ќбразотворче мистецтво > Ќародний од¤г

Ќародний од¤г

¬ступ

”крањнське народне ≥ профес≥йне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого визнанн¤ у наш≥й крањн≥ та за кордоном. ” його предков≥чних образах, зручних утил≥тарних формах ≥ динам≥чних образах орнаменту м≥ст¤тьс¤ символи втаЇмниченоњ, чар≥вноњ природи, складн≥ перипет≥њ нашоњ ≥стор≥њ, особливост≥ побуту, доброта ≥ щедр≥сть душ≥ украњнського народу.

—ьогодн≥ декоративно-прикладне мистецтво Ї важлив≥шою складовою частиною системи художньоњ осв≥ти. ѕост≥йно зростаЇ всезагальний ≥нтерес до нього. ¬≥дкриваютьс¤ нов≥ факультети ≥ в≥дд≥ленн¤ у вищих ≥ середн≥х педагог≥чних та художн≥х закладах, орган≥зовуютьс¤ курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ з питань народного мистецтва ≥ народознавства.

” всезагальн≥й народн≥й культур≥ важливу роль в≥д≥граЇ декоративне мистецтво - широка галузь мистецтва, ¤ка художньо-естетично формуЇ матер≥альне середовище, створене людиною. ƒо нього належать так≥ види: декоративно-прикладне, монументально-декоративне, оформлювальне, театрально-декорац≥йне тощо.

ћ≥ж названими видами декоративного мистецтва ≥снують т≥сн≥ взаЇмозв'¤зки та взаЇмовпливи. «'¤суванн¤ художньоњ специф≥ки кожного з них неможливе без вивченн¤ конкретних пер≥од≥в ≥стор≥њ людства. Ќайчаст≥ше дл¤ визначенн¤ сут≥ декоративно-прикладного мистецтва вживаЇтьс¤ назва - народне мистецтво. Ѕо декоративно-прикладне мистецтво - це мистецтво широких мас. ¬оно виникло в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥ народу ≥ нерозривно пов'¤зане з його житт¤м ≥ побутом.

Ќародне декоративно-прикладне мистецтво - одна ≥з форм сусп≥льноњ св≥домост≥ ≥ сусп≥льноњ д≥¤льност≥. ¬оно зародилось у перв≥сному сусп≥льств≥, коли людина жила в умовах родового ладу,а засоби дл¤ ≥снуванн¤ добувала прим≥тивними знар¤дд¤ми. “од≥ вс¤ д≥¤льн≥сть могла бути т≥льки колективною. ¬≥дсутн≥сть складних трудових операц≥й призводила до того, що вс≥ члени колективу мали одн≥ й т≥ ж обов'¤зки, опановували одн≥ й т≥ ж трудов≥ навички. –озпод≥л прац≥ проходив таким чином: прац¤ чолов≥к≥в (мисливство) ≥ прац¤ ж≥нок (приготуванн¤ њж≥, виготовленн¤ од¤гу, веденн¤ домашнього господарства). —п≥льна прац¤ зумовлена сп≥льною власн≥стю на знар¤дд¤ прац≥, землю, продукти колективного виробництва. ћайновоњ нер≥вност≥ ще не було. Ќародне мистецтво створювалось у сфер≥ колективного матер≥ального домашнього виробництва. ” ньому в≥дбивалис¤ риси перв≥сноњ сводомост≥ людини, м≥фолог≥чний характер сп≥лкуванн¤ з природою. «нар¤дд¤ прац≥, збро¤, од¤г, житло повинн≥ були передус≥м бути зручними, маг≥чними, щоб н≥що, н≥¤к≥ ворож≥ сили не перешкоджали людин≥ жити ≥ працювати.

Ќародне декоративно-прикладне мистецтво живе на основ≥ спадковост≥ традиц≥й ≥ розвивалось в ≥сторичн≥й посл≥довност≥ ¤к колективна художн¤ д≥¤льн≥сть. ¬оно маЇ глибинн≥ зв'¤зки з ≥сторичним минулим. Ќ≥коли не розриваЇ ланцюжка локальних ≥ загальних закон≥в, ¤к≥ передаютьс¤ ≥з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, збагачуютьс¤ новими елементами.

Ќародн≥ художн≥ промисли - одна з ≥сторично зумовлених орган≥зац≥йних форм народного декоративно-прикладного мистецтва, ¤ка ¤вл¤Ї собою товарне виготовленн¤ художн≥х вироб≥в при обов'¤зковому застосуванн≥ творчоњ ручноњ прац≥.

