Ѕ≥олог≥¤ >  омахи з повним перетворенн¤м

 омахи з повним перетворенн¤м

–¤д “вердокрил≥, або ∆уки. ÷е найчисленн≥ший р¤д комах в ”крањн≥, њх нараховуЇтьс¤ близько 6000 вид≥в. —ама назва Ђтвер≠докрил≥ї св≥дчить про те, що перша пара крил у них перетвори≠лас¤ на тверд≥ надкрила. ¬они не беруть участ≥ у польот≥, в той час ¤к дл¤ цього служить друга пара перетинчастих крил. –отовий апарат у жук≥в типово гризучий. —еред них Ї хиж≥, рослино- ≥ багатоњ дн≥.

ќсобливо корисними Ї б≥льш≥сть турун≥в ≥ серед них найб≥ль≠шийЧ ту рун кримський, занесений у „ервону книгу ”крањни. Ќе можна не захопитис¤ красою цього жука, ¤кий в основному зустр≥чаЇтьс¤ в л≥сах ≥ садах  риму. —иньо-ф≥олето≠вий кол≥р його надкрил, багата та р≥зноман≥тна за фактурою њхн¤ поверхн¤ Ч все в ньому вражаЇ.

ƒуже гарн≥ ≥ корисн≥ жуки-красот≥ли. “римаютьс¤ вони на деревах, де полюють за гус≥нню соснового шовкопр¤да та ≥ншими гусениц¤ми, ¤ких не поњдаЇ б≥льш≥сть птах≥в. ”чепившись у гус≥нь, жуки падають з нею на землю, де ≥ поњдають њњ. ÷≥ гарн≥ олен≥ живуть у л≥с≥, де ростуть дуби. ¬л≥тку ввечер≥ вони л≥тають б≥л¤ верх≥вок дерев. ”день часто сид¤ть на стовбурах дерев, з ¤ких вит≥каЇ с≥к. ƒуже любл¤ть жуки ласувати цим соком, часом по≠чинають битис¤ за м≥сце, де соку б≥льше. яйц¤ вони в≥дкладають у порохн¤в≥ пеньки, дупла. Ћичинки, що виход¤ть з ¤Їць, живл¤ть≠с¤ деревною трухою ≥ ростуть. ∆уки-олен≥ Ї окрасою нашоњ при≠роди, њх треба берегти.

¬еликий ≥нтерес у д≥тей викликають хрущ≥. ¬ ”крањн≥ най≠б≥льш поширен≥ хрущ мармуровий, хрущ травневий, зах≥дний, черв≠невий. ”с≥ вони велик≥, гарн≥, особливо хрущ мармуровий. ”вагу д≥тей сл≥д привернути до гарного рудувато-бурого забарвленн¤ з б≥лими пл¤мками, ¤к≥ утворюють мармуровий малюнок. ”с≥ хрущ≥ мають сп≥льн≥ риси у способ≥ житт¤. ƒоросл≥ жуки живл¤тьс¤ лис≠т¤м берези, клена та ≥ншими деревами. ∆итт¤ њх триваЇ 2-3 м≥с¤≠ц≥. яйц¤ жуки в≥дкладають у землю. Ћичинки хруща розвиваютьс¤ також у земл≥ прот¤гом трьох рок≥в. ∆ивл¤тьс¤ вони у грунт≥ ко≠р≥нн¤м молодих дерев, чим ≥ завдають значноњ шкоди л≥сам.

ѕро хруща травневого можна розпов≥сти д≥т¤м, так:

