ќбразотворче мистецтво > ћал¤рство на скл≥ та ≥конопис на √уцульщин≥

“арас √ригору намагаЇтьс¤ по-своЇму збагнути художн≥ та духовн≥ начала народного живопису на скл≥. Ќарод≥ традиц≥њ в≥н розвиваЇ на профес≥йн≥й основ≥. …ого твори позначен≥ ≥ндив≥дуальним св≥тобаченн¤м, багатозначною образн≥стю. ¬≥н звертаЇтьс¤ до близьких йому тем, повТ¤заних з багатими фольклорними джерелами √уцульщини. “ематика роб≥т митц¤ найр≥зноман≥тн≥ша: м≥фолог≥чн≥ й л≥тературн≥ мотиви, ≥сторичн≥ та жанрово-побутов≥ сцени.  омпозиц≥йний ≥ колористичний лад твор≥в “.√ригорука в≥дзвучуЇ розписами на кахл¤х, вишивкою, писанкарством.

ќрган≥чним компонентом творчого процесу народного майстра виступаЇ технолог≥чне виконанн¤. ÷ей вид живопису мав свою специф≥ку у технолог≥чних методах малюванн¤.

¬≥д вправност≥ руки майстра, знанн¤ ним ус≥х Усекрет≥вФ приготуванн¤ скла та барвник≥в залежали ¤к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ показники ≥конописноњ продукц≥њ.

ѕроцес творенн¤ ≥кони на скл≥ суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д традиц≥йного мал¤рства на дерев≥ й полотн≥. Ќасамперед, малюЇтьс¤ така картина у зворотн≥й проекц≥њ, под≥бно до того, ¤к виготовл¤Їтьс¤ форма дл¤ гравюри. ƒал≥ робота на скл≥ Ї ц≥лковито площинна, чи зТЇднуютьс¤ тонкими л≥н≥¤ми. ќтже, за так≥ твори бралис¤ народн≥ майстри з розвиненим в≥дчутт¤м площинност≥ й граф≥чност≥ в мал¤рств≥. Ѕо поправити чи перемалювати щось на скл≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д звичайного твору, неможливо.

¬с≥ ≥кони в основному малювались на тонкому гутному скл≥. ѕеред початком малюванн¤ очищали поверхню скла. Ќасамперед наносивс¤ контурний рисунок пером або пензлем. ≤нколи до нанесенн¤ контур≥в скло ірунтували тонкими шаром желатини дл¤ кращого сполученн¤ фарби з гладкою поверхнею. ћалювали ≥кони поступово в≥д най¤сн≥ших до темних кольор≥в. —кло ставало неначе розкреслене смугами. ѕ≥сл¤ висиханн¤ контур≥в прокладали елементи декору, складки од¤гу, др≥бн≥ детал≥. ј прост≥р м≥ж цими смугами.  рапками, л≥н≥¤ми й штрихами заповнювавс¤ р≥вно прокладеними площинами ол≥йних фарб тих кольор≥в, ¤к≥ митець соб≥ нам≥тив.

¬ основному традиц≥йну живописну композиц≥ю будували на обмежен≥й пал≥тр≥ кольор≥в Ц червоною, зеленою або синьою. ѕливк≥ й переливчаст≥ форми гутного скла посилювали ошатн≥сть ≥кони. ƒе¤к≥ м≥сц¤, наприклад, кругл≥ н≥мби навколо гол≥в, викладали жовтою або б≥лою блискучою. ‘ольгою.

’оч ≥кони на скл≥ мали значн≥ деформац≥њ й умовност≥, характерн≥ дл¤ нањвного мистецтва, але в них Ї дв≥ прекрасн≥ й бездоганн≥ реч≥: чутт¤ декоративност≥ й чутт¤ пропорц≥й.

¬иразними силуетними л≥н≥йними, дзв≥нкими фарбами дос¤галос¤ зм≥стовного ≥ разом з тим св¤ткового декоративного образу.

Ќа в≥дм≥ну в≥д в≥тража ц≥ малюнки ¤к правило, не були розрахован≥ на просв≥чуванн¤ природним або штучним св≥тлом. —кло розписували непрозорими фарбами.

Ќа лицьовому боц≥ поставала дзеркальна композиц≥¤. ¬ ц≥й техн≥ц≥ народн≥ майстри дос¤гли захоплюючого ефекту.

¬ажливу роль у мистецтв≥ в≥д≥граЇ орган мет. —лово УќрнаментФ походить в≥д латинського УornareФ Ц прикрашати.

Ѕуло б нев≥рно, говор¤чи про орнамент. ќсобливо робл¤чи акцент на його походженн≥, зводити все до простого оздобленн¤.

