ѕедагог≥ка > ‘ормуванн¤ еколог≥чноњ культури учн≥в при вивченн≥ х≥м≥њ

‘ормуванн¤ еколог≥чноњ культури учн≥в при вивченн≥ х≥м≥њ

ѕереконанн¤ людини формуютьс¤ з дитинства. ќдне з основних моральних завдань, поставлених перед педагогом, - вихованн¤ любов≥ до Ѕатьк≥вщини, а отже, ≥ бережне ставленн¤ до р≥дноњ природи.

—прийн¤тт¤ природи допомагаЇ розвивати так≥ ¤кост≥, ¤к життЇрад≥сн≥сть, емоц≥йн≥сть, чутливе, уважне ставленн¤ до всього живого. ѕрирода спри¤Ї розумовому розвитков≥ д≥тей, њхн≥й лог≥чн≥й думц≥ та мов≥. якщо привчати д≥тей милуватис¤ ¤скравими фарбами неба, просторами пол≥в, формою сн≥жинок, польотом ласт≥вк≥в, у них розвиватиметьс¤ художн≥й смак, потреба в творчост≥, стане глибшими сприйн¤тт¤ навколишнього св≥ту. як влучно п≥дм≥тив в≥домий рос≥йський письменник Ћеон≥д Ћеонов, УЕ виховувати творц≥в ≥ захисник≥в л≥су важлив≥ше, н≥ж вирощувати сам л≥сФ. ÷ими словами в≥н не хот≥в применшити практичноњ сторони справи, а лише п≥дкреслив важливу роль еколог≥чноњ культури, еколог≥чного вихованн¤ у справ≥ охорони природи.

≈колог≥чна культура особистост≥ формуЇтьс¤ в процес≥ вихованн¤ ≥ навчанн¤. ¬она наскр≥зь пронизана етичними принципами. јдже етика, на думку јльберта Ўвейцера, - це Убезмежна в≥дпов≥дальн≥сть людини за все, що живеФ.

ќбТЇктивним показником еколог≥чноњ культури людства Ї р≥вень нашого сп≥лкуванн¤ з природою. ј р≥вень цей низький. «а висловом в≥домого вченого Ћьва  анторовича, Унизька культура природокористуванн¤ не Ї результатом низького р≥вн¤ науково-техн≥чноњ думки, а Ї насл≥дком в≥дсутност≥ у нас етикиФ. Ќеетичне ставленн¤ до природи ≥ самих себе Ї показником бездуховност≥ людства.

ќсновними показниками еколог≥чноњ культури вважають:

знанн¤ загальних законом≥рностей розвитку природи ≥ сусп≥льства;

розум≥нн¤ взаЇмозвТ¤зку њхнього ≥снуванн¤ ≥ того, що природа становить першооснову становленн¤ ≥ еволюц≥њ людства;

визначенн¤ соц≥альноњ обумовленост≥ взаЇмов≥дносин людини ≥ природи;

подоланн¤ споживацького ставленн¤ до природи ¤к джерела матер≥альноњ вигоди;

вм≥нн¤ передбачати насл≥дки впливу д≥¤льност≥ людини на б≥осферу «емл≥;

п≥дпор¤дкуванн¤ своЇњ д≥¤льност≥ вимогам рац≥онального природокористуванн¤, п≥клуванн¤ про навколишнЇ природне середовище;

вм≥нн¤ збер≥гати спри¤тлив≥ природн≥ умови ≥ конкретну працю.

ѕриродоохоронна осв≥та т≥сно повТ¤зуЇтьс¤ з еколог≥чним вихованн¤м. ѕ≥д еколог≥чним вихованн¤м розум≥ють такий розвиток вол≥, почутт¤ ≥ рис характеру, ¤к≥ б про¤вл¤лис¤ в правильн≥й (етичн≥й) повед≥нц≥ по в≥дношенню до навколишнього середовища. ¬оно повинно бути добров≥льним ≥ безперервним прот¤гом усього житт¤ людини. ћетою еколог≥чного вихованн¤ Ї формуванн¤ еколог≥чноњ св≥домост≥, що охоплюЇ пон¤тт¤ еколог≥чноњ морал≥ Ц збалансованост≥ м≥ж сприйн¤тт¤м навколишнього середовища, його п≥знанн¤м ≥ повед≥нкою людей по в≥дношенню до нього.