—учасн≥ народн≥ художн≥ промисли ”крањни - п≥дприЇмства, неоднор≥дн≥ за своЇю орган≥зац≥йно-економ≥чною структурою, типами виробництва. ÷е об'Їднанн¤, фабрики, комб≥нати, д≥льниц≥, цехи, кооперативи, асоц≥ац≥њ. ¬они п≥дпор¤дкован≥ ’удожньому фонду ”крањни, м≥н≥стерствам. —творюютьс¤ нов≥ п≥дприЇмства, п≥дпор¤дкован≥ ”крхудожпрому. ” систем≥ ”крхудожпрому Ї виробничо-художн≥ об'Їднанн¤, фабрики художн≥х вироб≥в та торговельна мережа.

—ьогодн≥ декоративно-прикладне мистецтво розгл¤даЇтьс¤ ¤к важлива художн¤ ц≥нн≥сть, що виконуЇ численн≥ функц≥њ - п≥знавальну, комун≥кац≥йну, естетичну та ≥н.

∆итт¤ п≥дтверджуЇ, що декоративно-прикладне мистецтво забагачуЇтьс¤ новими аспектами ф≥лософсько-естетичного звучанн¤, його зм≥стовна краса потр≥бна людин≥, в наш час зростаЇ його художньо-культурна ц≥нн≥сть.

ƒекоративно-прикладне мистецтво - предметно-духовний св≥т людини - включаЇ в себе численн≥ види художньоњ практики. ÷е плет≥нн¤ ≥ тканн¤, розпис ≥ вишивка, р≥зьбленн¤ ≥ виточуванн¤ тощо. ќдн≥ види - керам≥ка, обробка к≥стки ≥ каменю, плет≥нн¤ - виникли на зор≥ людськоњ цив≥л≥зац≥њ, ≥нш≥ - молод≥: мереживо, гобелен, вироби з б≥серу, витинанки з паперу.

“кацтво - один з найдавн≥ших ≥ найважлив≥ших елемент≥в нац≥ональноњ культури ”крањни. ’удожнЇ ткацтво - це ручне або машинне виготовленн¤ тканин на ткацькому верстат≥. “кацьке виробництво об'ЇднуЇ п≥дготовку сировини, пр¤д≥нн¤ ниток, виготовленн¤ з них тканин ≥ заключну обробку: виб≥люванн¤, фарбуванн¤, ворсуванн¤, вибиванн¤ тощо.

 илимарство в≥доме з предавн≥х час≥в ≥ маЇ свою ≥стор≥ю. ¬оно було поширене ≥ в крањнах —ходу, ≥ в —тародавньому –им≥, ≥ в  ињвськ≥й –ус≥.

 илими - це ун≥кальн≥ твори, в ¤ких ви¤влен≥ висока культура техн≥чного виконанн¤, орнаментальне, композиц≥йне, колористичне багатство.  илим ткали з овечоњ вовни.

 илимарство - це виготовленн¤ килим≥в, а також килимових вироб≥в (гобелен≥в, дор≥жок, килимових покритт≥в) ручним або машинним способом. ¬ажливе значенн¤ мають доб≥р ≥ ¤к≥сть сировини (волокон), в≥дпов≥дна п≥дготовка пр¤ж≥, пр¤д≥нн¤ ниток, њх фарбуванн¤, техн≥ка тканн¤, принципи орнаментально-композиц≥йного розв'¤занн¤ ≥ к≥нцева обробка вироб≥в: зарубленн¤, в'¤занн¤ торок≥в, вир≥внюванн¤, вич≥суванн¤.

¬ишивка - найпоширен≥ший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображенн¤ на тканинах, шк≥р≥, ???, виконане р≥зними ручними або машинними швами. ƒивовижне багатство художньо-емоц≥йних р≥шень украњнськоњ народноњ вишивки зумовлене р≥знотипов≥стю матер≥ал≥в, техн≥к виконанн¤ орнамент≥в, композиц≥й, колориту, ¤к≥ мають численн≥ локальн≥ особливост≥. ’удожнЇ обдаруванн¤ украњнського народу, вершини його мистецького хисту в повну силу ви¤влен≥ у вишитих творах. ЌемаЇ меж розмањттю њхн≥х художньо-виражальних засоб≥в.

¬'¤занн¤ - попул¤рний вид украњнського домашнього зан¤тт¤, ¤кий пол¤гаЇ в виготовленн≥ суц≥льного полотна або окремих вироб≥в перепл≥танн¤м нитки у вигл¤д≥ петель.

ћереживо - один ≥з попул¤рних вид≥в народного декоративного мистецтва; ажурн≥. —≥тчаст≥, декоративн≥ вироби з лл¤них, шовкових, бавовн¤них, металевих та ≥нших ниток. ћереживо виготовл¤Їтьс¤ дл¤ оздобленн¤ од¤гу, прикрашенн¤ тканин ≥нтер'Їрного призначенн¤.

