Ѕ≥олог≥¤ >  омахи з повним перетворенн¤м

„ималоњ шкоди л≥сам ≥ садам завдають метелики хвил≥вки: золотогузка, непарний шовкопр¤д, монашка.

ѕобачивши золотогузку садову Ч невеликого ме≠телика з б≥лими крилами, можна по¤снити д≥т¤м: свою назву в≥н вдержав за те, що к≥нець черевц¤ у самиц≥ покритий золотими во≠лосками. Ќими самиц¤ вкриваЇ зверху в≥дкладен≥ на листок ¤йц¤. √ус≥нь об'њдаЇ лист¤ плодових дерев. ¬осени золотогузки спл≥та≠ють щ≥льне гн≥здо з лист¤, де й зимують.

Ќепарний шовкопр¤д Ч багатоњдний шк≥дник, гус≥нь ¤кого мо≠же розвиватис¤ майже на 300 р≥зних рослинах, а особливо на дуб≥, топол≥ тощо. —вою назву в≥н одержав через те, що самець ≥ самиц¤ сильно р≥зн¤тьс¤ не т≥льки розм≥рами (самець значно менший), але ≥ забарвленн¤м: у самц≥в передн≥ крила с≥рувато-бур≥ з темними зубчастими л≥н≥¤ми, задн≥ крила також бур≥.

–¤д ѕеретинчастокрил≥. ÷е одн≥ з найб≥льш високоорган≥зованих ≥ численних комах. ¬ ”крањн≥ њх нараховуЇтьс¤ до 10 тис. вид≥в.

ƒл¤ перетинчастокрилих характерн≥ дв≥ пари перетинчастих прозорих крил з пор≥вн¤но негустим перетинчастим жилкуванн¤м. «в≥дси ≥ назва Ч перетинчастокрил≥. «адн≥ крила завжди менш≥, н≥ж передн≥. –отовий апарат у б≥льшост≥ комах гризучого або гризучо-лижучого типу (хоботок бдж≥л). Ќа черевц≥ Ї ¤йцеклад або ¤йцеклад видозм≥нений у знар¤дд¤ захисту ≥ нападу Ч жало. ” пе≠ретинчастокрилих добре розвинут≥ нервова система ≥ органи чут≠т¤, що зумовлюЇ њх складну повед≥нку.

ƒо перетинчастокрилих належать гор≥хотворки, до ¤ких до≠шк≥льники ви¤вл¤ють значний ≥нтерес. ÷е др≥бн≥ комахи, що роз≠виваютьс¤ у галах Ч специф≥чних утворенн¤х на р≥зних частинах рослин. –озвиток гал≥в зумовлений подразнюючою д≥Їю на ткани≠ни рослин речовин, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ личинками. ѕеретворенн¤ на л¤лечок в≥дбуваЇтьс¤ всередин≥ гал≥в.

Ќайб≥льш поширеного њздц¤-еф≥альта можна нер≥дко зустр≥ти в л≥с≥, в саду. ÷е Ч велика комаха 2-4 см завдовжки, з тонким довгим ¤йцекладом. –озгл¤даючи на кор≥ комаху, розкаж≥ть д≥т¤м, що еф≥альт просуваЇ св≥й довгий ¤йцеклад кр≥зь кору ≥ в≥дкладаЇ ¤йц¤ на личинки вусач≥в. Ћичинки еф≥альта живл¤тьс¤ личинками жук≥в ≥ принос¤ть користь деревам, позбавл¤ючи њх в≥д шк≥дник≥в.

” с≥льськ≥й м≥сцевост≥, де застосовуютьс¤ б≥олог≥чн≥ засоби бо≠ротьби з шк≥дливими комахами, можна розпов≥сти д≥т¤м про кри≠х≥тного њздц¤-трихограму, ¤кий паразитуЇ в ¤йц¤х багатьох шк≥д≠ник≥в, наприклад озимоњ совки. Ћичинки њздц≥в, живл¤чись в т≥л≥ живого хаз¤њна, не пошкоджують його життЇво-важливих орган≥в. “ому хаз¤њн, хоч ≥ стаЇ б≥льш кволим, продовжуЇ пересуватис¤ ≥ живитис¤ до к≥нц¤ дн≥в ≥ лише наприк≥нц≥ розвитку паразит ви≠њдаЇ важлив≥ внутр≥шн≥ органи.