≈колог≥чне вихованн¤ не може ор≥Їнтуватис¤ лише на розум. Ќеобх≥дно впливати також на емоц≥њ ≥ почутт¤ людей. ” школ≥ цьому спри¤Ї вивченн¤ р≥дноњ мови, л≥тератури, ≥стор≥њ, х≥м≥њ, б≥олог≥њ, географ≥њ, художнЇ та музичне вихованн¤.

—учасн≥ еколог≥чн≥ проблеми можна розвТ¤зати сп≥льними зусилл¤ми. ѕот≥к еколог≥чноњ ≥нформац≥њ повинен не л¤кати, а спонукати до д≥њ. —ьогодн≥ головне завданн¤ вчител¤, ≥ зокрема вчител¤ х≥м≥њ, - п≥двести учн≥в до правильноњ оц≥нки тепер≥шнього еколог≥чного становища, до розум≥нн¤ необх≥дност≥ бережливого й економного ставленн¤ до ресурс≥в природи.

—аме тому всю навчально-виховну роботу ¤ спр¤мовую на розвиток розумових зд≥бностей учн≥в, вихованн¤ в них еколог≥чноњ культури. Ќа уроках намагаюс¤ спонукати учн≥в замислитись над використанн¤м властивостей речовин, над насл≥дками, до ¤ких може призвести непродумана д≥¤льн≥сть людини.

”же з перших урок≥в, коли виникаЇ питанн¤, чому треба вивчати х≥м≥ю, привертаю увагу учн≥в до подв≥йного характеру х≥м≥њ, корист≥ та шкоди, ¤к≥ принос¤ть х≥м≥чн≥ в≥дкритт¤. «береженн¤ чистоти атмосфери Ц одна з найб≥льших проблем, адже без пов≥тр¤ ми не можемо об≥йтис¤ ≥ пТ¤ти хвилин. «а останн≥ 50 рок≥в з атмосфери вз¤то ст≥льки кисню, ск≥льки використало все людство за 1млн. попередн≥х рок≥в.

–ослини Ц Їдин≥ УфабрикиФ кисню на наш≥й планет≥.  р≥м того, вони вбирають з атмосфери ≥ багато шк≥дливих речовин. “≥льки 1 га зелених насаджень очищаЇ в≥д пилу, шк≥дливих дом≥шок близько 15 млн. м³ пов≥тр¤. “≥льки одне доросле дерево за день адсорбуЇ 1 кг пилу. «елен≥ насадженн¤ вбирають майже 30% м≥ського шуму. ќдин стол≥тн≥й бук вбираЇ близько 2,5 кг вуглекислого газу, вид≥л¤ючи при цьому 1,7 кг кисню. ƒобове виробництво цим деревом кисню може забезпечити потребу в останньому 64 людини. «а один день таке дерево випаровуЇ до 400л води ≥ на 10% зб≥льшуЇ волог≥сть ірунту. Ќа основ≥ цього матер≥алу п≥д час вивченн¤ теми У исеньФ п≥дводжу учн≥в до висновку про те, що необх≥дно зб≥льшувати зелен≥ насадженн¤.

