ѕедагог≥ка > Ќавчальна сп≥впрац¤ в групах. Ќавчальна сп≥впрац¤ в групах ¤к форма роботи

Ќавчальна сп≥впрац¤ в групах. Ќавчальна сп≥впрац¤ в групах ¤к форма роботи

÷е така форма роботи (њњ ≥нод≥ перекладають ¤к Дкооперативне навчан≠н¤"), ¤ка грунтуЇтьс¤ на сп≥льн≥й робот≥ учн≥в ≥ спри¤Ї гуман≥зац≥њ в≥дносин м≥ж учител¤ми й учн¤ми.

Ќавчальна сп≥впрац¤ буде результативн≥шою, коли вчитель п≥дготуЇ учн≥в до роботи в груп≥. ƒл¤ цього необх≥дно:

1. ѕо¤снити учн¤м роль та значенн¤ колективноњ сп≥впрац≥. ѕри цьому важливим Ї створенн¤ такого середовища, де:

> учн≥ усв≥домл¤ть творчу взаЇмозалежн≥сть член≥в колективу;

> будуть ≥нтенсивно сп≥лкуватис¤ м≥ж собою;

> зрозум≥ють особисту участь ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за усп≥х сп≥льноњ роботи;

> прагнутимуть навчитис¤ працювати з напарником чи к≥лькома у скла≠д≥ невеликоњ групи;

> обговорюватимуть вс≥Їю групою х≥д роботи з метою п≥двищенн¤ њњ ефективност≥.

2. ¬изначити мету зан¤тт¤.

3. ѕровести п≥дготовку до зан¤тт¤:

> сформувати навчальн≥ групи;

> розпод≥лити рол≥ м≥ж учн¤ми усередин≥ групи;

> п≥дготувати класне прим≥щенн¤;

> п≥дготувати навчальн≥ матер≥али.

4. –оздати завданн¤, по¤снити учн¤м, ¤кий оч≥куЇтьс¤ результат.

5. ƒопомогти учн¤м почати роботу в груп≥, стежити за тим, щоб зан¤т≠т¤ прот≥кало ефективно, втручатис¤ в х≥д зан¤тт¤ при необх≥дност≥.

6. ќц≥нити роботу учн≥в, орган≥зувати обговоренн¤ членами групи то≠го, наск≥льки добре вони взаЇмод≥¤ли м≥ж собою.

«вертаЇмо увагу на к≥лька ключових момент≥в орган≥зац≥њ груповоњ ро≠боти учн≥в:

1. ¬изначенн¤ к≥лькост≥ учн≥в у груп≥ залежить в≥д складност≥ навча≠льного завданн¤. ƒосв≥д роботи з групами показуЇ, що оптимальною дл¤ робот Ї група з 4-5 ос≥б. Ѕ≥льша к≥льк≥сть член≥в у груп≥ означаЇ б≥льше можливостей дл¤ колективноњ роботи, але вимагаЇ в≥д учасник≥в на¤вност≥ навичок ≥ вм≥нь груповоњ роботи.

2. ќб'Їднанн¤ учн≥в у групи. ѕри створенн≥ груп учитель повинен враховувати:

> ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ учн≥в (зд≥бност≥, комун≥кабельн≥сть, актив≠н≥сть тощо);

> педагог≥чн≥ вимоги щодо залученн¤ максимальноњ к≥лькост≥ учн≥в у процес навчанн¤. —л≥д пам'¤тати, що створенн¤ груп учн≥в з р≥зними зд≥б≠ност¤ми даЇ б≥льшу активн≥сть п≥д час обговоренн¤ поставленого завданн¤ ≥ р≥зноман≥тн≥ш≥ по¤сненн¤ проблеми, оск≥льки учн≥ з низьким р≥внем знань зазвичай краще працюють у групах, де б≥льш≥сть член≥в ≥з зац≥кавленн¤м п≥дход¤ть до поставленого завданн¤;

> необх≥дн≥сть такоњ сп≥впрац≥ учн≥в у груп≥, при ¤к≥й кожен учень по≠винен набути досв≥ду сп≥льноњ роботи з ус≥ма учн¤ми свого класу.

ѕрийоми утворенн¤ малих груп можуть бути р≥зн≥:

> словесний розпод≥л за назвами кв≥т≥в, нот, овоч≥в, фрукт≥в, героњв ка≠зок тощо;

> за кольоровими листочками;

> за видами монет (1, 2, 5, 10 коп≥йок);

> за пропозиц≥¤ми, ¤к≥ висловлюватимуть сам≥ учн≥, набувши досв≥ду сп≥впрац≥ в групах.

