ѕ≥дприЇмництво > ¬иробнич≥ кооперативи

¬еличина частини чистих актив≥в кооперативу, що входить у пай його члена, визначаЇтьс¤ шл¤хом розпод≥лу чистих актив≥в, що виражаютьс¤ у варт≥сн≥й форм≥ (за вин¤тком непод≥льного фонду), на к≥льк≥сть член≥в кооперативу. ѕ≥дсумовуючи отримане значенн¤ з пайовим внеском, одержуЇмо величину паю.

ѕри цьому бажано вир≥шити питанн¤, чи мають члени кооперативу, що вступили в нього прот¤гом року, можлив≥сть поповнити св≥й пай у т≥м же розм≥р≥, що ≥ члени кооперативу, що складаютьс¤ в ньому прот¤гом усього ф≥нансового року. ћожливо, що њм буде нараховуватис¤ менша сума, пропорц≥йно к≥лькост≥ м≥с¤ц≥в њхнього членства в кооператив≥ прот¤гом ф≥нансового року.

¬≥дпов≥дно до п. 2 ст.165 ÷ив≥льного кодексу член виробничого кооперативу зобов'¤заний внести до дн¤ державноњ реЇстрац≥њ кооперативу не менше дес¤ти в≥дсотк≥в пайового внеску, а частину, що залишилас¤, - прот¤гом року з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ, ¤кщо ≥нший строк не встановлений статутом кооперативу.

ўо стосуЇтьс¤ громад¤н, що не беруть участь у д≥¤льност≥ кооперативу особистою працею, а також юридичних ос≥б, то при њхньому вступ≥ в члени кооперативу доц≥льно установити, що перв≥сний пайовий внесок вони внос¤ть у повному обс¤з≥. ≤нша частина пайового внеску працюючих член≥в кооперативу повинна бути внесена прот¤гом року п≥сл¤ державноњ реЇстрац≥њ кооперативу в пор¤дку ≥ терм≥ни, передбачен≥ статутом кооперативу.1

ѕорушенн¤ терм≥ну формуванн¤ пайового фонду через затримки внесенн¤ окремими членами кооперативу своњх пайових внеск≥в маЇ дл¤ кооперативу, принаймн≥, два негативних насл≥дки. ѕо-перше, в≥н не зможе через недостачу засоб≥в почати в повному обс¤з≥ свою виробничу д≥¤льн≥сть.

ѕо-друге, ¤кщо прот¤гом першого року д≥¤льност≥ кооперативу, вважаючи з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ, не буде ц≥лком сформований пайовий фонд, кооператив може бути л≥кв≥дований за р≥шенн¤м суду. Ћ≥кв≥дац≥¤ кооперативу може бути в≥двернена лише у випадку, ¤кщо р≥шенн¤м загальних збор≥в член≥в кооперативу особи, вчасно не внесшие пайов≥ внески, будуть з нього виключен≥.

÷е дозволить вважати пайовий фонд ц≥лком сформованим, оск≥льки при визначенн≥ його розм≥ру буде враховуватис¤ менша к≥льк≥сть член≥в кооперативу. якщо, наприклад, спочатку в кооператив≥ було двадц¤ть член≥в ≥ пайовий внесок був визначений статутом у розм≥р≥ одна тис¤ча карбованц≥в, то до к≥нц¤ першого року д≥¤льност≥ кооперативу в пайовий фонд повинне бути внесено двадц¤ть тис¤ч карбованц≥в. якщо ж два члени кооперативу будуть з нього виключен≥ через порушенн¤ пор¤дку внесенн¤ пайових внеск≥в, то розм≥р пайового фонду повинний складати вже не двадц¤ть, а в≥с≥мнадц¤ть тис¤ч карбованц≥в.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших орган≥зац≥й кооперативи можуть створювати з визначеноњ частини свого майна непод≥льний фонд, тобто не п≥дл¤гаючому розд≥лов≥ м≥ж членами , кр≥м випадк≥в, передбачених законом. Ќа непод≥льне майно не може бути звернене ст¤гненн¤ по особистих боргах члена кооперативу.

