ќбразотворче мистецтво > —альвадор ƒал≥

—альвадор ƒал≥

«м≥ст

1. ¬ступ

2. « ≥стор≥њ ≥ перед≥стор≥њ сюрреал≥зму

3. —юрреал≥зм ≥ фрейдизм

4. —юрреал≥зм ≥ н≥цшеанство

5. —юрреал≥зм —альвадору ƒал≥

6. ¬исновок

7. —писок використаноњ л≥тератури

¬ступ

—альвадор ƒал≥ - "король сюрреал≥зму" став в≥домий у наш≥й крањн≥ в≥дносно недавно. —он ≥ у¤ва, маренн¤ ≥ д≥йсн≥сть перем≥шан≥ ≥ нерозр≥знен≥, так що не зрозум≥ти, де вони сам≥ по соб≥ злилис¤, а де були ув'¤зан≥ м≥ж собою вм≥лою рукою художника. ‘антастичн≥ сюжети, дивовижн≥ галюцинац≥њ, гротеск у сполученн≥ з в≥ртуозною мальовничою техн≥кою - саме це залучаЇ у творах ƒал≥.

Ўвидше за все, маючи справу з цим художником ≥ людиною, треба виходити з того, що буквально усе, що його характеризуЇ (картини, л≥тературн≥ твори, сусп≥льн≥ акц≥њ ≥ нав≥ть життЇв≥ звички) варто було б розум≥ти ¤к сюрреал≥стичну д≥¤льн≥сть. ƒал≥ дуже ц≥л≥сний у вс≥х своњх про¤вах. „итаючи його "ўоденник одного ген≥¤", розум≥Їш, що це не просто щоденник, а щоденник сюрреал≥ста. „итаючи про ƒал≥, про його вит≥вки, що шокують публ≥ку, розум≥Їш, що ≥ все його житт¤ було житт¤м сюрреал≥ста. якщо в≥рити його "ўоденнику", в≥н нав≥ть хот≥в перетворити шматок реального св≥ту у своњй каталонськ≥й резиденц≥њ в подобу своЇњ сюрреал≥стичноњ картини, зас≥¤вши берег безл≥ччю слон¤чих череп≥в, спец≥ально виписаних дл¤ ц≥Їњ мети з троп≥чних крањн.

Ќа думку ј.якимовича (1), "сюрреал≥зм, д≥йсно, Ї не плин у мистецтв≥, а саме тип мисленн¤, спос≥б взаЇмод≥њ з≥ св≥том ≥, отже, стиль житт¤. —юрреал≥зм прагнув по-новому поставити ≥ вир≥шити кор≥нн≥ питанн¤ бутт¤ ≥ екз≥стенц≥њ людини, на менше в≥н не погоджувавс¤".

“ому, щоб зрозум≥ти й осмислити творч≥сть ≥ особист≥сть —альвадору ƒал≥, необх≥дно, хоча б загалом, познайомитис¤ з тим, що ховаЇтьс¤ за назвою сюрреал≥зм.

« ≥стор≥њ ≥ перед≥стор≥њ сюрреал≥зму.

—юрреал≥зм (2) (в≥д французького surrealisme - буквально зверхреал≥зм) - модерн≥стський напр¤мок у мистецтв≥ ’’ стол≥тт¤, що проголосив джерелом мистецтва сферу п≥дсв≥домост≥ (≥нстинкти, сновид≥нн¤, галюцинац≥њ), а його методом розривши лог≥чних зв'¤зк≥в, зам≥нених суб'Їктивними асоц≥ац≥¤ми. √оловними рисами сюрреал≥зму Ї протиприродн≥сть сполученн¤, що л¤каЇ, предмет≥в ≥ ¤вищ, ¤ким надаЇтьс¤ видима в≥рог≥дн≥сть.

—юрреал≥зм виник у ѕариж≥ в 20-х роках. ” цей час навколо письменника ≥ теоретика мистецтва јндре Ѕретона групуЇтьс¤ р¤д однодумц≥в - це художники ∆ан јрп, ћакс ≈рнст, л≥тератори ≥ поети Ц Ћуњ јрагон, ѕоль ≈люар, ѕилип —упо й ≥н. ¬они не просто створювали новий стиль у мистецтв≥ ≥ л≥тератур≥, вони, у першу чергу, прагнули переробити св≥т ≥ зм≥нити житт¤. ¬они були упевнен≥ в т≥м, що несв≥доме ≥ нерозумний початок уособлюЇ собою ту вищу ≥стину, що повинна бути затверджена на земл≥. —воњ збори ц≥ люди називали терм≥ном sommeils - що означаЇ "сни на¤ву". ѕ≥д час своњх "сн≥в на¤ву" сюрреал≥сти (¤к вони себе назвали, запозичивши слово в √≥йома јппол≥нера) займалис¤ дивними речами - вони грали. ѓх ц≥кавили випадков≥ ≥ несв≥дом≥ смислов≥ сполученн¤, що виникають у ход≥ ≥гор типу "буриме": вони по черз≥ складали фразу, н≥чого не знаючи про частини, написаних ≥ншими учасниками гри. “ак один раз народилас¤ фраза " вишуканий труп буде пити молоде вино". ћетою цих ≥гор було тренуванн¤ в≥дключенн¤ св≥домост≥ ≥ лог≥чних зв'¤зк≥в. ” такий спос≥б з безодн≥ викликалис¤ глибинн≥ п≥дсв≥дом≥ хаотичн≥ сили.

