ѕедагог≥ка > ‘ормуванн¤ профес≥йних навик≥в ≥ ум≥нь в учн≥в профтехучилищ

‘ормуванн¤ профес≥йних навик≥в ≥ ум≥нь в учн≥в профтехучилищ

ѕрофес≥йна п≥дготовка

ѕрофес≥йна п≥дготовка учн≥в включаЇ чотири ступен≥: профес≥йний в≥дб≥р; навчанн¤; формуванн¤ виробничих колектив≥в; подальше удосконаленн¤ профес≥йноњ майстерност≥ з урахуванн¤м психолог≥чних особливостей особистост≥, њњ мотив≥в ≥ ≥нтерес≥в.

ѕрофес≥йний в≥дб≥р в р¤д≥ середн≥х профес≥йно-техн≥чних училищ проводитьс¤ на недостатньому р≥вн≥. ¬ основному в≥н заключаЇтьс¤ в медичному обсл≥дуванн≥ стану здоровТ¤ ≥ вивченн¤ особистих справ учн≥в. ј усп≥х профес≥йного в≥дбору Ц це добре проведена профор≥Їнтац≥йна робота.

ќсновним етапом профес≥йноњ п≥дготовки ¤вл¤Їтьс¤ пер≥од в училищ≥. ƒл¤ ¤к≥сного навчанн¤ ≥ вихованн¤ майстру в/н необх≥дно вивчити ≥ндив≥дуальн≥ в≥ков≥ особливост≥ учн≥в групи з урахуванн¤м знань цих особливостей будувати навчально-виховний процес. ÷е означаЇ, що потр≥бно пост≥йно вести спостереженн¤ за учн¤ми, ви¤вл¤ти недостатки, вносити можлив≥ коректуванн¤ в орган≥зац≥ю процес≥ навчанн¤.

–озвиток зд≥бностей

¬и¤вленн¤ зд≥бностей учн≥в ≥ ц≥ле направлений њх розвиток Ц одне з основних завдань вихованн¤ особливост≥. ƒл¤ ви¤вленн¤ зд≥бностей учн¤ необх≥дно: ¤к можна точн≥ше проанал≥зувати њх трудову д≥¤льн≥сть, пор≥вн¤ти њњ з д≥¤льн≥стю других учн≥в, ввести роботу по виробленню необх≥дних ¤костей.

як показуЇ спостереженн¤, високого результату можна добитись шл¤хом компенсац≥њ одних зд≥бностей за рахунок ≥нших. ≤ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ ви¤вл¤ютьс¤ при пор≥вн¤нн≥ загальних ≥ спец≥альних зд≥бностей (можливостей). ќпущенн¤ загальноосв≥тньоњ школи по розвитку загальних можливостей, звичайно в≥дбиваютьс¤ на результатах роботи у середньому профтехучилищ≥, де важливим питанн¤м Ї розвиток спец≥альних можливостей.

як правило, слаборозвинут≥ учн≥ менше активн≥. Ќизький р≥вень активност≥ приводить до в≥дсутност≥ ≥нтересу до навчанн¤. ¬ таких випадках необх≥дно займатис¤ розвитком загальних можливостей. ѕроблемна будова навчальноњ д≥¤льност≥ веде до стаб≥льност≥ ≥ глибоким знанн¤м, поск≥льки вони освоюютьс¤ в активному пошуку, роздум≥.

”мови ≥ законом≥рност≥ формуванн¤ навик≥в ≥ ум≥нь

ѕроцес-формуванн¤ виробничих навик≥в ≥ ум≥нь необх≥дно розгл¤дати в Їдност≥ з завданн¤ми формуванн¤ особливост≥ учн≥в, њх всестороннього розвитку, ф≥зичного. ћорального ≥ розумового вихованн¤. Ќеобх≥дний системний п≥дх≥д до вир≥шенн¤ даного завданн¤.