ѕро непод≥льний фонд також велис¤ дискус≥њ2. ÷ей фонд нер≥дко зв'¤зували з адм≥н≥стративною системою керуванн¤, а тому вважали непотр≥бним у ринкових умовах. ѕитанн¤ про формуванн¤ непод≥льних фонд≥в у кооперативах був предметом дискус≥њ й у м≥жнародному кооперативному рус≥. ¬изначений результат даноњ дискус≥њ знайшов в≥дображенн¤ у в≥дпов≥дн≥й резолюц≥њ ћ≥жнародного кооперативного аль¤нсу на його конгрес≥ в 1995 р. (ћанчестер). Ѕуло визнано, що непод≥льний фонд корисний кооперативам, тому що без нього важко забезпечити розвиток, конкурентноздатн≥сть, виживан≥сть на ринку, а, отже, усп≥шну, прибуткову роботу, в≥д п≥дсумк≥в ¤коњ залежить р≥вень доход≥в кожного члена.

Ќепод≥льний фонд звичайно використовуЇтьс¤ з метою виробничого, науково-техн≥чного й ≥ншого розвитку кооперативу, зд≥йсненн¤ њм буд≥вництва (у тому числ≥ житлового дл¤ член≥в ≥ прац≥вник≥в кооперативу), забезпеченн¤ безпечних умов прац≥, р≥шенн¤ соц≥альних ≥ ≥нших задач, що вимагають кап≥тальних витрат. „астина кошт≥в непод≥льного фонду кооперативу може скласти його резервний фонд, ¤кий створюЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань в≥д доходукооперативу, перерозпод≥лу непод≥льного фонду, пожертвувань,безповоротноњ ф≥нансовоњ допомоги та за рахунок ≥нших не заборонених законом надходжень дл¤ покритт¤ можливих втрат (збитк≥в).

” статут≥ кооперативу або р≥шенн≥ загальних збор≥в його член≥в можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ фонди, необх≥дн≥ кооперативов≥ дл¤ нормальноњ виробничоњ д≥¤льност≥, а також р≥шенн¤ соц≥альних ≥ ≥нших задач. ƒо таких фонд≥в можна в≥днести фонд в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ного кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ членов≥ або прац≥вников≥ кооперативу, а також смертю в зв'¤зку з виконанн¤м членом кооперативу або прац≥вником своњх трудових обов'¤зк≥в, фонд, призначений на осв≥тн≥ й ≥нш≥ мети, пенс≥йний, ≥нш≥ фонди.

ќсоблив≥сть правового режиму майна рос≥йських виробничих кооператив≥в складаЇтьс¤ також у т≥м, що в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни майно кооперативу п≥дл¤гаЇ розпод≥лу на пањ член≥в.

ѕай члена кооперативу - це особливе правове ¤вище. ¬≥н не тотожний пайовому внесков≥. ѕай члена кооперативу складаЇтьс¤ з його пайового внеску ≥ визначеноњ частки ≥ншого його майна (кр≥м непод≥льного фонду). ѕай ф≥ксуЇ варт≥сть т≥Їњ частини майна кооперативу, що його член зможе одержати при виход≥ з кооперативу або його л≥кв≥дац≥њ. Ќа¤вн≥сть у майн≥ кооперативу пањв його член≥в не перетворюЇ власн≥сть кооперативу в загальну часткову, тому що власником залишаЇтьс¤ кооператив ¤к юридичну особу. јле все-таки не можна не визнати на¤вн≥сть протир≥чч¤ м≥ж положенн¤ми ÷  про те, що власником майна юридичноњ особи Ї воно саме, ≥ правилом про розпод≥л майна кооперативу на пањ член≥в.

«араз важко сказати, чим керувавс¤ законодавець, увод¤чи дан≥ правов≥ норми в регулюванн¤ д≥¤льност≥ виробничих кооператив≥в ≥ ¤кий аналог був покладений в основу цього р≥шенн¤. ” вс¤кому раз≥, под≥бного роду норм немаЇ н≥ в н≥мецькому, н≥ у французькому, н≥ в ≥тал≥йському законодавств≥. ћ≥ж членами кооперативу под≥л¤Їтьс¤ т≥льки прибуток, а не все його майно. ” р¤д≥ крањн (наприклад, у ‘ранц≥њ) ≥снуЇ правило, по ¤кому нав≥ть п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ кооперативу майно, що залишилос¤, передаЇтьс¤ об'Їднанн¤м кооператив≥в ≥ншому кооперативов≥, але не под≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами. “аке правило передбачене спец≥ально дл¤ збереженн¤ кооперативного сектора економ≥ки в ¤вно не соц≥ал≥стичн≥й крањн≥. Ќаш законодавець п≥шов по ≥ншому шл¤ху, зобов'¤завши кооператив под≥л¤ти м≥ж членами все майно (у тому числ≥ основн≥ й оборотн≥ фонди), тим самим позбавивши кооператив ст≥йкост≥ його майновоњ бази.

