ѕ≥дприЇмництво > ¬иробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур
¬иробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур—тор≥нка: 1/3
‘ункц≥онуванн¤ - це динам≥чний, часом непередбачений дл¤ б≥зне≠су процес, що характеризуЇтьс¤ пошуком нового, в≥дмовою в≥д за≠стар≥лих стереотип≥в, догм. ” в≥дносинах б≥знесу беруть участь п≥дприЇмц≥, споживач≥, найман≥ прац≥вники, держава ” кожного своњ функц≥њ, сво¤ технолог≥¤ вироб≠ництва “ак, найман≥ прац≥вники, ¤к суб'Їкти б≥знесу, зайн¤т≥ випу≠ском продукц≥њ або наданн¤м послуг - це њх основна функц≥¤, вироб≠нича д≥¤льн≥сть. —поживач≥ мають власний технолог≥чний механ≥зм по≠шуку товар≥в, послуг. ƒл¤ держави виробничою д≥¤льн≥стю Ї процеси регулюванн¤ економ≥ки, у тому числ≥ б≥знесу. ‘ункц≥њ п≥дприЇмц¤ - орган≥зац≥¤ та управл≥нн¤ створеними структурами. “≥льки в ≥ндив≥дуальному, малому б≥знес≥ функц≥њ власника, вироб≠ника та керуючого можуть поЇднуватис¤. ¬ корпоративному б≥знес≥, що грунтуЇтьс¤ на партнерств≥, колективн≥й власност≥, виробнича д≥≠¤льн≥сть ч≥тко деференц≥йована ќтже, виробництво технолог≥чно в ус≥х р≥зне. “ому ми не розгл¤даЇмо виробництво в окремих галуз¤х (машинобудуванн≥, буд≥вництв≥, торг≥вл≥, ф≥нансах). ÷≥ питанн¤ б≥знесу вивчають ≥нш≥ науки. Ќаше завданн¤ зосередити увагу на вироб≠нич≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмницьких структур з погл¤ду економ≥ки, тобто в≥дносин орган≥зац≥њ та функц≥онуванн¤ власноњ справи, б≥знесу, ≥ тут Ї багато сп≥льного, типового дл¤ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств б≥знесу. Ѕ≥знес-план ¤к ≥нструмент виробничоњ д≥¤льност≥ јдм≥н≥стративно-командна система негативно впливала на про≠цеси орган≥зац≥њ виробничоњ д≥¤льност≥. “ак зване Дплануванн¤" ¤к ат≠рибут минулого вразило багато п≥дприЇмницьких структур. ѕроте причина не лише в цьому. Ѕагато п≥дприЇмц≥в бо¤тьс¤ плануванн¤, бо тут необх≥дно концептуально обм≥ркувати ≥ викласти ≥дењ, мету, зав≠данн¤ виробництва, способи ≥ методи веденн¤ виробничоњ д≥¤льност≥. ƒл¤ цього необх≥дн≥ знанн¤, досв≥д, ¤ких часто не вистачаЇ п≥дприЇмц¤м-початк≥вц¤м. ¬иробнича д≥¤льн≥сть будь-¤коњ п≥дприЇмницькоњ структури почи≠наЇтьс¤ з плануванн¤. якщо ран≥ше плани часом мали формальний характер, бо прац≥вники не були зац≥кавлен≥ у них, та ≥ не завжди зна≠ли, що там ≥ ¤к плануЇтьс¤, то б≥знесмен, власник, орган≥затор справи, не може бути байдужим до свого п≥дприЇмства ¬≥н повинен ч≥тко знати сильн≥ й слабк≥ сторони п≥дприЇмства (ф≥рми) та вм≥ти сплану≠вати його роботу. ” раз≥ нехтуванн¤, ≥гноруванн¤ плануванн¤ його оч≥куЇ пов≥льна, д≥лова смерть. “ому кожний б≥знесмен повинен скла≠дати б≥знес-план, ¤кий: даЇ можлив≥сть визначити життЇздатн≥сть п≥дприЇмства (ф≥рми) за умов конкуренц≥њ; м≥стить ор≥Їнтири, в≥дпов≥дно до ¤ких б≥знесмен д≥¤тиме на етап≥ становленн¤ та розвитку п≥дприЇмства (ф≥рми); прогнозуЇ процес≥њ розвитку виробництва; конкретизуЇ шл¤хи дос¤гненн¤ мети ≥ подоланн¤ перешкод; служить важливим ≥нструментом виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇм≠ства (ф≥рми); Ї фактором, що стимулюЇ ≥нтереси потенц≥йних ≥нвестор≥в у њх по≠шуках вкладенн¤ кошт≥в на розвиток виробництва. —туп≥нь детал≥зац≥њ б≥знес-плану залежить в≥д характеристики п≥д≠приЇмства незалежно в≥д того, належить воно до сфери послуг чи до виробничоњ сфери. —клад б≥знес-плану