Ђ…ого називають травневим тому, що найчаст≥ше в≥н зустр≥чаЇ≠тьс¤ в травн≥, ввечер≥, б≥л¤ бер≥з, клен≥в та ≥нших дерев. ∆уки гар≠н≥, рудуват≥, з широкими вусиками. «имують вони в земл≥, а на≠весн≥, коли пригр≥ваЇ сонечко ≥ на деревах з'¤вл¤Їтьс¤ лист¤, жу≠ки вил≥тають ≥ починають його об'њдати. якщо травневих хрущ≥в багато, вони можуть завдати великоњ шкоди деревам, особливо березам, дубам, кленам, осикам, топол¤м. Ўкод¤ть л≥су, особливо садам ≥ городам, њх личинки. ¬они велик≥, товст≥, жовтувато-б≥л≥, з жовто-коринчевою головою. “ри роки вони живуть у земл≥ ≥ п≥дгризають кор≥нц≥ дерев, багатьох рослин. “≥льки на четвертий р≥к личинки перетворюютьс¤ на л¤лечки. ѕроте л≥с ≥ сад мають ≥ наших добрих друз≥в. ¬ноч≥ хрущ≥в ловл¤ть сови, летюч≥ миш≥, вдень Ц граки, шпаки. Ћичинками травневих хрущ≥в живл¤тьс¤ кроти. ќсь тому треба бережно ставитис¤ до цих пом≥чник≥в людини у боротьб≥ з шк≥дниками л≥су ≥ садуФ.

«ац≥кавить д≥тей п'¤виц¤ червоногруда Ч гарний жук з син≥м блискучим т≥лом ≥ червоною передньою спинкою. Ћичинка жука зовн≥ схожа на маленьку п'¤вку. «устр≥ти њх можна ≥ на дикоросл¤х рослинах, ≥ на лист¤х злак≥в Ч ¤чменю, в≥вса, пшениц≥, ¤ким вони шкод¤ть.

«д≥йснюючи прогул¤нки в л≥с, неважко показати д≥т¤м жук≥в-короњд≥в та њхн≥ пошкодженн¤. ќсобливо поширен≥ короњди-типографи, стенографи. —ам жук маленький, з масивною головою. –озгл¤даючи дерево, пошкоджене короњдом, можна знайти вх≥дний отв≥р, куди забираютьс¤ самки короњд≥в. ¬они робл¤ть у кор≥ велик≥ маточн≥ ходи, в ст≥нках ¤ких в≥дкла≠дають ¤йц¤. Ћичинки, що виход¤ть, прогризають личинков≥ ходи, в к≥нц≥ ¤ких перетворюютьс¤ на л¤лечок.  ороњди найчаст≥ше трап≠л¤ютьс¤ на ослаблених деревах. ∆уками ≥ њх личинками живл¤ть≠с¤ д¤тли, синиц≥, повзики.

“рапл¤ютьс¤ у л≥с≥ жуки-вусач≥. –озгл¤даючи з д≥тьми вусача, сл≥д пов'¤зати назву з дуже довгими вусами, спр¤мованими в сто≠рони ≥ поверх т≥ла назад. ¬усач≥ в≥дкладають ¤йц¤ у кору дерев. Ћичинки вгризаютьс¤ в кору, а пот≥м у деревину, де прокладають ходи. ∆уки, що вийшли з л¤лечки, дуже часто в≥дв≥дують кв≥тки, вињдаючи тичинки ≥ маточки. ƒе¤к≥ живл¤тьс¤ лист¤м, молодою корою, соком, що вит≥каЇ з дерев. « наших вусач≥в найб≥льшим е дубовий вусач Ч окраса нашоњ природи. ƒуже р≥дк≥сн≥ ≥ гарн≥ вусач≥ Ч альп≥йський ≥ мускусний внесен≥ до „ер≠воноњ книги ”крањни ≥ повинн≥ охорон¤тис¤.

–¤д —≥тчастокрил≥. ƒо цього р¤ду належать комахи з двома парами с≥тчастих крил. «в≥дси ≥ походить њх назва. –отовий апарат у них гризучого типу. ≤ доросл≥ комахи, ≥ њх личинки Ч хижаки.

