ѕедагог≥ка > ≈лементи з досв≥ду роботи вчител¤ географ≥њ
≈лементи з досв≥ду роботи вчител¤ географ≥њ—тор≥нка: 1/3
—уть досв≥ду ірунтуЇтьс¤ на ефективному поЇднанн≥ р≥зноман≥тних форм ≥ метод≥в включенн¤ учн≥в у п≥знавальну д≥¤льн≥сть на основ≥: в≥дбору навчальноњ ≥нформац≥њ; застосуванн¤ проблемного навчанн¤; робота ≥з словниками, дов≥дниками, енциклопед≥¤ми; п≥двищенн¤ ≥нтересу д≥тей до теоретичних знань; встановленн¤ причинно-насл≥дкових звТ¤зк≥в проведенн¤ нестандартних зан¤ть: Уурок≥в-¤рмарокФ, Уурок≥в-подорожейФ, Уеколог≥чного та пол≥тичного прогноз≥вФ, Укруглих стол≥вФ та ≥н. використанн¤ нов≥тн≥х технолог≥й навчанн¤. ѕсихологи тверд¤ть, що п≥знавальний процес маЇ характер пошуку. ѕ≥д його впливом у людини повс¤кчас виникають запитанн¤, в≥дпов≥д≥ на ¤к≥ вона шукаЇ. ѕри цьому самост≥йна д≥¤льн≥сть в≥дбуваЇтьс¤ з захопленн¤м, емоц≥йним п≥днесенн¤м, рад≥стю. —пец≥альн≥ досл≥ди довод¤ть позитивний вплив п≥знавального ≥нтересу на так≥ псих≥чн≥ процеси, ¤к мисленн¤ ≥ памТ¤ть. ѕ≥д впливом п≥знавального ≥нтересу вони набувають особливоњ активност≥, ц≥леспр¤мованост≥. “аким чином, п≥знавальний ≥нтерес стаЇ одним з найважлив≥ших стимул≥в навчанн¤ школ¤р≥в. «ац≥кавленн¤ матер≥алом, ¤кий вивчаЇтьс¤, допомагаЇ усп≥шно оволод≥вати ним з м≥н≥мальними витратами часу ≥ енерг≥њ. «ац≥кавленн¤ на уроц≥ виникаЇ тод≥, коли учн≥ залучаютьс¤ до активноњ участ≥ в пошуку в≥дпов≥дей на поставлен≥ запитанн¤ ≥ знають практичну користь одержаних знань. ўе ”шинський писав, що пор≥вн¤нн¤ Ї основою п≥знанн¤ ≥ навчанн¤. “ому ¤ прагну, щоб цифровий матер≥ал учн≥ запамТ¤товували не самий по соб≥, а у пор≥вн¤нн¤х. “ак, при вивченн≥ теми Уѕлоща ”крањниФ використовую кросворд. –обота з цим кросвордом вимагаЇ в≥д учн≥в пошуку в дов≥днику площ ≥ назв к≥лькох заруб≥жних крањн, ≥ це збагачуЇ њхн≥ знанн¤ конкретним матер≥алом. ” тваринному св≥т≥ ”крањни найб≥льшою р≥зноман≥тн≥стю в≥дзначаютьс¤ птахи. “ому, щоб учн≥ краще були ознайомлен≥ з пташиним царством, використовую чайворд Уѕрахи ”крањниФ. ¬ивчаючи тему Уќхорона природи ”крањниФ, орган≥зувала Укруглий ст≥лФ, в ¤кому вз¤ли участь УекологиФ, Уб≥ологиФ, Ул≥кар≥Ф, Укл≥матологиФ, Ужурнал≥стиФ, Укер≥вники п≥дприЇмствФ. ” так≥й робот≥ учн≥ не просто знаходили матер≥ал, готували реферати, а ставили проблему, дискутували, в≥дстоювали свою точку зору. Ќаприклад, Ќадурак ћ. У...