ƒо перетинчастокрилих належать також жал¤ч≥ комахи: бджо≠ли, оси, джмел≥, мурашки, ¤к≥ ведуть ¤к поодинокий, так ≥ гуртовий спос≥б житт¤. ¬с≥х цих комах звичайно можна зустр≥ти на д≥л¤н≠ках дошк≥льних заклад≥в ≥ тому вони Ї дуже ц≥кавим матер≥алом дл¤ спостережень з д≥тьми.

« бджолиних найб≥льш знайомою комахою Ї бджола домашн¤, у ¤коњ сусп≥льний спос≥б житт¤. —ильна с≥м'¤ може нараховувати до 10 тис. ос≥б. ” бджолин≥й с≥м'њ завжди Ї матка, самц≥ ≥ робоч≥ бджоли. ћолода матка один раз у житт≥ п≥дн≥маЇтьс¤ у шлюбний пол≥г, запл≥днюЇтьс¤, п≥сл¤ чого повертаЇтьс¤ у вулик ≥ живе там прот¤гом 4-5 рок≥в, в≥дкладаючи ¤йц¤. « запл≥днених ¤Їць розви≠ваютьс¤ робоч≥ бджоли ≥ матки, з незапл≥днених Ч трутн≥. ¬л≥тку житт¤ робочоњ бджоли триваЇ 30-40 дн≥в.

«а м≥сцем ≥ способом гн≥здуванн¤ диких бдж≥л в≥днос¤ть до земл¤них, стеблових, квартирант≥в. «емл¤н≥ бджоли риють н≥рки переважно у щ≥льних грунтах. Ѕджоли-квартиранти влаштовують гн≥зда у черепашках молюск≥в, у порожнинах скель, ст≥н, фунда≠мент≥в. —теблов≥ бджоли посел¤ютьс¤ у стеблах з м'¤кою серцеви≠ною.

–ано навесн≥ на верб≥ можна побачити з д≥тьми багато с≥рих бдж≥лок, вкритих б≥лими волосками, це Ч андрени. ÷≥ бджоли риють н≥рки на д≥л¤нках з п≥щаним грунтом.

ѕоодинок≥ бджоли любл¤ть св≥тло ≥ тепло, њх улюблен≥ м≥сц¤ Ч схили балок ≥ ¤р≥в, узл≥сс¤, л≥сосмуги, узб≥чч¤ дор≥г. “ут вони ≥н≠коли влаштовують колон≥њ. –озкаж≥ть д≥т¤м, що маленьк≥ поодино≠к≥ бджоли Ч прекрасн≥ запилювач≥.

Ќе менш важливими запилювачами ≥ ц≥кавими об'Їктами дл¤ спостережень з д≥тьми Ї джмел≥. ¬они живуть великими с≥м'¤ми (в середньому 100-200 ос≥б), ¤ка складаЇтьс¤ з матки, молодих самок, а наприк≥нц≥ л≥та ≥ самц≥в. ƒжмелина с≥м'¤, на в≥дм≥ну в≥д с≥мей медоносних бдж≥л, ≥снуЇ один р≥к).

ƒо найб≥льш поширених в ”крањн≥ джмел≥в належить джм≥ль кам'¤ний, джм≥ль земл¤ний, джм≥ль польовий, джм≥ль моховий.

¬олоски на т≥л≥ кам'¤ного джмел¤ чорн≥, ли≠ше к≥нчик черевц¤ ¤скравогар¤чого кольору.

ƒжм≥ль земл¤ний маЇ ¤скраве забарвленн¤. √арн≥ ≥ його темна грудка з ¤скравою жовтою смугою, а особливо привабливе за сполученн¤м кольор≥в черевце: б≥л¤ основи жовте, посередин≥ чорне, а на к≥нц≥ б≥ле.