ƒо ц≥кавих представник≥в с≥тчастокрилих належить мурашиний лев. «устр≥чаютьс¤ ц≥ комахи найчаст≥ше на п≥щаних д≥л¤нках. ƒорослий мурашиний лев за зовн≥шн≥м вигл¤дом схожий на ба≠бок, в≥д ¤ких його легко в≥др≥знити за б≥льш довгими булавовид≠ними вусиками. ¬день комахи сид¤ть на р≥зних трав'¤нистих рос≠линах ≥, ¤кщо њх сполохнути, вони неохоче зл≥тають, пов≥льно пе≠рел≥таючи на ≥нше м≥сце. —вою назву вони одержали завд¤ки своЇ≠р≥дному способу житт¤ хижоњ личинки. ∆ивуть личинки в сухому п≥ску, вириваючи в ньому л≥йкопод≥бну ¤мку, на дно ¤коњ вони за≠риваютьс¤, висуваючи лише щелепи. ћаленьк≥ комахи, проб≥гаючи по кра¤х ¤мки, що осипаЇтьс¤, скочуютьс¤ в нењ ≥ стають здобиччю лева.

Ќа п≥вдн≥ ”крањни, в  риму, зустр≥чаютьс¤ родич≥ мурашиних лев≥в Ч аскалафи. «овн≥ вони схож≥ на метелик≥в.  рила строкат≥, з ¤скравими жовтими, б≥лими, темними пл¤мами. Ќа в≥дм≥ну в≥д метелик≥в, вусики у них такоњ самоњ довжини, ¤к ≥ т≥ло. Ћичинки п≥дстер≥гають здобич, сид¤чи п≥д кам≥нн¤м ≥ хапаючи њњ м≥цними щелепами. јскалаф внесений до „ервоноњ книги ”крањни ≥ п≥дл¤≠гаЇ охорону.

–¤д Ћускокрил≥, або ћетелики. « ус≥х комах метелики викли≠кають найб≥льше захопленн¤. ¬ давньому –им≥ ≥снувала легенда, що метелики поход¤ть в≥д кв≥ток, ¤к≥ в≥д≥рвалис¤ в≥д рослин.

Ќайб≥льш в≥дм≥нна особлив≥сть метелик≥в у тому, що крила у них покрит≥ лусочками, ¤к≥ мають вигл¤д спис≥в, черепички ≥ надають крилам метелик≥в своЇр≥дного забарвленн¤. –отовий апа≠рат у метелик≥в маЇ вигл¤д згорнутого сп≥ралькою сисного хобот≠ка. ѕ≥д час висмоктуванн¤ нектару хоботок розпр¤мл¤Їтьс¤. –оз≠виток у њх в≥дбуваЇтьс¤ з повним перетворенн¤м. « ¤йц¤ виходить зовс≥м не схожа на дорослу комаху червопод≥бна личинка, ¤ка називаЇтьс¤ гус≥нню. ƒоросла гус≥нь перетворюЇтьс¤ в малорухливу л¤лечку. Ћ¤лечки часто м≥ст¤тьс¤ всередин≥ кокон≥в р≥зноњ форми. √ус≥нь б≥льшост≥ метелик≥в живитьс¤ р≥зними частинками рослин, њсть шерсть, в≥ск. ћетелики в≥дкладають ¤йц¤ там, де живл¤тьс¤ њх личинки. ƒоросл≥ метелики живл¤тьс¤ переважно нектаром. якщо на майданчику дошк≥льного закладу багато кв≥тучих рослин прот¤гом усього л≥та Ч це передумова проведенн¤ ц≥кавих спосте≠режень за метеликами.

”же в травн≥ можна зустр≥ти гарного метелика-адм≥рала (ад≠мирала). ” адм≥рала на передн≥х оксамитово-чорних крилах наче накладено ¤скраво-червону смужку, а на задн≥х Ч таку ж обл¤≠м≥вку з чорними ц¤точками. ћабуть, за таке урочисте вбранн¤ ≥ назвали цього метелика адм≥ралом. ѕурхаючи по кв≥тках, с≥даю≠чи на них, метелик не т≥льки п'Ї солодкий нектар, але й на своњх н≥жках переносить пилок з одн≥Їњ кв≥тки на ≥ншу, що дуже корисно дл¤ рослин. ¬л≥тку в≥н в≥дкладаЇ ¤йц¤ на буд¤ки, кропиву. Ќа них ≥ вигодовуЇтьс¤ гус≥нь цього метелика. якщо ви захочете побачити цих гарних метелик≥в у себе в садку, саджайте поб≥льше кв≥т≥в ≥ метелики прилет¤ть, щоб порадувати вас своЇю красоюї.

