ќбразотворче мистецтво > –енесансне мистецтво ”крањни

–енесансне мистецтво ”крањни

 оли п≥сл¤ занепаду  ињвськоњ –ус≥ та √алицько-¬олинського кн¤≠з≥вства, ”крањна була под≥лена м≥ж ¬еликим кн¤з≥вством Ћитовським та ѕольщею, в арх≥тектур≥ та образотворчому мистецтв≥ продовжували збер≥гатись традиц≥њ, мистецьк≥ форми, прийоми попередньоњ епохи. ¬≥рн≥сть давньоукрањнським мистецьким традиц≥¤м була одним з способ≥в збереженн¤ нац≥ональноњ самототожност≥, самобутност≥. “им б≥льше, що численн≥ наб≥ги татар, складна пол≥тична обстановка, в≥дносно слабий економ≥чний розвиток спри¤ли певному традиц≥она≠л≥змов≥, скор≥ше збереженню набутого, ан≥ж новац≥¤м. ≤ в той час, коли в ™вроп≥ розвиваЇтьс¤ гуман≥стичне мистецтво ¬≥дродженн¤, в арх≥тектур≥, образотворчому мистецтв≥ ”крањни панують давньоруськ≥, в≥зант≥йськ≥, готичн≥ традиц≥њ, канони. јле поступово в ”крањну проникають ≥ поширюютьс¤ впливи Ївропейського ренесансу ¤к в галуз≥ арх≥тектури, так ≥ образотворчого мистецтва.