ћ≥ж тим, нер≥дко знаки, ¤к≥ сприймаютьс¤ нашим баченн¤м просто ¤к круги, хвил¤ст≥ л≥н≥њ, хрестики насправд≥ мали дл¤ творц≥в композиц≥й зовс≥м ≥нше значенн¤. ¬они були не просто малюнками, а символами, ¤к≥ позначали певн≥ сприйн¤тт¤ навколишнього св≥ту.

’вил¤ста л≥н≥¤ була символом води, кружок представл¤Ї собою сон¤чний знак. ¬≥н представл¤в собою силу, ¤ка дарувала житт¤. ’рест нер≥дко був оберегом, ¤кий протисто¤в темним силам зла. ќрнамент з под≥бними знаками придавав реч≥ особливий зм≥ст. ќрнамент з под≥бними знаками придавав реч≥ особливий зм≥ст.

ћайже у вс≥х древн≥х культурах орнаменти включали в себе под≥бн≥ символи, ¤к≥ несли в соб≥ глибокий зм≥ст. ѓх форми коливалис¤ в залежност≥ в≥д культури або крањни. ¬ де¤ких випадках до сут≥ такоњ символ≥ки докопатис¤ не важко. ¬ ≥нших знаки охорон¤ють свою таЇмницю.

ѕроте людство доросл≥шало ≥ часи в≥ри в м≥стичне значенн≥ древн≥х символ≥в ≥ в њх реальну силу проходило. ћи знаЇмо про м≥ри, але не в≥римо в них. «« втратою в≥ри в маг≥чну силу знак≥в з орнамент≥в почала зникати суть. ¬они стали перетворюватись в елементи оздобленн¤, декору. ƒе¤к≥ символи нам добре знайом≥ ≥ ми використовуЇмо њх.

ћак Ц символ сну, череп Ц символ смерт≥, сова Ц символ мудрост≥.

ќстанн¤ ≥ усп≥шна спроба дати орнаменту нове житт¤ була використана в к≥нц≥ ’≤’ на початку ’’ ст., в пер≥од становленн¤ модерну. ’удожники Ц модерн≥сти см вторили власну символ≥ку ≥ реал≥зували њњ св≥т на власних полотнах. ќрнамент в≥д≥гравав в њхн≥х картинах не просто допом≥жну роль красивоњ рамки. ¬≥н орган≥чно впл≥тавс¤ в сюжет, заповнюючи живописний прост≥р, оживлюючи порожнечу. ¬пл≥таючись в узори од¤гу та лотоки зач≥сок. ћожливо саме тому витвори, в стил≥ УћодернФ ≥ дос≥ захоплюють наш у¤ву. ¬≥дсуваючи. ўо за зображенн¤м схована таЇмнича суть, шл¤х до ¤коњ вказують орнаментальн≥ знаки.

ќкр≥м м≥фолог≥њ ≥снують ще дв≥ точки, в≥дштовхуючись в≥д ¤ких можна впевнено будувати житт¤ сучасного орнаменту Ц це ритм ≥ т≥сно повТ¤зана з ним еволюц≥¤ геометричних форм.

—ьогодн≥ декоративне мистецтво складне ≥ багатогранне. ¬оно розвиваЇтьс¤ на ірунт≥ всезагального народного досв≥ду в пост≥йних процесах взаЇмовплив≥в. «а своЇю природою воно глибоко правдиве ≥ традиц≥йне.

«араз в≥дкрились велик≥ можливост≥ дл¤ внутр≥шньоњ самореал≥зац≥њ, але людина розгубилас¤, не знаючи, в ¤кий б≥к њм рухатис¤. ƒл¤ цього й ≥снують канони. Ѕо коли людина розвиваЇтьс¤ в канон≥, то вона розвиваЇ в соб≥ ту саму гармон≥ю.

’удожники стародавност≥ пробували вловити ритм≥ку природи ≥ в≥дображали њњ в своњх творах. —аме тому вона так часто про¤вл¤лась в рослинних орнаментах. Ќеможливо збагнути ≥стину, ¤кщо людина не в≥дчула звТ¤зок з природою. Ќайб≥льша наша вада в тому, що ми не розвиваЇмо в соб≥ чутливост≥. ≤ саме це в творч≥й робот≥ ¤ намагаюс¤ передати.

ћ≥й дипломний проект Ц це декоративне панно побутового характеру, де використан≥ елементи арх≥тектури стародавньоњ √рец≥њ, певний рослинний орнамент. —тил≥зован≥ кв≥ти в центр≥ кожноњ композиц≥њ. «а допомогою л≥н≥й ¤ намагалась передати прост≥р. ¬ертикальн≥ л≥н≥њ утворюють видим≥сть колон грецьких храм≥в, горизонтальн≥ глибину прим≥щенн¤. Ѕоков≥ частини триптиху оздоблен≥ колонами. як≥ ув≥нчан≥ класичним кап≥телем.  олони зТЇднан≥ м≥ж собою символ≥чною аркою. –обота виконана в теплих тонах, передаючи рад≥сть ≥ тепло сон¤чного л≥та.

