навп≥л, ¤к описано в першому способ≥. Ѕеремо правою рукою петлю, прикладаЇмо њњ зверху на планку. ƒва в≥льн≥ к≥нц≥ ниток прот¤гуЇмо в петлю знизу вгору через планку. «ат¤гуЇмо туго нитку. “епер петл¤ на двох к≥нц¤х ниток зверху ≥ утворюЇ УзамочокФ зверху. “рет≥й спос≥б. ѕрикр≥плюЇмо нитки до планки так, ¤к описано в першому способ≥. ѕот≥м правив к≥нець мотка накидаЇмо через планку зверху вниз. ”творюЇтьс¤ петл¤, в ¤ку прот¤гуЇтьс¤ к≥нець нитки. “е саме робимо ≥ з л≥вою ниткою. ¬читис¤ вТ¤зати краще на товстих нитках ф 5..6 мм, бо на них краще видно утворенн¤ вузл≥в. ѕерш≥ роботи теж краще плести з товстих ниток Ц ними легше плести. ѕ≥зн≥ше, засвоњвши техн≥ку плет≥нн¤, можна використовувати тонк≥ нитки. –ќ«ƒ≤Ћ 3 ћетодика ≥ посл≥довн≥сть виготовленн¤ виробу. ƒл¤ роботи потр≥бно 570 м мотузки товщиною 2,5 мм ≥ планку довжиною 1 м. Ќар≥зати 95 ниток довжиною 6 м. —класти кожну нитку пополам ≥ нав≥шати на планку способом 3. –оз прид≥лити нитки на три частини: по 15 крайн≥х дл¤ плетенн¤ бордюр≥в, вс≥ ≥нш≥ дл¤ середньоњ частини панно. райн≥ бордюри виконуютьс¤ мережкою з вузл≥в Уфр≥вал≥теФ та подв≥йних плоских вузл≥в. ћережку плести довжиною 1,5 м. ¬ середн≥й частин≥ роз прид≥лити нитки по 5 ≥ сплести 32 ланцюжки з подв≥йного плоского вузла довжиною 3 см. ѕ≥д ланцюжками виконати горизонтальну бриду. –оз прид≥лити нитки на 6 груп (по 28). «авТ¤зати репсовим вузлом 14-у ≥ 15-у нитку в кожн≥й груп≥, направити њх в протилежн≥ сторони п≥д кутом 45о ≥ виконати на них ¤к на вузликових, по одн≥й брид≥. ¬узликов≥ нитки сус≥дн≥х брид звТ¤зати репсовим вузлом. ѕолучитьс¤ зигдагопод≥бна л≥н≥¤ з брид. ƒругий зигзаг сплести щ≥льно до першого. ѕ≥д зигзаг ом на вс≥х нитках виконати горизонтальну бриду. –оз прид≥лити нитку по 5 ≥ виконати 32 ланцюжки з подв≥йних плоских вузл≥в довжиною 3 см. ѕ≥д ланцюжками виконати дв≥ горизонтальн≥ бриди. –оз прид≥лити нитки на 5 груп по 16 дл¤ плетенн¤ центральноњ частини узору Учотирипелюстковоњ кв≥ткиФ. ожний пелюсток кв≥тки виконуЇтьс¤ на 16 к≥нц≥в. райню л≥ву нитку (вузликова) нахилити вправо п≥д кутом 45о ≥ навТ¤зати на нењ сл≥дуючи 15 ниток репсовими вузлами. «нову вз¤ти крайню л≥ву нитку (вузликовоњ) ≥ розм≥стити њњ з≥ згином в середн≥й частин≥ на в≥дстан≥ 1 см в≥д верхньоњ бриди наплести на нењ вс≥ робоч≥ к≥нц≥. ѕолучитьс¤ пелюсток з нахилом вл≥во. Ќа сл≥дуючи 16 к≥нц¤х виконати пелюсток з нахилом вправо. ѕот≥м на 6 середн≥х ниток виконати УгорошинуФ ≥з 5 подв≥йних плоских вузл≥в. ¬ центр≥ м≥ж верхн≥ми сус≥дами пелюстками кв≥т≥в виконати уз≥р Уполотн¤нкаФ. ƒл¤ цього потр≥бно переплести м≥ж собою нитки в≥д пелюстк≥в, попередньо роз прид≥ливши њх по дв≥. “епер плетутьс¤ нижн≥ пелюстки. Ћ≥вий пелюсток виконуЇтьс¤ так: нахилити ≥з середини УгорошиниФ вл≥во п≥д кутом 45о л≥ву вузликову нитку ≥ наплести