Ќа¤вн≥сть профес≥йних навик≥в ≥ ум≥нь необх≥дних роб≥тников≥ при вир≥шенн≥ практичних завдань по плануванн≥, орган≥зац≥њ ≥ регулюванн≥ трудових процес≥в, тому зб≥льшуЇтьс¤ роль виробничого навчанн¤ в розвитку ≥нтелектуальних зд≥бностей учн≥в, техн≥чного, практичного простору мисленн¤. Ќауково-техн≥чний соц≥альний розвиток нашого сусп≥льства висуваЇ нов≥ вимоги до п≥дготовки прац≥вник≥в. «ростаЇ значенн¤ творчого в≥дношенн¤ до прац≥, ум≥нн¤ самост≥йно здобувати знанн¤ ≥ п≥двищувати профес≥йну майстерн≥сть, оволод≥вати сум≥жними профес≥¤ми. ¬елике значенн¤ одержуЇ здатн≥сть адаптуватись до зм≥нних потреб ≥ умов прац≥, ум≥нн≥ прим≥нити одержан≥ знанн≥ ≥ навики в р≥зних умовах, тому важливою ¤вл¤Їтьс¤ задача формуванн¤ в учн≥в пластичних навик≥в, ¤к≥ здатн≥ до перебудови ≥ переносу в нов≥ умови.

¬ процес≥ формуванн¤ виробничих навик≥в ≥ ум≥нь проходить розвиток профес≥йних зд≥бностей, ≥нтерес≥в ≥ других ¤костей особливост≥.

÷е процес в д≥йсност≥ дуже складний, що по¤снюЇтьс¤ впливом на нього системи фактор≥в. ≤ не до оц≥нка кожного ≥з них негативно в≥дбиваЇтьс¤ на навчанн≥. ƒо тих в≥днос¤тьс¤ особливост≥ самих виробничих навик≥в, форми ≥ методи орган≥зац≥њ навчанн¤. в≥ков≥ ≥ндив≥дуальн≥ можливост≥ учн≥в. ÷≥ фактори важлив≥ при формуванн≥ любих навик≥в, њх необх≥дно ураховувати при вибор≥ навчанн¤ у вс≥х випадках.

”сп≥шне оволод≥нн¤ виробничими навиками ≥ ум≥нн¤ми залежить перш за все в≥д в≥дношенн¤ учн¤ до прац≥, навчанн¤, ≥нтересу до своЇњ майбутньоњ профес≥њ, до зан¤ть. –уш≥йною силою, ¤ка змушуЇ до д≥¤льност≥, ¤вл¤Їтьс¤ потреба людини, ¤ка в≥дображаЇтьс¤ в його у¤в≥ у вид≥ бажанн¤, устремл≥нн¤ ≥ ≥нтересу. ƒосв≥д показуЇ, що за≥нтересован≥сть учн¤ допомагаЇ усп≥шному оволод≥нн≥ профес≥Їю, нав≥ть не дивл¤чись на окрем≥ недостатки в орган≥зац≥њ навчанн¤. ѕри в≥дсутност≥ за≥нтересованост≥ в учн≥в не забезпечуЇ усп≥ху ≥ хороша орган≥зац≥¤. ≈фективн≥сть навчанн¤ значно зростаЇ там, де вимоклий р≥вень його орган≥зац≥њ крокуЇ з за≥нтересован≥стю учн¤.

—постереженн¤ а учн¤ми показують, що в початковий пер≥од навчанн¤ умовно њх можна под≥лити на три сонов≥ групи.

ƒл¤ учн≥в першоњ групи характерний п≥двищений ≥нтерес до профес≥њ, з котрою вони звТ¤зують своњ плани на майбутнЇ, в≥дпов≥дальне в≥дношенн¤ до прац≥. ¬они дисципл≥нован≥, добре навчаютьс¤, активно оволод≥вають знанн¤ми, навиками ≥ ум≥нн¤ми, складними виробничими процесами. ”чн≥ даноњ групи при випуску одержують висок≥ розр¤ди по профес≥њ.