” закон≥ не сказано, ¤к на практиц≥ под≥л¤ти майно, надавши можлив≥сть вир≥шити це зовс≥м не просте питанн¤ самим кооперативам, багато хто з ¤ких не розум≥ють ¤к можна под≥лити досить рухлив≥ оборотн≥ кошти. Ќа практиц≥ виникало питанн¤, а ¤к бути з новими членами кооперативу, що ще не уклали свою працю або ф≥нанси в множенн¤ майна кооперативу. Ќапевно, у статут≥ можна передбачити, що новий член здобуваЇ право на включенн¤ в його пай в≥дпов≥дноњ частини майна кооперативу п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤когось пер≥оду п≥сл¤ його прийн¤тт¤, а його член, що бере участь у д≥¤льност≥ особистою працею, - також роботи в кооператив≥. ѕай може бути переданий ≥ншому членов≥ або громад¤нинов≥, що не Ї членом кооперативу, ¤кщо така можлив≥сть передбачена статутом. ” цьому випадку члени кооперативу користуютьс¤ переважним правом покупки паю (його частини). ѕередача паю в повному обс¤з≥ спричин¤Ї припиненн¤ членства в ньому. √ромад¤нин, що придбали пай (його частина), при його бажанн≥ приймаЇтьс¤ в члени кооперативу.

” статут≥ корисно передбачити також, що зб≥льшенн¤ розм≥ру паю члена кооперативу за рахунок передач≥ йому паю (його частини) ≥ншим членом, зд≥йснюЇтьс¤ п≥сл¤ твердженн¤ р≥чного зв≥ту ≥ балансу кооперативу, а пай (його частина), переданий членом кооперативу громад¤нинов≥, що не Ї його членом у випадку вступу цього громад¤нина в кооператив, розгл¤даЇтьс¤ ¤к його пайовий внесок (частина пайового внеску, ¤кщо пай менше розм≥ру пайового внеску).

«вертанн¤ ст¤гненн¤ на пай члена кооперативу по його особистих боргах допускаЇтьс¤ лише при в≥дсутност≥ в такого члена кооперативу ≥ншого майна дл¤ покритт¤ його борг≥в ≥ п≥сл¤ твердженн¤ р≥чного зв≥ту кооперативу ≥ його балансу за р≥к.

2.3. еруванн¤ у виробничому кооператив≥.

—истема керуванн¤ виробничою й ≥ншою д≥¤льн≥стю в кооператив≥ зовн≥ дуже схожа з передбаченоњ ÷ив≥льним кодексом ”крањни дл¤ комерц≥йних орган≥зац≥й.

ќргани керуванн¤ кооперативу под≥л¤ютьс¤ на:

- представницький - загальн≥ збори вс≥х член≥в кооперативу, власник≥в його пањв, що Ї вищим органом керуванн¤ кооперативом;

- контрольний - нагл¤дацька рада, що зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю виконавчого органа (орган≥в) кооперативу ≥ виконуючого ≥ншого повноваженн¤, покладен≥ на нього статутом кооперативу. Ќагл¤дацька рада може бути створена, а може бути ≥ не створена. ¬ останньому випадку виконавч≥ органи кооперативу будуть практично безконтрольн≥, що може привести до негативного дл¤ кооперативу, отже ≥ дл¤ вс≥х його член≥в, насл≥дкам. “ому нагл¤дацька рада в кооператив≥ обов'¤зково варто створити;

- виконавчий - правл≥нн¤ ≥ (або) голова кооперативу, що орган≥зують ≥ керують виробничо-господарською д≥¤льн≥стю кооперативу.

¬ищим органом керуванн¤ кооперативу Ї загальн≥ збори його учасник≥в.

¬≥дпов≥дно до си. 15 до компетенц≥њ загальних збор≥в член≥в кооперативу належить:

затвердженн¤ статуту кооперативу та внесенн¤ до нього зм≥н, прийн¤тт¤ ≥нших р≥шень, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ кооперативу;

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: ¬иробнич≥ кооперативи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (7093 прочитано)