3. ѕ≥дготовка класноњ к≥мнати. “е, ¤к п≥дготовлене прим≥щенн¤, в ¤кому проход¤ть зан¤тт¤, впливаЇ на ефективн≥сть роботи учн≥в. ѕам'¤тай≠мо, що розширенн¤, зм≥на простору в д≥¤льност≥ груп лише додаЇ позитивний ≥мпульс у робот≥, покращуЇ емоц≥йне сприйн¤тт¤ навчального зм≥сту, не даЇ можливост≥ втомлюватис¤ в≥д ≥нтенсивност≥ роботи. ” член≥в групи повинна бути можлив≥сть, сид¤чи разом, в≥ч-на-в≥ч, обм≥нюватис¤ думками, передавати один одному матер≥али з досл≥джуваноњ теми, не заважаючи робот≥ ≥нших груп, вести обговоренн¤. ” вчител¤ повинна бути можлив≥сть легко п≥д≥йти до кожноњ з працюючих груп.

4. –озпод≥л ролей м≥ж учн¤ми усередин≥ групи. ƒл¤ п≥двищенн¤ ре≠зультативност≥ навчальноњ сп≥впрац≥ необх≥дно доручити кожному членов≥ групи певну Дроль". ѕедагог≥чний досв≥д засв≥дчуЇ, що пропоноване в на≠вчальн≥й л≥тератур≥ Днаданн¤" ролей Ї достатньо продуманим ≥ ефективним.

ЌагадаЇмо цей розпод≥л:

—п≥кер, головуючий (кер≥вник групи):

> зачитуЇ завданн¤;

> в≥дпов≥дальний за те, щоб ус≥ члени групи розум≥ли зм≥ст завданн¤ ≥ своњ д≥њ, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ завдань;

> пропонуЇ учасникам висловлюватис¤ по черз≥;

> заохочуЇ вс≥х до роботи;

> п≥дбиваЇ п≥дсумки роботи.

—екретар:

> веде записи результат≥в роботи групи;

> нар≥вн≥ з ≥ншими членами групи висловлюЇтьс¤ щодо поставленого завданн¤.

ƒопов≥дач:

> ч≥тко висловлюЇ, узагальнюЇ думки, ≥дењ член≥в груди;

> допов≥даЇ про результати роботи.

ѕосередник:

> стежить за часом, шукаЇ додатков≥ ≥нформац≥йн≥ матер≥али, заохочуЇ групу до роботи.

” цьому перел≥ку ролей особливе м≥сце займаЇ головуючий (сп≥кер), ¤кий в≥дпов≥даЇ за те, щоб ус≥ члени групи розум≥ли зм≥ст завданн¤ ≥ прове≠ден≥ у груп≥ д≥њ.

5. –оз'¤сненн¤ учн¤м критер≥њв оц≥нки ¤кост≥ виконаноњ ними ро≠боти. ƒо початку зан¤тт¤ учн¤м повинн≥ бути в≥дом≥ критер≥њ оц≥нки њхньоњ прац≥.

ƒл¤ результативноњ роботи групи рекомендуЇмо ознайомити учн≥в з пам'¤ткою щодо роботи в груп≥:

> надавати можлив≥сть кожному висловитис¤, ¤к, на його думку, потр≥≠бно виконувати завданн¤;

> переконатис¤, що кожен член групи засвоњв матер≥ал зан¤тт¤, ¤кий потр≥бен дл¤ подальшоњ роботи;

> упевнитис¤ в тому, що вс≥ познайомилис¤ з досл≥джуваним матер≥а≠лом ≥ прийшли до сп≥льноњ думки щодо оч≥куваних висновк≥в;

> залучити до роботи вс≥х член≥в групи;

> уважно вислуховувати думку кожного члена групи;

> не зм≥нювати своЇњ думки, кр≥м тих випадк≥в, коли будуть представ≠лен≥ переконлив≥ докази (правило п≥дпор¤дкуванн¤ думц≥ б≥льшост≥ не спри¤Ї одержанню знань);

> критикувати погл¤ди, а не людей, ¤к≥ њх викладають. Ќаприк≥нц≥ уроку учн≥ сп≥льно з учителем узагальнюють результати груповоњ роботи.

≤гри при вивченн≥ географ≥њ

” наш≥й мов≥ звичними стали вирази: Ђв≥н на≠вчаЇтьс¤ ≥з ц≥кав≥стюї, Ђзац≥кавитиї, Ђвихован≠н¤ зац≥кавленост≥ знанн¤миї,

ƒл¤ формуванн¤ ≥ розвитку п≥знавального ≥нтересу шко≠л¤р≥в у процес≥ навчанн¤ ≥снуЇ багато р≥зноман≥тних за≠соб≥в, серед ¤ких не останнЇ м≥сце займаЇ захопленн¤. ÷≥кав≥ захопленн¤ та завданн¤, р≥зноман≥тн≥ в≥кторини та вечори, розвиваюч≥ та п≥знавальн≥ ≥гри ≥ багато ≤нших спо≠соб≥в допомагають вчителю географ≥њ зробити св≥й пред≠мет ц≥кавим дл¤ учн≥в.

¬≥домо, що п≥д час гри д≥ти про¤вл¤ють фантаз≥ю, спос≠тережлив≥сть, винах≥длив≥сть, навчаютьс¤ швидко ≥ лог≥чно мислити. ” групов≥й гр≥ майже завжди Ї елемент змаганн¤ (хто швидше, правильн≥ше в≥дпов≥сть, хто б≥льше знаЇ), а значить присутн≥ й сила вол≥, наполег≠лив≥сть, увага. ” кожн≥й парн≥й гр≥ Ї перш за все робоча си≠туац≥¤ ≥ робота думки.