¬иб≥йка, розпис (вибиванка, наб≥ка, друкованиц¤, мальованка, димка, синильниц¤) - це тканини з в≥зерунками, нанесеними за допомогою р≥зьблених дощок (форм, печатко, стемп≥в); декоруванн¤ тканин, коли орнамент утворюЇтьс¤ не в процес≥ тканн¤, а наноситьс¤ на готову тканину, друкуЇтьс¤. ƒосл≥дники виб≥йники часто називають њњ народною граф≥кою. ¬≥дм≥нн≥сть назв обгрунтовуЇтьс¤ р≥зними техн≥ками вибиванн¤ узор≥в, пер≥одами виготовленн¤ та побутуванн¤ в окремих рег≥онах ”крањни.

’удожн¤ обробка шк≥ри - цей вид декоративно-прикладного мистецтва з специф≥чними прийомами формоутворенн¤ й оздобленн¤м утворюЇ чимало естетично-досконалих побутових речей: взутт¤, од¤гу ≥ т.д. ќсновним матер≥алом Ї натуральна шк≥ра, а з ’’ ст. - штучна.

≤стор≥¤ народноњ керам≥ки. ”своЇнн¤ людиною глини - першого пластичного ≥ пор≥вн¤но твердого матер≥алу дл¤ виготовленн¤ посуду та маг≥чно-ритуальних ф≥гурок - припадаЇ на епоху палеол≥ту. Ќа територ≥њ ”крањни найдавн≥ш≥ археолог≥чн≥ матер≥али (епоха неол≥ту) засв≥дчують поширенн¤ випаленого керам≥чного посуду двох стельових в≥дм≥н.

’удожнЇ плет≥нн¤ - це вид декоративно-прикладного мистецтва, що означаЇ процес виготовленн¤ твор≥в, вироб≥в з природних рослинних матер≥ал≥в. ѕлетен≥ вироби в≥дом≥ з епохи, де њх випл≥тали ¤к м≥сткост≥ дл¤ збер≥ганн¤ зерна.

—уц≥льне плет≥нн¤ - це переплетенн¤ навхрест вертикальних каркасних плот≥в з горизонтальними стр≥чками. ¬≥зерунчасте плет≥нн¤ в≥дзначаЇтьс¤ приваблив≥стю поверхн≥х вироб≥в. јжурне плет≥нн¤ ориг≥нальне за структурою та фактурою поверхн≥.

ѕисанкарство. –озпис писанок маЇ стародавнЇ ¤зичницьке кор≥нн¤, характеризуЇтьс¤ вишуканими символ≥чними орнаментальними мотивами, геометричними, рослинними, антропоморфними, ¤к≥ ч≥тко п≥дпор¤дковуютьс¤ сферичн≥й форм≥ ¤йц¤.

¬итинанка. ”крањнськ≥ народн≥ паперов≥ витинанки ¤к прикраси с≥льських хат з'¤вл¤ютьс¤ в середин≥ ’≤’ ст. ќрнамент традиц≥йних витинанок - це геометричний ≥ рослинний, трапл¤ютьс¤ також антропоморфний та зооморф≥чн≥ ф≥гурки.

–озд≥л ≤.

1.1.≤стор≥¤ розвитку народного од¤гу.

 омплекси украњнського народного од¤гу формувалис¤ впродовж стол≥ть. ¬они най¤срав≥ше ви¤вл¤ють особливост≥ р≥зних етнограф≥чних груп ≥ водночас це важливе етнограф≥чне джерело дл¤ вивченн¤ етногенезу украњнського народу.

” давньоруських письмових джерелах св≥дченн¤ про од¤г зустр≥чаЇмо в л≥тописах. Ќаприклад, у √алицько-¬олинському л≥топис≥ описуЇтьс¤ костюм кн¤з¤ ¬олодимира ¬асильовича. ” письмових пам'¤тках, що належать до ’≤≤-’≤≤≤ ст., в поем≥ "—лово о полку ≤горев≥м" подаютьс¤ згадки про окрем≥ елементи од¤гу цього пер≥оду.

„имало в≥домостей про од¤г р≥зних сусп≥льних верств стародавньоњ –ус≥ Ї ≥ в "—лов≥ ƒанињла «аточника" та ≥нших письмових джерелах.

ўе б≥льше значенн¤ дл¤ вивченн¤ народного од¤гу мають ≥конограф≥чн≥ джерела ( м≥н≥атюри, фрески, мозањка). ѕро де¤к≥ компоненти давнього украњнського од¤гу можна судити з ≥люстрац≥й. –адз≥в≥лл≥вського або  ен≥нгсберзького л≥тописного зводу, доведеного до 1206 р. ” ньому вм≥щуЇтьс¤ 617 м≥н≥атюр.

Ѕагатий матер≥ал заф≥ксований на фресках ≥ мозањчних наст≥нних зображенн¤х —оф≥йського собору в  иЇв≥. Ќа них, кр≥м од¤гу ярослава ћудрого та його с≥м'њ, зображений од¤г скоморох≥в, музикант≥в, мисливц≥в.

1	2	3	4

Ќазва: Ќародний од¤г
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1672 прочитано)