ѕ≥дприЇмництво > ¬иробнич≥ кооперативи

¬иробнич≥ кооперативи

¬веденн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 2

–озд≥л 1. ≤стор≥¤ розвитку ≥нституту виробничого кооперативуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ............4 1.1. ≤стор≥¤ розвитку виробничих колектив≥в...ЕЕЕЕЕ................................6

1.2.ѕон¤тт¤ ≥ правове положенн¤ виробничого кооперативу ..........................12

–озд≥л 2. ќрган≥зац≥йн≥ основи д≥¤льност≥ виробничого кооперативу...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 11

2.1. „ленство у виробничому кооператив≥...ЕЕЕЕЕЕЕЕ......ЕЕ...... 11

2.2. ѕравовий режим майна виробничого кооперативу...ЕЕЕ................... 13

2.3. еруванн¤ у виробничому кооператив≥...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.......... 21

2.5.¬≥дпов≥дальн≥сть член≥в виробничого кооперативу...ЕЕЕЕЕ.......... 38

–озд≥л 3. ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ виробничого кооперативу...Е............ 39

3.1.–еорган≥зац≥¤ виробничого кооперативу...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.............. 39

3.2. ѕор¤док зд≥йсненн¤ л≥кв≥дац≥њ кооперативу...ЕЕЕЕЕЕЕ........... 40

¬исновок:......................................................................................................... 44

—писок використаноњ л≥тератури................................................................ 47

¬веденн¤

—лова про те, що наша крањна зараз переживаЇ економ≥чн≥, соц≥альний ≥ пол≥тичний кризи, уже давно здаютьс¤ побитими. ќднак саме ц≥ кризи ≥ визначають у даний час умови розвитку р≥зних форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ” дан≥й робот≥ п≥де мова про одн≥й з Ђнайменш пом≥тнихї форм Ц виробничих кооперативах. ћасове поширенн¤ ј“ ≥ “ќ¬ ¤коюсь м≥рою спри¤ли тому, що дана форма була в≥дсунута на задн≥й план, ¤к насл≥док Ц недол≥ки правового регулюванн¤, протир≥чч¤ в розум≥нн≥ самоњ сутност≥ ≥ ц≥л¤х даного виду орган≥зац≥њ. ” чому ж причини цього?

—права в т≥м, що в створенн≥ багатьох сильних ≥ слабких кооператив≥в не сприймаютьс¤ ¤к корисна ≥ потр≥бна форма виробничоњ д≥¤льност≥, нав≥ть тими, хто прихильний ≥де¤м соц≥ального партнерства й участ≥ прац≥вник≥в у керуванн≥ п≥дприЇмством. Ќеобх≥дн≥сть розвитку кооперативного руху в постсоц≥ал≥стичн≥й ™вроп≥ краще усв≥домлюЇтьс¤ теоретиками ≥ практиками на «аход≥, чим у нас.  ооперативна форма власност≥ м≥цно затвердилас¤ в економ≥ц≥ розвитих крањн. ¬она знаходитьс¤ в стан≥ пост≥йного розвитку, що не можна сказати про приватнокап≥тал≥стичну ≥ державну форми власност≥. ≤сторична перевага кооперативноњ власност≥ перед ними пол¤гаЇ в т≥м, що в њњ рамках переборене розходженн¤ ≥нтерес≥в найманих роб≥тник≥в ≥ власник≥в, будь та держава або приватний власник.

” багатьох крањнах «ах≥дноњ ™вропи ур¤ди дуже серйозно в≥днос¤тьс¤ до розвитку кооперативного руху, бачачи в ньому ефективний зас≥б зм'¤кшенн¤ соц≥альних ≥ економ≥чних проблем у сусп≥льств≥, робл¤ть йому ≥стотну ф≥нансову допомогу. “ут накопичений значний практичний досв≥д у розвитку кооперативного руху. ¬елике поширенн¤ кооперативи одержали в с≥льському господарств≥ ≥ торг≥вл≥. ¬они функц≥онують також у буд≥вництв≥, рибальств≥, страхуванн≥, банк≥вськ≥й справ≥, ≥нших секторах економ≥ки.

¬ јнгл≥њ в законодавчому пор¤дку був створений спец≥альний фонд дл¤ кредитуванн¤ виробничих кооператив≥в. ¬ јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, ≤спан≥њ в≥дом≥ численн≥ випадки, коли органи державноњ влади надають ф≥нансову допомогу роб≥тником дл¤ викупу призначених до закритт¤ збиткових п≥дприЇмств ≥ перетворенн¤ њх у кооперативи.