на нењ 5 ниток в≥д верхнього л≥вого пелюстка. ѕот≥м вз¤ти крайн≥й правий к≥нець в≥д одержаноњ бриди ≥ з≥гнути його вл≥во, виконати другу бриду. ¬≥дстань м≥ж ними в середн≥й частин≥ 1 см. ѕравий пелюсток виконати з нахилом ≥з середини вправо. ¬иконавши кв≥ти, зТЇднати УгорошиноюФ 2 нижн≥х пелюстка в≥д правоњ ≥ л≥воњ кв≥тки. ћ≥ж пелюстками виконати уз≥р Уполотн¤нкаФ. ¬ наступному р¤д≥ виконати 4 кв≥тки, в сл≥дую чому 3, пот≥м 2 ≥ в останньому одну кв≥тку. ƒал≥ виконуютьс¤ кути ≥з похилих брид. Ќитки д≥л¤тьс¤ пор≥вну. Ќахилити п≥д кутом 45о до середини крайню л≥ву нитку ≥ сплести на н≥й бриду. “ака ж саму бриду зробити на крайн≥й прав≥й нитц≥. ѕаралельно до брид виконати ще один кут з брид. « вершини кута роприд≥лити по 18 ниток зл≥ва ≥ справа ≥ виконати по 2 пожилих брид. ћ≥ж бридами виконати УгорошинуФ. « середини УгорошиниФ вл≥во ≥ вправо виконати ще по 2 бриди. ¬ л≥в≥й ≥ прв≥й частин≥ панно роз прид≥лити нитки по 6 ≥ 4 дл¤ плетенн¤ ланцюжк≥в. « центральноњ частини вл≥во ≥ вправо виконати ще по 2 похил≥ бриди на вс≥х к≥нц¤х ниток. —иметрично до верхньоњ частини панно виконати нижню узором з Учотирипелюсткових кв≥т≥вФ. ѕ≥д узором виконати дв≥ горизонтальн≥ бриди. –оз прид≥лити нитки по ≥ виконати 32 ланцюжки довжиною 5 см. –оз прид≥лити нитки на 5 груп (по 16) ≥ виконати ф≥гурн≥ ромби ≥з брид, заповнивши њх узором Уполотн¤нкаФ. Ќа к≥нц¤х ниток завТ¤зати вузли УкапуцинФ на р≥зн≥й в≥дстан≥ один в≥д одного. –ќ«ƒ≤Ћ 4 “ема: ≤стор≥¤ виникненн¤ макраме. ≤нструменти та обладнанн¤, “ехн≥ка кр≥пленн¤ ниток. –епсов≥ вузли. ћета: Ќавчальна: - сформувати в учн≥в пон¤тт¤ про мистецтво плет≥нн¤ макраме, ознайомити з основними групами вузл≥в, навчити працювати з найпрост≥шими матер≥алами Ц нитками та мотузками, закр≥пити знанн¤ з ≥стор≥¤ виникненн¤ та розвитку макраме; –озвиваюча: розвивати в учн≥в фантаз≥ю, художн≥й смак, лог≥чне мисленн¤, творче ставленн¤ до правц≥; ¬иховна: виховувати в д≥тей повагу до своЇњ прац≥ формувати в учн≥в художн≥й смак та естетичний п≥дх≥д до творчоњ прац≥, виховувати терпл¤ч≥сть, охайн≥сть ≥ старанн≥сть. ќбладнанн¤: ножиц≥, шпильки. √олки, гачок, нитки, зошит. ƒидактичне забезпеченн¤ уроку: ≥нструкц≥йн≥ картки, посл≥довн≥сть виконанн¤ вузл≥в, колекц≥й, плетених вироб≥в ≥з макраме. ћ≥жпредметн≥ звТ¤зки: образотворче мистецтво, математика, ≥стор≥¤. “ип уроку: комб≥нований. ’≥д уроку: ≤. ќрган≥зац≥йна частина: (прив≥танн¤, перев≥рка на¤вност≥ учн≥в в клас≥, готовност≥ њх до уроку, правильноњ орган≥зац≥њ робочого м≥сц¤). ≤≤. ћотивац≥¤ навчанн¤: ћакраме, або ж вузликове плет≥нн¤, Ї одним з вид≥в рукод≥лл¤, ¤кий сьогодн≥ завоював неаби¤ку попул¤рн≥сть. ÷им мистецтвом в однаков≥й м≥р≥ захоплюютьс¤ ≥ доросл≥ ≥ д≥ти.
Ќазва: ƒекоративне панно ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2480 прочитано) |