Ќайб≥льш активно в цей час ведетьс¤ буд≥вництво оборонних споруд. « метою захисту в≥д наб≥г≥в татар перебудовуютьс¤ стар≥ ≥ виникають нов≥ фортец≥, при спорудженн≥ ¤ких використовують найсу≠часн≥ш≥ дос¤гненн¤ Ївропейськоњ оборонноњ арх≥тектури. ƒерев'¤н≥ укр≥пленн¤ повн≥стю зм≥нюютьс¤ мурованими та цегл¤ними. Ќадбу≠дован≥ були ст≥ни та веж≥ Ћуцького замку, зб≥льшений, доповнений системою земл¤них вал≥в з баст≥онами ’отинський замок, повн≥стю побудований в каменю  ременецький. ћогутн≥стю, неприступн≥стю вражав Ќевицький замок, розташований на гор≥ над р≥чкою ”ж («акар≠патт¤). ¬ комплекс укр≥плень входили корпуси, рови, вали, мурован≥ оборонн≥ ст≥ни з вежами, амбразури ¤ких витесан≥ з кам'¤них брил. ¬ XV ст. була завершена найб≥льш потужна оборонна споруда на ”крањн≥ - фортец¤ у Ѕ≥лгород-ƒн≥стровському, що нараховувала 20 веж. ƒовжина ст≥н фортец≥ - 2км при висот≥ до 7 метр≥в та товщин≥ до 5 метр≥в. ўе б≥льшим по довжин≥ оборонних систем був  ам'¤нець-ѕод≥льський замок -4,5км. ÷¤ неприступна фортец¤ височить над р≥чкою —мотрич ≥ дос≥ вражаЇ ¤к функц≥ональн≥стю, так ≥ своЇю мистецькою довершен≥стю, зв'¤зком з рельЇфом м≥сцевост≥. ¬ 2-≥й пол. ’”≤-’”» ст. будуютьс¤ могутн≥ фортец≥, замки майже в ус≥х тогочасних м≥стах ”крањни, магнатських маЇтках. ¬иразний оборонний характер в цей час мають ≥ культов≥ споруди  ласичним прикладом можуть служити —в¤тогорський монастир у «имному на ¬олин≥, монастир-фортец¤ у ћ≥жг≥р'њ, церква у —утк≥вц¤х та ≥н јктивне буд≥вництво оборонних споруд спри¤ло поширенню на ”крањн≥ мистецтва мурованоњ арх≥тектури. ¬ буд≥вництв≥ фортець приймали участь ≥ноземн≥ майстри, ¤ки приносили не лише р≥зн≥ суто фортиф≥кац≥йн≥ новац≥њ, але й нов≥, ренесансн≥ арх≥тектурн≥ форми. ќсобливо ц¤ тенденц≥¤ посилилась в ’”-’”≤ ст., коли р¤д фортець починають об'Їднувати функц≥њ фортец≥ та палацу. якщо в середньов≥чч¤ вс≥ споруди, в тому числ≥ ≥ житлов≥, повн≥стю п≥дкор¤лись потребам оборони, то дл¤ –енесансу, з його увагою до людини, њњ потреб, з розвитком ренесансноњ св≥тськоњ придворноњ культури, з'¤вл¤Їтьс¤ прагненн¤ поЇднати оборонн≥ ≥ палацов≥ функц≥њ зам≥ ≤в. "ќборонн≥ споруди, ¤к камертони, першими в≥дчувають прогресивн≥ ¤вища, ≥ в њх арх≥тектур≥ з'¤вл¤ютьс¤ форми, що зменшують сувор≥сть та гр≥зну неприступн≥сть замк≥в, фортець „имало замкових комплекс≥в набирають вигл¤ду розк≥шних палац≥в, а зовн≥шн≥ оборонн≥ ст≥ни вдосконалюютьс¤, видозм≥нюютьс¤ стр≥ль≠ниц≥, з'¤вл¤ютьс¤ елементи декору. Ѕуд≥вл≥ на територ≥њ замкових комплекс≥в, ≥ передус≥м житлов≥, втрачають оборонне значенн¤, в≥конн≥ отвори набувають б≥льших розм≥р≥в, њх прикрашають б≥локам≥нною р≥зьбою, орнаментами". ’арактерними прикладами таких замк≥в-палац≥в можуть служити ќлеський, ∆овк≥вський, «олоч≥вський замки. Ќавколо них розташовувались парки, прикрашен≥ скульптурою. ћожна згадати ≥ замок ¬ишневецького в Ћубнах, ¤кий не збер≥гс¤ до нашого часу та р¤д ≥нших. ¬ мирн≥ часи вони були розк≥шними магнатськими резиденц≥¤ми, де в≥дбувались бучн≥ придворн≥ св¤та, бенкети, а в час в≥йн, ¤кими були так багат≥ XVI та XVII ст., перетворювались у неприступн≥ фортец≥.

ѕоступово в≥¤нн¤ –енесансу переходили ≥ в м≥ську арх≥тектуру, ¤к культову, так ≥ цив≥льну. ÷ьому спри¤ли ¤к ≥ жвав≥ торг≥вельн≥ стосун≠ки -"украњнських м≥ст, особливо Ћьвова, з м≥стами ≤тал≥њ, Ќ≥меччини,

