ѕ≥дприЇмництво > ≈коном≥чна свобода ≥ п≥дприЇмництво

≈коном≥чна свобода ≥ п≥дприЇмництво

≈коном≥чна свобода ≥ п≥дприЇмництво

≈коном≥чна свобода - важлива складова частина б≥знесу. ¬она ¤вл¤Ї собою свободу господарськоњ д≥¤льност≥, торг≥вл≥, землекористуванн¤, добров≥льного сп≥вроб≥тництва та ≥н. ≈коном≥чна свобода однаково важлива ¤к дл¤ п≥дприЇмц¤-б≥знесмена, так ≥ дл¤ споживача, оск≥льки вона створюЇ середовище дл¤ творчоњ д≥¤льност≥ особистост≥.

≈коном≥чна свобода - основна умова розвитку б≥знесу

≈коном≥чна свобода на практиц≥ означаЇ право розпочинати або припин¤ти св≥й б≥знес, купувати будь-¤к≥ ресурси, використовувати будь-¤ку технолог≥ю, виробл¤ти будь-¤ку продукц≥ю ≥ пропонувати њњ до продажу за будь-¤кою ц≥ною; вкладати своњ кошти за власним розсудом. —л≥д розум≥ти, що ц≥ права - свободи не забезпечують гарантованого усп≥ху дл¤ кожного б≥знесмена. ¬≥н може виробл¤ти будь-¤ку продукц≥ю, встановлювати на нењ будь-¤ку ц≥ну. ѕроте немаЇ гаранти, що хтось њњ купить, оск≥льки споживач≥ також користуютьс¤ економ≥чною свободою, тобто свободою особистого вибору, ¤ка не менш важлива, н≥ж свобода п≥дприЇмництва  ожний споживач маЇ право в≥льно купувати будь-¤кий товар або послугу, пропонувати своњ послуги дл¤ виконанн¤ будь-¤коњ роботи; в≥дмовл¤тис¤ в≥д будь-¤коњ роботи; використовувати власн≥ ресурси за умови, що це не порушуЇ прав ≥нших людей. ÷≥ права - свободи також не дають н≥¤ких гарант≥й, тобто б≥знесмен маЇ право запропонувати своњ послуги, але н≥кого не можна змусити прийн¤ти њх.

≈коном≥чн≥ свободи п≥дприЇмц≥в т≥сно взаЇмопов'¤зан≥.  оли п≥дприЇмство у приватному волод≥нн≥, то заз≥ханн¤ на свободу б≥знесу - це фактично заз≥ханн¤ на свободу особи володар¤ власност≥. Ѕез економ≥чноњ свободи не може бути свободи особи.

ѕрактика д≥лових в≥дносин (б≥знесу), використовуючи економ≥чну свободу ¤к умову розвитку, виробила таку систему взаЇмов≥дносин, ¤ка Ї обов'¤зковою дл¤ участ≥ у б≥знес≥. ÷е насамперед дотриманн¤ соц≥ально-економ≥чного суверен≥тету д≥лових в≥дносин та консенсус ≥нтерес≥в.

—уверен≥тет д≥лових в≥дносин - елемент економ≥чноњ свободи, його не можна ототожнювати ≥з свободою. —вобода - це повна незалежн≥сть в≥д ≥нтерес≥в, р≥шень та д≥й ≥нших суб'Їкт≥в. ќднак д≥лов≥ в≥дносини не можуть розвиватис¤, в ус¤кому раз≥ стало, ¤кщо њх суб'Їкти не зважають на своњх контрагент≥в. ¬≥льний виб≥р в умовах сучасноњ ринковоњ економ≥ки можливий лише на основ≥ ¤комога повн≥шого засвоЇнн¤ ≥нформац≥њ про ≥нтереси, нам≥ри, д≥њ контрагент≥в. ѕ≥дприЇмц≥ не можуть планувати випуск продукц≥њ, не спираючись на ≥нформац≥ю про динам≥ку споживчих оч≥кувань. Ќайман≥ прац≥вники не можуть запропонувати свою робочу силу ф≥рмам, ¤кщо њх квал≥ф≥кац≥йний р≥вень нижчий в≥д допустимого.