ўо до ƒал≥, так в≥н у цей час (у 1922 р.), в≥с≥мнадц¤ти рок≥в в≥д народженн¤, поступив у ¬ищу школу образотворчих мистецтв у ћадрид≥, здруживс¤ з поетом ‘едер≥ко √арс≥Їю Ћоркою, з великим ≥нтересом студ≥ював прац≥ «иімунда ‘рейда.

“им часом у ѕариж≥ —юрреал≥стична група ј.Ѕретона об'Їдналас¤ з групою художника јндре ћассона, що прагнув створювати картини ≥ малюнки, зв≥льнен≥ в≥д контролю св≥домост≥. ј.ћассон розробл¤в ориг≥нальн≥ прийоми психотехн≥ки, покликан≥ в≥дключити "рац≥о" ≥ черпати образи з≥ сфери п≥дсв≥домого. ” результат≥ цього злитт¤ в 1924 р. з'¤вивс¤ "ѕерший ман≥фест сюрреал≥зму", написаний јндре Ѕретоном ≥ переведений на вс≥ Ївропейськ≥ мови, був також заснований журнал "—юрреал≥стична революц≥¤" ("La Revolution surrealiste"). « цього часу сюрреал≥зм став д≥йсно ≥нтернац≥ональним рухом, що про¤вивс¤ в живопис≥, скульптур≥, л≥тератур≥ , театр≥, к≥номистецтв≥. ƒес¤тил≥тт¤ з 1925 р. (перша загальна виставка сюрреал≥ст≥в) по 1936 р. ("≤нтернац≥ональна сюрреал≥стична виставка" у Ћондон≥ , експозиц≥¤ "‘антастичне мистецтво, дада ≥ сюрреал≥зм" у Ќью-…орку й ≥нш≥) ознаменувалос¤ тр≥умфальним ходом сюрреал≥зму по св≥тових столиц¤х.

ƒо цього часу —.ƒал≥ примкнув до сюрреал≥ст≥в ≥ брав участь у њхн≥х виставках.

” формуванн≥ творчого шл¤ху й особистост≥ ƒал≥ важливе м≥сце займаЇ передуючий сюрреал≥зму плин - дадањзм. ƒадањзм чи мистецтво дада ( це сл≥вце - не то дит¤чий бельк≥т, не то - маренн¤ хворого, не то шаманське заклинанн¤) - це зухвала, епатуюча "антитворч≥сть", що виникла в обстановц≥ жаху ≥ розчаруванн¤ художник≥в перед обличч¤м катастрофи - св≥товоњ в≥йни, Ївропейських революц≥й. ÷е плин у 1916-1918 р. бентежило спок≥й Ўвейцар≥њ, а пот≥м прокотилос¤ по јвстр≥њ, ‘ранц≥њ ≥ Ќ≥меччин≥. ƒадањзм у принцип≥ в≥дкидав ус¤ку позитивну естетичну програму ≥ пропонував "антиестетику". ƒл¤ дадањст≥в ус≥ "розумне, добре, в≥чне" потерп≥ло крах, св≥т ви¤вивс¤ божев≥льним, п≥длим, ефемерним. ѕрограма дадањст≥в пол¤гала в руйнуванн≥ будь-¤кого стилю, будь-¤коњ естетики за допомогою "божев≥лл¤". √оловним видом д≥¤льност≥ дадањст≥в стало абсурдизоване видовище, войовнича "антихудожн≥сть", що, зокрема, виразилас¤ у використанн≥ предмет≥в фабричного виробництва в художн≥х композиц≥¤х. Ќаприклад, виставка живопису ≥ граф≥ки дадањст≥в у ѕариж≥ в 1921 р. в≥дбувалас¤ в темр¤в≥, гл¤дач≥ при вход≥ обсипалис¤ лайками, улаштовувач≥ виставки н¤вкали, грали в догон¤лки, зр≥дка запалювали с≥рника ≥ т.п. Ѕунт дадањст≥в був недовгим ≥ до середини 20-х рок≥в вичерпав себе. ќднак богемний анарх≥зм дадањст≥в сильно вплинув на ƒал≥ ≥ в≥н став в≥рним продовжувачем њхн≥х скандальних вит≥вок.

ƒадањсти першими поклалис¤ на ¬ипадок ¤к на головний робочий ≥нструмент. ’удожники стали кидати на полотно фарби, надаючи барвист≥й речовин≥ ≥ сил≥ кидка самим утворювати ≥ррац≥ональн≥ конф≥гурац≥њ. —ам творець розгл¤давс¤ при цьому ¤к знар¤дд¤, мар≥онетка ¤кихось св≥тових сил. —юрреал≥стичне в≥дношенн¤ до несв≥домого, до стих≥њ хаосу пр¤мо виростаЇ з дадањстського "пос≥ву". ќднак спр¤мован≥сть творчоњ активност≥ в сюрреал≥ст≥в була ≥ншою : не просто руйн≥вноњ, а творчоњ, але через руйнуванн¤.