ѕ≥д час вивченн¤ теми У¬одаФ пропоную учн¤м зробити висновок про д≥¤льн≥сть людини на основ≥ сучасних даних та уривку з твору ћ. √огол¤: У„уден ƒнепр при тихой погоде, когда вольно и плавно мчит сквозь леса и горы полные воды своиЕ√л¤дишь и не знаешь, идЄт или не идЄт его величава¤ ширина, и чудитс¤, будто он весь вылит из стеклаЕѕышный! ≈му нет равной реки в мире.Ф

—учасн≥ дан≥: УЕ¬ критичному стан≥ ƒн≥про Ц головна водна артер≥¤ ”крањни. ѕерегороджений гребл¤ми, дамбами, шлюзами. –усло ƒн≥пра густо вс≥¤не д≥ючими ≥ тими, що будуютьс¤.Ф

УЕ ћеталург≥йн≥ заводи «апор≥жж¤ продовжують щор≥чно скидати в басейн ƒн≥пра близько 300 млн. м³ забруднених ст≥чних вод.Ф

У Еѓду н≥би на похорон ƒн≥пра Ц таке тривожне в≥дчутт¤. Ѕо н≥би потрапили в антисв≥т чи на вимерлу планету: пеньки зам≥сть гањв, жодного деревц¤. Ќе вп≥знати ƒн≥пра: такий змалений, сиротливий, незахищений ≥ впокорений плентавс¤ з-пом≥ж голих берег≥в. ѕ≥сл¤ „орнобильськоњ трагед≥њ довколишн≥ водойми забруднен≥ цез≥Їм ≥ стронц≥Їм у рад≥ус≥ 2000 к≥лометр≥в в≥д м≥сц¤ авар≥й.Ф (—. ѕлачинда).

”чн≥ активно обговорюють питанн¤.

я використовую цей момент ≥ на ≥нших уроках. ¬≥дводжу 3-5 хвилин дл¤ ≥нформац≥њ про насл≥дки д≥й людини. ўо це даЇ? «мушуЇ учн≥в замислитис¤ над д≥¤ми людини.

Ќаприк≥нц≥ уроку учн≥ розгл¤дають еколог≥чну ситуац≥ю такого типу: один ≥з шл¤х≥в захисту навколишнього середовища Ц очищенн¤ ст≥чних вод на промислових п≥дприЇмствах. якщо ви директор заводу ≥ маЇте у своЇму розпор¤дженн≥ значну суму грошей, ¤к ви вчините?

ѕерша група отримуЇ завданн¤ обірунтувати таку позиц≥ю: покладу грош≥ в банк дл¤ сплати штрафу за забрудненн¤ навколишнього середовища. ƒруга група: вкладу грош≥ в буд≥вництво очисних споруд. “рет¤ група: частину грошей вкладу в розширенн¤ виробництва, а частину використаю дл¤ п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати роб≥тникам.

Ќавчальну д≥¤льн≥сть учн≥в надзвичайно стимулюють дискус≥њ. ¬они спри¤ють ви¤вленню особистого ставленн¤ учн≥в до проблеми, а також вивченню реальних м≥сцевих еколог≥чних умов.

 ожна тема багата на матер≥ал, ¤кий спри¤Ї розвитку еколог≥чного мисленн¤ учн≥в. ѕ≥д час вивченн¤ теми У—ол≥Ф зазначаю, що натр≥й н≥трат застосовуЇтьс¤ дл¤ виготовленн¤ ковбас, шинки, сиру, риби. ѕ≥д впливом м≥кроорган≥зм≥в в≥н перетворюЇтьс¤ в натр≥й н≥трит, ¤кий перешкоджаЇ псуванню мТ¤са.

ѕроте нав≥ть невеликий надлишок цих солей дуже шк≥дливий дл¤ здоровТ¤: в≥н порушуЇ функц≥ю кров≥, викликаЇ набр¤к легень, серцеву недостатн≥сть, уражуЇ печ≥нку ≥ призводить до розвитку зло¤к≥сних пухлин. ≤з ц≥Їю метою визначено гранично допустим≥ концентрац≥њ н≥трат≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в харчов≥й промисловост≥. јле сл≥д нагадати учн¤м, що за останн≥ три роки вм≥ст н≥трат≥в зб≥льшивс¤ в ”крањн≥, наприклад, у кавунах ≥ ог≥рках у 3 рази, картопл≥ Ц в 2,2 рази, у капуст≥ Ц в 1,7 рази.