залежить також в≥д обс¤г≥в передбачуваного ринку збуту, на¤вност≥ конкурент≥в та перспектив зростанн¤ п≥дприЇмства. ѕлануванн¤ може бути довгостроковим (на 5 ≥ б≥льше рок≥в), середньостроковим (на 2-3 роки), поточним (на 1 р≥к, п≥вроку, квартал). “ак, у ¤понськ≥й компан≥њ Д“ойота" плануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на три роки, р≥к, п≥вроку, три м≥с¤ц≥. Ѕ≥знес-план може мати таку структуру: 1. “итульний аркуш - назва та адреса ф≥рми; ≥мена та адреси засновник≥в; суть проекту; варт≥сть проекту; посиланн¤ на секретн≥сть. 2. ¬ступна частина - основн≥ положенн¤ запропонованого проекту; д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства (ф≥рми), кошти, що необх≥дно вкласти; оч≥куваний попит на продукц≥ю та в≥рог≥дн≥сть дос¤гненн¤ усп≥ху. 3. јнал≥з стану справ у галуз≥ - поточна тенденц≥¤ ≥ тенденц≥¤ њњ розвитку; потенц≥йн≥ конкуренти ≥ споживач≥. 4. —уть запропонованого проекту - продукти, послуги, прим≥щенн¤ п≥д оф≥с, обладнанн¤ дл¤ нього, адм≥н≥стративний ≥ виробничий персонал; ≥нформац≥¤ про п≥дприЇмц¤ та його партнер≥в. 5. виробничий план - описанн¤ виробничого процесу; операц≥њ, пропонован≥ субп≥др¤дчикам; виробнич≥ прим≥щенн¤; станки, обладнанн¤; постачальники сировини. 6. ѕлан маркетингу - оц≥нка ринку збуту; ц≥ни, кгнали збуту, реклама; прогноз новоњ продукц≥њ; ц≥льов≥ показники. 7. ќрган≥зац≥йний план - форма власност≥; ≥нформац≥¤ про основних пайовик≥в; ступ≥нь в≥дпов≥дальност≥ партнер≥в (пайовик≥в); ≥нформац≥¤ про член≥в кер≥вного складу; орган≥зац≥йна структура, розпод≥л обов'¤зк≥в. 8. ќц≥нка ризику ≥ страхуванн¤ - слабк≥ сторони п≥дприЇмства (ф≥рми); ймов≥рн≥сть по¤ви нових технолог≥й; альтернативн≥ стратег≥њ; форми та методи страхуванн¤. ёридичний план - практичне обслуговуванн¤ господарськоњ практики, консультативн≥ послуги дл¤ в≥дд≥л≥в, виробництв, партнер≥в (пайовик≥в), захист прав власник≥в, ≥нтерес≥в п≥дприЇмств (ф≥рм) та ≥н. ё. ‘≥нансовий план - план доход≥в ≥ видатк≥в; план грошових над≠ходжень та платеж≥в; балансовий план; точка самоокупност≥; джере≠ла та використанн¤ кошт≥в; стратег≥¤ ф≥нансуванн¤. 11. ѕлан управл≥нн¤ - орган≥зац≥¤ та функц≥њ управл≥нн¤; структура управл≥нн¤; виб≥р управл≥нськоњ стратег≥њ; методи управл≥нн¤. 12. ƒодатки - коп≥њ л≥ценз≥й, контракт≥в, сертиф≥кат≥в тощо; д≥лове листуванн¤; коп≥њ документ≥в, з вилученими вих≥дними даними; прейскуранти постачальник≥в та ≥н. Ѕ≥знес-план (рис. 10) повинен бути детальним. ¬≥н не обмежуЇтьс¤ обс¤гами, хоча лакон≥чн≥сть його викладенн¤ необх≥дна. «м≥ст б≥знес-плану - це творч≥сть автор≥в, тому обмежимос¤ лише його структу≠рою, залишаючи за читачем право на складанн¤ зм≥стовоњ частини. —кладанн¤ б≥знес-плану - нагальна потреба, продиктована вироб≠ничою д≥¤льн≥стю. —кладати його повинн≥ фах≥вц≥, профес≥онали при безпосередн≥й участ≥ б≥знесмена –обота над планом - це робота над орган≥зац≥Їю виробничоњ д≥¤льност≥. ¬она допомагаЇ кер≥вников≥ кра≠ще все обм≥ркувати, зважити. ѕри розробц≥ б≥знес-плану можна д≥йти висновку про те, що перешкоди на шл¤ху до усп≥ху надто серйозн≥. «розум≥ло, цей висновок краще зробити ран≥ше, н≥ж тод≥, коли будуть втрачен≥ грош≥ ≥ час. —ьогодн≥ вже очевидно, що без б≥знес-плану не можна управл¤ти виробничою д≥¤льн≥стю. ƒобре розроблений план зам≥нюЇ техн≥ко-еко-ном≥чне обгрунтуванн¤ виробництва «а його