ѕедагог≥ка > –еал≥зац≥¤ виховноњ мети в процес≥ п≥знанн¤ природи

–еал≥зац≥¤ виховноњ мети в процес≥ п≥знанн¤ природи

ѕлан

ќсв≥тн≥ завданн¤ курсу Уя ≥ ”крањнаФ.

‘ормуванн¤ наукового св≥тогл¤ду.

ѕатр≥отичне та економ≥чне вихованн¤ молодших школ¤р≥в.

јнтиалкогольне та антин≥котинне вихованн¤ молодих школ¤р≥в.

≈стетичне вихованн¤ молодих школ¤р≥в.

ќсв≥тн≥ завданн¤ природознавства

ќсновн≥ завданн¤ вивченн¤ курсу Уя ≥ ”крањнаФ так≥: розширити елементарн≥ знанн¤ учн≥в про предмети ≥ ¤вища природи, розкрити у доступн≥й форм≥ зв'¤зки м≥ж неживою ≥ живою природою, а також природою ≥ трудовою д≥¤льн≥стю людей, озброњти д≥тей матер≥ал≥стичним п≥дхо≠дом до вивченн¤ природи ≥ первинними атењстичними знанн¤ми, виховувати любов до р≥дноњ крањни. ћета кур≠су Ч комплексне п≥знанн¤ природи ≥ сусп≥льства.

—пециф≥ка природознавства Ч його узагальнен≥сть, комплексн≥сть ≥ разом з тим конкретн≥сть.

ќзброњти учн≥в знанн¤ми Ч значить створити в њхн≥й св≥домост≥ ч≥тк≥ у¤вленн¤, навчити узагальнювати своњ знанн¤ в пон¤тт¤х, допомогти д≥т¤м осмислити законо≠м≥рн≥ зв'¤зки м≥ж ¤вищами, виробити практичн≥ ум≥нн¤ ≥ навички.

ќтже, уже в початкових класах повинно мати м≥сце на≠громадженн¤ в молодших школ¤р≥в певних знань про предмети ≥ ¤вища природи, причому знань не розр≥знених, а об'Їднаних пров≥дною ≥деЇю Ч ≥деЇю взаЇмозв'¤зку вс≥х ¤вищ природи.

2. ‘ормуванн¤ наукового св≥тогл¤ду.

‘ормуванн¤ в учн≥в св≥тогл¤ду на уроках передбачаЇ: 1) на≠вчанн¤ учн≥в сприймати природу не ¤к окрем≥ предмети ≥ ¤вища, а ¤к Їдине ц≥ле, де вс≥ предмети ≥ ¤вища перебу≠вають у взаЇмозв'¤зку ≥ взаЇмообумовлен≥; 2) навчанн¤ учн≥в розгл¤дати природу не в стан≥ спокою ≥ нерухомо≠ст≥, а в стан≥ безперервного руху ≥ розвитку; 3) система≠тичне закр≥пленн¤ у св≥домост≥ учн≥в пон¤тт¤ про мате≠р≥альн≥сть предмет≥в ≥ ¤вищ, ¤к≥ розвиваютьс¤ за законами природи.

ƒл¤ формуванн¤ наукового св≥тогл¤ду учн≥в необх≥дн≥ так≥ умови: 1) доб≥р найважлив≥шого щодо вихованн¤ наукового св≥тогл¤ду фактичного матер≥алу в межах курсу природознавства; 2) застосуванн¤ р≥знома≠н≥тних метод≥в ≥ прийом≥в, що спр¤мовують п≥знанн¤ учн≥в на розум≥нн¤ взаЇмозв'¤зку в природ≥ та розкритт¤ причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в м≥ж предметами та ¤вищами в њхньому розвитку; 3) створенн¤ таких ситуац≥й, коли в д≥≠тей виникаЇ ≥нтерес до ¤вищ природи, викликаЇтьс¤ емо≠ц≥йне ставленн¤ до природи; 4) врахуванн¤ ≥ндив≥дуальних особливостей учн≥в, њхнього життЇвого досв≥ду; 5) систе≠матичне залученн¤ учн≥в до участ≥ в сусп≥льне корисн≥й прац≥, на основ≥ чого в них розвиваЇтьс¤ ≥н≥ц≥атива, ви≠никаЇ творче ставленн¤ до завдань учител¤, формуютьс¤ переконанн¤ в здатност≥ людини п≥знавати природу.