ѕольщ≥, так ≥ навчанн¤ молод≥ у ≥тал≥йських ун≥верситетах, де вони сприймали не лише ренесансн≥ ≥дењ, але й мистецьк≥ уподобанн¤; запрошенн¤ ≥ноземних майстр≥в до украњнських м≥ст. ” 1527 роц≥ велика пожежа знищила майже весь Ћьв≥в ≥ в≥дбудовувавс¤ вже в≥н в новому, ренесансному стил≥. «ам≥сть стр≥мких, загострених, спр¤мова≠них до неба готичних форм утверджуютьс¤ зр≥вноважен≥, впор¤дкован≥ композиц≥њ з спок≥йними, лог≥чно продуманими ≥ чистими формами, сприйн¤тими в≥д античноњ арх≥тектури. ѕров≥дну роль в арх≥тектур≥ 2-≠оњ пол. XVI ст. у Ћьвов≥ в≥д≥грають ≥тал≥йськ≥ арх≥тектори ѕетро Ѕарбон, ѕаоло ƒом≥н≥ч≥, ¤кого у Ћьвов≥ називали ѕавлом –имл¤нином, ѕетро ≤тал≥Їць та ≥н. ѕрацювали у Ћьвов≥ також н≥мецьк≥, польськ≥ арх≥тектори, ¤к ≥ м≥сцев≥ майстри. ¬ ц≥лому в арх≥тектур≥ Ћьвова 2-оњ пол. XV- 1-оњ пол. XVII ст. виразно простежуютьс¤ дв≥ тенденц≥њ. ќдна, представлена в будинках патриц≥ату, католицьких храмах, каплиц¤х сл≥дуванн¤ формам, традиц≥¤м ≥тал≥йського та ѕ≥вн≥чного –енесансу, поширенн¤ арх≥тектури Ївропейського –енесансу на ”крањну ƒруга, представлена в православних храмах - синтез давньоруських га ренесансних арх≥тектурних форм. —аме ц¤ друга тенденц≥¤ започаткувала виникненн¤ нового суто украњнського стилю, ¤кий гармон≥йно поЇднаЇ традиц≥њ украњнськоњ арх≥тектури з дос¤гненн¤ми Ївропейськоњ ≥ дос¤гне величного розкв≥ту в стил≥ украњнського бароко. јле не можна сказати, що суто ренесансний напр¤мок в арх≥тектур≥ Ћьвова був в≥дгороджений в≥д м≥сцевих вплив≥в ≥ традиц≥й. ¬ скульптурному декор≥, арх≥тектурних формах палац≥в патриц≥њв, ≥ католицьких храм≥в в≥дчуваЇтьс¤ вплив ¤к традиц≥й украњнськоњ орнаментики, так ≥ арх≥тектурних форм.

—аме за проектами ѕавла –имл¤нина збудовано так≥ перлини ренесансного Ћьвова, ¤к монастир ≥ костел бенедиктинок, каплиц¤  амп≥ан≥в, костел ≥ монастир бернардин≥в.  остел бенедиктинок невеликий, з вузькими ст≥нами-бойниц¤ми, могутн≥ми контрфорсами нагадуЇ костели-фортец≥ XV ст. ƒо нього примикаЇ квадратна вежа, лакон≥чна ≥ монументальна, типово ренесансних форм. "¬низу - портал з нап≥вциркульною аркою, вище - така ж н≥ша з скульптурою, ще вище - в≥кно т≥Їњ ж форми. ясна ритм≥ка членувань, однотипна обробка н≥ш ≥ в≥конних отвор≥в п≥дкреслюють ц≥льн≥сть арх≥тектурного образу «авершуЇ споруду фриз типово ренесансних форм ≥ чудовий атт≥к, що нагадуЇ кам'¤ну р≥зьблену корону. Ќа кожн≥й його сторон≥, пише √. ќстровський, - скульптура, обрамлена волютами, кути в≥дм≥чен≥ енерг≥йними акцентами л≥пних прикрас" ћонастирський будинок мав по фасаду в≥дкриту лодж≥ю, утворювали три арки, м≥ж ¤кими сто¤ли статуњ. —поруди монастир¤ бенедиктинок утворюють куточок ренесансного Ћьвова, н≥би перенесений з ѕ≥вн≥чноњ ≤тал≥њ.  остел бернардин≥в ближче за стилем до споруд ѕ≥вн≥чного –енесансу -плавн≥, хвил¤ст≥ л≥н≥њ головного фасаду, динам≥чн≥ статуњ св¤тих. ÷е можна по¤снити ¤к ≥ участю у буд≥вництв≥ костелу вроцлавського арх≥тектора јндреаса Ѕемера, так ≥ особливою увагою ѕавла –имл¤нина до м≥сцевих арх≥тектурних традиц≥й, до смак≥в ≥ вимог замовник≥в. ¬ одн≥й з найсвоЇр≥дн≥ших споруд л≥в≥вського ренесансу, ”спенськ≥й церкв≥, ¤ку будував той же ѕавло –имл¤нин, виразно простежуЇтьс¤ синтез ренесансних ≥ давньоруських арх≥тектурних стил≥в, ¤к≥ створюють ц≥л≥сну ≥ естетично досконалу Їдн≥сть. јле ансамбль ”спенськоњ церкви заслуговуЇ на особливу увагу.