ƒругу групу представл¤ють учн≥ з нер≥вним в≥дношенн¤м до навчанн¤. нест≥йкими ≥нтересами ≥ повед≥нкою ≥ низькою активн≥стю. ≤ ¤кщо учень першоњ групи виступаЇ пом≥чником майстра в/н, то учень другоњ групи часто потребуЇ контролю, орган≥зац≥йному ≥ виховному. ¬≥дм≥чаючись нер≥вною усп≥шн≥стю, посл≥дн≥ поступово оволод≥вають виробничими навиками, дл¤ них характерна нестаб≥льн≥сть у повед≥нц≥.

“ретю групу складають учн≥, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до навчанн¤ без ≥нтересу. ” де¤ких нав≥ть спостер≥гаЇтьс¤ активне небажанн¤ навчатис¤ ≥ працювати, хоча серед них Ї ≥ досить розвинут≥. ÷е педагог≥чно запущен≥ п≥дл≥тки. ”чн≥ ц≥Їњ групи потребують в пост≥йному кер≥вництв≥ ≥ контрол≥ з≥ сторони майстра в/п. «в≥дки можна зробити висновок, що на формуванн¤ навик≥в ≥ ум≥нь в процес≥ навчанн¤ д≥ють особливост≥ особистост≥ учн¤. “ому не можна в≥докремлювати задач≥ виробничого навчанн¤ формуванн¤м навик≥в.

“реба одночасно займатис¤ формуванн¤м особистост≥, виконуючи при цьому ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д до кожного учн¤.

ѕершор¤дною задачею, особливо в робот≥ з педагог≥чно запущеними п≥дл≥тками, Ї пробудженн¤ у них ≥нтересу ≥ позитивного в≥дношенн¤ до навчанн¤. майбутньоњ профес≥њ, профтехучилищу.

¬ажливе значенн¤ при цьому маЇ уважне, дружелюбне ≥ поважне, а разом з тим ≥ вимогливе в≥дношенн¤ до учн¤. ј також створенн¤ умов, ¤к≥ забезпечують усп≥х в навчальн≥й робот≥ на перших етапах навчанн¤ з тим, щоби заставити учн≥в пов≥рити в своњ сили ≥ стремитис¤ до оволод≥нн¤ профес≥Їю.

¬ процес≥ формуванн¤ навик≥в вид≥л¤Їтьс¤ тут основ≥ стани: негативний, основний ≥ заключний. Ќа початковому стан≥, спостер≥гаЇтьс¤ досить швидке покращенн¤ показник≥в швидкост≥ д≥њ ≥ ¤кост≥. ÷ей стан називаЇтьс¤ анал≥тичним, так ¤к при умов≥ складних д≥й, учень спочатку оволод≥ваЇ окремими њх елементами. ƒаний етап маЇ вин¤ткове значенн¤ дл¤ розвитку навик≥в, так ¤к перш≥ враженн¤ указують вплив на весь дальн≥ ший х≥д завданн¤.

“ому необх≥дно п≥д час перших вправ забезпечити правильн≥сть ≥ точн≥сть прийом≥в роботи. ”же на ц≥м етап≥ велику роль в≥д≥граЇ дос¤гненн¤ позитивних результат≥в, поск≥льки в≥д цього залежить в≥ра учн≥в в себе ≥ ≥нтерес до роботи.