ќрган≥зовуючи спостереженн¤ д≥тей у природ≥, сл≥д по≠¤снити њм причини утворенн¤ опад≥в та де¤ких ¤вищ при≠роди.  раще усв≥домити матер≥ал допоможуть досл≥ди. “ак, утворенн¤ дощу можна продемонструвати за допомогою такого досл≥ду.

ѕри вивченн≥ корисних копалин сл≥д по¤снити, ¤к вони утворилис¤, розпов≥сти д≥т¤м, що мох сфагнум, з ¤кого утворивс¤ торф, убиваЇ м≥кроби. ѕро це знали попи й об≠дурювали людей, над≥л¤ючи торфов≥ болота ц≥лющими властивост¤ми н≥би-то внасл≥док того, що вони в≥дслужили молебень.

3. ѕатр≥отичне та еколог≥чне вихованн¤ молодших школ¤р≥в

” ц≥й справ≥ важливу роль в≥д≥граЇ ознайомленн¤ учн≥в з бойовими подвигами, працею людей свого села, району, област≥, республ≥ки ≥ вс≥Їњ крањни, з дос¤гненн¤ми пере≠довик≥в виробництва. ќтже, вихованн¤ патр≥отизму передбачаЇ використанн¤ насамперед краЇ≠знавчого матер≥алу. “реба завжди пам'¤тати, що наша рад¤нська д≥йсн≥сть даЇ безл≥ч приклад≥в рад¤нського патр≥отизму, ¤к≥ сл≥д використовувати у навчальн≥й робот≥. ¬ справ≥ вихованн¤ патр≥отизму велика роль позакласноњ роботи.

≈колог≥чне навчанн¤ ≥ вихованн¤ Ч це психолого-педагог≥чний процес, спр¤мований на формуванн¤ у людини знань наукових основ природокористуванн¤, необх≥дних переконань ≥ практичних навичок, певноњ ор≥Їн≠тац≥њ й активноњ життЇвоњ позиц≥њ в галуз≥ охорони при≠роди, рац≥онального використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ природ≠них ресурс≥в. ” завданн¤ еколог≥чноњ осв≥ти вход¤ть: 1) засвоЇнн¤ наукових знань про взаЇмозв'¤зок природи ≥ сусп≥льства; 2) розум≥нн¤ багатогранноњ ц≥нност≥ природи дл¤ сусп≥льства в ц≥лому ≥ кожноњ людини зокрема; 3) ово≠лод≥нн¤ нормами правильноњ повед≥нки в природному середовищ≥; 4) розвиток потреби у сп≥лкуванн≥ з природою; 5) актив≥зац≥¤ д≥¤льност≥ по охорон≥ й пол≥пшенню навко≠лишнього середовища.

” формуванн≥ еколог≥чноњ св≥домост≥ в≥дпов≥дальна роль належить початков≥й школ≥, ¤ка Ї одн≥Їю з перших ланок становленн¤ людини-громад¤нина. ѕричому основн≥ риси характеру особистост≥ формуютьс¤ у ранньому ди≠тинств≥ ≥ сп≥лкуванн¤ з природою маЇ у вихованн≥ дитини першор¤дне значенн¤.