”важно вдивл¤ючись у форми дерев, кв≥т≥в, ми можемо побачити ритм переплетенн¤ г≥лок. –оз положенн¤ лист¤. “аким чином, утворюючи рослинн≥ орнаменти, п≥дкор¤ючись њх автономн≥й еволюц≥њ, ми н≥би доторкаЇмось до глибинних основ формоутворенн¤, котрим п≥дкорене наше житт¤. Ќе випадково, спостер≥гаючи р≥зноман≥тн≥ приклади орнамент≥в, створених в р≥зних крањнах ≥ в р≥зн≥ епохи, нер≥дко натикаЇмось на схож≥ геометричн≥ побудови.

Ќе дивл¤чись на це в р≥зних крањнах св≥ту на прот¤з≥ стол≥ть було накопичено величезне число р≥зноман≥тних орнамент≥в, на ¤ких лежить в≥дбиток створивши њх культуру. ÷≥ скарби повинн≥ в повн≥й м≥р≥ бути використан≥ в наш≥ дн≥.

ћалюванн¤ Їгипетського орнаменту з його стил≥стичною символ≥кою може дати дл¤ розум≥нн¤ стародавньоњ культури б≥льше, н≥ж просте перечитуванн¤ п≥дручника. ¬икористанн¤ екзотичних образ≥в р≥зноман≥тних орнамент≥в привнесе в роботу св≥жий подих. Ќасамк≥нець, невелика колекц≥¤ де¤ких зразк≥в орнаменту ви¤витьс¤ корисною ≥ дл¤ початк≥вц≥в: - художник≥в, дизайнер≥в, арх≥тектор≥в громадських прим≥щень.

ќтже, поверн≥мось до початку. „и сл≥д людин≥ вивищуватис¤ над усталеними правилами, хай нав≥ть це мудр≥ канони? Ѕунт≥вний дух п≥дкреслюЇ: сл≥д. “≥льки що вище за Ќебо?

Ќародне мистецтво т≥сно повТ¤зане з побутовою культурою, з нац≥ональною психолог≥Їю; воно етн≥чне в найкращому значенн≥ цього слова. «в≥дси випливаЇ ще одна його риса Ц неп≥ддатлив≥сть чужим впливам. ≤кона на скл≥ становить вин¤ток: матер≥ал ≥ техн≥ка малюванн¤ на скл≥ запозичен≥ в ”крањну з крањн ÷ентральноњ ™вропи. јле ¤к перетворено це мистецтво в руках украњнських народних майстр≥в?

« розважально-побутовоњ картинки в Ѕавар≥њ, „ех≥њ, —ловаччини, ѕольщ≥ наш≥ мал¤ри зробили ≥кону, тобто традиц≥йний фактор рел≥г≥йного вихованн¤ на р≥вн≥ родини Ц за допомогою засоб≥в традиц≥йного ≥кономал¤рства.

¬елике розмањтт¤ манер рег≥ональних ≥ локальних шк≥л св≥дчить, що ≥кона на скл≥ м≥цно прижилас¤ в ”крањн≥ й стала важливим жанром в украњнському народному мистецтв≥.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, зазначимо, що зразки повоЇнного мал¤рства Ц це лише в≥дгом≥н колишнього ун≥кального ремесла, серед ¤кого прочитуютьс¤ окрем≥ авторськ≥ манери, ≥нколи осередкова колективна творч≥сть аматорського типу, певн≥ художньо-естетичн≥ етапи того ≥ншого пер≥оду.

√уцульський живопис на скл≥ виступаЇ ¤скравою стор≥нкою образотворчого фольклору, що жививс¤ ≥ вир≥в на багатих мистецьких традиц≥¤х минули в≥к≥в. ” малюванн≥ на скл≥ в≥дбилис¤ естетичн≥ смаки народу, реал≥њ побуту, соц≥альн≥ мотиви, розум≥нн¤ ¤вищ навколишнього св≥ту. “ут орган≥чно поЇдналис¤ реальне з ≥рреальним, казкове ≥ правдиве, земне ≥ фантастичне.

«ап≥зн≥ле досл≥дженн¤ науковц¤ми мал¤рства на скл≥ не т≥льки не √уцульщин≥, але й на ”крањн≥ в ц≥лому не дало доброго п≥дірунт¤ дл¤ подальшого розвитку цього ремесла.

—ьогодн≥ приходимо до нового розум≥нн¤ багатьох проблем, зокрема ≥ у сфер≥ народного мистецтва. ћусимо вчитис¤ у наших сус≥д≥в за кордоном, де УнањвнеФ мистецтво ц≥нитьс¤ ¤к про¤в нац≥ональних рис ≥ високоњ культури, хоч ≥ належить воно б≥льше аматорам, н≥ж профес≥оналам.

1	2	3	4

Ќазва: ћал¤рство на скл≥ та ≥конопис на √уцульщин≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2035 прочитано)