¤ гадаю, що у риму варто зменшити к≥льк≥сть еколог≥чно небезпечних промислових п≥дприЇмств, розвивати курортне господарство ≥ будувати валютн≥ готел≥Ф. ”чн≥ мають змогу висловити своњ думки, в≥дстоювати свою позиц≥ю ≥ на уроках таких тип≥в, ¤к Упрес-конференц≥¤Ф, У¤рмарокФ, УподорожФ, Уеконом≥чний прогнозФ. Ќаприклад, на уроц≥ Упол≥тичний анал≥зФ ми обговорювали питанн¤, що стосувалис¤ риму, „орноморського флоту. јндр≥й п≥дготував матер≥ал, що розкривав ≥сторичн≥ аспекти проблеми: що ¤вл¤в собою даний рег≥он у минулому, ¤к ув≥йшов до складу ”крањни, ¤к розвивавс¤, ¤к виникли кримськ≥ проблеми. Ќа уроц≥ Уеконом≥чний прогнозФ ми намагалис¤ розвТ¤зати задачу: що потр≥бно зробити, щоб ”крањна вийшла з кризи ≥ розрахувалас¤ з боргами, враховуючи деф≥цит державного бюджету. ”чн≥ шукають шл¤хи виходу з ситуац≥њ, у ¤к≥й опинилас¤ наша крањна. ¬ них розвиваЇтьс¤ економ≥чне мисленн¤, вони намагаютьс¤ скласти економ≥чний прогноз. У”рок-¤рмарокФ ми провели при вивченн≥ теми У’≥м≥чна промислов≥стьФ . ¬они рекламували продукц≥ю «ј√–ќ шукали покупц¤. У”рок-подорожФ провели при вивченн≥ темиФ ≈коном≥чн≥ райониФ. ”чн≥ були Укл≥матологамиФ, Уірунтознавц¤миФ, Уеконом≥стамиФ ≥ т.д., ¤к≥ сп≥льно розвТ¤зували т≥ чи ≥нш≥ проблеми: Уяк ≥ чому зм≥нюЇтьс¤ природне середовище ѕ“ —тепу? „и можна ≥ чи потр≥бно зменшити ц≥ зм≥ни? „и спри¤тлив≥ умови дл¤ житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людей у ѕ≥вденному район≥? як можна њх пом≥тити? —класти економ≥чний прогноз розвитку арпатського економ≥чного району. „асто ми проводимо уроки Уякби ¤ був...Ф ќсь, що сказала Ћ≥да Уякби ¤ була головою сп≥лки сел¤н Ф¬≥льна ”крањнаФ, то: виплатила щом≥с¤чно зароб≥тну плату; зб≥льшила погол≥вТ¤ великоњ рогатоњ худоби, зб≥льшила площу саду, розвозила у готових ставках рибу, за вс≥ послуги люди платили б. ѕродукц≥ю реал≥зувала б у магазин≥ б≥л¤ ферми. Ќа все це вз¤ла би кредит у банкуФ. ¬ипуск газет на задану тему узагальнюЇ проведену роботу. ”чн≥ працюють групами. ожну групу очолюЇ редактор, ¤кий пише огл¤дову статтю ≥ керуЇ роботою групи. оректор перев≥р¤Ї дописи на предмет орфограф≥чних, граматичних, стил≥стичних помилок, в≥дпов≥даЇ за правильн≥сть думок. ’удожники в≥дпов≥дають за оформленн¤ газети. —ильн≥ш≥ учн≥в, кр≥м основного завданн¤, встигають виконати ≥ додатков≥: скласти кросворди, ребус≥. ÷¤ робота оц≥нюЇтьс¤ додатково. Ќаприклад на уроц≥ Упол≥тичний анал≥зФ ми обговорювали питанн¤, що стосувалис¤ риму, „орноморського флоту. јндр≥й п≥дготував матер≥али, що розкривав ≥сторичн≥ аспекти проблеми: що ¤вл¤в собою даний рег≥он у минулому, ¤к ув≥йшов до складу ”крањни, ¤к розвивавс¤, ¤к виникли проблеми. Ќа уроц≥ Уеконом≥чний прогнозФ ми намагалис¤ розвТ¤зати задачу: що потр≥бно зробити, щоб ”крањна вийшла з кризи ≥ розрахувалас¤ з боргами, враховуючи деф≥цит державного бюджету. ”чн≥ шукають шл¤хи виходу з ситуац≥њ, у ¤к≥й опинилас¤ наша крањна. ¬ них розвиваЇтьс¤ економ≥чне мисленн¤, вони намагаютьс¤ скласти економ≥чний прогноз. У”рок-¤рмарокФ ми провели при вивченн≥ теми У’≥м≥чна промислов≥стьФ. ¬они рекламували продукц≥ю «ј√–ќ, шукали покупц¤. У”рок-подорожФ провели при вивченн≥ теми У≈коном≥чн≥ райониФ. ”чн≥ були Укл≥матологамиФ, Уірунтознавц¤миФ, Уеконом≥стамиФ ≥ т.