” процес≥ роботи б≥льш≥сть учител≥в акцентуЇ увагу на значенн≥ природи у господарськ≥й д≥¤льност≥ людини ≥ майже не розкриваЇ њњ естетичн≥ ц≥нност≥. ѕроте дл¤ мо≠лодших школ¤р≥в найдоступн≥шим Ї емоц≥йно-естетичне сприйн¤тт¤ природного середовища. «авданн¤ педагога Ч передбачити способи злитт¤ емоц≥йних почутт≥в у ставленн≥ до природи з п≥знавальними завданн¤ми щодо ѓѓ вивчен≠н¤ ≥ практичними д≥¤ми з охорони. ¬ажливе значенн¤ маЇ безпосереднЇ сп≥лкуванн¤ д≥тей з природою при про≠веденн≥ спостережень, п≥д час екскурс≥й, прогул¤нок, поход≥в. “ак, п≥д час сезонних екскурс≥й у природу з друго≠класниками вчитель не лише допомагаЇ д≥т¤м вид≥л¤ти ха≠рактерн≥ ознаки кожноњ пори року, а й виховуЇ любов до р≥дноњ природи, почутт¤ прекрасного, формуЇ навички грамотноњ повед≥нки в природ≥.

≈колог≥чне вихованн¤ передбачаЇ також виробленн¤ навичок грамотноњ повед≥нки д≥тей у природ≥. ƒ≥ти повинн≥ засвоњти, що п≥д час прогул¤нок, екскурс≥й, поход≥в не можна голосно розмовл¤ти, рвати кв≥ти, ламати г≥лки дерев ≥ кущ≥в, руйнувати пташин≥ гн≥зда, мурашники, за≠бруднювати навколишнЇ середовище, п≥дбирати мал¤т зв≥р≥в ≥ пташен¤т.

4. јнтиалкогольне та антин≥котинне вихованн¤ молодших школ¤р≥в

ќдним ≥з завдань антиалкогольноњ виховноњ роботи в школ≥ Ї озброЇнн¤ учн≥в знанн¤ми про шк≥длив≥сть алкого≠лю, про згубн≥ його насл≥дки, формуванн¤ у них правиль≠них погл¤д≥в на це соц≥альне зло. ѕровод¤чи бес≥ди з тем ЂЎкола ≥ с≥м'¤ї, Ђўо таке добре ≥ що таке поганої, Ђѕ≥≠клуванн¤ про здоров'¤ї, потр≥бно зосередити увагу д≥тей на морально-етичних пон¤тт¤х, ¤к≥ торкаютьс¤ проблеми пи¤цтва та алкогол≥зму. ” д≥тей сл≥д формувати негативне ставленн¤ до спиртного; будь-¤ке його вживанн¤ маЇ розгл¤датись ¤к про¤в аморальност≥, а утриманн¤ в≥д нього Ч ¤к норма повед≥нки.

«авданн¤м антиалкогольноњ ор≥Їнтац≥њ у ранньому шк≥льному в≥ц≥ (≤ЧII класи) Ї пропаганда здорового спо≠собу житт¤. ÷ьому спри¤Ї введенн¤ до навчального плану предмета Ђќзнайомленн¤ з навколишн≥м св≥томї. —еред завдань нового навчального предмета вид≥л¤ютьс¤ ≥ так≥: формувати у молодших школ¤р≥в первинн≥ громадськ≥ : ≥ патр≥отичн≥ почутт¤, сусп≥льно-пол≥тичн≥ пон¤тт¤, вихову≠вати позитивн≥ моральн≥ ¤кост≥ ≥ норми повед≥нки.

«найомл¤чись з навколишн≥м св≥том, дитина засвоюЇ норми повед≥нки в школ≥, с≥м'њ, сусп≥льств≥. ѕаралельно з цим сл≥д проводити роботу по виробленню у д≥тей нега≠тивного ставленн¤ до алкогольних звичањв ≥ традиц≥й.

