ѕедагог≥ка > Ѕратськ≥ школи ”крањни

Ѕратськ≥ школи ”крањни

¬ ≥стор≥њ нашоњ крањни XVI-XVII ст. були пер≥одом складних економ≥чних перетворень ≥ пол≥тичних под≥й, коли м≥цн≥ла ≥ розвивалась –ос≥йська держава, а на ”крањн≥ точилас¤ боротьба народних мас проти феодального, польсько-шл¤хетського поневоленн¤ ≥ католицизму. ¬извольн≥ сел¤нськ≥ в≥йни п≥д кер≥вництвом Ѕогдана ’мельницького зак≥нчилис¤ великою за своњм ≥сторичним значенн¤м под≥Їю Ц ѕере¤славською радою, ¤ка в с≥чн≥ 1654 року прийн¤ла р≥шенн¤ про воззТЇднанн¤ ”крањни з –ос≥Їю. –≥шенн¤ ѕере¤славськоњ ради знаменувало зд≥йсненн¤ споконв≥чних прагнень та спод≥вань украњнського народу ≥ було поворотним етапом в його ≥сторичному житт≥.

” п≥дготовц≥ цього ≥сторичного акту певну роль в≥д≥грали братства ≥ створенн≥ ними осв≥тн≥ заклади. ѕерше братство у Ћьвов≥ в 1449 роц≥, а пот≥м ≥ в ≥нших м≥стах ≥ селах ”крањни. Ѕратства обТЇднували рем≥сник≥в, сел¤н, запор≥зьких козак≥в, купц≥в ≥ нав≥ть украњнських магнат≥в. Ѕратства створювалис¤ дл¤ боротьби проти польськоњ шл¤хти та ун≥ат≥в, а також проти необмеженоњ влади церковних феодал≥в.

” своњй боротьб≥ братства широко використовували школи, друкарн≥ ≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ Ц Ђћладенческие братстваї. ќсобливу увагу вони прид≥л¤ли створенню шк≥л, серед ¤ких найв≥дом≥шими були: Ћьв≥вська (1586), ¬≥ленська (1592), ћ≥нська (1592), ƒубн≥вська (1604), «амост≥вська (1606), Ѕрестська (1615),  ињвська (1615), Ћуцька (1624), ѕолоцька, ћогил≥вська,  амТ¤нець Ц ѕод≥льська, ¬≥нницька та ≥нш≥. ¬ищ≥ вчител≥ братських шк≥л були авторами п≥дручник≥в, наприклад, Ћаврент≥й «изан≥й написав Ђ√рамматику слов¤нского ¤зикаї (1596), ћелет≥й —мотрицький Ц Ђ√рамматику словенскуюї (1613). ѕро досв≥д роботи братських шк≥л ”крањни знав великий чеський педагог я.ј.  менський.

ƒ≥¤льн≥сть братства мала так≥ напр¤мки: охорона благочест¤ та пор¤дку, благоустр≥й братства ≥ боротьба за нац≥ональну самост≥йн≥сть, охорона православТ¤. ќстанн≥й напр¤мок д≥¤льност≥ братства не вказувавс¤ у статутах ≥з ц≥лком зрозум≥лих причин. ћожливо, це дало прив≥д багатьом досл≥дникам розгл¤дати братства ¤к мирн≥ орган≥зац≥њ. јле в≥домо, що кожен, хто вступав до братства, складав прис¤гу (Ђц≥лували кожен за вс≥х ≥ вс≥ за кожного чесний хрестї) сто¤ти за православну в≥ру Ђдо останньоњ крапл≥ кров≥ї, Ђдо останнього подихуї.

Ѕратськ≥ школи Ц це украњнськ≥ нац≥ональн≥ навчальн≥ заклади в XVI Ц XVIII ст.

¬они почали створюватис¤ у 80 Ц х роках XVI ст.; њх орган≥зовували й утримували церковн≥ братства з метою зм≥цненн¤ православТ¤. ѕершу братську школу заснувало ”спенське братство у Ћьвов≥ (1586). «а њњ зразком створювалис¤ братськ≥ школи в р≥зних м≥стах ”крањни. ¬ перш≥й половин≥ XVII братськ≥ школи засновувалис¤ ≥ в де¤ких селах.

Ѕратськ≥ школи були двох тип≥в: елементарного та п≥двищеного, ¤к≥ докор≥нно в≥др≥зн¤лис¤ в≥д ≥нших ≥снуючих шк≥л, прим≥ром, протестантських, като≠лицьких, православних монастирських та нац≥о≠нальних: Їврейських, в≥рменських тощо. ѕредмети у цих школах викладалис¤ р≥дною мовою, вивчалас¤ антична л≥тература, ф≥лософ≥¤, розвивалис¤ розумов≥ зд≥бност≥ учн≥в, певною м≥рою Ч демократизац≥¤.