¬елику п≥дтримку кооперативам робл¤ть по тим же причинам ≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ” р¤д≥ крањн кооперативи включен≥ в механ≥зм державного регулюванн¤ економ≥ки, використовуваного, у тому числ≥, з метою ослабленн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних протир≥ч.

“ак що ж таке виробничий кооператив ≥ чи потр≥бний в≥н ”крањн≥?

÷е й ≥нше питанн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ виробничих кооператив≥в складають зм≥ст даноњ курсовоњ роботи..

јктуальн≥сть вивченн¤ правового положенн¤ виробничих кооператив≥в представл¤Їтьс¤ особливо важливоњ в умовах нестаб≥льноњ економ≥ки, що розвиваЇтьс¤. „исленн≥ факти св≥дчать про те, що громад¤ни, що створюють кооперативи або вже них створили, не волод≥ють, ¤к правило, знанн¤ми, необх≥дними дл¤ правильноњ, в≥дпов≥дно до законодавства, орган≥зац≥њ њхньоњ роботи. ÷е приводить до р≥зного роду порушенн¤м, у тому числ≥ ≥ до обмеженн¤ прав член≥в кооператив≥в.

ѕрактичне значенн¤ вивченн¤ даноњ теми дуже високо, тому що воно дозволить не т≥льки освоњти теоретичн≥ основи правового положенн¤ виробничих кооператив≥в, але ≥ використовувати в практиц≥.

ћетою даноњ роботи Ї вивченн¤ цив≥льно-правового положенн¤ виробничих кооператив≥в. «азначена мета визначаЇ постановку наступних задач:

теоретичний анал≥з пон¤тт¤ ≥ зм≥сту виробничих кооператив≥в, розвитку ≥нституту виробничого кооперативу;

вивченн¤ орган≥зац≥йних основ д≥¤льност≥ виробничого кооперативу: членства, правового режиму майна, трудових в≥дносин, керуванн¤, в≥дпов≥дальност≥ член≥в виробничого кооперативу;

опис припиненн¤ д≥¤льност≥ виробничого кооперативу.

–озд≥л 1.≤стор≥¤ розвитку ≥нституту виробничого кооперативу

1.1.≤стор≥¤ розвитку виробничих кооператив≥в.

 ооперативний рух одержав широкий розвиток б≥льш 150 рок≥в тому в державах з р≥зними економ≥чними, пол≥тичними ≥ соц≥альними системами, рел≥г≥йними погл¤дами й ≥деолог≥Їю таких, ¤к Ўвец≥¤, ≤тал≥¤, ‘ранц≥¤,  анада, ¬еликобритан≥¤. ¬ даний час у св≥т≥ на принципах виробничих кооперативах працюють б≥льш 800 м≥льйон≥в чолов≥к.1 ѕроте основу кооператив≥в в ус≥м св≥т≥ складали ≥ складають, ¤к правило, ≥дентичн≥ принципи ≥ кооперативн≥ ц≥нност≥: взаЇмодопомога, демократ≥¤, р≥вн≥сть (особливо принцип: одна людина - один голос при прийн¤тт≥ р≥шень загальними зборами), соц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть, добров≥льн≥сть, сп≥вроб≥тництво м≥ж кооперативними орган≥зац≥¤ми, автоном≥¤, незалежн≥сть ≥ ≥н.2

–одоначальником кооперативноњ ф≥лософ≥њ в ™вроп≥ був –оберт ќуэн. ќдиничн≥ кооперативи ¤к альтернатива приватним кап≥тал≥стичним п≥дприЇмствам почали виникати ще наприк≥нц≥ XVIII стол≥тт¤. ≤з середини XIX в. починаЇтьс¤ р≥ст кооператив≥в у крањнах ™вропи й ≥нших континент≥в. ” 1895 р. нац≥ональн≥ об'Їднанн¤ кооператив≥в з р≥зних крањн св≥ту об'Їдналис¤ в ћ≥жнародний кооперативний аль¤нс (ћ ј). ¬ даний час ћ ј поЇднуЇ 200 м≥жнародних ≥ нац≥ональних кооперативних орган≥зац≥й ≥з загальною чисельн≥стю, що перевищуЇ 750 млн. кооператор≥в б≥льш, н≥ж у 210 крањнах ус≥х континент≥в.