Ќа уроках природознавства вчитель знайомить д≥тей з шк≥дливим впливом н≥котину, ¤к ≥ алкоголю, на орган≥зм: кровоносну, нервову, дихальну, травну системи. ¬≥н акцен≠туЇ увагу на тому, що кожен хлопчик повинен прагнути стати сильним, см≥ливим, спритним, займатис¤ спортом. ѕроте в≥н цього не дос¤гне, ¤кщо з дитинства буде п≥дри≠вати своЇ здоров'¤.  урець не зможе стати космонавтом, акваланг≥стом, альп≥н≥стом, хорошим спортсменом...

”вагу д≥вчаток сл≥д зосередити на тому, що кур≥нн¤ не лише шкодить здоров'ю, а й негативно впливаЇ на зовн≥ш≠н≥сть. ¬насл≥док кур≥нн¤ шк≥ра робитьс¤ нееластичною, набуваЇ с≥рого в≥дт≥нку, рано вкриваЇтьс¤ зморшками; зуби стають жовтими, з рота йде неприЇмний запах.

” школ≥ необх≥дно створити обстановку нетерпимост≥ до курц≥в. ≤з молодших клас≥в учн≥ повинн≥ усв≥домити, що кур≥нн¤ Ч вкрай негативна форма повед≥нки, ¤ка п≥д≠л¤гаЇ всеб≥чному осуду в шк≥льному колектив≥.

ќтже, антиалкогольне й антин≥котинне вихованн¤ Ї не≠обх≥дною умовою й обов'¤зковою складовою частиною морального вихованн¤ школ¤р≥в.

5. ≈стетичне вихованн¤ молодших школ¤р≥в за допомогою засоб≥в природи

≈стетичне вихованн¤ Ї орган≥чною складовою части≠ною вихованн¤, необх≥дною умовою фор≠муванн¤ всеб≥чно розвиненоњ особистост≥. ≈стетичне вихо≠ванн¤ при вивченн≥ природознавства ¤вл¤Ї собою систему педагог≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ка включаЇ сприйн¤тт¤ й осмис≠ленн¤ естетичних ¤костей природи п≥д час спостережень, на уроках, сп≥лкуванн¤ з њњ красою у позакласн≥й робот≥, у процес≥ художньоњ творчост≥ та природоохоронноњ пра≠ц≥ д≥тей. «асобами естетичного вихованн¤ при цьому Ї сама природа, а також в≥дображенн¤ њњ краси у слов≥, му≠зиц≥, художн≥х полотнах. «алучити д≥тей до краси приро≠ди Ч важливе завданн¤ вчител¤. як засв≥дчуЇ практика, емоц≥йно-естетичне сприйн¤тт¤ природи та окремих њњ компонент≥в зумовлюЇ значною м≥рою ≥ ставленн¤ до них молодших школ¤р≥в. “ак, д≥т¤м подобаютьс¤ кв≥ти, ме≠телики, птахи перш за все тому, що вони красив≥, а жаб, гадюк д≥ти не любл¤ть, бо вони, на њхн≥й погл¤д, некрасив≥, бридк≥.

¬елика роль у збагаченн≥ ≥нтелектуального багажу молодших школ¤р≥в належить сезонним екскурс≥¤м ≥ прогул¤нкам, п≥д час ¤ких д≥ти сприймають красу природи р≥дних м≥сць у р≥зн≥ пори року в њњ динам≥ц≥, в розвитку.

≈стетичн≥ почутт¤ виникають ≥ при сприйн¤тт≥ ароматичних властивостей об'Їкт≥в природи. Ќеобх≥дно, щоб д≥ти в≥дчули, ≥ н≥жний запах конвал≥њ, ≥ медовий Ч ли≠пи, ≥ солодкуватий Ч б≥лоњ акац≥њ, ≥ ледь г≥ркуватий Ч берези; вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ¤линовоњ хвоњ, пр≥лого лист¤. —прийн¤тт¤ запах≥в збагачуЇ , естетичн≥ почутт¤ людини.

1	2

Ќазва: –еал≥зац≥¤ виховноњ мети в процес≥ п≥знанн¤ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1602 прочитано)