ƒжм≥ль польовий поширений скр≥зь в ”крањн≥. √руди зверху, основа й к≥нець черевц¤ у нього руд≥, боки грудей жовт≥.

” джмел¤ степового, що поширений на п≥вдн≥ ”крањни, грудка жовта з чорною перев'¤ззю, черевце жовте.

ћоховий джм≥ль вкритий ¤скраво-жовтими волосками.

¬с≥ ц≥ джмел≥ Ч прекрасн≥ запилювач≥ р≥зноман≥тних рослин.

–озмноженн¤ ≥ розселенн¤ мурашок в≥дбуваЇтьс¤ так: раз на р≥к (у де¤ких вид≥в дв≥ч≥) в кожного виду в св≥й час у гн≥зд≥ з'¤вл¤Їтьс¤ багато крилатих мурашок. ÷е молод≥ самц≥ ≥ самиц≥. ƒе≠¤кий час вони ще живуть у гн≥зд≥, а пот≥м починають в≥дл≥тати. ¬ тепл≥ дн≥, в к≥нц≥ л≥та або восени, особливо п≥сл¤ дощу, над гн≥здами зд≥ймаютьс¤ ц≥л≥ хмарки крилатих мурашок. ” пов≥тр≥ або на земл≥ в≥дбуваЇтьс¤ запл≥дненн¤, п≥сл¤ чого самц≥ гинуть, а самки в≥дгризають крила ≥ починають шукати м≥сце дл¤ засну≠ванн¤ гн≥зда. “ут самка риЇ невелику н≥рку ≥ в≥дкладаЇ першу пор≠ц≥ю ¤Їць.  оли виход¤ть личинки, самка годуЇ њх вид≥ленн¤ми слинних залоз. Ќа утворенн¤ поживних речовин ≥дуть запаси жиру ≥ непотр≥бн≥ м'¤зи крил. ƒо дорослого стану доживаЇ лише части≠на робочих мурашок. “епер самка вже перестаЇ годувати личинок ≥ займаЇтьс¤ т≥льки в≥дкладанн¤м ¤Їць. ”сю роботу беруть на себе молод≥ мурашки.

—еред мурашок, ¤к≥ найчаст≥ше зустр≥чаютьс¤ в природ≥, сл≥д в≥дм≥тити рудих л≥сових мурашок, ¤к≥ корисн≥ тим, що знищують шк≥дливих комах ≥ розпушують грунт. “ам, де в л≥сах багато му≠рашник≥в, не буде спалах≥в масового розмноженн¤ шк≥дливих ко≠мах; пильщик≥в, п'¤дун≥в, совок. —≥м'¤ одного мурашника середн≥х розм≥р≥в захищаЇ л≥с на чверт≥ гектара. ƒл¤ захисту л≥с≥в там, де мурашок ран≥ше не було, њх розсел¤ють штучним шл¤хом.

ƒ≥т¤м можна розпов≥сти, що руд≥ л≥сов≥ мурашки живуть т≥ль≠ки в л≥с≥. “ому вони й називаютьс¤ л≥совими, њх хатинка Ч мураш≠ник. якщо придивитис¤ до нього, то можна пом≥тити, що в≥н зроб≠лений з маленьких г≥лочок, хвоњнок, бруньок, шматочк≥в кори де≠рев, грудок земл≥. ѕроте це т≥льки частина мурашника. ўе б≥льша його частина розм≥щена п≥д землею. ” мурашнику, наче у багато поверховому будинку, багато ход≥в, коридор≥в. ” них живуть му≠рашки, њх личинки ≥ л¤лечки.

–¤д ƒвокрил≥. ’арактерною ознакою двокрилих е на¤вн≥сть одн≥Їњ пари перетинчастих крил. «адн≥ крила перетворен≥ у маленьк≥ булавопод≥бн≥ придатки Ч дзижчальц¤, що мають значенн¤ дл¤ координац≥њ польоту.