—л≥д зазначити, що ≥сторичн≥ св≥дченн¤ про перш≥ навчальн≥ заклади, орган≥зован≥ братствами, обме≠жен≥. ¬≥домо, що шк≥льна к≥мната розм≥щувалась у братському будинку. ¬чител¤, ¤кий виконував обов'¤зки д¤ка та писар¤, обирали на загальних зборах братства. ѕлатню в≥н отримував з прибутк≥в церкви, а також ≥з кошт≥в, що платили батьки за навчанн¤ д≥тей. «а добру роботу вчитель м≥г отримати Ђсв¤тков≥ї Ч 5,5 гроша.

≤нформац≥ю про те, ¤к орган≥зовувавс¤ навчаль≠ний процес знаходимо у —татут≥ Ћьв≥вськоњ братськоњ школи, де визначавс¤ режим навчальноњ д≥¤льност≥ учн≥в, окреслювалос¤ коло њхн≥х обов'¤зк≥в, а також учител≥в, батьк≥в та оп≥кун≥в.

”чн≥в, ¤к правило, д≥лили на три групи: одн≥ вчилис¤ розп≥знавати л≥тери, ≥нш≥ Ч читати ≥. вчити напам'¤ть певний навчальний матер≥ал трет≥ Ч м≥ркувати, по¤снювати прочитане. „итати ≥ писали вчилис¤ слов'¤нською мовою. ”чн≥в нав≥ть знайомили з≥ слов'¤нською нумерац≥Їю.

ƒо зм≥сту осв≥ти у школах першого типу, кр≥м читанн¤ та письма, входила л≥чба, малюванн¤, вивченн¤ катех≥зису, особливе м≥сце займали сп≥ви. Ќавчанн¤-проводили у суботу. як в≥домо, церковний хор складавс¤ з учн≥в. ” де¤ких братських школах, наприклад у  ињвськ≥й, практикувавс¤ багатоголосий сп≥в у 4, б, 8 голос≥в.

” школах запроваджувались елементи класно урочноњ системи навчанн¤, а також р≥зн≥ методи: по¤сненн¤, бес≥да, самост≥йна робота, диспут, взаЇмне навчанн¤. ƒл¤ закр≥пленн¤ навчального матер≥алу широко практикувалось повторенн¤. «а пор¤дком у школ≥, повед≥нкою учн≥в ≥ виконанн¤м домашн≥х завдань стежили вид≥лен≥ на кожний тиждень чергов≥ учн≥. ¬ школ≥ часто бували батьки учн≥в, ¤к≥ допомагали вчител¤м догл¤дати за повед≥нкою д≥тей. ¬≥ддаючи д≥тей до школи, батьки п≥дписували з ректором школи догов≥р, в ¤кому зазначалис¤ обовТ¤зки школи ≥ батьк≥в.

ѕри братських школах ≥снували так зван≥ Ђбрат≠ства младенческиеї, основна мета ¤ких-моральне вихованн¤ юнацтва. —л≥д зазначити, що вс≥ учн≥ братськоњ школи входили до таких молод≥жних братств.

ќсобливе м≥сце в ≥стор≥њ розвитку осв≥ти в ”крањн≥ пос≥даЇ Ћьв≥вське братство. ѕерш≥ в≥домост≥ про нього датуютьс¤ 1463 р. ” 1586 р. братство отрима≠ло окрем≥ права в≥д ант≥ох≥йського патр≥арха »оакима, ¤к≥ були закр≥плен≥ й поширен≥ константинопольським патр≥архом ™рем≥Їм.

ќрган≥зац≥¤ навчального процесу Ћьв≥вськоњ братськоњ школи заф≥ксована у —татут≥, ¤кий став зразком дл¤ ≥нших братських шк≥л.

ќ 9-й ранку розпочиналис¤ зан¤тт¤ вл≥тку, а взимку вчитель сам визначав час початку навчанн¤. ”чень займав м≥сце в клас≥, ¤ке визначалос¤ результатами його усп≥х≥в. якщо хтось ≥з учн≥в не за¤вл¤вс¤ на урок Ч учитель посилав когось ≥з вихованц≥в з'¤сувати причину. Ќавчальний день починавс¤ з молитви, а пот≥м школ¤р≥ в≥дпов≥дали домашнЇ завданн¤ ≥ перев≥р¤лис¤ виконан≥ вдома письмов≥ роботи. ѕ≥сл¤ цього вчитель по¤снював новий матер≥ал ≥ видавав учн¤м завданн¤, щоб вони переписали њх вдома. ≤нод≥ урок проходив у форм≥ бес≥ди чи диспуту. ѕот≥м в≥дпочинок. ƒ≥ти об≥дали ≥ знову поверталис¤ до школи, виконували ≥ перев≥р¤ли домашн≥ завданн¤ один у одного.

—татут передбачав не т≥льки режим навчальноњ д≥¤льност≥ учн≥в, а й регламентував роботу вчител≥в. “ак за повед≥нкою вихованц≥в стежили спец≥ально призначен≥ виховател≥ або старш≥ вихованц≥ школи.