Ќайб≥льш знайомий ус≥м шк≥дник городу б≥лан капуст¤ний Ч досить великий метелик з б≥лими крилами ≥ чорними верх≥вковими пл¤мами на передн≥х крилах. ћетелик в≥дкладаЇ жовтуват≥ ¤йц¤ на нижн≥й поверхн≥ листк≥в капусти ≥ гус≥нь, що виходить з них, починаЇ обгризати лист¤.

Ѕ≥лан жилкуватий Ч великий, гарний метелик, маЇ велик≥ б≥л≥ крила з чорними жилками. √ус≥нь б≥лана жилкуватого живитьс¤ лист¤м ¤блун≥, груш≥, сливи, тому належить до шк≥дни≠к≥в саду. «имуЇ гус≥нь на деревах у сп≥льному гн≥зд≥ з засохлого лист¤.

Ќ≥жн≥ з≥рочки назван≥ так тому, що мають крила з жовтогар¤≠чою верх≥вкою. ” самиць крила б≥лого кольору з чорним верхом. √ус≥нь њх живе на дикорослих рослинах Ч хр≥нниц≥, талабан≥ тощо.

«р≥дка (переважно в  арпатах) зустр≥чаЇтьс¤ аполлон Ч вели≠кий гарний метелик. ѕередн≥ крила в нього б≥л≥ з чорними ц¤т≠ками, а задн≥ б≥л≥ з двома червоними ≥ б≥лою серединними пл¤ма≠ми, оточеними чорним. ѕро свою нењст≥вн≥сть в≥н попереджуЇ сам: ¤кщо його потривожити, в≥н звалюЇтьс¤ на землю, розправл¤Ї кри≠ла, демонструючи червон≥ пл¤ми. ¬ цей час в≥н шкребе н≥жками по нижн≥й поверхн≥ крил, видаючи шип≥нн¤. јполлон внесений до „ервоноњ книги ”крањни.

ќдин з найкрасив≥ших метелик≥в на земл≥ Ч парусник-пол≥ксена, що зустр≥чаЇтьс¤ на п≥вдн≥ нашоњ крањни, також введений до „ервоноњ книги ”крањни.

ƒо своЇр≥дних метелик≥в належать бражники. ¬они досить ве≠лик≥, з кремезним обт≥чноњ форми т≥лом, пол≥т њх надзвичайно стр≥мкий. Ћ≥тають переважно у присмерку. ¬исмоктуючи нектар з кв≥ток, не с≥дають на рослину, а шир¤ють над нею. ’оботок браж≠ник≥в довгий. ” б≥льшост≥ бражник≥в гус≥нь маЇ хвостовий прида≠ток Ч р≥г. ¬ ”крањн≥ зустр≥чаЇтьс¤ понад 20 вид≥в бражник≥в, з них 5 занесено до „ервоноњ книги ”крањни, оск≥льки зустр≥чають≠с¤ досить р≥дко, а тому охорон¤ютьс¤ законом. ÷е Ч бражник мертва голова, у ¤кого малюнок з пухнастих волоск≥в на спинц≥ д≥йсно в≥ддалено нагадуЇ череп. ћетелики л≥тають вноч≥, живл¤ть≠с¤ соком з дерев, ≥нколи крадуть мед у бдж≥л.

 ≥льчастий коконопр¤д Ч це досить великий метелик з однор≥д≠но рудим забарвленн¤м крил. Ќазва походить в≥д того, що своњ с≥реньк≥ ¤йц¤ самка в≥дкладаЇ щ≥льним к≥льцем навколо тонень≠ких г≥лочок ¤блун≥, груш≥ тощо. √ус≥нь поњдаЇ лист¤ плодових дерев. ” л≥с≥ особливоњ шкоди завдаЇ коконопр¤д сосновий. ¬елика гус≥нь коконопр¤да часто з'¤вл¤Їтьс¤ у велик≥й к≥лькост≥ ≥ об'њдаЇ хвою сосни, що призводить до загибел≥ дерев.

1	2	3

Ќазва:  омахи з повним перетворенн¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2543 прочитано)