ѕ≥д час вивченн¤ теми У’≥м≥чн≥ властивост≥ лужних метал≥в, галоген≥в та њх сполукФ вказую на використанн¤ хлору дл¤ знезараженн¤ води, виробництва в≥дб≥лювальних засоб≥в. ќбовТ¤зково нагадую, що саме хлор застосовують в х≥м≥чн≥й зброњ. ѕропоную учн¤м ≥нформац≥ю дл¤ роздум≥в: У22 кв≥тн¤ 1915 року в≥тер дув у б≥к англо-французьких позиц≥й. Ќ≥мц≥ в≥дкрили 6000 балон≥в ≥з хлором. ѕрот¤гом 5 хвилин утворилас¤ велика жовто-зелена хмара. «агинуло 5000 людей, 15000 постраждали.Ф

¬се це спонукаЇ учн≥в замислитис¤, до ¤ких насл≥дк≥в може призвести наукове в≥дкритт¤, що будь-¤ке в≥дкритт¤ може мати ¤к позитивний, так ≥ негативний результат. ¤ким в≥н буде, залежить в≥д людини.

„и вм≥Ї людина використовувати науков≥ в≥дкритт¤? „ому вона використовуЇ њх на шкоду соб≥?

„ому ран≥ше люди не говорили про кислотн≥ дощ≥? „ому виникла ц¤ глобальна проблема? ѓњ не можна залишити поза увагою п≥д час вивченн¤ теми У ислотиФ.

јдже вс≥ ми спостер≥гаЇмо вплив кислотних дощ≥в на екосистеми, людей, арх≥тектурн≥ памТ¤тники. Ћюдина повинна використовувати альтернативн≥ джерела енерг≥њ, памТ¤таючи один з основних закон≥в природи: за все треба платити.

ќдн≥Їю з найскладн≥ших проблем сучасност≥ Ї рад≥оактивн≥сть. “од≥, коли це ¤вище т≥льки було в≥дкрите, мало хто задумувавс¤ над насл≥дками його використанн¤. јле, ¤к говорив  . ”шинський: Упро все у св≥т≥ ми д≥знаЇмос¤ не ≥накше, ¤к через пор≥вн¤нн¤.Ф “ому п≥д час вивченн¤ теми У≤зотопи. ѕон¤тт¤ про рад≥оактивний розпад х≥м≥чних елемент≥вФ увагу учн≥в звертаю на такий факт: при опром≥ненн≥ нас≥нн¤ злакових культур д≥стали можлив≥сть одержувати велику к≥льк≥сть сорт≥в, ст≥йких до захворювань. “ак≥ сорти мають добру ¤к≥сть зерна, м≥цн≥ стебла, п≥двищену врожайн≥сть, рано достигають.

≤ пор¤д ≥нш≥ факти: за оф≥ц≥йними даними, середн≥ ≥ндив≥дуальн≥ дози опром≥ненн¤ населенн¤ становл¤ть в≥д 5 до 10 бер. ” 1,2 % населенн¤ вони коливаютьс¤ в≥д 15 до 17,5 бер, а у 1,5 млн. людей, у тому числ≥ в 160 тис д≥тей у в≥ц≥ до 7 рок≥в, дози опром≥ненн¤ щитовидноњ залози дор≥внювали: у 875 дорослих ≥ 48% д≥тей до 30 бер, в 11% дорослих та 35% д≥тей Ц в≥д 30 до 100 бер, у 2% дорослих та 17% д≥тей Ц понад 100 бер. «ареЇстрован≥ випадки лейкоз≥в, спровокован≥ рад≥ац≥Їю.

1	2

Ќазва: ‘ормуванн¤ еколог≥чноњ культури учн≥в при вивченн≥ х≥м≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (933 прочитано)