ќсобливоњ уваги, на наш погл¤д, .заслуговують стосунки братськоњ школи ≥ батьк≥в, ¤к≥ були заф≥ксован≥ у статут≥.  оли, батько приводив сина до школи, то п≥дписував угоду з учителем, де зазнача≠лос¤, чого школа маЇ навчити учн¤.  р≥м того, в угод≥ визначались ≥ обов'¤зки батьк≥в чи оп≥ку≠н≥в Ч спри¤ти навчанню та вихованню своЇњ дитини. ”года п≥дписувалась, у присутност≥ двох св≥дк≥в, найчаст≥ше це були сус≥ди. ќбовТ¤зком батьк≥в була перев≥рка домашнього завданн¤.

ƒо школи приймались д≥ти ус≥х стан≥в. ƒ≥т¤м з убогих с≥мей надавалась матер≥альна допомога. ј сироти були п≥д повною оп≥кою братства, ¤ке вимагало в≥д учител≥в своЇњ школи однакового ставленн¤ до вс≥х учн≥в. ƒидаскал маЇ вчити й любити вс≥х д≥тей зар≥вно, зазначено у —татут≥ Ћьв≥вськоњ братськоњ школи, - ¤к син≥в багатих, так ≥ сир≥т убогих, ≥ тих, що по вулиц¤х ход¤ть, поживи прос¤ть". —тановище учн¤ в школ≥ залежало не п≥д матер≥ального стану батьк≥в, а в≥д його особистого усп≥ху у навчанн≥ та повед≥нц≥.

ўо стосуЇтьс¤ зм≥сту осв≥ти носив, гуман≥тарний характер. «окрема, вивчали граматику грецькоњ, словТ¤нськоњ, латинськоњ, польськоњ мов.

ƒ≥алектику ≥ риторику викладав один учитель. ѕ≥дручники з цих предмет≥в були написан≥ латинсь≠кою мовою, але у —татут≥ Ћьв≥вськоњ братськоњ школи були вказ≥вки щодо вивченн¤ цих дисципл≥н та ф≥лософських наук за пос≥бниками, написаними слов'¤нською мовою.

—еред предмет≥в, ¤к≥ вивчали в школ≥ - курс ≥нтегрованоњ математики. Ќаприклад: арифметику вивчали разом з геометр≥Їю й астроном≥Їю. Ѕули поширен≥ ≥ предмети естетичного циклу: малюванн¤, сп≥ви. -

 ≥нець XVI - початок ’VII ст. знаменувалис¤ поширенн¤м в≥ршуванн¤. ¬≥рш≥ складали вчител≥

й учн≥. ƒо нашого часу д≥йшли в≥рш≥ Ћ. «изан≥¤,  . —тавровецького, …. Ѕорецького, ѕ. Ѕеринди та ≥н.

” 1592 р. при п≥дтримц≥ гетьмана запорозьких козак≥в —агайдачного Ћьв≥вське братство одержало в≥д корол¤ —иг≥змунда III право викладати в школ≥ с≥м в≥льних наук (граматику, д≥алектику, риторику, арифметику, геометр≥ю, астроном≥ю, музику).

ѕершим ректором Ћьв≥вськоњ братськоњ школи був грек јрсен≥й, арх≥Їпископ елассонський, ¤кий склав граматику Ђјдельфостерї ≥ викладав грецьку мову. Ћьв≥вська братська школа мала сильний викладаць≠кий колектив. ÷е —тефан «изан≥й Ч викладач грецькоњ мови, Ћаврент≥й, «изан≥й - викладач слов'¤нськоњ,  ирило “ранкв≥л≥он, —тавроведький Ч автор рел≥г≥йно-моральних м≥ркувань, ≤ов Ѕорець≠кий Ч викладач грецькоњ та латинськоњ мов, ѕамва ¬еринда Ч л≥нгв≥ст, укладач першого друкованого азбуковника - словника енциклопедичного типу.

Ћьв≥вська братська школа не т≥льки постачала братським школам навчальн≥ пос≥бники, а й готувала дл¤ них учител≥в.

Ќеаби¤ку роль у розвитку осв≥ти ≥ культури в ”крањн≥ у перш≥й половин≥ XVII ст. в≥д≥грала  ињвська братська школа п≥двищеного типу, ¤ка пройшла шл¤х в≥д школи через колег≥ю до академ≥њ.

÷е одна з найвизначн≥ших братських шк≥л в ”крањн≥ у XVII ст., ¤ка була заснована  ињвським Ѕого¤вленським братством у 1615 роц≥, њњ статут затверджений у 1620 роц≥ за зразком Ћьв≥вськоњ братськоњ школи. Ўколу могли в≥дв≥дувати вих≥дц≥ з р≥зних сусп≥льних верств Ц козаки, м≥щани ≥ шл¤хта, ¤ка була невдоволена експанс≥Їю католицизму.

1	2

Ќазва: Ѕратськ≥ школи ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2444 прочитано)