ѕедагог≥ка > –озвиток п≥знавальних зд≥бностей та ≥нтерес≥в учн≥в у процес≥ вивченн¤ географ≥њ
–озвиток п≥знавальних зд≥бностей та ≥нтерес≥в учн≥в у процес≥ вивченн¤ географ≥њ
ѕроблемне навчанн¤, суть ¤кого - самост≥йне одержанн¤ знань учн¤ми, стаЇ все б≥льш ц≥кавим дл¤ учител¤ ≥ учн¤. —аме цей вид процесу навчанн¤ може забезпечити найб≥льшу актив≥зац≥ю навчально-п≥знавальноњ д≥¤льност≥ учн≥в, ¤ку супроводжуЇ один з пост≥йних стимул≥в навчанн¤ задоволенн¤ в≥д процесу роботи та результату. —ьогоденн¤ нац≥люЇ школу на формуванн¤ ≥н≥ц≥ативноњ ≥ самост≥йноњ особистост≥, над≥леною творчою у¤вою, мисленн¤м. —правжн≥й педагог сьогодн≥ не ст≥льки той, хто навчаЇ, ст≥льки той, хто в≥дчуваЇ, ¤к дитина навчаЇтьс¤. —аме таким вчителем Ї ћар≥¤ ћатв≥њвна —емчук, що вже 33 роки навчаЇ географ≥њ загайп≥льських д≥тлах≥в. Ўкола стала б≥льшою частиною њњ житт¤. Ѕо вважаЇ, що географ≥¤ Ц найц≥кав≥ший предмет у школ≥. √еограф≥¤ Ц Їдиний шк≥льний предмет, що вивчаЇ природу й сусп≥льство у њх взаЇмод≥њ. ” звТ¤зку з цим ћар≥¤ ћатв≥њвна вважаЇ, що дуже корисним Ї питанн¤ та завданн¤ дл¤ учн≥в, в≥дпов≥дь на ¤к≥ вимагаЇ к≥лькох джерел знань, а також дуже часто ставить питанн¤ типу: ¤кими джерелами знань ви користувалис¤ й чому? “ак≥ питанн¤ ор≥Їнтують учн≥в на усв≥домленн¤ способ≥в власноњ д≥¤льност≥, що значно п≥двищуЇ р≥вень знань ≥ вм≥нь учн≥в з предмета. јле дл¤ того, що уникнути формал≥зму в актив≥зац≥њ д≥¤льност≥ учн≥в ћар≥¤ ћатв≥њвна ретельно в≥дбираЇ зм≥ст матер≥алу, ¤кий найб≥льш доц≥льно вивчати в процес≥ проблемного навчанн¤, розробл¤Ї в≥дпов≥дну систему завдань наростаючоњ складност≥ з урахуванн¤м реальних можливостей учн≥в класу. ƒуже часто намагаЇтьс¤ створити на уроц≥ навчальн≥ проблемн≥ ситуац≥њ, за ¤ких учн≥ усв≥домлюють своњ труднощ≥ та намагаютьс¤ подолати њх висувають певну мету ≥ знаход¤ть рац≥ональн≥ шл¤хи дл¤ њњ дос¤гненн¤ можуть зд≥йснити самоконтроль, тобто сп≥вв≥днести одержаний результат з метою. Ћише так учн≥ в≥дчувають себе сп≥втворц¤ми, а навчальний матер≥ал не залишаЇ њх байдужими. „асто на уроках —емчук ћ.ћ. використовуЇ описов≥ розпов≥д≥. Ќаприклад, розпов≥дь про океан≥ю з курсу географ≥њ материк≥в ≥ океан≥в, клас, починаЇ з≥ сл≥в ј.ћат≥сса: У√рац≥озн≥ кокосов≥ пальми з≥ здибленими шевелюрами, ¤к≥ шелест¤ть п≥д пасатним в≥тром, щодн¤ безперестанку п≥д акомпонемент шепоту в≥льних хвиль мор¤, ¤к≥ розбиваютьс¤ об рифи на спок≥йну, без зморшок гладь лагуни на виход≥ з протоки...Ф ≥ Ц дал≥ розбираЇ з учн¤ми географ≥чн≥ терм≥ни та в≥домост≥ повТ¤зуючи њх ч≥тку систему географ≥чних знань ≥ у¤влень. ћар≥¤ ћатв≥њвна створюЇ на уроках ситуац≥њ вибору, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що школ¤ру пропонуЇ зробити певний виб≥р не просто на словах, а й у справ≥. «азвичай пропонуЇ вибрати завданн¤ р≥зного р≥вн¤ складност≥ (дуже складн≥, середн≥ та легк≥), з р≥зним типом навчального матер≥алу (описовим, теоретичним, прикладним тощо). ” 6 клас≥ використовуЇ задач≥ на спос≥б, на результат. «адача 1(на спос≥б). ” прохолодну погоду в≥кна житлових будинк≥в вкриваютьс¤ вологою, а в мороз Ц крижаним в≥зерунком. як це по¤снити. «адача 2 (на спос≥б). як по¤снити те, що в гар¤ч≥й вод≥ цукор розчин¤Їтьс¤ швидше, н≥ж у холодн≥й. «адача 3 (на результат). „ому лисиц¤ ≥ заЇць не заготовл¤ють њжу на зиму? —емчук ћ.