—уверен≥тет д≥лових в≥дносин означаЇ, що законна д≥¤льн≥сть цих суб'Їкт≥в перебуваЇ п≥д захистом державних орган≥в влади та управл≥нн¤ ≥ жоден суб'Їкт не маЇ права втручатис¤ в нењ та нав'¤зувати своњ умови зд≥йсненн¤ угод. ѕроте суверенн≥ суб'Їкти д≥лових в≥дносин не мають повноњ незалежност≥ в≥д своњх контрагент≥в. ≤ ¤кщо вони користуютьс¤ свободою у прийн¤тт≥ р≥шень, то не можна забувати, що ц¤ свобода маЇ певн≥ рамки реал≥зац≥њ, зумовлен≥ прагненн¤м кожного ≥з суб'Їкт≥в д≥лових в≥дносин зберегти ≥ в≥дтворити св≥й власний суверен≥тет.

ѕотреба кожного з учасник≥в д≥лових в≥дносин у пост≥йному в≥дтворенн≥ власного соц≥ально-економ≥чного суверен≥тету у ход≥ зд≥йсненн¤ таких в≥дносин реал≥зуЇтьс¤ через прийн¤тт¤ ус≥ма суб'Їктами взаЇмоприйн¤тних р≥шень, тобто встановленн¤м консенсусу соц≥ально-економ≥чних ≥нтерес≥в.

 онсенсус ≥нтерес≥в означаЇ взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ вс≥х учасник≥в д≥лових в≥дносин не порушувати суверен≥тет своњх контрагент≥в. “ак≥ зобов'¤занн¤ не приймаютьс¤ безпосередньо учасниками угод при укладанн≥ њх - вони формуютьс¤ у процес≥ розвитку ≥ пост≥йного в≥дтворенн¤ д≥лових в≥дносин на засадах взаЇмноњ вигоди стор≥н ≥ Ї обов'¤зковою умовою системи б≥знесу.

—истема б≥знесу - результат тривалоњ еволюц≥њ економ≥ки. ” минулому, в епоху так званоњ в≥льноњ конкуренц≥њ, дл¤ б≥знесу були характерн≥ кризи, класов≥ конфл≥кти, соц≥ально-пол≥тичн≥ потр¤с≥нн¤, в≥йни. —итуац≥¤ кардинально зм≥нилас¤ у середин≥ XX ст. —аме в цей ≥сторичний пер≥од б≥знес набув системного характеру. ” сусп≥льств≥ з'¤вилис¤ так≥ соц≥альн≥ механ≥зми, завд¤ки ¤ким д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з б≥знесом, можна було зд≥йснювати так, щоб не завдати шкоди ≥ншим люд¤м.

—уверен≥тет суб'Їкт≥в д≥лових в≥дносин ≥ консенсус ≥нтерес≥в цих суб'Їкт≥в зумовлюють один одного. —уперечност≥ м≥ж д≥ловими людьми не повинн≥ виводити њх за меж≥ ≥снуючого сусп≥льного консенсусу ≥нтерес≥в, ставати загальнодержавною проблемою ≥ набувати безвих≥дного характеру.

«вичайно, треба усв≥домлювати, що абсолютна економ≥чна свобода недос¤жна ¬икористанн¤ своњх прав-свобод одними обмежуЇтьс¤ тим, що ≥нш≥ також користуютьс¤ своњми правами-свободами. ќбмежуЇ економ≥чну свободу конкуренц≥¤ ≥ держава ’оча останн¤ не втручаЇтьс¤ повн≥стю у в≥дносини б≥знесу, тобто маЇ обмежений характер, але через законодавч≥ акти регулюЇ умови функц≥онуванн¤ б≥знесу.