ќтже, по-думц≥ ћакса ≈рнста (одного з основоположник≥в сюрреал≥зму) - одним з перших революц≥йних акт≥в сюрреал≥зму було те, що в≥н напол¤гав на чисто пасивн≥й рол≥ так називаного автора в механ≥зм≥ поетичного натхненн¤ ≥ викривав ус≥л¤кий контроль з боку розуму, морал≥ ≥ естетичних розум≥нь. ўоб зв≥льнитис¤ в≥д "контролю розуму" сюрреал≥сти застосовували два види прийом≥в. ÷е були чисто механ≥чн≥ методи "полюванн¤ за випадков≥стю" (наприклад, п≥дкладали п≥д лист папера шорсткуват≥ поверхн≥ ≥ натирали пап≥р сухими фарбами, одержуючи при цьому фантастичн≥ конф≥гурац≥њ, що нагадували зарост≥ фантастичного л≥су - техн≥ка "фроттажа").

¬едуч≥ майстри не могли задовольнитис¤ такими прим≥тивними методами. ¬они домагалис¤ ≥ внутр≥шньоњ, особист≥сноњ ≥ррац≥ональност≥, в≥дключенн¤ розуму на р≥вн≥ псих≥чного житт¤. ƒл¤ цього практикувалис¤ своЇр≥дн≥ форми зорового самог≥пнозу. "«аворожлива" сила, ¤к в≥домо, ви¤вл¤Їтьс¤ при тривалому спостереженн≥ мов полум'¤, руху хмар ≥ т.п.

ѕерех≥д в≥д "механ≥чних" прийом≥в до "псих≥чних" (чи психоанал≥тичним) поступово захопив ус≥х ведучих майстр≥в сюрреал≥зму.

јндре ћассон сформулював три умови несв≥домоњ творчост≥:

1 - зв≥льнити св≥дом≥сть в≥д рац≥ональних зв'¤зк≥в ≥ дос¤гти стану, близького до трансу,

2 - ц≥лком п≥дкоритис¤ неконтрольованим ≥ внерозумним внутр≥шн≥м ≥мпульсам,

3 - працювати по можливост≥ швидко, не затримуючи дл¤ осмисленн¤ зробленого.

ѕ≥д цими рекомендац≥¤ми м≥г би п≥дписатис¤ ≥ —альвадор ƒал≥.

—ам ƒал≥ покладав велик≥ над≥њ на зв≥льн¤ючу силу сну, тому приймавс¤ за полотно в≥дразу ж п≥сл¤ ранкового пробудженн¤, коли мозок ще ц≥лком не зв≥льнивс¤ в≥д образ≥в несв≥домого. ≤нод≥ в≥н уставав серед ноч≥, щоб працювати.

ѕо сут≥ справи, метод ƒал≥ в≥дпов≥даЇ одному з фрейдовських прийом≥в психоанал≥зу: записуванн¤ сновид≥нь ¤комога швидше п≥сл¤ пробудженн¤ (вважаЇтьс¤, що звол≥канн¤ приносить ≥з собою перекручуванн¤ образ≥в сну п≥д впливом св≥домост≥).

ƒл¤ розум≥нн¤ ф≥лософ≥њ сюрреал≥зму ≥ феномена ƒал≥, у

особливост≥, необх≥дно зупинитис¤ на ф≥лософ≥њ несв≥домого, тобто на ≥де¤х «иімунда ‘рейда у в≥дношенн≥ мистецтва.

—юрреал≥зм ≥ фрейдизм

‘рейдистськ≥ погл¤ди наст≥льки були засвоЇн≥ багатьма л≥дерами сюрреал≥зму, що перетворилис¤ в њхн≥й спос≥б мисленн¤. ¬они нав≥ть не згадували про т≥м, з ¤кого джерела уз¤тий той чи ≥нший чи погл¤д п≥дх≥д. “ак, ћакс ≈рнст розвивав свою зорову у¤ву, спогл¤даючи предмети примхливоњ, ≥ррац≥ональноњ форми. “им самим в≥н розум≥Їтьс¤ використовував ради Ћеонардо да ¬≥нч≥ - але, безумовно, вони були сприйн¤т≥ через призму ‘рейда, що по-своЇму ≥нтерпретував цю схильн≥сть до завороженого спогл¤данн¤ розвод≥в на стар≥й чи ст≥н≥ вигадливих скель, що збуджують в у¤в≥ неспод≥ван≥ образи ≥ комб≥нац≥њ. „исто "фрейдистским" методом користавс¤ ≥ ƒал≥, що писав картини в ще не що зовс≥м прокинулос¤ стан≥, перебуваючи хоча б частково у влад≥ сновид≥нн¤, про що вже говорилос¤ ран≥ш.

1	2	3

Ќазва: —альвадор ƒал≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2343 прочитано)