–отов≥ органи р≥зноњ будови: у комар≥в-кровосос≥в колючо-си≠сного типу, у іедз≥в Ч р≥жучо-лижучого, у б≥льшост≥ мух Ч типо≠во-лижучого типу.

¬елику групу двокрилих представлено комарами. ÷≥ комахи добре знайом≥ д≥т¤м з ранн≥х рок≥в: комар мал¤р≥йний, комар звичайний Ч кулекс, комар кусака Ч аедес. ” вс≥х цих комар≥в самки у доросл≥й стад≥њ живл¤тьс¤ кров'ю людини та теплокров≠них тварин, а самц≥ живл¤тьс¤ нектаром кв≥т≥в. ƒл¤ ссанн¤ кров≥ у комар≥в-кровосос≥в е досконале пристосуванн¤ Ч стилет у вит¤гнут≥й нижн≥й губ≥.

ќсобливо ц≥нн≥ личинки комар≥в дергун≥в, або дзв≥нц≥в. Ќазву ц≥ комари одержали за те, що тихими л≥тн≥ми вечорами над берегами водойм можна почути тонкий ме≠лод≥йний дзв≥н. ÷е дзв≥н в≥д комарик≥в, що ро¤тьс¤ у пов≥тр≥ то зл≥таючи вгору, то падаючи вниз. ƒзв≥нц≥ не мають розвинутих ротових орган≥в.

¬л≥тку у в≥дкрит≥ в≥кна житлових прим≥щень, дит¤чих садк≥в ≥нколи зал≥тають комар≥-довгоноги: комар-довгон≥г шк≥дливий ≥ комар-довгон≥г перев'¤заний. ” природ≥ њх можна зустр≥ти на мокр≥й луц≥, на л≥сов≥й гал¤вин≥, де вони вил≥тають з-п≥д н≥г ≥, пролет≥в≠ши к≥лька метр≥в, знову ховаютьс¤ серед трави.  омар≥-довгоноги в≥др≥зн¤ютьс¤ струнким т≥лом ≥ дуже довгими, тонкими ≥ слабкими ногами, ¤к≥ служать њм не т≥льки дл¤ лазанн¤ серед рослин, але ≥ своЇр≥дним захистом в≥д ворог≥в.

ќднак серед мух з паразитуючими личинками Ї ≥ корисн≥. ƒо них належать тах≥ни. ÷е середнього розм≥ру мухи, здеб≥льшого густо вкрит≥ м≥цними щетинками. —амки тах≥н в≥дкладають ¤йц¤ або личинки всередину т≥ла ≥нших комах, у тому числ≥ в гус≥нь багатьох шк≥дливих метелик≥в, наприклад, сосновоњ совки, сосно≠вого шовкопр¤да. “ому тах≥н використовують поруч з њздц¤ми дл¤ б≥олог≥чноњ боротьби проти шк≥дник≥в.

–¤д ¬олохокрильц≥, або –учайники. «а формою т≥ла волохо-крильц≥ дуже под≥бн≥ до метелик≥в. ¬ ”крањн≥ зустр≥чаЇтьс¤ близько 100 вид≥в волохокрильц≥в. ¬≥др≥знити њх найлегше за крила≠миЧ у метелик≥в вони покрит≥ лусочками, а у ручайник≥в Ч волос≠ками, зв≥дки ≥ походить назва цих комах. ” спок≥йному стан≥ њх темно забарвлен≥ крила складен≥ дашком. √олова з довгими нитко≠под≥бними вусиками. –отов≥ органи у дорослих комах редукован≥, тому доросл≥ волохокрильц≥ не живл¤тьс¤. ÷е малопом≥тн≥ комахи, що неохоче л≥тають. ѕ≥сл¤ паруванн¤ самки волохокрильц≥в в≥д≠кладають у воду драглист≥ грудочки ¤Їць. « ¤Їць виход¤ть личин≠ки, ¤к≥ у б≥льшост≥ випадк≥в починають будувати хатки.

1	2	3

Ќазва:  омахи з повним перетворенн¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2543 прочитано)