–уш≥йн≥ сили б≥знесу

Ѕ≥знес в≥дбиваЇ в≥дносини, що склалис¤ в сусп≥льств≥, джерелом розвитку ¤ких Ї внутр≥шн≥ суперечност≥ способу виробництва ј ¤к в≥домо, суперечност≥ - руш≥йна сила будь-¤кого розвитку, в тому числ≥ ≥ б≥знесу. —уперечн≥сть м≥ж продуктивними силами ≥ виробничими (д≥ловими) в≥дносинами - найб≥льш загальна суперечн≥сть економ≥чноњ системи сусп≥льства ≥ б≥знесу, що м≥ст¤ть у соб≥ ц≥лу систему суперечностей, ¤к≥ виникають м≥ж р≥зними њх елементами (м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м, зростанн¤м потреб ≥ можлив≥стю задоволенн¤ њх, м≥ж р≥зними формами власност≥, ≥нтересами, попитом ≥ пропозиц≥Їю, техн≥кою ≥ технолог≥Їю, робочою силою ≥ засобами виробництва тощо). як руш≥йна сила б≥знесу суперечност≥ одночасно сам≥ потребують вир≥шенн¤, оск≥льки, нагромаджуючись до Дкритичноњ маси", вони можуть виплеснутис¤ у вигл¤д≥ р≥зних криз. ‘ормою вир≥шенн¤ суперечностей, ¤к внутр≥шн≥х чинник≥в саморозвитку економ≥чних процес≥в ≥ ¤вищ, виступаЇ б≥знес, ¤кий Ї системним ¤вищем ≥ маЇ власн≥ внутр≥шн≥ ≥мпульси розвитку (конкуренц≥¤), систему забезпеченн¤ ≥ в≥дтворенн¤ (пр¤м≥ зв'¤зки суб'Їкт≥в д≥лових в≥дносин), ≥нфраструктуру (б≥рж≥, банки, ≥нформац≥йн≥ системи, консалтингов≥ та аудиторськ≥ компан≥њ, навчальн≥ заклади тощо), систему управл≥нн¤ (менеджмент) систему вивченн¤ контрагент≥в (маркетинг), систему оц≥нки д≥¤льност≥ (грош≥). ќтже, волод≥ючи власною внутр≥шньою лог≥кою ≥ здатн≥стю до саморозвитку, б≥знес сам по соб≥ стаЇ руш≥йною силою (рис. 1).

ƒжерелом розвитку б≥знесу Ї прац¤, творчий характер людськоњ д≥¤льност≥. ≤ хоча розвиток б≥знесу - результат св≥домоњ д≥¤льност≥ людей, люди не в≥льн≥ в цьому розвитку. Ќе можна змусити людину стати б≥знесменом, можна лише створити умови дл¤ економ≥чноњ свободи, навчити де¤ким навичкам маркетингу, менеджменту, дати суму економ≥чних знань.

ƒ≥¤льн≥сть людей з розвитку своЇњ справи (б≥знесу) об'Їктивно визначена зовн≥шн≥ми та внутр≥шн≥ми умовами ≥ насамперед дос¤гнутим р≥внем розвитку продуктивних сил, станом економ≥чних та ≥нших сусп≥льних в≥дносин.

Ѕ≥знес - це соц≥ально-економ≥чна ≥ д≥лова творч≥сть людини. —аме в н≥й, у сам≥й людин≥, Ї њњ особист≥й ≥н≥ц≥атив≥, енерг≥њ, активност≥, в≥дпов≥дальност≥, пор¤дност≥, вин¤тков≥й працьовитост≥ закладен≥ руш≥йн≥ сили б≥знесу. ѕрагненн¤ людини реал≥зувати своњ ≥дењ, винаходи, про¤вити себе, задовольнити своЇ здорове честолюбство, залишити п≥сл¤ себе сл≥д на земл≥ спонукають њњ до б≥знесу.

≤стор≥¤ розвитку б≥знесу показуЇ, що без ризику б≥знесу не буваЇ. –изик - притаманний т≥льки людин≥. ÷е ≥нтуњц≥¤, гра, обгрунтований розрахунок, змаганн¤ в конкурентн≥й боротьб≥. ÷е рад≥сть перемоги розуму ≥ розрахунк≥в або г≥ркота поразки ≥ прорахунк≥в, але те й ≥нше стимулюЇ б≥знес. ќдних ризик надихаЇ, ≥нших - загартовуЇ, але виграЇ, ¤к правило, сусп≥льне виробництво, оск≥льки неухильно створюЇтьс¤ багатство дл¤ людей ≥ сусп≥льства

ѕрагненн¤ до створенн¤ матер≥альних та духовних благ, до зб≥льшенн¤ багатства також Ї руш≥йною силою б≥знесу, тому що задовольн¤Ї потреби не т≥льки самого б≥знесмена, а й сусп≥льства. ѕотреби мають здатн≥сть випереджати р≥вень виробництва ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що розвиток сусп≥льства, а отже, ≥ б≥знесу, породжуЇ так≥ потреби, ¤к≥ не можуть бути задоволеними на¤вними продуктивними силами. «ростанн¤ цих потреб наштовхуЇтьс¤ на вузьк≥ рамки можливостей задоволенн¤ њх, що зумовлюЇ потребу в нових продуктивних силах (технолог≥¤, техн≥ка, впровадженн¤ нових профес≥й та ≥н.). ќтже, потреби виступають руш≥йною силою сусп≥льства ÷е, звичайно, не св≥дчить про те, що потреби не можуть в≥дставати в≥д розвитку виробництва Ќерозвинен≥ потреби - головна перешкода на шл¤ху зростанн¤ виробництва ≥ б≥знесу. ѕроцес задоволенн¤ потреб - це ≥ Ї процес споживанн¤, а отже, ≥ реал≥зац≥¤ особистого економ≥чного ≥нтересу.