д., ¤к≥ сп≥льно розвТ¤зували т≥ чи ≥нш≥ проблеми: - Уяк ≥ чому зм≥нюЇтьс¤ природне середовище ѕ“ —тепу? „и можна ≥ чи потр≥бно зменшити ц≥ зм≥ни?Ф Ц „и спри¤тлив≥ умови дл¤ житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людей у ѕ≥вденному район≥? орисними та доц≥льними в орган≥зац≥њ навчально-п≥знавальноњ д≥¤льност≥ в умовах проблемного навчанн¤ Ї використанн¤ таких методичних принцип≥в: прийоми зац≥кавленост≥ учн≥в приваблив≥стю вивченн¤ даноњ теми знаходженн¤ ц≥кавого кута зору на тему, п≥д ¤ким матер≥ал стаЇ дивовижним використанн¤ в≥домостей з ≥нших предмет≥в УестафетаФ Уопануванн¤Ф випереджаюч≥ завданн¤ УруханкиФ географ≥чн≥ новини вправи з лог≥чного мисленн¤ «астосуванн¤ метод≥в проблемного навчанн¤ в њх взаЇмозвТ¤зку з новими нетрадиц≥йними методами навчанн¤ спри¤Ї актив≥зац≥¤ навчально виховного-процесу, удосконаленню форм ≥ метод≥в сучасного уроку, викриваЇ нов≥ можливост≥ широкого впровадженн¤ в навчальний процес самост≥йноњ п≥знавальноњ д≥¤льност≥ учн≥в. «астосуванн¤ проблемного навчанн¤ на уроках географ≥њ дозвол¤Ї залучити вс≥х учн≥в класу до активного набутт¤ знань, о творчоњ д≥¤льност≥, де вс≥ учн≥ стають учител¤ми, а клас Ц д≥¤льною громадою тих, хто вчитьс¤. —творенн¤ творчоњ атмосфери на уроц≥ спри¤Ї активному залученню учн≥в до процесу навчанн¤. ќск≥льки методи, прийоми ≥ стратег≥њ, поЇднан≥ в проблемному навчанн≥, направлен≥ на особист≥сно ор≥Їнтовану модель осв≥ти, то ¤к використовують њх у р≥зних формах: —енкан ÷ей вид роботи застосовують дл¤ закр≥пленн¤ чи вид≥ленн¤ найсуттЇв≥ших ¤вища чи обТЇкта. “ема У л≥мат јвстрал≥њФ (7 кл) јвстрал≥¤. Ќайменший, найсух≥ший. «находитьс¤, омиваЇтьс¤, зац≥кавлюЇ јвстрал≥¤ Ц найсух≥ший материк „удо «’¬ знаю хочу знати вивчив Ќезак≥нчен≥ реченн¤. “ема У¬оди ”крањниФ (8 кл) «разки: ƒо вод належатьЕ Ќайб≥льш≥ р≥чки та њх притокиЕ ќзера бувають таких тип≥вЕ ¬итрату води визначаютьЕ ѕ≥дземн≥ води потр≥бно вивчатиЕ У“итан≥кФ “ема. Ућ≥шан≥ л≥си ”крањниФ (8 кл) - що потр≥бно р¤тувати в природному комплекс≥ м≥шаних л≥с≥в ≥ ¤к? ћ≥шан≥ л≥си ўо р¤тувати г≥рськ≥ породи рельЇф пов≥тр¤ вода флора фауна ірунти ћетоди п≥дсиленоњ лексики. “ема. УЌеспри¤тлив≥ ф≥зико географ≥чн≥ процесиФ (8 кл) - чим небезпечн≥ ¤вища?
Ќазва: ≈лементи з досв≥ду роботи вчител¤ географ≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2643 прочитано) |