Ќа основному етап≥ спостер≥гаЇтьс¤ р≥ст позитивних результат≥в. ƒл¤ цього етапу характерно засвоЇнн¤ процес≥в, що представл¤Ї собою б≥льш трудне завданн¤, чим першопочаткове оволод≥нн¤ навиками. ѕричиною зниженн¤ показник≥в можуть бути в≥дсутн≥сть ≥нтересу, втома зм≥ною умов прац≥. √раЇ роль ≥ поступове ускладненн¤ завдань ≥ п≥двищен≥ умови до швидкост≥ ≥ точност≥ роботи, а також ≥нтенсивн≥сть ≥ довго тривал≥сть непреривноњ роботи. ясно, що недостатн¤ к≥льк≥сть вправ ≥ довг≥ перериви в њх виконанн≥ можуть привести до утрати навика. ћайстру в/н сл≥дуЇ приц≥л¤ти велику увагу учн¤м, ¤к≥ по р≥зних причинах в≥дсутн≥ на зан¤тт¤х виробничого навчанн¤. ¬трата навик≥в може визвати перевтома. ¬ивчити ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ учн≥в, майстер в процес≥ зан¤тт¤ регулюЇ темп роботи, особливо звертаЇ увагу на ф≥зично слабих учн≥в. ѕозитивний вплив указуЇ також посл≥довн≥сть р≥зних вид≥в навчальноњ роботи. “руднощ≥ оволод≥нн¤ навиком можуть бути визван≥ високими, до точност≥, швидкост≥ д≥й ≥ т.д.

Ќа заключному етап≥ продовжуЇтьс¤ удосконаленн¤ навика, його закр≥пленн¤ ≥ автоматизац≥¤. Ќар¤ду з такими ¤к≥сними показниками ¤к точн≥сть, темп, ст≥йк≥сть виробничих навик≥в ≥ ум≥нь важлив≥ також пластичн≥сть, легк≥сть переносу в нов≥ умови ≥ вимоги.

ѕластичн≥сть навик≥в Ц один ≥з основних показник≥в њх удосконаленн¤. —л≥д в≥дм≥тити, що добитис¤ високоњ пластичност≥ навик≥в при навчанн≥ значно трудн≥ше, чим, наприклад њх м≥цност≥ ≥ ст≥йкост≥. ќдне ≥з головних умов, ¤ке забезпечуЇ пластичн≥сть навик≥в Ц використанн¤ вправ на прим≥ненн¤ одних ≥ тих же навик≥в в р≥зних умовах дл¤ р≥шенн¤ р≥зних завдань.

ѕрофес≥йна п≥дготовка повинна давати знанн¤ б≥льше, чим цього потребуЇ сьогодн≥шн¤ техн≥ка ≥ технолог≥¤. “ому уже в початковий пер≥од навчанн¤. при проведен≥ простих вправ р≥зноњ прац≥, сл≥д пропонувати учн¤м ≥нформац≥ю про механ≥зован≥ способи обробки. Ўл¤хом прим≥ нен¤ р≥зних приспос≥блень, виготовленн¤ майстром, нагл¤дно показувати ≥ приучати учн≥в побажанн¤ виконати роботу б≥льш економ≥чними способами з меншими затратами робочого часу ≥ матер≥алу.

–оль майстра в профес≥йному навчанн≥ учн≥в пол¤гаЇ перш за все в т≥м, щоби передати своњм вихованц¤м т≥ знанн¤, навики ≥ ум≥нн¤. якими в≥н сам волод≥Ї. ћайстер повинен ум≥ти оприд≥л¤ти ≥ в≥дбирати найб≥льш рац≥ональн≥ прийоми роботи, приваблювати до њх вивченн¤. ѕроводити змаганн¤ м≥ж ланками ≥ бригадами за вт≥ленн¤ в навчальний ≥ трудовий процеси рац≥ональних метод≥в ≥ прийом≥в прац≥, що допомагаЇ р≥зкому п≥двищенню п≥знавальноњ активност≥ учн≥в, згуртован≥сть колективу на баз≥ творчого в≥дношенн¤ до д≥ла.

1	2

Ќазва: ‘ормуванн¤ профес≥йних навик≥в ≥ ум≥нь в учн≥в профтехучилищ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (800 прочитано)