виконанн¤м можна ро≠бити висновок про те, чи все в≥дбуваЇтьс¤, ¤к нам≥чено, ≥ в раз≥ потре≠би вживати необх≥дн≥ заходи. «вичайно, нав≥ть найкращий б≥знес-план може застар≥ти, ¤кщо зм≥н¤тьс¤ умови. Ќаприклад, зовн≥шн≥ фактори: економ≥чна ситуац≥¤ в крањн≥, нов≥ вимоги споживач≥в, по¤ва нових технолог≥й, зм≥на пол≥тики конкурент≥в, а також под≥њ внутр≥шнього житт¤ п≥дприЇмства (ф≥рми), зокрема, зм≥ни у кер≥вному склад≥, - мо≠жуть зумовити потребу перегл¤ду б≥знес-плану. “ому необх≥дно вм≥≠ти в≥дчувати нов≥ тенденц≥њ у внутр≥шньому житт≥ ф≥рми, в галуз≥, в ринков≥й кон'юнктур≥ та вносити в≥дпов≥дн≥ корективи до б≥знес-плану. ÷е даЇ можлив≥сть, не зм≥нюючи мету, шукати шл¤хи њњ дос¤гненн¤. –инкова економ≥ка не вив≥льнена в≥д плану. ƒосв≥д розвинених крањн «аходу п≥дтверджуЇ таке судженн¤. ” б≥льшост≥ цих крањн склалас¤ система державного програмуванн¤ економ≥ки, що ви¤вила себе ¤к ефективна форма планом≥рного регулюванн¤ ринкового гос≠подарства, ¤ка не в≥дм≥н¤Ї ринкову конкуренц≥ю, а доповнюЇ њњ ≥ спри¤Ї згладжуванню њњ негативних стор≥н, насамперед дом≥нуванн¤ приватних ≥нтерес≥в над ≥нтересами сусп≥льства ¤к ц≥лого. ‘≥рмове плануванн¤ виступаЇ у вигл¤д≥ програм, прогноз≥в, проект≥в, перспек≠тивних план≥в/б≥знес-план≥в, поточних, оперативних план≥в тощо. «ро≠зум≥ло, що ор≥Їнтиром ф≥рми, при плануванн≥ своЇњ д≥¤льност≥, Ї зб≥ль≠шенн¤ прибутку, а отже, - продажу. ѕлануванн¤ - важливий ≥нструмент виробничоњ д≥¤льност≥, складо≠ва частина усп≥ху будь-¤коњ п≥дприЇмницькоњ структури. ¬с≥, з ким по≠в'¤зане п≥дприЇмство (ф≥рма), - постачальники, споживач≥, конкурен≠ти, банки - мають плани, ¤к≥ необх≥дно враховувати, отже, треба пла≠нувати ≥ свою д≥¤льн≥сть. Ѕ≥знес-план потр≥бен також дл¤ того, щоб сп≥вроб≥тники мали ч≥тке у¤вленн¤ про ц≥л≥ та завданн¤ ф≥рми, про ви≠моги, що пред'¤вл¤ютьс¤ особисто до них Ѕанк≥рам добре в≥домо, що найпоширен≥шою причиною банкрутств Ї не брак грошей, а неспро≠можн≥сть п≥дприЇмц¤ правильно планувати свою д≥¤льн≥сть. —творенн¤ матер≥альних «лаг ≥ прибутку - основа функц≥онуванн¤ виробництва ожна п≥дприЇмницька структура створюЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ ви≠робництва необх≥дних сусп≥льству матер≥альних благ або наданн¤ послуг. ѕроте дл¤ кожноњ п≥дприЇмницькоњ структури виробнича д≥¤ль≠н≥сть р≥зна “ак, дл¤ ф≥рми, що випускаЇ взутт¤, - цей технолог≥чний процес ≥ буде виробничим. ƒл¤ салону-перукарн≥ виробничою д≥¤льн≥стю буде стрижка, ман≥кюр та ≥нш≥ послуги, що надаютьс¤ кл≥Їнтам. ƒл¤ автомоб≥льного заводу - випуск автомоб≥л≥в, магазину - продаж товар≥в, агроф≥рм - вирощуванн¤ с≥льськогосподарських культур тощо. ќтже, матер≥альн≥ блага ≥ прибуток ¤к результат виробничоњ д≥¤ль≠ност≥ р≥зн≥ п≥дприЇмницьк≥ структури створюють по-р≥зному. ќб'ЇднуЇ њх прац¤, оск≥льки процес прац≥ Ї основою будь-¤кого виробництва ѕрац¤ - завжди складна справа ќтже, ≥ виробництво у б≥знес≥ справа непроста –азом з тим формула б≥знесу проста: √-√'. Ѕ≥знесмен вкла≠даЇ у справу грош≥ √ ≥ п≥сл¤ завершенн¤ справи отримуЇ њх назад з приростом √', тобто з прибутком. ‘ормула проста, але процес склад≠ний, адже м≥ж двома √ приховано дуже багато - найскладн≥ший жит≠тЇвий процес, що включаЇ в себе ≥нод≥ працю сотень, тис¤ч ≥ дес¤тк≥в тис¤ч людей.
Ќазва: ¬иробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3986 прочитано) |