ћ. намагаЇтьс¤ дати учн¤м м≥цн≥ знанн¤, спираючись на св≥й досв≥д, майстерн≥сть, стиль, творч≥сть, використовуючи р≥зн≥ методи, форми навчанн¤ та вихованн¤. “а при цьому враховуЇ р≥вень за≥нтересованост≥ учн≥в шк≥льною географ≥Їю бо т≥льки через зац≥кавлен≥сть можна добитис¤ глибоких знань, намагаЇтьс¤ зрозум≥ти внутр≥шн≥й св≥т дитини, поважати њњ переживанн¤. «вертаЇ увагу на емоц≥йну культуру, психолог≥чну компетентн≥сть. “ака прац¤ дала позитивн≥ результати: призов≥ м≥сц¤ на ол≥мп≥адах з географ≥њ. ¬ажливе м≥сце у робот≥ вчител¤ займаЇ використанн¤ краЇзнавчого матер≥алу на уроках. ÷е даЇ можлив≥сть учн¤м збагатити своњ знанн¤, закр≥пити вм≥нн¤ ≥ навички. ” 5 клас≥ п≥д час вивченн¤ теми У–ослинний св≥т свого краю. ќхорона рослинного св≥ту. „ервона книга ”крањниФ, - учн¤м вчителька даЇ випереджаюче завданн¤: п≥дготувати опис окремих рослин з використанн¤м твор≥в художник≥в, поетичних твор≥в, з≥брати гербар≥й. „асто на уроках географ≥њ пропонуЇ тестов≥ диктанти, опорн≥ схеми. ћар≥¤ ћатв≥њвна керуЇтьс¤ думкою, що залучити учн≥в до сп≥впрац≥ можна через написанн¤ окремих пов≥домлень, захист реферат≥в. ÷≥ види роботи спри¤ють тому, що учн≥ оволод≥вають культурою сп≥лкуванн¤, вчатьс¤ самост≥йно осмислювати зм≥ст. ¬ практиц≥ —емчук ћ.ћ. уроки р≥зних тип≥в традиц≥йного ≥ нетрадиц≥йного характеру: р≥зн≥ форми поЇднанн¤ фронтальноњ, ≥ндив≥дуальноњ та груповоњ роботи; оптимально обран≥ монолог≥чн≥, д≥алог≥чн≥, евристичн≥, пошуков≥, досл≥дницьк≥ та ≥нш≥ методи навчанн¤; диференц≥йован≥ п≥дходи п≥д час вивченн¤ та систематизац≥њ нового матер≥алу установка на св≥доме сприйн¤тт¤ виучуваного матер≥алу через встановленн¤ причинно-насл≥дкових звТ¤зк≥в, пор≥вн¤нн¤ сп≥вставленн¤, групуванн¤. ¬се спр¤моване на те, щоб навчити дитину самореал≥зуватис¤, виховати самост≥йн≥сть спочатку у навчанн≥, а пот≥м у робот≥, при чому ще в школ≥ навчитись формувати мету свого подальшого житт¤. « метою п≥двищенн¤ ефективност≥ уроку в педагог≥чн≥й практиц≥ застосовуЇ нов≥ осв≥тн≥ технолог≥њ. “ак, вивчаючи у 8 клас≥ тему У≈колог≥чн≥ проблеми „орного мор¤Ф, вчителька обрала тип уроку - пресконференц≥¤. Ѕуло п≥дготовлено наступн≥ групи: представники преси; сп≥вроб≥тники ќдеського в≥дд≥ленн¤ мор≥в ≥мен≥ ќ.ќ. овалевського (в≥дд≥л звТ¤зк≥в з громадськ≥стю, в≥дд≥л морськоњ аброз≥њ, в≥дд≥л еколог≥њ, в≥дд≥л рекреац≥њ, в≥дд≥л морекультури, в≥дд≥л економ≥ки); ведуч≥. ƒаний урок був проведений за ч≥тким сценар≥Їм, ¤кий зб≥гаЇтьс¤ з проведенн¤м такоњ процедури в реальному житт≥. ”же традиц≥йними в педагог≥чн≥й практиц≥ —емчук ћ.ћ. стали уроки-¤рмарки, уроки-подорож≥, урок економ≥чний прогноз. „асто на уроках дл¤ закр≥пленн¤ чи вид≥ленн¤ найсуттЇв≥ших ¤вищ чи обТЇкт≥в використовуЇ м≥н≥-стратег≥њ, а саме: сенкан, «’¬, титан≥к, кола ¬ена, кубуванн¤, метод п≥дсиленоњ лекц≥њ. «астосовуючи вище назван≥ методи роботи, ћар≥¤ ћатв≥њвна розвиваЇ пошукову, навчально-досл≥дницьку роботу серед учн≥в, в≥дкриваЇ нов≥ резерви широкого впровадженн¤ в навчальний процес самост≥йноњ п≥знавальноњ д≥¤льност≥. ¬ажливе м≥сце в систем≥ позакласноњ роботи з географ≥њ належить ≥нтелектуальним ≥грам, в≥кторинам, диспутам, ¬ . ќсоблива увага на таких заходах звертаЇтьс¤ на еколог≥ю краю. ”роки ћар≥њ ћатв≥њвни мають не т≥льки навчально-п≥знавальне, а й виховне значенн¤. «асобами географ≥њ вчителька формуЇ й виховуЇ у школ¤р≥в загальнолюдськ≥ ц≥нност≥.
| 1 |
Ќазва: –озвиток п≥знавальних зд≥бностей та ≥нтерес≥в учн≥в у процес≥ вивченн¤ географ≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (861 прочитано) |