ќсобистий економ≥чний ≥нтерес вин¤тково багатогранний, вар≥ативний, ¤к ≥ потреби, що лежать у його основ≥. Ћюдина Ї нос≥Їм вс≥х економ≥чних ≥нтерес≥в - особистого, колективного, сусп≥льного, групового, с≥мейного та ≥н. „ерез особистий економ≥чний ≥нтерес можна реал≥зувати ≥нтерес с≥м'њ, колективу, сусп≥льства, ефективно вир≥шити суперечност≥ м≥ж ними. ќсобистий економ≥чний ≥нтерес ¤вл¤Ї собою усв≥домлене в≥дображенн¤ об'Їктивних економ≥чних в≥дносин у д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в б≥знесу. ≤гноруванн¤ його Ї основним гальмом розвитку б≥знесу. –еал≥зувати св≥й ≥нтерес людина може, лише включившись у сусп≥льне виробництво.

÷≥льова спр¤мован≥сть д≥ловоњ д≥¤льност≥ людей (б≥знесу) пол¤гаЇ у задоволенн≥ потреб та ≥нтерес≥в. ” цих двох категор≥¤х перехрещуютьс¤ вс≥ аспекти б≥знесу, ≥ з цього погл¤ду вони Ї загальними, тобто присутн≥ скр≥зь, де розвиваЇтьс¤ б≥знес. —пециф≥ка потреб та ≥нтерес≥в, а отже, ≥ б≥знесу визначаЇтьс¤ економ≥чним та соц≥альним становищем людей. Ѕ≥знес Ї одночасно реал≥зац≥Їю њх ≥нтерес≥в ≥ задоволенн¤м потреб. Ѕажанн¤ п≥двищити св≥й добробут заохочуЇ людину працювати ефективн≥ше ≥ продуктивн≥ше, ≥ це зрозум≥ло, тому що така прац¤, ¤к правило, даЇ кращ≥ результати. —истема стимул≥в - надзвичайно важлива характеристика системи б≥знесу. ќч≥куванн¤ винагороди виступаЇ ¤к руш≥йна сила б≥знесу, вона стимулюЇ прац≥вник≥в виробл¤ти б≥льше, а роботодавц≥в - витрачати ресурси рац≥онально. —тимули, виконуючи свою роль з обслуговуванн¤ б≥знесу, мають вплив на в≥дносини людей до прац≥ по-р≥зному. “ак, матер≥альн≥ стимули спонукають до прац≥ в над≥њ на винагороду, духовн≥ - на сусп≥льне визначенн¤, соц≥альн≥ - на кращ≥ умови. ѕроте, незважаючи на р≥зн≥ способи впливу на суб'Їкт≥в б≥знесу, функц≥¤ у них одна - актив≥зувати трудову д≥¤льн≥сть людей. “ут потр≥бно мати на уваз≥, що процеси впливу в≥дбуваютьс¤ одночасно ≥ взаЇмопов'¤зано, оск≥льки винагорода за працю повинна передбачати њњ сусп≥льне визнанн¤ ≥ пол≥пшенн¤ соц≥ального забезпеченн¤ людини. —пециф≥ка б≥знесу даЇ змогу розвивати ¤к≥сно нову форму стимулюванн¤ прац≥, ¤ка характеризуЇтьс¤ перенесенн¤м акценту з≥ стимул≥в до прац≥ на стимули, що м≥ст¤тьс¤ безпосередньо у сам≥й прац≥. —аме в умовах б≥знесу у людини з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть створити власну справу, зайн¤тис¤ т≥Їю працею, ¤ка њй подобаЇтьс¤, де вона може реал≥зувати власн≥ ≥дењ, ≥нтереси, потреби, де прац¤ стаЇ стимулом њњ д≥¤льност≥ (рис. 2).

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чна свобода ≥ п≥дприЇмництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2913 прочитано)