ѕ≥дприЇмництво > ¬иробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур
–озвинений ринок засоб≥в виробництва передбачаЇ р≥вновагу м≥ж товарною масою та обс¤гом плат≥жних засоб≥в п≥дприЇмств. Ѕ≥льше того, пропозиц≥¤ засоб≥в виробництва повинна перевищувати плато≠спроможн≥сть попиту ≥ т≥льки тод≥ виробники будуть змушен≥ включа≠тис¤ у боротьбу за споживача, виникне конкуренц≥¤ м≥ж ними. …деть≠с¤ про традиц≥йне завищенн¤ попиту на засоби виробництва, ¤ке грунтуЇтьс¤ на планов≥й систем≥, що (при ус≥й њњ тотальност≥) н≥коли не гарантувало обс¤г, асортимент ≥ точн≥ строки поставок. ѕроте, ¤кщо не обмежити надм≥рний попит на засоби виробництва, н≥¤ких матер≥≠альних ресурс≥в не вистачить, щоб його задовольнити. “ому перех≥д до комерц≥йного розрахунку передбачаЇ б≥льш жорстк≥ умови креди≠туванн¤ господарських ланок, передаванн¤ цих функц≥й комерц≥йним банкам, ¤к≥ ст¤гують з боржник≥в великий в≥дсоток за кредит, що при≠зводить до р≥зкого обмеженн¤ попиту на кредитн≥ ресурси. –азом з тим доц≥льно (¤к це прийн¤то в ≥нших крањнах) п≥двищити норму в≥д≠сотка за банк≥вськими депозитами п≥дприЇмств, стимулюючи тим са≠мим схильн≥сть до збереженн¤ грошей. —ьогодн≥, ще недостатньо розум≥ючи сутн≥сть комерц≥йного розра≠хунку, багато п≥дприЇмц≥в, кер≥вник≥в державних п≥дприЇмств не по≠сп≥шають позбавитис¤ госпрозрахунку. ƒе¤к≥ ототожнюють його з ко≠мерц≥йним, ≥нш≥ намагаютьс¤ реан≥мувати його, надаючи госпрозра≠хунку ¤кост≥ комерц≥йного. ƒ≥йсно, справа не в назв≥. јдже у св≥домост≥ людей в≥н ще дов≠го буде присутн≥м, тому що з госпрозрахунком завжди були пов'¤≠зан≥ спроби вистрибнути на поверхню з Деконом≥чного корабл¤ то≠тал≥тарноњ системи, ¤кий тоне". ѕроте при адм≥н≥стративному управ≠л≥нн≥ господарством госпрозрахунок перетворивс¤ у штучно скон≠струйований метод планового управл≥нн¤, розрахований ¤к Ддова≠жок" до в≥дверто директивного плануванн¤ ¤коњсь подоби товарно-грошових в≥дносин - формальних ≥ псевдоринкових. «в≥дси, однак, не випливаЇ, що госпрозрахунок безнад≥йний. якщо його форми на≠повнити адекватним (а не планово-директивним) зм≥стом, в≥н Дза≠живе ≥ запрацюЇ". “акий зм≥ст йому може надати ринкова конку≠ренц≥¤. «найшовши реальний конструктивний зм≥ст, господарський роз≠рахунок неминуче ≥ швидко набуде комерц≥йних ≥ господарських ознак. ќсновними повинн≥ бути в≥льний виб≥р кон“рагент≥в-поста-чальник≥в ≥ споживач≥в, посередництво, реал≥зац≥¤ продукц≥њ за до≠гов≥рними ц≥нами (ц≥нами р≥вноваги), комерц≥йна таЇмниц¤, банкрут≠ство нерентабельних п≥дприЇмств (ф≥рм), наданн¤ державою ф≥≠нансовоњ допомоги у вин¤ткових випадках, повноц≥нна конкуренц≥¤ та ≥н. ”се це приведе до того, що господарський розрахунок повн≥стю трансформуЇтьс¤ у комерц≥йний ≥ буде основним методом господа≠рюванн¤ на п≥дприЇмствах б≥знесу вс≥х форм власност≥.
Ќазва: ¬иробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3986 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