¬ ансамбль вход¤ть сама церква, вежа  орн¤кта ≥ каплиц¤ “рьох св¤тител≥в. ÷ерквою оп≥кувалось славетне Ћьв≥вське —тавроп≥г≥йське братство. ѕ≥сл¤ пожеж≥ братство в 1591 р. стало будувати нову церкву. јвтором проекту був ѕавло –имл¤нин, ¤кий також керував буд≥вельними роботами, п≥зн≥ше до нього приЇднавс¤ також в≥домий льв≥вський арх≥тектор ¬ойцех  ап≥нос, а завершив буд≥вництво јмврос≥й ѕрих≥льний. јле авторство повн≥стю належить ѕавлу –имл¤нину. ÷ерква Ї зразком вдалого синтезу ренесансних ≥ украњнських арх≥тектурних форм. ¬ основ≥ ”спенськоњ церкви лежить характерна дл¤ украњнськоњ культовоњ арх≥тектури композиц≥¤ трьохбанноњ церкви, видовженоњ, з розташуванн¤м бань по одн≥й ос≥. ¬ той же час тосканськ≥ п≥л¤стри, фриз з скульптурними барельЇфними зображенн¤ми п≥д бан¤ми характерн≥ дл¤ ≥тал≥йського ренесансу. ѕевна сувор≥сть, монументальн≥сть ≥ водночас чистота ≥ ¤сн≥сть арх≥тектурних форм ≥ л≥н≥й надають ”спенськ≥й церкв≥ особливоњ г≥дност≥ ≥ краси. ѕоруч церкви стоњть вежа, побудована на кошти багатого грецького купц¤  ост¤нтина  орн¤кта, члена —та роп≥г≥йського братства, в 1572-1578 рр. арх≥тектором ѕетром Ѕарбоном ≥ ще молодим тод≥ ѕавлом –имл¤нином. "¬ежа стоњть окремо поб≥ч церкви, на квадратн≥й основ≥. !њ висота з шоломом 60,15 м., з хрестом - 65,85 м. ѕобудована ц≥лком з тесаного каменю, под≥лена на поверхи, в≥дд≥лен≥ гзимсами, кожний поверх розд≥лений на дв≥ аркади. Ќа гор≥шн≥м поверс≥ - галерењ, шолом зак≥нчуЇтьс¤ вежечкою, при н≥м чотири кручен≥ п≥рам≥дки. «навц≥ вважають цю вежу, - п≥дкреслюЇ ≤.  рип'¤кевич, - найгарн≥шою церковною вежею у Ћьвов≥ ≥ далеко поза Ћьвовом."  аплиц¤ “рьох св¤тител≥в побудована в 1584-1591 р арх≥тектором јндр≥Їм ѕ≥дл≥сним ¤к усипальниц¤ роду  орн¤кт≥в. ƒо побудови ”спенськоњ церкви в 1591-1629 рр., виконувала роль церкви. ѕо форм≥ ц¤ мурована каплиц¤ нагадуЇ трьохзрубн≥ дерев'¤н≥ украњнськ≥ храми  арпат, ¤к ≥ по форм≥ бань, так ≥ по багатому р≥зьбленню порталу. ¬ ц≥лому ансамбль ”спенськоњ церкви вважаЇтьс¤ по праву шедевром не т≥льки украњнського, але й в ц≥лому ренесансного Ївропейського буд≥вництва XVI - поч. XVII ст.

1	2	3

Ќазва: –енесансне мистецтво ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2167 прочитано)