¬≥дношенн¤ комун≥стичноњ ≥деолог≥њ до кооперативу ¤к способов≥ орган≥зац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ не завжди було однозначним. “ак, у друг≥й половин≥ 19 стол≥тт¤ в соц≥ал-демократ≥њ виникла теор≥¤ Ђкооперативного соц≥ал≥змуї, що розгл¤даЇ кооперац≥ю ¤к один ≥з засоб≥в мирноњ ≥ поступовоњ Ђтрансформац≥њї кап≥тал≥зму в соц≥ал≥зм. Ћ≥вим крилом социал- демократ≥њ, у тому числ≥ рос≥йськоњ, ц¤ теор≥¤ була оголошена реформаторськоњ ≥ суперечному марксизмов≥. ѕ≥сл¤ ∆овтневих под≥й 1917 року в≥дношенн¤ влади до кооперац≥њ, кооперативам перетерп≥ло глибоку трансформац≥ю: в≥д повного запереченн¤ будь-¤коњ форми кооперац≥њ, ¤к приватнокап≥тал≥стичну форму виробництва, ≥ до визнанн¤ њњ в ¤кост≥ одн≥Їњ з основних економ≥чноњ модел≥ розвитку рад¤нського сусп≥льства. ” 1917-1918 р.м. кооперативна власн≥сть, була експропр≥йована, ≥ кооперативи були л≥кв≥дован≥.

” пер≥од ЌЁѕа (1922-1927р.м.) були в≥дновлен≥ ус≥ форми кооперац≥њ (споживчоњ, промисловоњ, виробничоњ, с≥льськогосподарськоњ й ≥н.). ¬≥домо, що кер≥вник ¬.». Ћен≥н в останн≥х своњх прац¤х у кооперативах бачив одну з форм соц≥ал≥стичноњ орган≥зац≥њ прац≥, ¤к њм в≥дзначалос¤, Ђ за умови повного кооперуванн¤ ми б уже сто¤ли обома ногами на соц≥ал≥стичному ірунт≥ї.1 јле при цьому, з погл¤ду ≥деолог≥чних мотив≥в, кооперативи розд≥лив на Ђкап≥тал≥стичн≥ї ≥ Ђсоц≥ал≥стичн≥ї, визнаючи т≥льки останн≥х дл¤ соц≥ал≥стичного сусп≥льства.

Ќ≈ѕ був поступово згорнутий ≥, в остаточному п≥дсумку, у виробнич≥й сфер≥ дозвол¤лас¤ т≥льки д≥¤льн≥сть коопхозов, а також д≥¤льн≥сть кооператив≥в (арт≥лей) у промислов≥й ≥ видобувн≥й сферах економ≥ки. ’оча коопхозы й арт≥л≥ вважалис¤ кооперативами, але вони фактично по правому положенню були нап≥вдержавними п≥дприЇмствами, оск≥льки в них були в≥дсутн≥ головн≥ ознаки кооперативу: можлив≥сть викупу своЇњ частки з кооперативного майна ≥ розпор¤дженн¤ нею; установленн¤ ц≥н на свою продукц≥ю ≥ њњ в≥льну реал≥зац≥ю ≥ т.д. “аким чином, у 1960 роц≥ кооперативи перестали ≥снувати, а приналежне њм майно було передано м≥сцевоњ промисловост≥.1 «г≥дно ст.7  онституц≥њ —–—– 1936 року п≥дприЇмства в коопхозах ≥ кооперативних орган≥зац≥¤х з њхн≥м живим ≥нвентарем, вироблена коопхозами ≥ кооперативними орган≥зац≥¤ми продукц≥¤, ¤к ≥ сусп≥льн≥ буд≥вл≥ складали сусп≥льну, соц≥ал≥стичну власн≥сть, тобто не п≥дл¤гали розпод≥лов≥ серед член≥в кооперативу.  р≥м того, у в≥дпов≥дност≥ з≥ ст. 23 ќснов цив≥льного законодавства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к 1961 року не допускалос¤ звертати ст¤гненн¤ по претенз≥¤х кредитор≥в на приналежн≥ коопхозам, њх об'Їднанн¤м, п≥дприЇмствам, культурно-побутов≥ установам, будинку, спорудженн¤, трактори, комбайни, ≥нш≥ машини, транспортн≥ засоби ≥ т.п., що р≥зко обмежувало њхню участь у цив≥льному оборот≥.  р≥м того, цив≥льно-правове положенн¤ коопхозов обмежувалос¤ «разковим статутом, затвердженим ѕостановою –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– в≥д 28 листопаду 1969 року є 9102, «разковий статутом рибальського коопхоза, затвердженим ѕостановою –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– в≥д 4 травн¤ 1976 року, є 322.3 ”томившись коопхоза не повинний був суперечити нормам зразкового статуту.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: ¬иробнич≥ кооперативи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (7093 прочитано)