(ј.—. ћакаренко)

” п≥знавальн≥й географ≥чн≥й гр≥ вм≥нн¤ застосовувати от≠риман≥ ран≥ше знанн¤, навики користуванн¤ додатковою та словниковими л≥тературами. ј головне Ч у ход≥ гри учн≥ отримують задоволенн¤. ѕозитивн≥ емоц≥њ про¤вл¤≠ютьс¤ на кращому засвоЇнн≥ навчального матер≥алу, впли≠вають на розвиток особистост≥ дитини в ц≥лому. ќт чому гра може стати засобом р≥зноб≥чного розвитку учн¤, його зд≥бностей.

јле при цьому не сл≥д забувати, що гра завжди Ђв≥льнаї. ¬≥дпов≥дно, учителю знадобл¤тьс¤ весь його такт, терпим≥сть, вм≥нн¤ та знанн¤ в орган≥зац≥њ та кер≥вництв≥ грою. ≤накше результати њњ будуть пр¤мо про≠тилежн≥ до тих, ¤к≥ чекають.  онкретн≥ше, не допустимо вводити одразу ж важк≥ ≥гри, потр≥бно починати з б≥льш легких.

√рати в п≥знавальн≥ ≥гри треба навчитись. Ќаприклад, ¤кщо запропонувати учн¤м пограти в лото (топограф≥чне, метеоролог≥чне, картограф≥чне), то дл¤ першого знайом≠ства з ц≥Їю грою необх≥дно мати дек≥лька карточок з умов≠ними знаками, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ найчаст≥ше, ≥ лише п≥сл¤ того, ¤к д≥ти звикнуть користуватис¤ ними ≥ з'¤совують дл¤ себе правила гри, можна використовувати карточки, на ¤ких Ї малов≥дом≥ та нев≥дом≥ умовн≥ знаки. “≥льки тод≥ й виникне в учн≥в бажанн¤ подолати незнанн¤, знайти ≥ за≠пам'¤тати те, що нев≥домо. якщо в на¤вност≥ Ї лото ≥ дом≥но з одн≥Їњ теми, наприклад Ђтопограф≥чне дом≥ної, то потр≥бно спочатку навчити д≥тей гри в лото, тому що гра в дом≥но складн≥ша. ћета географ≥чноњ гри перш за все Ч навчальна: закр≥пити вм≥нн¤ читати карти, вм≥нн¤ викори≠стовувати отриман≥ знанн¤, р≥зноман≥тну додаткову ≥нфор≠мац≥ю, викликати бажанн¤ навчатис¤, зац≥кавити предме≠том географ≥њ.

≤гри можна включати в урок, використовувати на зан¤т≠т¤х гуртка, на географ≥чних вечорах.

«астосуванн¤ гри на уроц≥ може бути дуже р≥зно≠ман≥тним, њњ можна орган≥зовувати ¤к на початку уроку дл¤ актив≥зац≥њ уваги, так ≥ в к≥нц≥ його, дл¤ закр≥пленн¤ ма≠тер≥алу та зн¤тт¤ напруги п≥сл¤ важкоњ роботи прот¤гом уроку. ≤нколи важко визначити, де зак≥нчуЇтьс¤ гра, а де розпочинаЇтьс¤ навчальне зан¤тт¤. ¬чител≥ знають, що одн≥Їю ≥з найважчих дл¤ по¤сненн¤ Ї тема Ђ л≥матї. ћ≥цно засвоњти особливост≥ кл≥мату допомагають багато≠разов≥ вправи, ¤к≥ найзручн≥ше проводити у форм≥ захоп≠люючих завдань. Ќаприклад, завданн¤ Ђƒе випадаЇ ст≥льки-то опад≥в?ї Ч по середньор≥чн≥й к≥лькост≥ опад≥в ≥ часу њх найб≥льшого випаданн¤ потр≥бно визначити тип кл≥мату.

Ђƒе така зима?ї (Ђƒе таке л≥то?ї) Ч кружечки з цифра≠ми зимовоњ температури потр≥бно закр≥пити за допомогою галочки на одн≥й ≥з дек≥лькох м≥сць на карт≥, вказане учи≠телем. ѕри цьому учн≥ спочатку грають, використовуючи кл≥матичну карту, а пот≥м ф≥зичну. јбо таке завданн¤: на класн≥й дошц≥ навпроти даних про л≥тн≥ та зимов≥ темпе≠ратури та р≥зну к≥льк≥сть опад≥в написати тип кл≥мату.

ѕоступово читанн¤ кл≥матограм в п≥дручнику 7 кл. та опис кл≥мату по комплексних кл≥матичних таблиц¤х посту≠пово зац≥кавлюЇ учн≥в.

1	2

Ќазва: Ќавчальна сп≥впрац¤ в групах. Ќавчальна сп≥впрац¤ в групах ¤к форма роботи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (785 прочитано)